Ухвала суду № 23529157, 17.01.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2012 р.Справа № 2а-1870/1773/11Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Любчич Л.В.

Суддів: Русанової В.Б. , Спаскіна О.А.

за участю секретаря судового засідання Зливко І.М.

представника позивача - Геращенко Ю.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції в м. Суми на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 22.06.2011р. по справі № 2а-1870/1773/11

за позовом Спільного українсько - білоруського підприємства "Укртехносинтез" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю

до Державної податкової інспекції в м. Суми , Головного управління Державного казначейства України в Сумській області

про визнання бездіяльності протиправною, стягнення бюджетної заборгованості,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 22 червня 2011 року адміністративний позов спільного українсько-білоруського підприємства "Укртехносинтез" у формі товариства з обмеженою відповідальністю (далі - СУБП "Укртехносинтез" у формі ТОВ) до Державної податкової інспекції в м. Суми (далі - ДПІ в м. Суми), Головного управління державного казначейства України в Сумській області (далі - ГУДКУ в Сумській області) про визнання бездіяльності протиправною, стягнення бюджетної заборгованості було задоволено.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь СУБП "Укртехносинтез" у формі ТОВ 519710 грн. 34 коп. бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь СУБП "Укртехносинтез" у формі ТОВ судовий збір в сумі 1700 грн.

Не погодившись з даною постановою суду, ДПІ в м. Суми подано апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просила скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції прийшов до неправомірного висновку про їх обґрунтованість. Апелянт зазначив, що обов'язковою умовою для включення сум до податкового кредиту з податку на додану вартість є сплата зазначених сум до Державного бюджету, а тому право на відшкодування виникає лише при фактичній сплаті податку на додану вартість в ціні товару. Сума податку на додану вартість, заявлена позивачем до відшкодування у розмірі 519710 грн. 34 коп. знаходиться на стадії незавершених перевірок постачальників позивача, що робить неможливим підтвердження сплати податкового зобов'язання по операціях з поставки позивачу товарів по ланцюгу до виробника. Крім того, посилання суду першої інстанції, як на підставу задоволення позову, на факт скасування у судовому порядку податкових повідомлень-рішень ДПІ в м. Суми, якими позивачу було визначено суму податкового зобов'язання з ПДВ є передчасним, оскільки контролюючим органом було подано касаційні скарги. Зважаючи на вище викладене, відповідач вказує, що стягнення на користь позивача заявленої в позовній заяві суми бюджетного відшкодування з ПДВ є необґрунтованим та передчасним.

Представники відповідачів до судового засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, що підтверджується наявними у матеріалах справи повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення (а.с. 211-212).

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що питання щодо встановлення від'ємного значення суми ПДВ поширюється тільки на окремо взятого платника податків (заявника бюджетного відшкодування) та не залежить від розрахунків з бюджетом третіх осіб, щодо яких відповідач не підтвердив та не спростував факту сплати ними до бюджету ПДВ. Позивачем в повній мірі було підтверджено право на бюджетне відшкодування ПДВ у розмірі 519710 грн. 34 коп. та виконано всі передбачені законом умови для отримання суми бюджетного відшкодування.

Колегія суддів погоджується з даним висновком суду виходячи з наступного.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду, що СУБП "Укртехносинтез" у формі ТОВ обліковується як платник податків в ДПІ в м. Суми та зареєстрований платником ПДВ.

Позивачем подано до ДПІ у м. Суми податкові декларації з податку на додану вартість за грудень 2008 року, січень, березень 2009 року, які отримані ДПІ у м. Суми, і заяви про повернення суми бюджетного відшкодування за зазначені періоди .

Контролюючим органом проведені позапланові виїзні перевірки СУБП "Укртехносинтез" у формі ТОВ з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку по деклараціям з податку на додану вартість за грудень 2008 року, січень, березень 2009 року, за результатами якої складені Довідки.

Так, довідкою від 09.04.2009р. №2764/23-6/21127532 ДПІ в м. Суми підтверджено заявлену суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за грудень 2008року в сумі 1477876 грн. та січень 2009 року в сумі 1401505 грн.

Довідкою від 16.06.2009 р. ДПІ в м. Суми підтверджено заявлену суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за березень 2009 року в сумі 1192890 грн.

