Постанова № 23528726, 06.12.2011, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Постанова

Іменем України

Справа № 2а-14456/10/1/0170

06.12.11 м. Севастополь Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Курапової З.І.,

суддів Кучерука О.В. ,

Привалової А.В.

секретар судового засідання Карпова І.І.

за участю сторін:

представник позивача, Приватного акціонерного товариства "Кримський Титан"- ОСОБА_2, довіреність № 01-02-14/7249 від 03.06.11

представник позивача, Приватного акціонерного товариства "Кримський Титан"- ОСОБА_3, довіреність № 01-02-14/7249 від 28.04.11

представник відповідача, Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим- ОСОБА_1, довіреність № 46/10-0 від 14.11.11

розглянувши апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Кримський Титан" на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Трещова О.Р.) від 13.01.11 у справі № 2а-14456/10/1/0170

за позовом Приватного акціонерного товариства "Кримський Титан" (Північна промзона, м.Армянськ, Красноперекопський район, Автономна Республіка Крим, 96012)

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м.Сімферополі АР Крим (вул. М. Залки, 1/9, м.Сімферополь, АР Крим, 95000)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим (суддя Трещова О.Р.) від 13 січня 2011 року у справі №2а-14456/10/1/0170 у задоволенні позовних вимог Закритого акціонерного товариства «Кримський Титан»до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, відмовлено.

Не погодившись з постановою суду, Закрите акціонерне товариство «Кримський Титан»звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 13.01.2011р. по справі №2а-14456/10/1/0170 та ухвалити нову постанову про задоволення адміністративного позову.

Апеляційна скарга мотивована тим, що висновки суду не відповідають вимогам чинного законодавства.

Апелянт зазначає, що відповідно до пп.7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

У судовому засіданні 06 грудня 2011 р. апелянт доводи апеляційної скарги підтримав.

Представник відповідача доводи апеляційної скарги не визнав, просив залишити постанову суду першої інстанції без змін.

На підставі та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Позивач -Закрите акціонерне товариство «Кримський Титан»звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до відповідача -Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Сімферополі АР Крим, в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Сімферополі:

№ 0000714001/0 від 19.05.2010 р. про зменшення суми бюджетного відшкодування у розмірі 8 040 000 грн.;

№ 0000714001/1 від 05.08.2010р. про зменшення суми бюджетного відшкодування у розмірі 8 040 000 грн.,

№ 0000714001/2 від 19.10.2010р. про зменшення суми бюджетного відшкодування у розмірі 8 040 000 грн.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 15.11.2011 здійснена заміна позивача на Приватне акціонерне товариство «Кримський Титан» у зв'язку з перейменуванням.

Як слідує із матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, причиною для прийняття податковим органом оспорюваних повідомлень-рішень, згідно з якими позивачеві визначено суму зменшення бюджетного відшкодування за січень 2010р. у сумі 8 040 000 грн., є висновок Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в місті Сімферополі АР Крим, викладений в акті перевірки від 13.05.2010 р. № 146/40-1/32785994, відповідно до якого відомості, викладені у податковій накладної від 29.12.2009 року № 4227 на постачання мазуту М-100, не відповідають дійсності, а саме, постачальник ТОВ «Облреахім»по юридичної адресі, вказаній у податковій накладній не знаходиться, то така податкова накладна на загальну суму 48 240 000 грн., в тому числі ПДВ у розмірі 8 040 000 грн., не може бути підтвердженням факту придбання платником товару та не може бути прийнята у підтвердження права на податковий кредит з ПДВ та на отримання бюджетного відшкодування у розмірі 8 040 000 грн. (а. с. 36-43).

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що у ЗАТ «Кримський Титан»відсутнє право на бюджетне відшкодування за договором № 1514/з від 29.12.2009 року, оскільки товар за вказаним договором позивачеві поставлено не було, що свідчить про відсутність такої обов'язкової умови бюджетного відшкодування з ПДВ як використання отриманого товару в господарської діяльності.

Судова колегія не погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до п.1.1 договору № 1514/3 від 29.12.2009 року № 1514/3 від 29.12.2009 року (а. с. 93-101), укладеного позивачем - ЗАТ «Кримський Титан»(покупець) з ТОВ «Облреахім»(Продавець), Продавець продає, а Покупець покупає мазут М-100 у кількості і по цінам згідно додаткам, які є невід'ємною частиною цього договору.

Згідно з п. 3.2. договору строк постачання: 150 днів від дати надходження суми попередньої оплати на розрахунковий рахунок Продавця, але не пізніше 1 липня 2010 року.

Відповідно до Додатку № 1 до договору Продавець зобов'язується поставити, а Покупець прийняти та оплатити товар: Мазут М-100 кількістю 12000т за ціною 3350 грн. без ПДВ за 1 т. на загальну суму 48240000 грн. (ПДВ 8040000 грн.).

25.06.2010 року ЗАТ «Кримський Титан»та ТОВ «Облреахім»уклали додаткову угоду до договору за № 1, відповідно до п.1 якої п.3.2 договору викладено наступні редакції: «строк поставки: 247 днів з дати надходження суми попередньої оплати на розрахунковий рахунок Продавця, але не пізніше 30 вересня 2010 р.».

27.10.2010 року ЗАТ «Кримський Титан» та ТОВ «Облреахім»уклали додаткову угоду до договору № 3, відповідно до якої строк постачання встановлений 368 днів від дати надходження суми попередньої оплати на розрахунковий рахунок Продавця, але не пізніше 31 грудня 2010 р.»

24.12.2010 року ЗАТ «Кримський Титан»та ТОВ «Облреахім»уклали додаткову угоду до договору за № 4, відповідно до п.1 якої п.3.2. договору викладено в наступній редакції: «Строк постачання: не пізніше 30 грудня 2011 р.».

