Рішення № 23539980, 17.04.2012, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32 ______

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.04.12 Справа № 10/5014/425/2012

За позовом Державного підприємства "Придніпровська залізниця",

м. Дніпропетровськ

до Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1, м. Луганськ

про стягнення 16 055 грн. 00 коп.

Суддя Мінська Т.М.

представники сторін:

від позивача - ОСОБА_2, юрисконсульт за довіреністю № 644 від 10.01.2012;

відповідач - ОСОБА_1

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача штрафу за невірно зазначену у залізничній накладній № 48702237 маси вантажу у розмірі 16055 грн. 00 коп.

Розглянувши матеріали справи, суд

в с т а н о в и в :

28.08.2011 зі станції Ізотово Донецької залізниці Фізична особа -підприємець ОСОБА_1 здійснила відправлення вагону № 65384802 (надалі-вагон) згідно накладної № 48702237 на станцію Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці.

Провізна плата за вказаний вагон 3211 грн. В залізничній накладній в графі спосіб визначення маси вказано -на вагонних вагах 150 тон., правильність вказаних в накладній відомостей підтверджено посадовою особою Відповідача.

При прибутті вагону на станцію Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці, на підставі ст. 24 Статуту залізницею проведено перевірку маси вантажу, під час якої було виявлено, що маса вантажу у вищезазначеному вагоні не відповідає масі вказаній відправником у накладній.

Контрольне переважування вагону № 65384802 проводилось на 150-тонних вагонних вагах про що було складено комерційний акт АА № 040655/466 від 01.09.2011. Перевіркою було виявлено, що маса вантажу зазначена в накладній по даному вагону не відповідає дійсній масі вантажу встановленій при комісійному зважуванні, а саме: згідно накладної маса вантажу визначена відправником становить -брутто - не зазначено, тара -23000 кг, нетто -69000 кг, фактично виявилось -брутто -76040 кг, тара -23000 кг, нетто - 53040 кг, що менше проти відомостей зазначених у накладній на 15960 кг.

Відповідач в судовому засіданні 02.04.2012 надала письмові заперечення проти позову. Відповідач пояснила, що вантаж, який був відправлений у вагоні № 65384802 (надалі-вагон) згідно накладної № 48702237, відправлений нею на підставі договору з ТОВ "Металекс -М", за яким Позивач зобов'язувалась відкрити план залізничних перевезень в системі "Месплан" згідно поданої ТОВ "Металекс -М" заявки, створення електронної заявки на подавання -забирання вагону, плата залізничного тарифу, відправка товарному касиру електронної залізничної накладної з електронним підписом. Цей вагон зважувався відповідальним працівником, який пройшов відповідне навчання.

Відповідач в судовому засіданні 17.04.2012 заявив клопотання про зменшення розміру штрафу до розміру 1605 грн. 50 коп., оскільки дане порушення не створювало загрози безпеки руху, та не спричинило будь -які збитки залізниці.

Позивач звернувся з цим позовом на підставі ст. 118, 122 Статуту залізниць України.

Оцінивши всі обставини справи, суд вважає, позовні вимоги обґрунтованими з огляду на наступне:

Згідно зі статтею 3 Закону України "Про залізничний транспорт", законодавство про залізничний транспорт загального користування складається з Закону України "Про транспорт", цього Закону, Статуту залізниць України, який затверджується Кабінетом Міністрів України, та інших актів законодавства України.

А відповідно до статті 5 Статуту залізниць України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998. N 457, до компетенції Міністерства транспорту України віднесено затвердження нормативних документів на підставі цього Статуту, які є обов'язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.

Статтею 6 Статуту залізниць визначає, що накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Відповідно до ст. 23 Статуту залізниць Відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Статтею 37 Статуту залізниць передбачено, що під час здавання вантажів для перевезення відправник повинен зазначити їх масу у накладній - основному перевізному документі, який підтверджує укладення договору перевезення вантажу.

Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній (с. 24 Статуту залізниць).

А статтею 122 Статуту залізниць установлено відповідальність вантажовідправника у вигляді штрафу за неправильне зазначення в накладній маси вантажу.

Частиною першою статті 26 Закону України "Про залізничний транспорт" передбачено, що обставини, які можуть служити підставою для майнової відповідальності перевізників, відправників і одержувачів вантажу, багажу, вантажобагажу, пасажирів, засвідчуються актами. Аналогічну норму містить стаття 129 Статуту залізниць, відповідно до якої обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, складеними станціями залізниць. За правилами цієї статті комерційний акт складається, зокрема, для засвідчення невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу даним, зазначеним у транспортних документах.

Статтею 129 Статуту залізниць передбачено, що порядок складання комерційних актів та актів загальної форми встановлюється Правилами. Правила складання актів затверджені наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 року N 334.

Неправильне зазначення в накладній маси вантажу засвідчено комерційним актом, що є належним доказом факту неправильного зазначення відправником маси вантажу у розумінні ст. 129 Статуту залізниць України та п. 5.5 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Мінтрансу України від 21.11.00 № 644.

Відповідальність вантажовідправника за вказані дії передбачена згідно статей 118, 122 Статуту залізниць України у вигляді штрафу у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення, який за даним позовом складає 3211 грн. х 5 = 16055 грн.

За таких обставин факт неправильного зазначення відповідачем відомостей у накладній підтверджено матеріалами справи, тому позивачем правомірно нараховано і визначено штраф 16055 грн.

Даний штраф є видом відповідальності за порушення зобов'язання, незалежно від того, виникли чи ні у зв'язку з цим порушенням збитки на стороні кредитора. Згідно частини 3 статті 551 ЦК України передбачено можливість зменшення за рішенням суду розмір неустойки за порушення зобов'язання, якщо розмір неустойки значно перевищує розмір збитків, та наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Також, пунктом 1 статті 233 ГК України закріплено, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Отже, судом враховується, що Відповідач допустив неправильне зазначення маси вантажу, але вказане свідчить про те, що дане порушення не створювало загрози безпеки руху, та не спричинило будь -які збитки залізниці.

Частина 3 статті 83 ГПК України надає господарському суду право, ухвалюючи рішення, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Суд також при вирішенні питання про зменшення розміру штрафу виходить з принципу розумності і справедливості, встановленого п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України.

Виходячи з цього, суди мають право при прийнятті рішення про стягнення штрафу зменшувати його розмір з урахуванням усіх конкретних обставин справи.

От же, позов є обґрунтованим в повному обсязі, але в зв'язку із зменшенням судом розміру штрафних санкцій, позов слід задовольнити частково та стягнути з відповідача на користь позивача штраф в сумі 3211 грн. 00 коп., що становить один розмір провізної плати, в решті вимог відмовити.

Відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача в повному обсязі, оскільки позовні вимоги обґрунтовані повністю, а розмір штрафу зменшено судом.

Відповідно до ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

На підставі викладеного і, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 83, 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь Державного підприємства "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, 108, ідентифікаційний код 01073828 штраф в сумі 3211 грн. 00 коп., витрати на сплату судового збору в сумі 1609 грн. 50 коп., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

3. В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повне рішення складено і підписано 19.04.2012.

Суддя Т.М.Мінська