Ухвала суду № 23530807, 29.03.2012, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2270/7784/11

Головуючий у 1-й інстанції: Ковальчук О.К.

Суддя-доповідач: Курко О. П.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня 2012 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Курка О. П.

суддів: Білоуса О.В. Совгири Д. І.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Дунаєвецькому районі на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2011 року у справі за адміністративним позовом Вищого професійного училища-36 до державної податкової інспекції у Дунаєвецькому районі про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Вище професійне училище-36 звернулося до суду з позовом до державної податкової інспекції у Дунаєвецькому районі Хмельницької області про скасування податкового повідомлення-рішення № 0009692340/0 від 30.12.2010 року.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2011 року зазначений позов задоволено.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням ДПІ у Дунаєвецькому районі подала апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нову постанову про відмову в задоволені позову. В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне зясування всіх обставин справи що призвело до неправильного її вирішення.

Позивач заперечив проти викладених у апеляційній скарзі доводів з підстав, викладених письмово та доданих до матеріалів справи. Крім того клопотав апеляційний суд здійснювати розгляд справи у його відсутність.

З урахуванням неприбуття у судове засідання жодної з осіб, які беруть участь у справі, та які були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи згідно ст. 197 КАС України за наявними матеріалами в порядку письмового провадження.

Перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судовими інстанціями встановлено, що ДПІ в Дунаєвецькому районі проведена позапланова виїзна перевірка Вищого професійного училища-36 з питань правомірності нарахування податкових зобовязань та податкового кредиту декларацій з ПДВ за період з 01.10.2007 року по 30.09.2010 року, за результатами якої складено акт № 990/2340/26294370 від 17.12.2010 року.

У висновках перевірки зазначено про порушення позивачем вимог пп.7.4.2 і пп.7.4.3 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року №168/97-ВР (надалі Закон №168/97-ВР) та заниження податку на додану вартість на 17171,0 грн. за період з жовтня 2007 року по вересень 2010 року, у звязку з безпідставним включенням до податкового кредиту з ПДВ податку на додану вартість, сплаченого в ціні придбаних товарно-матеріальних цінностей, які використовувались позивачем в операціях, звільнених від оподаткування.

На підставі акту перевірки № 990/2340/26294370 від 17.12.2010 року відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення №0009692340/0 від 30.12.2010 року про визначення суми податкового зобовязання з податку на додану вартість на 25597,0 грн., у тому числі за основним платежем в сумі 171719,0 грн. та штрафними санкціями в сумі 8426,0 грн.

Зазначене податкове повідомлення-рішення оскаржене позивачем в адміністративному порядку та залишене без змін рішеннями №4659/10/26-034 від 12.03.2011 року, №64 від 23.03.2011 року і №9672/6/25-045 від 25.05.2011 року ДПА у Хмельницькій області та ДПА України.

Як вбачається з матеріалів справи в перевіряємий період позивач здійснював діяльність з вирощування зернових, технічних та решти культур, яка оподатковується на загальних підставах, та діяльність з надання освітніх послуг, повязаних з одержанням професійної освіти з підготовки робітничих професій, професійно-технічного навчання, перепідготовки, підвищення кваліфікації і курсового професійно-технічного навчання, яка звільнена від оподаткування ПДВ.

Відповідно до пп. 5.1.3 п.5.1. ст.5 Закону №168/97-ВР звільняються від оподаткування зокрема операції з поставки послуг професійно-технічної та вищої освіти закладами, які мають спеціальний дозвіл (ліцензію) на поставку таких послуг, незалежно від їх організаційно-правового статусу та форми власності, згідно з переліком таких послуг, визначеним Кабінетом Міністрів України, а також послуг з розміщення учнів або студентів в інтернатах або гуртожитках.

Підпунктом 7.4.2 п.7.4 ст.7 Закону №168/97-ВР передбачено, що якщо платник податку придбаває (виготовляє) товари (послуги) та основні фонди, які призначаються для їх використання в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 та пунктом 11.44 статті 11 цього Закону, то суми податку, сплачені у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включаються до складу податкового кредиту такого платника.

