Рішення № 23539810, 09.04.2012, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" квітня 2012 р. Справа № 5016/241/2012(3/13)

за позовом: Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1

АДРЕСА_1

До відповідача: Публічного акціонерного товариства по газопостачанню і

газифікації "Миколаївгаз"

54003, м. Миколаїв, вул.Чигрина, 159

Третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог:

Арбузинська селищна рада Миколаївської області

55300, Миколаївська область, смт. Арбузинка, пров. Каштановий, 18

Третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача:

ОСОБА_2

Миколаївська область, смт. Арбузинка, АДРЕСА_2, 13.

про зобов'язання відключити абонента.

Суддя Смородінова О.Г.

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача: ОСОБА_3, за довіреністю;

Від відповідача: ОСОБА_4, за довіреністю;

Від ІІІ-особи (Арбузинська селищна рада): ОСОБА_5, за довіреністю;

Від ІІІ-особи (ОСОБА_2.): не з'явився (двічі).

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до суду з позовом зобов'язати відповідача за власний рахунок від'єднати від належної ФОП ОСОБА_1 газової мережі в АДРЕСА_2 абонента ОСОБА_2.

Позовні вимоги ґрунтуються на підставі рішення №77 від 02.08.2006 року виконавчого комітету Арбузинської селищної ради, рішення господарського суду Миколаївської області від 26.02.2009 року по справі №6/86/09, рішення господарського суду Миколаївської області від 09.09.2011 року по справі №5016/2215/2011 (13/110), листів позивача з вимогами як до відповідача так і до ІІІ-осіб, норм ст.ст. 8, 41 Конституції України, ст.ст. 319, 321, 328, 331, 386, 387, 391, 322, 876 Цивільного кодексу України та мотивовані тим, що відповідач без дозволу власника підключив до збудованої останнім і належної останньому газової мережі будинок ОСОБА_2 який розташований за адресою: АДРЕСА_2.

Відповідач у відзиві (вх. №5814/2012 від 21.03.12р.) просить суд відмовити позивачу в задоволені позову посилаючись на існування між відповідачем та ОСОБА_2 договору про надання послуг з газопостачання від 28.12.2010 року № 4689, Постанову КМУ від 09.12.1999р. № 2246 «Про затвердження Правил надання населенню послуг з газопостачання», мотивуючи тим, що перелік підстав відключення від системи газопостачання є вичерпним та не містить випадку відключення споживача за вимогою власника газопроводу, тому відповідач не має можливості здійснити відключення споживача від газопостачання.

Також, відповідач звертає увагу суду на те, що твердження позивача про підключення ОСОБА_2 до газопроводу який є його власністю не відповідає дійсності у зв'язку із передачею газопроводу, в тому числі по АДРЕСА_2, у державну власність.

ІІІ-особа без самостійних вимог на стороні відповідача -Арбузинська селищна рада Миколаївської області, в своїх письмових поясненнях (вх.№4718/2012 від 05.03.12р.) вказує на те, що вимоги позивача, враховуючи норми ст.ст. 3, 21, 48 Конституції України, в першу чергу зачіпають інтереси не ПАТ «Миколаївгаз», а громадянки ОСОБА_2 Позивач не навів жодного закону чи підзаконного акту, який би встановлював порядок та підстави для відключення житлового будинку від системи газопостачання. Укладений між ФОП ОСОБА_1 та ВАТ «Миколаївгаз»договір про виконання технічного обслуговування зовнішніх систем газопостачання, окрім штрафу, не містить будь-яких правових наслідків відключення до газопроводів без дозволу позивача і не передбачає умов про те, що ОСОБА_1 має право вимагати відключення абонентів від газопроводу. Не передбачено договором і строків пред'явлення таких вимог. Відповідно до ст. 651 ЦК України у разі істотного порушення умов договору, він може бути змінений або розірваний за рішенням суду на вимогу однієї із сторін.

