Рішення № 23539186, 12.04.2012, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

12.04.12р. Справа № 20/5005/2760/2012За позовом Приватного підприємства Науково - виробничої комерційної фірми "Техснаб", м. Дніпропетровськ

до Комунального житлово - експлуатаційного підприємства №22, м. Дніпропетровськ

про стягнення 47 541 грн. 00 коп.

Суддя Пархоменко Н.В.

Представники:

від позивача: ОСОБА_3, довіреність № 2 від 16.11.11р.

від відповідача: начальник Василевська О.О., розпорядження №200-кк від 01.06.05, паспорт серії НОМЕР_1 від 24.11.1998р.

Суть спору:

Позивач - Приватне підприємство Науково - виробнича комерційна фірма "Техснаб" звернувся з позовом, в якому просить стягнути з відповідача Комунального житлово - експлуатаційного підприємства № 22 суму грошові кошти у сумі 47 541,93 грн., з яких 37 728,00 грн. основний борг, 4300,99 грн. інфляційні, 1910,17 грн. - 3% річних, 3602,77 грн. - пеня та судові витрати.

Відповідач визнав основний борг у сумі 37 727,00 грн. (заява вх. № 21905/12 від 12.04.12р.).

У судовому засіданні 12.04.2012р. оголошена вступна та резолютивна частина рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази в сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

15 січня 2010 року між позивачем Приватним підприємством Науково - виробничою комерційною фірмою "Техснаб" (продавець) та відповідачем Комунальним житлово - експлуатаційним підприємством №22 (покупець) був укладений договір поставки №1.

Згідно умов договору позивач зобов'язався продати, а відповідач купити продукцію, найменування, кількість і ціна якої зазначається в накладній на відпуск. (п. 1.1. договору).

Загальна сума договору складає 37 728,00 грн., у т.ч. ПДВ. (п. 1.2. договору),

Оплата за продукцію проводиться протягом 30 днів з моменту постачання товару на склад покупця (п. 1.3. договору).

Позивач поставив відповідачу товар на суму 37 728,00 грн., що підтверджується видатковою накладною № 1 від 27.01.2010р. та довіреністю № 85 від 27.01.2010р.

Відповідач, в установлений договором строк, товар не оплатив, у зв'язку з чим у відповідача перед позивачем виник основний борг у сумі 37 728,00 грн.

Відповідач визнав заборгованість у сумі 37 728,00 грн.

Згідно статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Відповідно статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином та у встановлений строк у відповідності з вказівками закону, договору одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.

Відповідно п. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно статті 625 Цивільного кодексу України боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач нарахував відповідачу інфляційні у розмірі 4300,00 грн. за період прострочення 26.02.2010р. - 03.11.2011р., 3 % річних у сумі 1910,17 грн. за період прострочення 26.02.2010р. - 03.11.2011р.

Позивач також нарахував відповідачу пеню у розмірі 3602,77 грн. за період прострочення 26.02.2010р. - 03.11.2011р.

Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно п. п. 1-4 ст. 231 Господарського кодексу України Законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається. У разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг); за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості. Законом може бути визначений розмір штрафних санкцій також за інші порушення окремих видів господарських зобов'язань, зазначених у частині другій цієї статті. У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно ст. ст. 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Таким чином, в даному випадку сплата пені не передбачена законом та не встановлена договором, тому вимоги позивача про стягнення пені необґрунтовані і задоволенню не підлягають. .

З огляду на викладене, позовні вимоги позовні вимоги підлягають задоволенню частково у сумі 37728,00 грн. основного боргу, 4300,99 грн. інфляційних, 1910,17 грн. - 3% річних.

В іншій частині позову відмовити.

Відповідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись статтями 49, 82-84, 116, Господарського процесуального кодексу України , господарський суд ,-

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Комунального житлово - експлуатаційного підприємства № 22 (49017, м. Дніпропетровськ, вул. Будьонного, 29, код ЄДРПОУ 32616714) на користь Приватного підприємства Науково - виробничої комерційної фірми "Техснаб" (49106, м.Дніпропетровськ, пр. Героїв, б. 45, кв. 183, код ЄДРПОУ 31647228) - 37 728 (тридцять сім тисяч сімсот двадцять вісім) грн. 00 коп. основного боргу, 4300 (чотири тисячі триста) грн. 99 коп. інфляційних втрат, 1910 (одну тисячу дев'ятсот десять) грн. 17 коп. - 3% річних, 1487 (одну тисячу чотириста вісімдесят сім) грн. 50 коп. судового збору.

В іншій частині позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення , якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Н.В. Пархоменко Повне рішення складено

17.04.2012р.