Рішення № 23539930, 04.04.2012, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"04" квітня 2012 р. Справа № 5019/288/12

Суддя Романюк Р.В., розглянувши матеріали справи

за позовом Малого приватного підприємства "Вік-Експо"

до відповідача Острозької міської ради

про стягнення 508 537 грн. 05 коп.

У судовому засіданні приймали участь представники:

від позивача: ОСОБА_2 за дов. від 01.01.2012 року,

від відповідача: ОСОБА_3 за дов. № 3453/01-15 від 24.11.2010 року

Статті 20, 22 ГПК України роз'яснені.

Обставини справи: Мале приватне підприємство "Вік-Експо" звернулось до господарського суду з позовною заявою про стягнення з Острозької міської ради 508 537 грн. 05 коп.

В обгрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що відповідно до договору купівлі-продажу будівлі від 22.04.2004р. ним було сплачено Острозькій міській раді 485 000 грн., а оскільки вказаний договір за рішенням суду було визнано недійсним, то, згідно ст. 216 ЦК України, отримані відповідачем за недійсним правочином грошові кошти підлягають поверненню.

Крім того, за твердженням позивача, внаслідок протиправних дій відповідача йому було завдано збитків на суму 23 537 грн. 05 коп., з яких 10 294 грн. 40 коп. витрати на оплату державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу, понесені ним у справі № 5019/1499/11 та 13 242 грн. 65 коп. збитки у вигляді недоотриманого прибутку.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 27 лютого 2012 року порушено провадження у справі, розгляд якої призначений на 14 березня 2012 року о 16 год. 00 хв.

14 березня 2012 року розгляд справи відкладено до 4 квітня 2012 року на підставі п. 2 ч. 1 ст. 77 ГПК України.

14 березня 2012 року через канцелярію суду від Острозької міської ради надійшло клопотання № 910/01-18 від 14.03.2012 про залучення в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Рівненської обласної державної адміністрації, яке судом залишено без задоволення, оскільки з наведених відповідачем обгрунтувань не вбачається, що рішення у справі може вплинути на права або обов'язки обладміністрації щодо однієї з сторін.

У судовому засіданні 4 квітня 2012 року представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі з підстав, зазначених у позовній заяві та додаткових пояснень від 30 березня 2012 року.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення позову з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву. При цьому зазначив, що кошти сплачені позивачем згідно договору купівлі-продажу від 22.04.2004р. в сумі 485 000 грн. до бюджету міста не надійшли, оскільки їх частина в сумі 80 850 грн. 00 коп., перераховані до державного бюджету як податок на додану вартість, а решта - в сумі 404 179 грн. 00 коп. перераховані до місцевого бюджету і на цій підставі, у зв'язку з відсутністю в бюджеті міста Острога коштів, в позові просить відмовити.

Дослідивши зібрані у справі докази, заслухавши представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

22 квітня 2004 року між Острозькою міською радою (далі - Продавець, відповідач) та малим приватним підприємством "Вік-Експо" (далі - Покупець, позивач) укладений договір купівлі-продажу будівлі (споруди, приміщення), яка підлягає продажу на аукціоні (далі -Договір), відповідно до якого Продавець передав у власність Покупцю будівлю готелю "Вілія", а Покупець прийняв вказану будівлю у власність та здійснив її оплату (а.с.9-10). Договір посвідчено приватним нотаріусом ОСОБА_4 Острозького міського нотаріального округу Рівненської області, зареєстровано в реєстрі за № 738.

На виконання умов Договору позивач перерахував відповідачеві 485 000 грн. 00 коп., що підтверджується банківськими виписками (а.с.12-14).

Право власності МПП "Вік-Експо" на будівлю готелю "Вілія" зареєстровано КП "Рівненське міське бюро технічної інвентаризації", що підтверджується Витягом про реєстрацію права власності № 3523451 від 07.05.2004 року, номер запису 48-285 в книзі 1 (а.с.11).

18 квітня 2007 року між МПП "Вік-Експо" та ТОВ "Славекс-Авто" укладений договір купівлі-продажу приміщення будівлі готелю "Вілія" загальною площею 1603,3 кв.м, що знаходиться в м.Острог Рівненської області, проспект Незалежності, 5, який посвідчено приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Рівненської області ОСОБА_5, зареєстровано в реєстрі за № 1600 (а.с.15).

Згідно до п. 3 Договору купівлі-продажу від 18 квітня 2007 року продаж вчинено за 498 242 грн. 65 коп., що підтверджується банківськими виписками (а.с.16-17).

