Ухвала суду № 23528928, 31.01.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2012 р.Справа № 1670/2а-4185/11Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Гуцала М.І.

Суддів: Зеленського В.В. , П'янової Я.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Відділу державної виконавчої служби Кременчуцького районного управління юстиції Полтавської області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 26.07.2011р. по справі № 1670/2а-4185/11

за позовом фізичної особи суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1

до Відділу державної виконавчої служби Кременчуцького районного управління юстиції Полтавської області

про скасування постанов,

ВСТАНОВИЛА:

Фізична особа суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1 (далі по справі - позивач) звернувся до суду з позовом до Відділу державної виконавчої служби Кременчуцького районного управління юстиції Полтавської області (далі по справі - відповідач), в якому просив суд:

- скасувати постанову про стягнення з боржника виконавчого збору та про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій від 28.02.2011 року .

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 26.07.2011 року зазначений позов задоволено .

Визнано протиправним та скасовано постанову відділу державної виконавчої служби Кременчуцького районного управління юстиції від 28 лютого 2011 року, ВП № 24707885, про стягнення з боржника виконавчого збору; постанову відділу державної виконавчої служби Кременчуцького районного управління юстиції від 28 лютого 2011 року, ВП № 24707885, про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального та процесуального права, відповідач просить постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 26.07.2011 року скасувати та прийняти нове рішення, яким позовну заяву залишити без задоволення.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач, зокрема, посилається на порушення судом першої інстанції приписів Закону України "Про виконавче провадження ".

На підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглядається в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 27.01.2010 року стягнуто з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на користь Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції у розмірі 2550,00 грн. та пеню у розмірі 395,76 грн.

На виконання вказаної постанови Полтавським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист № 2а-45031/09/1670 від 03.02.2011 року.

Відповідачем 21.02.2011 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження по виконанню виконавчого листа № 2а-45031/09/1670 від 03.02.2011 року та надано боржнику строк для добровільного виконання рішення суду до 28.02.2011 року.

У зв'язку з невиконанням у встановлений для добровільного виконання строк відповідачем 28.02.2011 року прийнято постанови про стягнення з боржника виконавчого збору та про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій, з якими позивач не погодився та оскаржує їх до суду.

Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач діяв не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції з огляду на наступне.

У відповідності до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено);5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до положень статті 1 Закону України від 21.04.1999 № 606-ХІV "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Статтею 18 цього Закону визначено, що державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документу, зокрема, за заявою стягувача.

21.02.2011 року державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Кременчуцького районного управління юстиції Мацак А.О., на підставі виконавчого листа № 2а-45031/09/1670 від 03.02.2011 року, винесено постанову про відкриття виконавчого провадження про стягнення з ФОП ОСОБА_1 адміністративно-господарських санкцій в сумі 2 550,00 грн. та пені у розмірі 395,76 грн.

Боржнику надано строк для добровільного виконання постанови до 28.02.2011 року.

Згідно з частиною 1 статті 46 Закону України "Про виконавче провадження" у разі невиконання рішення у строк, установлений для добровільного його виконання, з боржника постановою державного виконавця, яка затверджується начальником відповідного органу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований, стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків від фактично стягненої суми або вартості майна боржника, яке передане стягувачу за виконавчим документом, а в разі невиконання рішення немайнового характеру в строк, встановлений для добровільного його виконання, з боржника після повного виконання рішення в тому ж порядку стягується виконавчий збір у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - громадянина і в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - з боржника - юридичної особи.

Із матеріалів справи вбачається, що постанови про стягнення з боржника виконавчого збору та про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій від 28.02.2011 року винесено державним виконавцем в результаті того, що постанову відповідача про відкриття виконавчого провадження від 21.02.2011 року, в наданий для добровільного виконання строк, боржником - позивачем у справі, не виконано.

Між тим, з матеріалів справи вбачаєтьчя, що позивач не мав змоги сплатити борг у наданий для добровільного виконання строк, оскільки копію постанови про відкриття виконавчого провадження від 21.02.2011 року ним отримано лише 10.03.2011 року. Отже, фактично строк для добровільного виконання постанови Полтавського окружного адміністративного суду не надавався.

Сума боргу була сплачена позивачем 11.03.2011 року після отримання постанови про відкриття виконавчого провадження, про що свідчить копія платіжного доручення, яка наявна в матеріалах справи.

Разом з тим, на виконання вимог статей 45 та 46 Закону України "Про виконавче провадження" старшим державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Кременчуцького районного управління юстиції Мацак А.О. 28.02.2011 року винесено постанови про стягнення з боржника виконавчого збору та постанову про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій.

У відповідності до частини 1 статті 45 Закону України "Про виконавче провадження" витрати органів державної виконавчої служби на організацію та проведення виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень є витратами виконавчого провадження.

До витрат на організацію та проведення виконавчих дій належать кошти, витрачені на: 1) перевезення, зберігання і реалізацію майна боржника; 2) оплату праці експертів, перекладачів та інших осіб, залучених у встановленому порядку до провадження виконавчих дій; 3) поштовий переказ стягувачеві стягнених аліментних сум; 4) розшук боржника, його майна або розшук дитини; 5) оголошення в засобах масової інформації; 6) інші необхідні витрати для забезпечення належної організації виконання рішень органами державної виконавчої служби /частина 4 статті 25 вказаного Закону/.

Постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору та накладення штрафу належать до певних видів відповідальності за невиконання рішення у добровільному порядку та порушення обов'язків, що покладаються на осіб, які беруть участь у виконавчому процесі.

Виконавчий збір - це санкція відповідальності майнового характеру, що накладається на боржника за невиконання рішення у строк, встановлений для його добровільного виконання. Для застосування виконавчого збору виконавець приймає постанову, яка, у разі її добровільного невиконання, виконується примусово в установленому законом порядку шляхом накладення стягнення на заробітну плату, інші види доходів боржника чи на його майно.

Вказану позицію також викладено в постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскаржень рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби" від 13.12.2010 року №3.

Приймаючи до уваги вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що у зв'язку з тим, що позивач не мав змоги сплатити борг у термін, наданий для самостійного виконання постановою про відкриття виконавчого провадження, через порушення державним виконавцем Закону України "Про виконавче провадження". Також, зважаючи на те, що сума боргу була позивачем сплачена в наступного дня після отримання постанови про відкриття виконавчого провадження - винесення постанов про стягнення з боржника виконавчого збору та про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій є неправомірним та передчасним.

Отже, колегія суддів, підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ст.198, 200, п.1 ч.1 ст.205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Відділу державної виконавчої служби Кременчуцького районного управління юстиції Полтавської області залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 26.07.2011р. по справі № 1670/2а-4185/11 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Гуцал М.І.Судді Зеленський В.В. Пянова Я.В.