Ухвала суду № 23529450, 07.02.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2012 р.Справа № 2а-8737/11/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Любчич Л.В.

Суддів: Сіренко О.І. , Спаскіна О.А.

за участю секретаря судового засідання Зливко І.М.

представника позивача - Крицької Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 09.09.2011р. по справі № 2а-8737/11/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Верес"

до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова

про визнання нечинним рішення, визнання дій протиправними,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 9 вересня 2011 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕРЕС" (далі -ТОВ "ВЕРЕС") до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова (далі -ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова) про визнання нечинним рішення, визнання дій протиправними було задоволено.

Скасовано рішення ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова № 1246 від 07 червня 2011 року про проведення документальної позапланової перевірки ТОВ "ВЕРЕС".

Визнано протиправними дії ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "ВЕРЕС" з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01 лютого 2011 року по 30 квітня 2011 року проведену ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова, за результати якої був складений акт № 2362/2305/32951749 від 08 червня 2011 року.

Не погодившись з даною постановою суду, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи, просив скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що згідно ст.. 78.1.1 ст. 78, п. 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України ( далі - ПК України) проведена невиїзна документальна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.02.2011 р. по 30.04.2011 р. Аналізом податкової звітності позивача, а саме декларацій та уточнюючих розрахунків з додатками №5 встановлено, що податкові зобов*язання підприємства сформовані за перевіряє мий період на загальну суму 6756533 грн за рахунок контрагентів-покупців. Господарські операції за перевіряє мий період не містять по суті своїй розумних економічних або інших причин системного придбання або продажу товарів. Наслідком діяльності ТОВ «Верес» є виключно чи переважно формування податкових зобов*язань з податкового кредиту на адресу контрагентів.

Представник відповідача в судове засідання не з*явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення рекомендованого поштового відправлення та розпискою про отримання повістки (а.с.128, 146)

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, дослідивши письмові докази по справі, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.195 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) справа розглянута в межах апеляційної скарги.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач при проведенні документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "ВЕРЕС" з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01 лютого 2011 року по 30 квітня 2011 року порушив права позивача передбачені п. п. 17.1.6 п. 17.1 ст. 17 ПК України, а саме: бути присутнім під час проведення перевірок, ознайомлюватися та отримувати акти (довідки) перевірок, проведених контролюючими органами, перед підписанням актів (довідок) про проведення перевірки, у разі наявності зауважень щодо змісту (тексту) складених актів (довідок) підписувати їх із застереженням та подавати контролюючому органу письмові заперечення в порядку, встановленому цим Кодексом.

Колегія суддів погоджується з даним висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що 11 травня 2011 р. ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова звернулося до позивача з запитом про надання інформації та її документального підтвердження з питань формування податкових зобов'язань та податкового кредиту за період 01 березня 2011 р. по 31 березня 2011 р.

На даний запит позивачем на адресу ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова було направлено відповідь, із змісту якої вбачається, що позивач не має достатніх підстав для надання визначеної інформації.

28 квітня 2011 р. ТОВ "ВЕРЕС" був направлений запит щодо надання інформації стосовно інформації та її документального підтвердження з питань формування податкових зобов'язань та податкового кредиту. Доказів отримання позивачем зазначеного листа відповідачем не надано.

24 травня 2011 р. відповідачем в адресу ТОВ "ВЕРЕС" за адресою м. Харків, вул. Новгородська, 2, було направлено повідомлення № 3064/9/23-509 про проведення з 08 червня 2011 р. документальної позапланової перевірки підприємства, яке було повернуто до ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова у зв'язку з відсутністю отримувача за зазначеною адресою, згідно накладної № 868919 експрес -доставки "Меркурій".

08.06.2011 року ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова, на підставі наказу №1246 від 07.06.2011 р., була проведена перевірка ТОВ "ВЕРЕС" з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01 лютого 2011 р. по 30 квітня 2011 р. за результатами якої було складено акт № 2362/2305/32951749 від 08 червня 2011 р.

Наказу № 1246 від 07 червня 2011 р. про проведення документальної невиїзної позапланової перевірки ТОВ "Верес", не був вручений представнику підприємства, що підтверджується аркушем до зазначеного наказу та актом № 1140/2305/32951749 від 07 червня 2011 р. про неможливість вручення наказу щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки.

За результатами перевірки встановлено порушення позивачем ст. ст. 203, 215, 216, 228 ЦК України, та відсутність об'єктів, які підпадають під визначення ст. 185 - ст. 203 розділу 5 Податкового кодексу України, не дійсність даних відображених ТОВ "ВЕРЕС" у деклараціях.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, які покладені суб'єктом владних повноважень в основу рішення про призначення спірної перевірки, а також дій щодо проведення спірної перевірки на відповідність вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, колегія суддів виходить з наступного.

Юридичною підставою для прийняття правового акту індивідуальної дії у формі наказу суб'єкт владних повноважень обрав положення п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 та п.78.4. ст.78 ПК України.

З приводу складання відповідачем запиту №9097/10/23/523 від 11.05.2011 року, який був направлений на адресу ТОВ "Верес", що передує прийняттю наказу про призначення спірної перевірки, колегія суддів дійшла висновку про наступне.

Правовідносини, які виникають стосовно складання податковим органом документів, адресованих платнику податків, унормовані, зокрема, ст.42 та ст.73 ПК України.

Згідно з п.42.1 ст.42 ПК України (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та завірені печаткою відповідних органів.

З положень наведеної норми кодексу слідує, що будь-які документи, складені податковим органом і адресовані платнику податків, мають бути завірені печаткою такого податкового органу.

