Ухвала суду № 23529977, 06.03.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2012 р.Справа № 2а-4379/11/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Гуцала М.І.

Суддів: Зеленського В.В. , П'янової Я.В.

за участю секретаря судового засідання Трофімової Н.С.

за участю представників позивача ОСОБА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_3 та представника відповідача ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12.07.2011р. по справі № 2а-4379/11/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Системне обслуговування та логістика об'єктів"

до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова

про скасуваня податкового повідомлення рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Системне обслуговування та логістика об'єктів" (далі по справі -позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова (далі по справі -відповідач) в якому просило суд:

- скасувати податкове повідомлення - рішення №0000340700 від 13.04.2011 року форми "В4" Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 12.07.2011 року зазначений позов задоволено .

Скасовано податкове повідомлення - рішення №0000340700 від 13.04.2011 року форми "В4" Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального та процесуального права, відповідач просить постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12.07.2011 року скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач, зокрема, посилається на порушення судом першої інстанції приписів Закону України "Про податок на додану вартість ".

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників позивача та відповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю ТОВ "Системне обслуговування та логістика об'єктів" зареєстроване як юридична особа Управлінням реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Харківської міської ради 21.02.2007 року за №14801020000033455, та перебуває на податковому обліку в ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова з 22.02.2007 року за №16866. ТОВ "Системне обслуговування та логістика об'єктів" є платником ПДВ відповідно до свідоцтва платника ПДВ №100031343 від 28.03.2007 року виданого ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова.

Відповідачем в період з 29.03.2011 року по 30.03.2011 року фахівцями ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова було проведено документальну невиїзну перевірку ТОВ "Системне обслуговування та логістика об'єктів" з питань правових відносин з ТОВ НВП "АЛЬЯНС-Д", ТОВ НВП "ЕЛЕКОН", ЗАТ "ЕЛТЕХКОМ" та ТОВ "МІДІЕЛ МЕ" за період з 01.05.2010 року по 30.11.2010 року.

За результатами перевірки було складено Акт від 30.03.2011 року №859/07-0/34861144, згідно висновків якого було встановлено порушення позивачем п.1.8 ст.1, пп.7.4.1, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого платником зменшено суму залишку від'ємного значення по декларації з ПДВ за серпень 2010 року в розмірі 166125,00 грн.

На підставі зазначених висновків, відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення форми "В4" №0000340700 від 13.04.2011 року, яким було зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ за серпень 2010 року в розмірі 166125,00 грн.

Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач діяв не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції з огляду на наступне.

Як вбачається з акту перевірки від 30.03.2011 року №859/07-0/34861144 - в ході проведення виїзної позапланової документальної перевірки з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника у банку по декларації з ПДВ за листопад 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось В жовтні 2010 року та уточнюючому розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок до декларації з ПДВ за жовтень 2010 року яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось за період травень 2010 року, липень 2010 року - вересень 2010 року при дослідженні ланцюга постачання до виробника (імпортера, кінцевого надавача послуг/робіт тощо), та встановлення факту здійснення господарських операцій в цілому, не встановлено надмірної сплати податку на додану вартість по ланцюгам руху товару від ТОВ НВП "АЛЬЯНС-Д" в бік ТОВ "Системне обслуговування та логістика об'єктів" по 1 ланці постачання, від ТОВ НВП "ЕЛЕКОН" в бік ТОВ "Системне обслуговування та логістика об'єктів" по 1 ланці постачання, від ТОВ "МІДІЕЛ МЕ" в бік ТОВ "Системне обслуговування та логістика об'єктів" по 1 ланці постачання. .

