Рішення № 23539710, 27.03.2012, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

27.03.12 р. Справа № 5006/11/20/2012

Господарський суд Донецької області у складі судді Соболєвої С.М.,

при секретарі Макогон Я.С., розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕМСІ», м.Запоріжжя, ЄДРПОУ 32419905,

до відповідача, Приватного акціонерного товариства «Донецький електрометалургійний завод», м.Донецьк, ЄДРПОУ 30479040,

про стягнення 24 000,00 грн.,

за участю уповноважених представників:

від позивача: ОСОБА_1 - за довіреністю,

від відповідача: ОСОБА_2 - за довіреністю, -

Згідно ст.77 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні оголошувалась перерва з 07.03.2012р. по 27.03.2012р.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕМСІ», м.Запоріжжя, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Відповідача, Приватного акціонерного товариства «Донецький електрометалургійний завод», м.Донецьк, про стягнення 24 000,00 грн. основного боргу за додатковою угодою №1 від 13.05.2011р. до договору поставки №4400003026 від 19.04.2011р.

В обґрунтування своїх вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем грошових зобов'язань за договором поставки продукції №4400003026 від 19.04.2011р. у частині оплати ним вартості поставленого товару, який обумовлений додатковою угодою №1 від 13.05.2011р. до означеного правочину, внаслідок чого утворилась заборгованість.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав копії: договору поставки №4400003026 від 19.04.2011р. разом із додатковою угодою №1 від 13.05.2011р., видаткової накладної №РН-0000010 від 09.06.2011р.довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей №01148 від 09.06.2011р., податкової накладної №1 від 09.06.2011р., банківської виписки, рахунку-фактури №СФ-0000017 від 04.07.2011р., видаткової накладної №РН-0000012 від 04.07.2011р., довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей №01305 від 04.07.2011р., свідоцтва про атестацію №06544-5-3-154-ВЛ, паспорту №8, податкової накладної №1 від 04.07.2011р., претензії №410 від 04.11.2011р. разом із підтвердженням її відправлення Відповідачу.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст.1, 44, 49, 54, 55, 56, 57 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст.20, 193, 222 Господарського кодексу України, ст.ст.526, 530, 610, 612 Цивільного кодексу України.

15.02.2012р. представником Відповідача через канцелярію господарського суду Донецької області надано відзив на позовну заяву, відповідно до якого останній позовні вимоги не визнає у повному обсязі за наступними підставами: вказує на ненадання Позивачем сертифікату якості виробника (паспорт), передача якого передбачена п.6 договору, внаслідок чого, за висновками Відповідача, не виник обов'язок здійснити оплату у відповідності до п.8 вказаного правочину та ст.530 Цивільного кодексу України. Одночасно, звертає увагу суду на те, що Позивачем не доведено виконання зобов'язання з поставки товару на підставі договору №4400003026 від 19.04.2011р.

15.02.2012р. представником Позивача разом із супровідним листом представлено суду копії наступних документів: звіту про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт №АО-0000110 від 05.07.2011р., наказу підприємства №03-48/11 від 30.06.2011р., посвідчення про відрядження, листа №036 від 08.02.2012р. із актом звірки та фіскальним чеком, у підтвердження направлення даного акту Відповідачу.

07.03.2012р. Позивачем подано заяву №075 від 06.03.2012р. про надання додаткових доводів в обґрунтування позовних вимог. Разом із даною заявою надано копію листа №250 від 12.07.2011р., повідомлення про вручення поштового відправлення.

Клопотання Відповідача №43-17/94 від 20.03.2012р. про ознайомлення з матеріалами справи та зняття фотокопій задоволено судом, про що міститься відмітка на ньому щодо реалізації вказаною стороною судового провадження представленого їй права.