Як вбачається із складених податковим органом довідок, ДПІ залишено за собою право надання остаточного висновку про відшкодування заявленої суми податку на додану вартість з бюджету після проведення та надходження всіх зустрічних звірок по ланцюгу до виробника.

Як вбачається із акту звірки розрахунків платника з бюджетом за грудень 2008 р. №49233/10/19-074 від 20.06.2011р. залишок невідшкодованої суми становить 124476 грн.

Як вбачається із акту звірки розрахунків платника з бюджетом за січень 2009 р. №49234/10/19-074 від 20.06.2011р. залишок невідшкодованої суми за даними СП "Укртехносинтез"становить 145450,72 грн., за даними податкового органу - становить 51906,55 грн.

Колегія суддів зазначає, що відповідачем під час розгляду справи фактично визнано розмір залишку невідшкодованої суму бюджетної заборгованості за січень 2009 р. в сумі 145450,72 грн.. Окрім того, дана обставина підтверджується наявною в матеріалах справи службовою запискою начальника управління обліку та звітності за №2075/19-038 від 22.06.2011р.

Як було встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду, сума розбіжності в акті звірки в розмірі 93544,17 грн. становить суму податкового повідомлення-рішення №0000462306/0/28169 від 20.04.2010р., яким було зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за січень 2009р.

З акту звірки розрахунків платника з бюджетом за березень 2009 р. №49235/10/19-074 від 20.06.2011р. вбачається, що залишок невідшкодованої суми становить 249783,62 грн.

Під час розгляду справи встановлено, що залишок невідшкодованих сум бюджетної заборгованості по податку на додану вартість становить за грудень 2008 р. в сумі 124476 грн., за січень 2009 р. в сумі 145450,72 грн., за березень 2009р. в сумі 249783,62 грн.

За грудень 2008 р. невідшкодована сума ПДВ складає 84351,90 грн.. Дана суму була зменшена податковим повідомленням-рішенням №0001062306/0/88326 від 18.12.2009р. на 82827,90 грн. та податковим повідомленням-рішення №0001282306/0/55016 від 20.07.2010р. на 1524 грн., а по невідшкодованій сумі 40124,10 грн. тривають перевірки по ланцюгу до товаровиробника.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що із матеріалів справи вбачається, що постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.07.2010 року по справі №2а-1272/10/1870 скасовано податкове повідомлення - рішення ДПІ в м. Суми від 18.12.2009 року № 0001062306/88326. Крім того, постановою Сумського окружного адміністративного суду від 13.12.2010 року по справі №2а-6465/10/1870, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 07.04.2011 року, скасовано податкове повідомлення - рішення ДПІ в м. Суми №0001282306/0/55016 від 20.07.2010р..

Щодо невідшкодованої суми податку на додану вартість за січень 2009 р., то її залишок складає 145450,72 грн., яка зменшена на підставі податкових повідомлень-рішень №0001282306/055016 від 20.07.2010р. на суму 3802,96 грн. №0000462306/0/28169 від 20.04.2010р. на суму 93544,17 грн. По невідшкодованій сумі 48103,59 грн. тривають перевірки по ланцюгу до товаровиробника.

Податкове повідомлення-рішення ДПІ в м. Суми №0001282306/055016 від 20.07.2010р. скасовано в судовому порядку в межах розгляду справи №2а-6465/10/1870. Щодо податкового повідомлення-рішення ДПІ в м. Суми №0000462306/0/28169 від 20.04.2010р., колегія суддів зазначає, що воно було скасовано постановою Сумського окружного адміністративного суду від 18.10.2010 року по справі №2а-4335/10/1870, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 20.01.2011р.

Залишок невідшкодованої суми податку на додану вартість за березень 2009 р. складає 249783,62 грн., яка була зменшена податковим повідомленням-рішенням №0001702306/0/72212 від 20.09.2010р. на суму 8705,10 грн., а по невідшкодованій сумі 241078,52 грн. тривають перевірки по ланцюгу до товаровиробника.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 06.12.2010 р. по справі №2а-7713/10/1870, залишеної без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2011р. скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ в м. Суми №0001702306/0/72212 від 20.09.2010р.

Під час розгляду справи підтверджено, що по залишку інших невідшкодованих сум тримають перевірки по ланцюгу до товаровиробника, направлені відповідні запити, відповіді ДПІ в м. Суми не отримано.

Щодо правомірності дій контролюючого органу колегія суддів зазначає.

