Рішення № 23540717, 11.04.2012, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" квітня 2012 р. Справа № 5027/95/2012.

За позовом Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" м.Київ до відповідача Державного комунального підприємства Управління "Тепловодоканал" м.Новодністровськ про стягнення 888288,19 грн. Суддя Бутирський А.А.Представники:Від позивача -ОСОБА_1 -провідний юрисконсульт (довіреність від 06.04.2012 року) Від відповідача -ОСОБА_2 -юрисконсульт (довіреність від 11.04.2012 року) В засіданні приймали участьСУТЬ СПОРУ: Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" м.Київ звернулася з позовом до Державного комунального підприємства Управління "Тепловодоканал" м.Новодністровськ про стягнення 888288,19 грн. заборгованості, у тому числі: 781669,52 грн. основного боргу, 60982,73 грн. пені, 23931,95 грн. збитків, заподіяних інфляцією та 21703,99 грн. 3% річних, що виникла у результаті несвоєчасної оплати за поставлений у січні-березні 2011 року природній газ згідно умов Договору №06/10-2627БО-38 від 20.12.2010 року.

Ухвалою від 13.02.2012 року порушено провадження у даній справі, її розгляд призначено на 14.03.2012 року.

Відповідач не заперечує проти існування основного боргу, проте просить не застосовувати штрафні санкції, стягнення пені, збитки, заподіяні інфляцією та річні у зв'язку з відсутністю державної дотаційної програми в частині відшкодування різниці в тарифах за надані послуги. Також відповідач просить відтермінувати заборгованість та укладення договору реструктуризації боргу, оскільки орган місцевого самоврядування не може забезпечити в повному обсязі розрахунок за газ.

Розглянувши подані документи, з'ясувавши обставини справи, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд

ВСТАНОВИВ:

20.12.2010 року між сторонами укладено договір №06/10-267БО-38 про закупівлю природного газу за державні кошти (далі - Договір), згідно якого позивач зобов'язувався поставити відповідачеві імпортований природний газ, а останній брав на себе обов'язок прийняти і оплатити природний газ.

Додатковою угодою №1 від 28.01.2011 року до Договору сторони виклали назву договору в наступній редакції: Договір поставки природного газу для вироблення теплової енергії для потреб, установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, а також інших суб'єктів господарювання.

П. 4.1 Договору передбачає, що остаточний розрахунок за фактично спожиті обсяги газу здійснюється на підставі акта приймання-передачі газу до 10 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Як вбачається з актів передачі-приймання природного газу за січень-березень 2011 року, позивач взяті на себе зобов'язання виконав, надав відповідачеві природний газ на суму 1 167 443,86 грн., який не оплачений у повному обсязі, що призвело до виникнення боргу у відповідача у сумі 781669,52 грн.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Судовим слуханням встановлено, що у відповідача існує борг за поставлений товар у сумі 781669,52 грн., який підлягає стягненню.

Також за порушення строків розрахунків з відповідача стягується 23931,95 грн. збитків, заподіяних інфляцією за лютий-грудень 2011 року та 21703,99 грн. 3% річних за період з 11.02.2011 року по 03.02.2012 року, що передбачено ст. 625 Цивільного кодексу України.

Крім того за порушення строків розрахунків з відповідача стягується 14913,80 грн. пені за період з 03.08.2011 року по 10.10.2011 року (323,35 грн. по акту передачі-приймання природного газу від 31.01.2011 року за період з 03.08.2011 року по 10.08.2011 року; 6628,66 грн. по акту передачі-приймання природного газу від 28.02.2011 року за період з 03.08.2011 року по 10.09.2011 року; 7961,79 грн. по акту передачі-приймання природного газу від 31.03.2011 року за період з 03.08.2011 року по 10.10.2011 року), що передбачено ст. ст. 547, 549 Цивільного кодексу України і п. 7.3.1 Договору.

У частині стягнення 46050,93 грн. пені слід відмовити, оскільки позивачем заявлено до стягнення пеню за період з 03.08.2011 року по 03.02.2012 року згідно п. 9.3 Договору, який передбачає нарахування неустойки за шість місяців, що передують моменту звернення з претензією або з позовом.

Даним пунктом Договору сторони фактично змінили порядок обчислення позовної давності за вимогами про стягнення неустойки (штрафу, пені) на прострочену суму, оскільки, застосовуючи вказаний пункт договору у спірних правовідносинах сторони фактично визначили, що строк позовної давності за вимогами про стягнення неустойки починає свій перебіг не з моменту прострочення платежу, а з дати, що визначається шляхом зворотнього відрахунку шести місяців від дати звернення постачальника з претензією або позовом, що не відповідає положенням ч. 2 ст. 260 Цивільного кодексу України.

Отже, умови п. 7.3.1 Договору суперечать нормам ст. ст. 260, 261 Цивільного кодексу України та положенням ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України.

Відповідно до ч.2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Дана позиція суду узгоджується з практикою Вищого господарського суду України, яка викладена у постанові Вищого господарського суду України від 29.12.2011 року у справі №13/110-11.

Щодо клопотання відповідача про незастосовування штрафних санкцій, стягнення пені, збитків, заподіяних інфляцією та річних слід зазначити, що Господарський процесуальний кодекс України не надає суду права не застосовувати штрафні санкції, не стягувати збитки, заподіяні інфляцією та річні (можливе лише зменшення неустойки).

У наданні відстрочки виконання рішення теж слід відмовити з огляду на наступне.

Відстрочка означає відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Підставою для відстрочки є конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом.

Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд враховує матеріальні інтереси обох сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

При цьому господарський суд повинен враховувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк чи попередньо встановленим способом, але перш за все повинен враховувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення та не допускати їх настання.

Відтак, відстрочка виконання судового рішення може бути встановлена судом лише за умов наявності виключних обставин, які ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, а відповідач таких обставин не навів.

Судові витрати віднести на сторони пропорційно задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного комунального підприємства Управління "Тепловодоканал", ідентифікаційний код 14271932, Продбаза, м.Новодністровськ на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", ідентифікаційний код 31301827, вул. Шолуденка, 1, м.Київ - 781669,52 грн. боргу, 23931,95 грн. збитків, заподіяних інфляцією, 21703,99 грн. 3% річних, 14913,80 грн. пені та 16844,39 грн. судового збору.

3. У решті вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя А.А. Бутирський