27.03.2012р. Відповідачем вдруге надано відзив на позовну заяву №43-17/99 від 26.03.2012р., відповідно до якого останній відхилив у повному обсязі докази наведені Позивачем у додаткових доводах в обґрунтування позовних вимог, оскільки за його висновками, не вважає їх належними. Наполягає на відмові у задоволенні позовних вимог.

Разом із цим відзивом надав копію листа №249 від 12.07.2011р.

Представник Позивача в судовому засіданні 27.03.2012р. підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

В судовому засіданні 27.03.2012р. представник Відповідача проти задоволення позову заперечив, з підстав викладених вище.

Дослідив матеріали справи та оцінив подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

19.04.2011р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕМСІ» та Приватним акціонерним товариством «Донецький електрометалургійний завод» укладений договір поставки №4400003026, відповідно з яким постачальник (позивач) зобов`язується поставити у 2011р., а покупець (відповідач) прийняти та оплатити обумовлену даним правочином продукцію (п.1 договору).

Пунктом 15 договору визначено, що строк дії договору з моменту його підписання уповноваженими представниками та скріплення печатками обох сторін до 31.12.2011р.

Як встановлено судом, за своєю правовою природою між сторонами укладено договір поставки.

Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Таким чином, між сторонами виникли господарські правовідносини щодо поставки товару за договором №4400003026 від 19.04.2011р.

Пунктом 1 договору також передбачено, що продукція постачається на умовах СРТ (м.Донецьк, склад покупця) при поставці автотранспортом згідно правил ІНКОТЕРМС 2000. Моментом переходу права власності на продукцію, зазначену у цьому договорі, від постачальника до покупця є передача продукції на складі покупця, що підтверджується підписом видаткової накладної.

Постачальник постачає продукцію покупцю за узгодженим графіком поставки згідно письмової заявки покупця, але не пізніше строку означеного у п.1 договору. Відвантаження здійснюється автотранспортом. Всі видатки щодо транспортування (доставці) продукції автомобільним транспортом сплачує постачальник (п.2 договору).

В розпорядженні суду відсутні графік поставки та письмової заявки покупця, які передбаченні вищенаведеним пунктом договору, наразі суд не вважає це перешкодою для надання належної юридичної оцінки факту передачі продукції, оскільки п.3 договору встановлено, що зобов'язання постачальника в частині виконання строків поставки вважаються виконаними з моменту передачі продукції на склад покупця. Покупець вправі відмовитись від приймання та оплати продукції, постачання якої прострочено або поставлена без письмової заявки покупця, а відповідної відмови сторонами не надано.

Додатковою угодою № 1 від 13.05.2011р. до договору №4400003026 від 19.04.2011р. сторони доповнили п.1 правочину наступною позицією: номенклатурний номер 644121, ключ для кріплення електроду, ч.ЕСЗ-50-2сб у кількості 2од. вагою 15,4 кг та загальною вартістю 24 000,00 грн. з урахуванням податку на додану вартість 20%. Строк поставки визначений у 40 календарних днів.

Зазначена угода, урозумінні її п.3, набула чинності 26.05.2011р.

За твердженням позивача, на виконання умов договору та згідно додаткової угоди №1 від 13.05.2011р. до договору, останнім на адресу відповідача здійснена поставка товару на загальну суму 24 000,00 грн., що підтверджується видатковою накладною №РН-0000012 від 04.07.2011р., довіреністю на отримання товарно-матеріальних цінностей №01305 від 04.07.2011р. та податковою накладною №1 від 04.07.2011р., копії яких наявні в матеріалах справи.

Фактичне отримання відповідачем зазначеного товару підтверджується відміткою про отримання вантажу на вищезазначеній накладній з посиланням на довіреність на отримання товарно-матеріальних цінностей №01305 від 04.07.2011р., у якій правовою підставою здійснення спірної господарського операції визначено договір №4400003026 від 19.04.2011р., товар означений як ключ для кріплення електроду у кількості 2 од., та, що скріплена печаткою Відповідача.