ІІІ-особа без самостійних вимог на стороні відповідача -ОСОБА_2 в письмових мотиваціях, скерованих до суду 06.04.12р., зазначає, що вимоги позивача порушують як її конституційні права і свободи на достатній життєвий рівень, недоторканості приміщення так і умови договору №4682 укладеного 13.12.2010 року між нею, як споживачем, та ВАТ «Миколаївгаз». ОСОБА_2, стверджує, що нею законно були виконані всі умови підключення та просить суд відмовити позивачу в його вимогах.

За наслідками розгляду справи, 09.04.12р., суд на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Ознайомившись з матеріалами справи, вислухавши учасників судового процесу, суд -

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2009 року ФОП ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Миколаївської області із позовом до Арбузинської селищної ради Миколаївської області про визнання права власності на збудовані мережі газопроводу високого, середнього, низького тиску загальною протяжністю 51 852 м, змонтовані ШП-2 одиниці, ШРП-1 одиниця, ГШРП-2 одиниці в смт. Арбузинка Миколаївської області.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 26.02.2009 року по справі № 6/86/09 зазначений вище позов ФОП ОСОБА_1 було задоволено та визнано за ним право власності на збудовані мережі газопроводу високого, середнього, низького тиску загальною протяжністю 51 852 м, змонтовані ШП-2 одиниці, ШРП-1 одиниця, ГШРП-2 одиниці в смт. Арбузинка Миколаївської області.

У серпні 2010 року перший заступник прокурора Миколаївської області подав до господарського суду Миколаївської області заяву про перегляд рішення господарського суду Миколаївської області від 26.02.2009 року по справі № 6/86/09 за нововиявленими обставинами.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 09.09.2010 року по справі № 6/86/09-ЗН вказану заяву першого заступника прокурора Миколаївської області задоволено, рішення господарського суду Миколаївської області від 26.02.2009 року по справі № 6/86/09 скасовано, провадження у справі припинено.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 20.10.2010 року рішення господарського суду Миколаївської області від 09.09.2010 року по справі №6/86/09-ЗН залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 12.01.2011 року постанову Одеського апеляційного господарського суду від 20.10.2010 року та рішення господарського суду Миколаївської області від 09.09.2010 року у справі № 6/86/09-ЗН скасовано, заяву першого заступника прокурора Миколаївської області про перегляд рішення господарського суду Миколаївської області від 26.02.2009 року по справі № 6/86/09 за нововиявленими обставинами залишено без задоволення, рішення господарського суду Миколаївської області від 26.02.2009 року по справі № 6/86/09 залишено без змін.

Таким чином, позивач шляхом судового захисту набув законне право власності на вищенаведений газопровід.

Рішенням від 09.09.2011 року по справі №5016/2215/2011(13/110), залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 24.01.2012 року, господарський суд Миколаївської області задовольнив повністю позов СПД ОСОБА_1, заборонив Публічному акціонерному товариству по газопостачанню і газифікації «Миколаївгаз»прийняття в експлуатацію, підключення і врізку споживачів без письмової згоди підприємця ОСОБА_1 до газопроводу.

Мотивувальна частина цих судових рішень містить наступне :

«Доводи відповідача про те, що підключення, зокрема 39 споживачів здійснено у період коли не було визначено власника газових мереж, та що їх підключення здійснено на виконання обов'язкових рішень органів місцевого самоврядування і держаної виконавчої влади судом відхиляються, оскільки укладений сторонами договір є чинним, і підключення споживачів до газової мережі з порушення умов цього договору, а саме, без відповідного дозволу позивача здійснено з вини відповідача.»(рішення господарського суду Миколаївської області від 09.09.2011р.);

«Між тим, ПАТ „Миколаївгаз" в порушення норм чинного законодавства та умов договору від 25.03.2008 року в 2010 році до належного ФОП ОСОБА_1 газопроводу в смт. Арбузинка Миколаївської області без дозволу від ФОП ОСОБА_1 було проведено приймання в експлуатацію, підключення і врізку 39 споживачів з посиланням на те, що станом на 20.10.2010 року не було визначено власника газових мереж так, як рішення господарського суду Миколаївської області від 26.02.2009 року, яким визнано право власності ФОП ОСОБА_1 на газопровід, скасовано.