Зазначений висновок був зроблений у зв'язку з тим, що:

-в довідці зустрічної звірки від 08.02.2011 року №136/23-3/34534251 ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька відсутня інформація щодо сплати ТОВ "МІДІЕЛ МЕ" податку на додану вартість до бюджету, та згідно комп'ютерних автоматизованих інформаційних систем та АРМів ТОВ "МІДІЕЛ МЕ" балансова вартість основних фондів у січні 2011 року - 0,00 грн.;

-в довідці зустрічної звірки від 13.01.2011 року №12/234/30425613 Дніпропетровської МДПІ відсутня інформація щодо сплати ТОВ НВП "АЛЬЯНС-Д" податку на додану вартість до бюджету, та згідно комп'ютерних автоматизованих інформаційних систем та АРМів ТОВ НВП "АЛЬЯНС-Д" середньооблікова кількість штатних працівників у січні 2011 року - 11 чоловік;

-від ДПІ у Ленінському районі м. Донецька, станом на дату проведення перевірки, відповіді на запит щодо проведення зустрічної перевірки ТОВ НВП "ЕЛЕКОН" не надано, тобто не надано доказів щодо сплати ТОВ НВП "ЕЛЕКОН" податку на додану вартість до бюджету, та згідно комп'ютерних автоматизованих інформаційних систем та АРМів балансова вартість основних фондів ТОВ НВП "ЕЛЕКОН" у січні 2011 року - 0,00 грн.

На підставі зазначеної інформації відповідачем було зроблено висновок про неможливість підтвердження надміру сплати позивачем податку на додану вартість, та про неможливість підтвердження в повному обсязі взаємовідносин між позивачем та його контрагентами: ТОВ "МІДІЕЛ МЕ", ТОВ НВП "ЕЛЕКОН" та ТОВ НВП "АЛЬЯНС-Д".

З приводу зазначених висновків відповідача колегія суддів зазначає наступне.

Пунктом 1.8 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість" визначено, що бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до вимог пп.7.4.1. п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" (далі - Закон "Про ПДВ") податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Разом з тим, пункт 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону "Про ПДВ" встановлює, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Досліджені в судовому засіданні податкові накладні отримані позивачем від ТОВ НВП "АЛЬЯНС-Д", ТОВ НВП "ЕЛЕКОН" та ТОВ "МІДІЕЛ МЕ" повністю відповідають вимогам та містять всі обов'язкові реквізити встановлені пп.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону "Про ПДВ".

Крім того позивачем, на підтвердження товарності операцій з поставки експорту позивачем товару отриманого від ТОВ НВП "АЛЬЯНС-Д", ТОВ НВП "ЕЛЕКОН" та ТОВ "МІДІЕЛ МЕ", були надані копії належним чином оформлених вантажно-митних декларацій.

До того ж, суд зазначає, що згідно ч.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до приписів п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за №168/704 - первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Представниками позивача були надані копії первинних документів, що підтверджують взаємовідносини позивача з ТОВ НВП "АЛЬЯНС-Д", ТОВ НВП "ЕЛЕКОН" та ТОВ "МІДІЕЛ МЕ" (договори, платіжні доручення, акти приймання-здавання, видаткові накладні), які повністю відповідають вказаним вимогам.

Також, колегія суддів вважає доцільним відмітити, що Законом України "Про систему оподаткування" для платника податку не передбачено обов'язку (ст.9) та не надано права (ст.10) вимагати від іншого платника податку будь-яких відомостей (в т.ч. і щодо реєстрації в якості платника податку, ведення останнім будь-яких бухгалтерських книг, журналів тощо). Так само, Закон України "Про податок на додану вартість" не передбачає обов'язку або права одного платника податку контролювати показники податкової звітності по податку на додану вартість іншого платника податку.

З цього витікає, що порушення порядку здійснення господарської діяльності контрагента тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи, оскільки, у відповідності до ст.61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Отже, колегія суддів, підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, п.1ст.198, 200, п.1 ч.1 ст.205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12.07.2011р. по справі № 2а-4379/11/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Гуцал М.І.Судді Зеленський В.В. Пянова Я.В.

Повний текст ухвали виготовлений 12.03.2012 р.