Наразі видаткова накладна має безпосереднє посилання на договір №4400003026 від 19.04.2011р.

Наведене дало підстави суду дійти висновку про доведеність позивачем факту передачі спірного товару саме по договору №4400003026 від 19.04.2011р.

З огляду на вищевикладене суд вважає, що надана позивачем видаткова накладна №РН-0000012 від 04.07.2011р. є належним доказом, який підтверджує поставку позивачем спірного товару на підставі вказаного договору, на загальну суму 24 000,00 грн.

Одночасно, у сукупності доказу виконання договірних зобов'язань з поставки товару, суд приймає до уваги наказ Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕМСІ» №03-48/11 від 30.06.2011р., яким командирували ОСОБА_3 керівника механомонтажної ділянки позивача на підприємство відповідача для врегулювання питань: доставки продукції згідно додаткової угоди №1 від 13.05.2011р. до договору поставки №4400003026 на один день 04.07.2011р.; посвідчення про відрядження, відповідно до якого означений представник позивача прибув на підприємство відповідача 04.07.2011р. і вибув у цю дату та про це свідчать печатки та підпис з боку останнього.

Пунктом 8 договору сторони передбачили, що покупець здійснює оплату на поточний рахунок постачальника на протязі 25 банківських днів після поставки продукції, але не раніше надання документів згідно п.6 цього договору та надання документів згідно п.6 даного договору. Моментом оплати вважається дата списання грошових коштів з поточного рахунку покупця.

Разом із продукцією постачальник зобов'язується надати наступні оригінали документів: сертифікат якості (паспорту); рахунок-фактуру на оплату; товарно-транспортні документи; податкову накладну. У разі затримки у наданні чи не наданні зазначених документів, постачальник відшкодовує покупцю всі понесені у зв'язку з цим витрати та сплачені штрафи, а строк оплати за поставлену продукцію переноситься на відповідну кількість днів прострочення надання зазначених у цьому пункті документів (п.6 договору).

При цьому, пунктом 4 договору поставки визначено, що приймання продукції за кількістю та якістю здійснюється у відповідності з вимогами Інструкцій П-6 та П-7.

Згідно п.14 Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю від 25.04.1966р. №П-7, приймання продукції по якості і комплектності виробляється з точній відповідності зі стандартами, технічними умовами, основними й особливими умовами постачання, іншими обов'язковими для сторін правилами, а також по супровідним документам, що засвідчують якість і комплектність продукції що поставляється (технічний паспорт, сертифікат, посвідчення про якість, рахунок-фактура, специфікація тощо). Відсутність зазначених супровідних документів або деяких з них не припиняє приймання продукції. У цьому випадку складається акт про фактичну якість і комплектність продукції, що надійшла, і в акті вказується, які документи відсутні.

Відповідно до п.12 Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю від 15.06.1965р. №П-6 приймання продукції по кількості здійснюється за транспортними і супровідними документам (рахунком-фактурою, специфікацією, описом, пакувальними ярликами тощо) відправника (виготовлювача). Відсутність зазначених супровідних документів або деяких з них не припиняє приймання продукції. У цьому випадку складається акт про фактичну наявність продукції, що надійшла, і в акті вказується, які документи відсутні.

Відповідних актів суду не надано. При отриманні товару відповідачем не подавалося жодних заперечень щодо неналежності виконання постачальником прийнятих за договором зобов'язань з поставки продукції.

Крім того, згідно ч.1 ст. 666 Цивільного кодексу України, якщо продавець не передає покупцеві приналежності товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору купівлі-продажу або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання.

Якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві (ч. 2 ст. 666 Цивільного кодексу України).

Виходячи зі змісту статей 688 та 690 Цивільного кодексу України, товари, від яких покупець відмовився, повинні прийматися ним за відповідальне зберігання.