Відповідно до п.1.8 ст.1 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР (далі -Закон України № 168/97-ВР) бюджетним відшкодуванням є сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Згідно з пп.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України № 168/97-ВР сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди, а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до пп.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України № 168/97-ВР якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Таким чином, бюджетному відшкодуванню підлягає частина від'ємного значення різниці між податковими зобов'язаннями і податковим кредитом, розрахованої у відповідності до пп.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України № 168/97-ВР, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченого отримувачем товарів (послуг) в попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

Згідно з пп.7.7.8 п.7.7 ст.7 Закону України № 168/97-ВР податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Відповідно до пп.7.7.6 п.7.7 ст.7 Закону України № 168/97-ВР протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку.

Згідно з п.4.1 Порядку відшкодування податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України, Державного казначейства України від 02.07.1997 року № 209/72 у редакції наказу Державної податкової адміністрації України, Державного казначейства України від 21.05.2001 року № 200/86, відшкодування податку на додану вартість з бюджету здійснюється органами Державного казначейства України за висновками податкових органів або за рішенням суду.

Відповідно до п. 2.2 розд. 2 вказаного Порядку підставою для отримання відшкодування є дані виключно податкової декларації за звітний період.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем було подано до ДПІ в м. Суми податкові декларації по ПДВ: за грудень 2008 року, січень, березень 2009 року. На час розгляду справи підтверджено суму бюджетного відшкодування в розмірі 519710 грн. 34 коп.

Виходячи з вище викладеного, колегія суддів прийшла до висновку що позивач має право на отримання бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за грудень 2008 року, січень, березень 2009 року в розмірі 519710 грн. 34 коп.

Доводи апеляційної скарги відносно того, що частина заявленої позивачам до бюджетного відшкодування суми ПДВ знаходиться на стадії незавершених перевірок постачальників позивача, що в свою чергу робить неможливим підтвердження сплати податкового зобов'язання по операціях з поставки позивачу товарів по ланцюгу до виробника, колегія суддів вважає безпідставними виходячи з наступного.

Законом України №168/97-ВР передбачено чіткий перелік підстав, які дають право на податковий кредит. Ці підстави дотримані позивачем в повному обсязі.

Позивач оплатив отримані товари, додаткових вимог щодо права на податковий кредит, чинним законодавством не передбачено.

Згідно з п. 10.2 ст. 10 вище зазначеного Закону платники податку, визначені у підпунктах "а", "в", "г", "д" пункту 10.1 цієї статті, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону.

Із наведеного випливає, що сама по собі несплата податку продавцем, а також і контрагентами покупця (в тому числі внаслідок ухилення від сплати), в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем та суму бюджетного відшкодування.

Виходячи з вище викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що Закон України №168/97-ВР не ставить право платника ПДВ на податковий кредит та бюджетне відшкодування в залежність від дій чи бездіяльності його контрагентів.

Наведене узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так основним висновком у рішенні від 22.01.2009 р. у справі "БУЛВЕС"АД проти Болгарії (заява №3991/03) Європейський Суд з прав людини зазначив, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов'язаним за сплатою ПДВ, який нараховується по ланцюгу поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовують негативні наслідки до отримувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.

З огляду на зазначене колегія суддів дійшла висновку, що несплата податків контрагентами позивача не може бути підставою для відповідальності товариства, відносно якого у справі відсутні докази його недобросовісності як платника.

Щодо доводів апеляційної скарги відносно касаційного оскарження рішень Сумського окружного адміністративного суду та Харківського апеляційного адміністративного суду, якими скасовані податкові повідомлення-рішення ДПІ в м. Суми про визначення позивачу суми бюджетного відшкодування з ПДВ, колегія суддів вважає помилковими, оскільки відповідно до вимог ч.5 ст. 254 КАС України вони набрали законної сили та підлягають обов'язковому виконанню.

З огляду на вищезазначене, постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального права, у відповідності до вимог норм матеріального права, тому колегія суддів вважає, що підстав для її скасування немає.

Інші доводи апеляційної скарги не впливають на правомірність висновків суду.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скарзі без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Суми залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 22 червня 2011 року по справі № 2а-1870/1773/11 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Любчич Л.В.Судді(підпис) (підпис) Русанова В.Б. Спаскін О.А. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Любчич Л.В. Повний текст ухвали виготовлений 23.01.2012 р.