Судова колегія не погоджується з такими діями та твердженнями ПАТ „Миколаївгаз", оскільки, як було вище зазначено рішення господарського суду Миколаївської області від 26.02.2009 року по справі № 6/86/09, яким визнано право власності ФОП ОСОБА_1 на газопровід, в результаті неодноразового розгляду справи в усіх інстанціях залишено без змін постановою Вищого господарського суду України від 12.01.2011 року, якою постанову Одеського апеляційного господарського суду від 20.10.2010 року та рішення господарського суду Миколаївської області від 09.09.2010 року у справі № 6/86/09-ЗН скасовано, на які ПАТ „Миколаївгаз" посилається як на єдину та головну підставу своїх вимог, доводів і заперечень. Позовна заява ФОП ОСОБА_1 про стягнення штрафу з відповідача була подана до господарського суду 05.07.2011 року, тобто в період, коли рішення господарського суду Миколаївської області від 26.02.2009 року, яким визнано право власності на збудований газопровід було чинним та вступило в законну силу.»(постанова Одеського апеляційного господарського суду від 24.01.2012р.).

Відповідно до змісту Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.11р. (п. 2.6 Постанови №18) не потребують доказуванню преюдиціальні факти, тобто встановлені рішенням господарського суду у процесі розгляду іншої справи, в якій беруть участь ті самі сторони, в тому числі і в тих випадках, коли в іншому спорі сторони мали інший процесуальний статус.

Згідно правил абз. 1,2,5 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України обставини, визнані господарським судом загальновідомими, не потребують доказування. Факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони. Факти, які відповідно до закону вважаються встановленими, не доводяться при розгляді справи.

Отже, враховуючи факти, які були встановлені судами при розгляді господарських справ №6/86/09 та №5016/2215/2011 (13/110), з урахуванням вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази надані сторонами, дійшов висновків про обґрунтованість заявлених позовних вимог, виходячи з наступного:

Як вбачається з матеріалів справи, згідно із рішенням виконавчого комітету Арбузинської селищної ради Миколаївської області від 02.08.2006 року № 77, селищною радою в особі голови було укладено з Приватним підприємцем ОСОБА_1 договір від 02.08.2006 року, за яким сторони взяли на себе обов'язки у спільній пайовій участі здійснити будівництво газопроводів високого, середнього, низького тиску відстанню 64 578 м, монтаж ШРП-7шт., ГШРП-2шт., ПГРК-1шт. для забезпечення газопостачання смт. Арбузинка.

Пунктом 3.1.7 цього договору сторони передбачили, що по закінченні будівництва та введення об'єкта в експлуатацію надати виконавцю право власності на збудовані газопроводи до повних розрахунків з ним.

На виконання вказаного договору ПП ОСОБА_1 здійснив будівництво мережі газопроводів, що підтверджується розпорядженнями Арбузинської райдержадміністрації та актами державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкту за період з 25.07.2007 року по 30.12.2008 року.

На будівництво газопроводу ФОП ОСОБА_1 було витрачено 8 866 200 грн.

25.03.2008 року між ФОП ОСОБА_1 та ВАТ „Миколаївгаз" було укладено договір про виконання технічного обслуговування зовнішніх систем газопостачання .

Відповідно до п.1.1 цього договору, відповідач прийняв на себе зобов'язання по виконанню експлуатаційних робіт на системах газопостачання на об'єктах: газопровід середнього та низького тиску в смт. Арбузинка Миколаївської області Д-160 мм протяжністю 240 м, Д-110 мм протяжністю 2 731 м, Д-90 мм протяжністю 3 558 м, Д-63 мм протяжністю 15 155 м, Д-40 мм протяжністю 38 288 м, шафові установки ШП-2 з РД-20 -6 шт., засувки -12 шт., огорожі 6 шт. (технічні характеристики газопроводу визначені в терміни, визначені графіком і необхідністю, в обсязі згідно переліків робіт на технічне обслуговування (експлуатаційних робіт).

Згідно з п.п.3.1.2 договору, відповідач зобов'язався виконувати та проводити роботи на газопроводі в присутності уповноваженого представника позивача.