Оскільки суду не надано доказів відмови від продукції та прийняття її у встановленому порядку на відповідальне зберігання, суд дійшов висновку, що документи, передбачені п.6 договору, надані відповідачу

Одночасно, матеріали справи містять лист №250 від 12.07.2011р., відповідно до якого позивач направив відповідачу оригінал протоколу №169 від 01.07.2011р. та паспорт №8 (п.6 договору поставки). У підтвердження отримання 18.07.2011р. даних документів суду представлено повідомлення про вручення поштового відправлення.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 17 серпня 2002р. №1155 „Про затвердження Правил надання послуг поштового зв'язку", повідомлення про вручення поштового відправлення (поштового переказу) - це повідомлення, яким оператор поштового зв'язку доводить до відома відправника інформацію про дату та прізвище особи, якій вручено поштове відправлення (поштовий переказ). Повідомлення про вручення поштових відправлень (поштових переказів) повинно бути доставлене за зазначеною відправником адресою.

Вищевказане повідомлення містить адресу Відповідача та підпис його співробитника, що, на думку суду, є належним доказом його отримання.

Відповідно до статей 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та на засадах змагальності.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Судовими доказами за визначенням статей 32-36 Господарського процесуального кодексу України слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Проте, доказів зворотного сторонами не представлено, судом не встановлено.

Слід звернути увагу, що копії протоколу №169 від 01.07.2011р. та паспорт №8 направлені відповідачу разом із претензією №410 від 04.11.2011р., про що свідчить опис вкладення до листа з оголошеною цінністю із відбитком поштового відділення датованим 07.11.2011р., яка згідно повідомлення про вручення поштового відправлення отримана останнім 14.11.2011р. А отже, доводи відповідача у цій частині не відповідають дійсності.

За приписом ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З огляду на таке та зважаючи на вищевикладене, кінцевим строком оплати отриманої продукції за видатковою накладною №РН-0000012 від 04.07.2011р. - 08.08.2011р.

Згідно вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Зобов'язанням у свою чергу є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст.509 Цивільного кодексу України).

Стаття 174 Господарського кодексу України передбачає, що господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Таким чином, позивач свої обов`язки за договором виконав належним чином, здійснивши поставку продукції, що підтверджується матеріалами справи. Відповідач свої зобов`язання щодо своєчасної та повної оплати товару не виконав, у зв`язку з чим за останнім утворилась заборгованість в розмірі 24 000,00 грн.

З урахуванням вимог ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Оскільки відповідачем не надано суду доказів погашення заборгованості за поставлений товар, суд робить висновок, що заборгованість в розмірі 24 000,00 грн. не погашена до теперішнього часу.

З огляду на викладене, суд вважає позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕМСІ» стосовно стягнення суми основного боргу в розмірі 24 000,00грн. обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню.

Заперечення відповідача до уваги не прийнято, з огляду на вищевикладені фактичні обставини справи.

Судові витрати підлягають розподілу між сторонами в порядку, встановленому ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.1, 4-2, 4-3, 22, 32-38, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд ,-

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕМСІ», м.Запоріжжя, до Відповідача, Приватного акціонерного товариства «Донецький електрометалургійний завод», м.Донецьк, про стягнення 24 000,00 грн. основного боргу за додатковою угодою №1 від 13.05.2011р. до договору поставки №4400003026 від 19.04.2011р., задовольнити.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Донецький електрометалургійний завод» (83062, м.Донецьк, вул.І.Ткаченка, б.122, ЄДРПОУ 30479040, банківські реквізити не відомі) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕМСІ» (69091, м.Запоріжжя, вул.Нижньодніпровська, б.23, ЄДРПОУ 32419905, банківські реквізити не відомі) 24 000,00 грн. суми основного боргу, а також відшкодування сплаченого судового збору у розмірі 1 609,50 грн.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. В судовому засіданні 27.03.2012 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

5. Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його оголошення. Зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 Господарського процесуального кодексу України.

6. Повний текст підписано 02.04.2012р.

Суддя Соболєва С.М.