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 15 жовтня 2010 року у справі № 42/549т, яка залишена без змін Постановою Вищого господарського суду України від 21 грудня 2010 року (а.с.19-20), визнано недійсним договір купівлі-продажу від 22 квітня 2004 року, укладений між Острозькою міською радою та МПП "Вік-Експо", витребувано від ТОВ "Славекс-Авто" будівлю готелю "Вілія" та передано у державну власність в оперативне управління Рівненської обласної державної адміністрації.

Відповідно до положень ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Якщо у зв'язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною.

Пунктом 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 6 листопада 2009 року "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" визначено, що реституція як спосіб захисту цивільного права (частина перша статті 216 ЦК) застосовується лише в разі наявності між сторонами укладеного договору, який є нікчемним чи який визнано недійсним.

У разі задоволення віндикаційного позову суд повинен вирішити питання про відшкодування добросовісному набувачеві понесених ним витрат на придбання майна. Такі витрати має бути стягнено зі сторони, яка отримала кошти за недійсним правочином, або з особи, яка є винною в недійсності правочину (Узагальненнях Верхового Суду України від 24 листопада 2008 року "Практика розгляду судами цивільних справ про визнання правочинів недійсними").

З огляду на зазначене, враховуючи, що Договір купівлі-продажу будівлі (споруди, приміщення) від 22 квітня 2004 року, згідно якого Острозькій міській раді були сплачені позивачем грошові кошти в сумі 485 000 грн., в судовому порядку визнано недійсним, позовні вимоги в частині стягнення цієї суми є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Наведене вище спростовує і позицію відповідача, викладену у відзиві стосовно перерахування отриманих коштів до державного та місцевого бюджетів, оскільки, як підтверджується зібраними у справі доказами, стороною за договором купівлі-продажу будівлі (споруди, приміщення) від 22 квітня 2004 року є Острозька міська рада і кошти у сумі 485 000 грн., сплачені на виконання цього договору, перераховані позивачем саме зазначеній міській раді.

Щодо позовних вимог про стягнення збитків в сумі 23 537 грн. 05 коп., суд зазначає наступне.

Позовні вимоги в сумі 23 537 грн. 05 коп., заявлені позивачем до стягнення як збитки, складаються з:

- 13 242 грн. 65 коп. - різниця між вартістю готелю "Вілія", сплаченою позивачем відповідачу по договору купівлі-продажу від 22.04.2004р. та коштами, отриманими МПП "Вік-Експо" внаслідок продажу зазначеного готелю ТОВ "Славекс-Авто", згідно договору купівлі-продажу від 18.04.2007р.

- 10 294 грн. 40 коп. - судові витрати, понесені МПП "Вік-Експо" у справі господарського суду Рівненської області № 5019/1499/11 за позовом ТОВ "Славекс-Авто" до МПП "Вік-Експо" про стягнення коштів.

Як на підставу вимог про стягнення з відповідача 23 537 грн. 05 коп. збитків позивач посилається на ст.ст. 22, 216 ЦК України, 225 ГК України.

Відповідно до вимог ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно ст. 225 ГК України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються:

вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;

додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною;

неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною;

матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Однак застосування цивільно-правової відповідальності, встановленої ст. 22 ЦК України та ст. 225 ГК України, можливе лише при наявності передбачених законом умов (протиправна поведінка особи; збитки; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина особи, яка заподіяла збитки) і лише їх сукупність утворює склад цивільного правопорушення, який є підставою цивільно-правової відповідальності.

В ході судового розгляду справи позивачем не доведено та не підтверджено поданими доказами про наявність передбачених законом умов для притягнення відповідача до цивільно-правової відповідальності, а відтак відсутні і правові підстави для стягнення 23 537 грн.05 коп., заявлених позивачем як збитки.

За таких обставин, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, з покладенням судових витрат на обидві сторони - пропорційно сумі задоволених позовних вимог.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Острозької міської ради (35800, Рівненська обл., м. Острог, вул. Ревкомівська, 4, код ЄДРПОУ 05391005) на користь Малого приватного підприємства "Вік-Експо" (33027, м. Рівне, вул. Пухова, 85, код ЄДРПОУ 13970970) грошові кошти отримані за Договором купівлі-продажу від 22 квітня 2004 року в розмірі 485000 грн. 00 коп.

3. В решті позовних вимог відмовити.

4. Стягнути з Острозької міської ради (35800, Рівненська обл., м. Острог, вул. Ревкомівська, 4, код ЄДРПОУ 05391005) на користь Малого приватного підприємства "Вік-Експо" (33027, м. Рівне, вул. Пухова, 85, код ЄДРПОУ 13970970) судовий збір у розмірі 9 699 грн. 84 коп.

5. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Р.Романюк

Повне рішення складено "09" квітня 2012 року