Позивач контролює своєчасність та якість виконання відповідачем робіт по цьому договору з підписанням відповідних актів виконаних робіт (п.п.3.2.7 договору).

Пунктом 4.3 договору встановлено, що відповідач не має права без письмового дозволу позивача приймати в експлуатацію, проводити підключення і врізки до газопроводів зазначених в п.1.1 договору.

Відповідно до п.4.4 договору, позивач має право за результатами контролю, своєчасності та якості робіт з експлуатації вживати відповідних заходів згідно з чинним законодавством та договором.

Згідно з п.5.3 договору, після закінчення виконання робіт відповідач зобов'язався передавати позивачу підписані акти виконаних робіт в двох примірниках.

Пунктом 6.2 договору встановлено, що при порушенні п.4.3 договору відповідач сплачує позивачу штраф в розмірі 3 000 грн. за кожне порушення.

Відповідно до розділу 8 договору, він діє з 01.04.2008 року по 01.04.2011 року. Якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодна із сторін не повідомила іншу сторону про його розірвання, термін дії даного договору продовжується на такий самий термін на таких саме умовах.

Оскільки в матеріалах справи відсутні будь-які заяви сторін про розірвання договору, то він станом на дату розгляду даної справи у суді є дійсним і обов'язковим для виконання сторонами.

11.04.2011 року позивачу стало відомо, що відповідач без дозволу підприємця підключив до збудованої ним та належної йому газової мережі будинок ОСОБА_2, який розташований за адресою: АДРЕСА_2.

Матеріали справи містять письмові звернення ФОП ОСОБА_1 як до ОСОБА_2 (вимога №357 від 25.10.11р.) так і до ПАТ «Миколаївгаз»та Арбузинської селищної ради Миколаївської області (лист №7 від 07.04.2011 року) з вимогою відключити споживачів, зокрема -ОСОБА_2, від газової мережі до оформлення дозволу у власника на користування вуличною мережею.

10.05.2011 року ПАТ „Миколаївгаз" надіслало ФОП ОСОБА_1 лист, відповідно до якого відповідач визнав, що вказані особи були підключені до належного ФОП ОСОБА_1 газопроводу без його письмового дозволу на виконання протокольного рішення наради в Арбузинській райдержадміністрації у зв'язку з тим, що станом на 20.10.2010 року не було визначено власника газових мереж так, як рішення господарського суду Миколаївської області від 26.02.2009 року, яким визнано право власності ФОП ОСОБА_1 на газопровід було скасовано.

Згідно з ч.1 та абзацом 1 ч.2 ст.319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Частиною 1 статті 321 Цивільного кодексу України визначено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ч.2 ст.21 Господарського процесуального кодексу України позивачами є підприємства та організації, що подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу.

При цьому, позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, в чому полягає порушення його прав та інтересів, а суд повинен перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і в залежності від встановлених обставин вирішити питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту.

Згідно з абз. 3 ст.3 Закону України "Про трубопровідний транспорт" нормативні акти, що визначають правила проектування, будівництва, експлуатації, капітального ремонту та реконструкції об'єктів трубопровідного транспорту, організацію безпеки та охорони праці під час їх будівництва та експлуатації, пожежної, екологічної безпеки та санітарні норми, є обов'язковими для підприємств, установ, організацій та громадян.

Відповідно до п.3 Правил надання населенню послуг з газопостачання, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 9.12.1999 року № 2246 постачання природного, а також скрапленого газу від групових резервуарних установок здійснюється безперервно відповідно до Правил безпеки систем газопостачання, що затверджуються Держнаглядохоронпраці та цих Правил.

Пунктом 3.26 Правил безпеки систем газопостачання України, затверджених наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 01.10.1997 року № 254, передбачено, що приєднання (врізання) новозбудованих газопроводів підприємств до діючих розподільних газопроводів населених пунктів, експлуатація яких здійснюється СПГГ, повинно здійснюватися тільки підрозділами СПГГ (експлуатаційні спеціалізовані підприємства газового господарства). Роботи з приєднання проводяться на підставі заявки власника (замовника) і при наявності акта прийняття газопроводу в експлуатацію.