У той же час згідно п.п. 7.4.3 п.7.4 ст.7 цього ж Закону у разі коли товари (роботи, послуги), виготовлені та/або придбані, частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково ні, до суми податкового кредиту включається та частка сплаченого (нарахованого) податку при їх виготовленні або придбанні, яка відповідає частці використання таких товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях звітного періоду.

Отже, з урахуванням зазначених норм Закону №168/97-ВР умовою для застосування пп.7.4.2 і пп.7.4.3 п.7.4 ст.7 цього Закону є мета придбання товарів (послуг) та основних фондів.

В процесі розгляду справи судом встановлено, що з метою матеріального забезпечення навчального процесу з підготовки водіїв транспортних засобів, наказом №36 №86 від 21.12.2009 року "Про закріплення навчальних класів та автомобілів з підготовки контрактних груп водіїв транспортних засобів категорії СДЄ" виділені транспортні засоби, які перебувають на балансі позивача, а саме : автомобілі Газ 33070, ЗІЛ ММЗ 555 і 554, Урал 43-20, Газ 330610, КАВЗ 3270, ЛАЗ 695 М та причіп. Крім зазначених транспортних засобів позивач протягом 2007-2010 років в процесі надання освітніх послуг з підготовки робітничих професій, професійно-технічного навчання, також використовував наявну сільськогосподарську техніку, зокрема трактор Т-150, комбайн ДОН 1500, кран, плуг. При цьому, зазначену сільськогосподарську техніку позивач використовував не тільки в навчальному процесі, а й в сільськогосподарському виробництві для вирощування зернових культур.

Аналогічним чином позивач використовував запчастини, що придбавались протягом 2007-2010 років, як в оподатковуваних операціях так і в операціях, звільнених від оподаткування та відображав сплачений в їх ціні ПДВ в бухгалтерському та податковому обліку.

Скасовуючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0009692340/0 від 30.12.2010 року суд першої інстанції дійшов правильного висновку, норма пп.7.4.2 п.7.4 ст.7 Закону N 168/97-ВР не ставить правомірність чи обґрунтованість включення сум ПДВ, сплачених при придбанні основних фондів, у звітному періоді, у якому відбувалась сплата, у залежність від наступного використання цих основних засобів в операціях, що не є об'єктом оподаткування, якщо відсутня мета використання цих основних засобів в неоподатковуваних операціях. Тому таке включення податку на додану вартість до складу податкового кредиту є повністю заснованим на законі.

У свою чергу пп. 7.4.3 п. 7.4 ст. 7 Закону N 168/97-ВР не містить вказівки на обов'язок платника податку збільшувати суму своїх податкових зобов'язань у зв'язку з використанням основних фондів в операціях, що не є об'єктом оподаткуванням, на суму (або її частину), яка була включена до податкового кредиту у попередніх податкових періодах, і може бути застосований лише у тому випадку, коли придбання товарів (робіт, послуг) та наступне їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування, мали місце в межах одного податкового періоду.

Враховуючи, що під час перевірки відповідачем не була зясована а ні мета придбання запчастин (для ремонту якої техніки), ані період їх використання в неоподатковуваних операціях після їх придбання (в одному звітному періоді чи різних звітних періодах), висновок податкового органу щодо порушення позивачем вимог пп.7.4.2 і пп.7.4.3 п.7.4 ст.7 Закону №168/97-ВР та заниження, у звязку із цим, податку на додану вартість на 17171,0 грн. є безпідставним.

Таким чином податкове повідомлення -рішення № 0009692340/0 від 30.12.2010 року ДПІ у Дунаєвецькому районі є протиправним та має бути скасоване.

Згідно зі п. 1 ч. 1 ст. 198 , ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки доводи апеляційної скарги ДПІ у Дунаєвецькому районі не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Дунаєвецькому районі залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2011 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.

Головуючий /підпис/ Курко О. П.

Судді /підпис/ Білоус О.В.

/підпис/ Совгира Д. І.

З оригіналом згідно:

секретар