Відповідно до Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих норм Податкового кодексу України" п.42.1 ст.42 Податкового кодексу України був викладений в такій редакції: "Податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу".

З огляду на зазначене, колегія суддів дійшла висновку, що лише з дати набуття чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих норм Податкового кодексу України" у податкового органу не стало оюов*язку завіряти адресований платнику податків запит про надання пояснень та документів печаткою органу державної податкової служби .

Відповідно до наявної в матеріалах справи копії запиту №9097/10/23/523 від 11.05.2011 року, колегія суддів зазначає, що даний запит не завірений печаткою ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова.

Вирішуючи спір, суд бере до уваги приписи п.73.3 ст.73 ПК України, згідно з яким органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження (абз.1 п.п.73.3); такий запит підписується керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту (абз.2 п.73.3); письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби; 2) для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок; 3) в інших випадках, визначених цим Кодексом (абз.3 п.73.3); запит вважається врученим, якщо його надіслано поштою листом з повідомленням про вручення за податковою адресою або надано під розписку платнику податків або іншому суб'єкту інформаційних відносин або його посадовій особі (абз.4 п.73.3); платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену у запиті органу державної податкової служби, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом). У разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит (абз.5 п.73.3).

З положень наведеної норми Кодексу слідує, що запит податкового органу в обов'язковому порядку повинен містити викладення визначених ПК України підстав отримання інформації, зокрема, зазначення фактів порушення платником податків законодавства.

Долучений до матеріалів справи запит податкового органу на адресу позивача не відповідачає вище зазначеним вимогам, а тому у платника податків відсутній обов*язок для надання відповіді на нього.

Враховуючи положення ст.. 42, п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України, колегія суддів зазначає, що рішення про проведення документальної позапланової виїзної перевірки може бути прийнято податковим органом лише в разі одночасної наявності таких умов: 1) належного складення податковим органом і направлення адресу платника податків обов'язкового письмового запиту, 2) фактичного отримання платником податків такого запиту, тобто вручення запиту під підпис посадовій (службовій) особі платника податків або уповноваженому представнику платника податків чи повернення до податкового органу поштового повідомлення про вручення такого запиту платнику податків, 3) минування строку в 10 робочих днів від дня отримання платником податків письмового запиту податкового органу, 4) ненадання платником податків до податкового органу письмових пояснень та документальних підтверджень по суті отриманого запиту.

При цьому, в силу ч. 1 ст. 42 та ст. 73 ПК України обов'язок платника податків щодо надання письмових пояснень та документального підтвердження виникає лише в разі фактичного отримання належно складеного запиту.

Суб'єкт владних повноважень у спірних правовідносинах при складанні запиту не дотримався вимог ПК України, а відтак, відсутні визначені законом підстави для прийняття рішення про призначення спірної перевірки.

З акту перевірки вбачається, що ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова проводила перевірку без відома та за відсутністю представника позивача. Доказів належного повідомлення позивача про проведення перевірки відповідачем не надано.

Крім того, колегія суддів зазначає, що відповідно до наявної в матеріалах справи копії запиту, відповідач витребував пояснення та їх документальне підтвердження з питань формування сум податкових зобов'язань та податкового кредиту по ПДВ, заявлених в податкових деклараціях з ПДВ за період з 01.03.2011 року по 31.03.2011 року. Проте, відповідно до Акту від 08 червня 2011 року № 2362/2305/32951749, перевірка була проведена з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.02.2011 року по 30.04.2011 року.

Частиною 2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Державна податкова інспекція є органом державної влади і, відповідно, її діяльність має підпорядковуватись вимогам наведеної норми Конституції України, вимогам ПК України. Право податкової інспекції на проведення перевірки підлягає законодавчим обмеженням та реалізується з дотриманням порядку, встановленого законом.

Суд може захистити право платника податку у разі проведення перевірки за відсутності для цього належних юридичних підстав та з порушенням правил, процедури, встановлених законом. Наявність негативних наслідків такої перевірки для можливості судового захисту законом не вимагається. Право на судовий захист пов'язане з самою протиправністю дій. Окрім того, позивачем не оспорювалось право державної податкової інспекції на проведення перевірок, взагалі, він доводив протиправність здійсненої щодо нього перевірки.

З огляду на зазначене колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо незаконності проведення контролюючим органом спірної перевірки, через недотримання вимог діючого законодавства, а правомірностю задоволення позовних вимог.

Відповідності до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльносі покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Колегія суддів зазначає, що відповідачем в порушення вимоги вище зазначеної статті КАС України не надано жодних належних та допустимих доказів правомірності прийняття наказу №1246 від 07.06.2011 р. та проведення на підставі даного наказу документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "ВЕРЕС" з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01 лютого 2011 року по 30 квітня 2011 року проведену ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова, за результати якої був складений акт № 2362/2305/32951749 від 08 червня 2011 року.

З огляду на вищезазначене, постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального права, у відповідності до вимог норм матеріального права, тому колегія суддів вважає, що підстав для її скасування немає.

Доводи апеляційної скарги, щодо правомірності прийняття наказу про перевірки та проведення перевірки ТОВ «Верес» колегія суддів вважає необґрунтованими з вище зазначених підстав і такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 09.09.2011р. по справі № 2а-8737/11/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Любчич Л.В.Судді(підпис) (підпис) Сіренко О.І. Спаскін О.А. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Любчич Л.В.

Повний текст ухвали виготовлений 13.02.2012 р.