Приєднання новозбудованих газопроводів до діючих, експлуатація яких здійснюється власником, може виконуватись власником або іншими спеціалізованими організаціями. Коли підприємство одержує газ із магістрального газопроводу, газова мережа його повинна приєднуватись до магістрального газопроводу тільки за наявності акта про прийняття газового господарства. Робота із врізанням в магістральний газопровід повинна виконуватись службою магістрального газопроводу (пункт 3.28 зазначених Правил).

Отже, наведені норми закріплюють право приєднання розподільчого газопроводу до діючого газопроводу тільки спеціалізованою організацією (СПГГ), а не фізичними особами (споживачами).

Власником вищезазначеної збудованої мережі газопроводу високого, середнього та низького тиску загальною протяжністю 51852 м. в смт. Арбузинка, Миколаївської області виступає позивач -ФОП ОСОБА_1

Відповідно до ч.4 ст. 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ч.7 ст.319 Цивільного кодексу України діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов'язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Отже, за приписами чинного законодавства приєднання до діючого газопроводу повинно бути обумовлено згодою власника такого газопроводу, що виступає обов'язковою умовою в договорі від 25.03.2008 року.

Проте, як встановлено судом, дозволу відповідачу для громадянці ОСОБА_2 на приєднання до діючого газопроводу власником цього газопроводу, тобто ФОП ОСОБА_1, надано не було. Відсутній такий дозвіл і в матеріалах справи.

Оскільки Постановою ВГСУ рішення господарського суду Миколаївської області від 26.02.2009 року по справі №6/86/09 було залишено без змін, то з 12.01.2011 року відповідач, який виступав стороною у зазначеній справі був обізнаний про даний факт та обов'язковість виконання цього судового рішення.

Фактично, в процесі експлуатації газопроводу середнього тиску, по АДРЕСА_2 позивачем було виявлене несанкціоноване приєднання розподільчого газопроводу, яке було виконано ПАТ «Миколаївгаз»в порушення договірних умов.

За змістом ст.ст. 525, 526, 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

В письмових поясненнях ОСОБА_2 звертає увагу суду на те, що нею були одержані технічні умови, за що останньою сплачено 335 грн., оплачено 3628 гривень 89 коп. за газову мережу, 1821 грн. 78 коп. та 1851 грн. 20 коп. - за монтажні роботи, а також окремо за проведені пусконаладку та врізку, укладено з ВАТ «Миколаївгаз»договір на постачання газу та одержано інструктаж.

З досліджених доказів, наданих в обґрунтування наведеного, вбачається, що отримувачем грошових коштів від ОСОБА_2 виступало Братське УЕГГ. Доказів того, що кошти (дольова участь) були сплачені власнику газопроводу, суду не надані.

Відповідно до приписів ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Твердження відповідача про втрату позивачем права власності на газопровід по АДРЕСА_2, внаслідок чого у останнього право вимагати усунення перешкод у користуванні та розпорядженні майном відпало, не відповідає фактичним обставинам справи.

Недотримання ПАТ «Миколаївгаз»договірних умов з позивачем та вказаних норм законодавства призвело до порушень прав та законних інтересів власника майна, що й стало підставою для правового захисту останнім набутого права власності в судовому порядку.

Таким чином, керуючись ст.ст. 32, 33, 35, 43, 44, 49, 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Зобов'язати Публічне акціонерне товариство по газопостачанню і газифікації "Миколаївгаз" за власний рахунок від'єднати від належної ФОП ОСОБА_1 газової мережі в АДРЕСА_2 абонента ОСОБА_2.

3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства по газопостачанню і газифікації "Миколаївгаз" (54003, м. Миколаїв, вул. Чигрина, 159, код ЄДРПОУ 05410263) на користь держави (р/р 31218206783002, одержувач Державний м.Миколаїв, код ЄДРПОУ 37992781, код класифікації доходов 22030001, назва кода класифікації доходов Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050) судовий збір в розмірі 1073,00 грн.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя О.Г. Смородінова

Рішення підписано 17.04.2012 року