Позивачем на виконання умов договору здійснено попередню оплату ТОВ «Облреахім»за товар, який постачатиметься за договором, на суму 48 240 000 грн., що підтверджується копією платіжного доручення № 21786 від 29.12.2009 року (а. с.29).

ТОВ «Облреахім»виписано податкову накладну від 29.12.2009 року № 4227 на суму 48240000 грн. (ПДВ 8040000 грн.) (а. с. 28).

Зазначена податкова накладна № 4227 від 29.12.2009 р. на суму 48 240 000 грн. (ПДВ 8040000 грн.) включена позивачем до податкового кредиту у податковій декларації з податку на додану вартість за грудень 2009 р. (а. с. 64).

19.02.2010 року податкова декларація з податку на додану вартість за грудень 2010 року була подана позивачем до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м.Сімферополі АР Крим, розрахунок суми бюджетного відшкодування (додаток № 3 до податкової декларації) та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, у тому числі за рахунок податкового кредиту по ТОВ «Облреахім» у розмірі 8040000 грн.

Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та уц спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Платники податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету визначені в Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР (діючого в період спірних правовідносин).

Згідно з п.1.6 та 1.7 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість» податкове зобов'язання -це загальна сума податку, одержана (нарахована) платнику податку у звітному (податковому) періоді, визначена згідно з Законом, а податковий кредит -це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена цим законом.

Відповідно до п.1.8 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість» бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках визначених законом.

Згідно з п.п. 3.1.1 п.3.1 ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість»об'єктом оподаткування є операції платників податку з продажу товарів (робіт, послуг) на митній території України. Продажем товарів визнаються будь-які операції, що здійснюються згідно з договором купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів (пункт 1.4 статті 1 Закону).

Порядок обчислення та сплати податку визначений у ст. 7 вказаного Закону.

Відповідно до пп. 7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (діючий у період спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).

Згідно п.п.7.5.1 п.7.5 Закону України про податок на додану вартість»датою виникнення права платника податку на посадковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) -в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно підпункту 7.7.1 пункту 7.7. статті 7 Закону «Про податок на додану вартість»сума податку, яка підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 7.7.2 пункту 7.7. статті 7 Закону «Про податок на додану вартість», якщо у наступному податковому періоді сума, що розрахована згідно з підпункту 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

Таким чином, під фактичною сплатою отримувачем суми податку в межах цієї правової норми слід розуміти здійснення оплати постачальникам в складі цих придбаних товарів (послуг) під час проведення розрахунків за них.

Вказана норма закону, окрім умови сплати податку на додану вартість отримувачем (покупцем) товару постачальникові (продавцеві) товару, не ставить додаткових умов для отримання покупцем бюджетного відшкодування від'ємного значення.

Аналізуючи вищезазначені нормі Закону України «Про податок на додану вартість», судова колегія дійшла висновку, що залежність права на бюджетне відшкодування від строку фактичного постачання товару Законом України «Про податок на додану вартість»не встановлена.

Судом першої інстанції при вирішенні даного спору не враховано, що порядок формування податкового кредиту, підстави його виникнення та порядок визначення сум податку, що підлягають відшкодуванню з Державного бюджету України, регламентований пп.7.2.6 п.7.2, п.7.4, п.7.5, п.7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», відповідно до якого платник податків зобов'язаний дотримуватися і виключно за умови порушення якого, формування податкового кредиту та заявлення від'ємного значення з податку на додану вартість до бюджетного відшкодування може бути визнано неправомірним.

Актом перевірки відповідача не встановлено жодного порушення вимог наведених норм законодавства, яке б позбавляло позивача права на формування податкового кредиту та права на заявленя до відшкодування від'ємного значення з податку на додану вартість.

Висновки акту перевірки, що постачальник ТОВ «Облреахім» не знаходиться по юридичної адресі, вказаній у податковій накладній, а тому така податкова накладна не може бути підтвердженням факту придбання платником товару та не може бути прийнята у підтвердження права на податковий кредит з ПДВ, не може бути прийняти до уваги, оскільки реальність укладеного договору та оплати товару позивачем підтверджена матеріалами справи.

Судова колегія вважає, що судом першої інстанції невірно застосовані норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.202 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

При таких обставинах, апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства «Кримський Титан»на постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від13.01.2011 р. по справі № 2а-14456/10/1/0170 підлягає задоволенню, постанова суду підлягає скасуванню з ухваленням нової постанови про задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 195, 196, п.3 ч.1 ст. 198, п.4 ч.1 ст. 202, ч.2 ст. 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну Приватного акціонерного товариства «Кримський Титан» на постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 13.01.2011р. по справі № 2а-14456/10/1/0170 скаргу задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 13.01.2011р. по справі № 2а-14456/10/1/0170 скасувати.

Ухвалити нову постанову.

Позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Сімферополі:

№ 0000714001/0 від 19.05.2010 р. про зменшення суми бюджетного відшкодування у розмірі 8 040 000 грн.;

№ 0000714001/1 від 05.08.2010 р. про зменшення суми бюджетного відшкодування у розмірі 8 040 000 грн.,

№ 0000714001/2 від 19.10.2010 р. про зменшення суми бюджетного відшкодування у розмірі 8 040 000 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного акціонерного товариства «Кримський Титан»судовий збір у сумі 3,40 грн.

Постанова набирає законну силу з моменту проголошення.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання постанови в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 12 грудня 2011 р.

Головуючий суддя підпис З.І.Курапова

Судді підпис О.В.Кучерук

підпис А.В.Привалова

З оригіналом згідно

Суддя З.І.Курапова