Ухвала суду № 23526866, 16.11.2011, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-4853/11/0170/25

16.11.11 м. Севастополь Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Омельченка В. А.,

суддів Ілюхіної Г.П. ,

Єланської О.Е.

при секретарі судового засідання Саматової М.А.

за участю сторін:

представник позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Об`єднання Транс-Континенталь" - ОСОБА_2, довіреність № 474 від 20.05.11

представник відповідача, Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим - не з'явився, до початку судового засідання надав суду клопотання про розгляд справи у його відсутність.

розглянувши апеляційну скаргу Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Кононова Ю. С. ) від 01.06.11 у справі № 2а-4853/11/0170/25

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Об`єднання Транс-Континенталь" (вул. Шмидта, буд. 19/1 кв. 4-А, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95017)

до Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим (вул. Кримська, буд. 82-в, м. Феодосія, Автономна Республіка Крим, 98100)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 01.06.11 у справі № 2а-4853/11/0170/25 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Об`єднання Транс-Континенталь" задоволені частково, а саме: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення -рішення Феодосійської міжрайонної Державної податкової інспекції в АР Крим № 0000651500 від 29 березня 2011 року в частині застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю «Об'єднання Транс - Континенталь»штрафних санкцій у розмірі 169 (сто шістдесят дев'ять) гривень, в інший частині позову -відмовлено, стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Об'єднання Транс - Континенталь»судові витрати в сумі 1 (одна) гривня 70 (сімдесят) копійок.

Не погодившись з зазначеною постановою відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в який просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 01.06.11 та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права. А саме, відповідач посилається на те, що податковим інспектором була проведена перевірка своєчасності подання позивачем податкової звітності за 2010 рік, в ході якої було встановлено, що податкова декларація була подана несвоєчасно, а саме: граничний строк подачі 09 лютого 2011 року, а фактично декларація була подана 16 березня 2011 року. У зв'язку з виявленим порушенням, 29 березня 2011 року було винесено податкове повідомлення -рішення, яким до підприємства застосовані штрафні санкції саме за пропуск строку подання податкової звітності, тобто порушення п.п. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 ПК України, що також відображено в оскаржуваному рішенні. Вважає, що воно є законним та зрозумілим, оскільки містить всі необхідні реквізити. Щодо суми штрафних санкцій, вважає, що вона також була розрахована вірно, оскільки Перехідні положення стосовно застосування штрафної санкції не більше ніж 1 гривня стосуються лише своєчасності нарахування та сплати податків, а не інших порушень податкового законодавства.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 05.08.2011 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду сповіщений належним чином та своєчасно, до початку судового засідання надав суду клопотання про розгляд справи у його відсутність.

На підставі та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, розглянувши справу, судова колегія встановила наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Об'єднання Транс - Континенталь" є юридичною особою, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію серії А00 № 544805 та Довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (а.с. 27, 28) та зареєстровано в якості платника податків в Феодосійській міжрайонній державній податковій інспекції в АР Крим.

22 березня 2011 року інспектором Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції АРК була проведена перевірка своєчасності подання ТОВ "Об'єднання Транс - Континенталь" податкової звітності, за результатами якої складений акт № 66\15-01\32477244, яким встановлено, що підприємством не була подана у визначені законодавством строки декларація з податку на прибуток за 2010 рік. Граничним строком її подання було 09.02.2011 року, а фактично вона подана до державної інспекції 16 березня 2011 року (а.с. 15). На ознайомлення з цим актом посадові особи позивача не з'явились, про що був складений акт та він був направлений на адресу підприємства поштою й отриманий уповноваженою особою 24 березня 2011 року (а.с. 19, оборот).

На підставі акту перевірки від 22.03.2011 року, 29 березня 2011 року Феодосійською міжрайонною Державною податковою інспекцією було прийнято податкове повідомлення -рішення № 0000651500, яким встановлено з боку підприємства порушення п.п. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 ПК України та відповідно до п. 120.1 ст. 120 ПК України визначено суму грошового зобов'язання ТОВ "Об'єднання Транс - Континенталь"за штрафними санкціями у розмірі 170 гривень (а.с. 6).

Судова колегія, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 16 ПК України, до обов'язків платника податків входить подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів.

Згідно ст. 46 ПК України, податкова декларація, розрахунок -це документ, що подається платником податків контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та\ або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платника податків -фізичних осіб, суми утриманого та \ або сплаченого податку (п. 46.1).

Відповідно до п.п. 54.3.1 п. 54.3 ст. 54 ПК України, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством якщо платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію.

Відповідно до п. 58.1, 58.2 ст. 58 ПК України у разі, коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом, відповідно до ст. 54 цього Кодексу, або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення суми податку на додану вартість, такий контролюючий орган надсилає платнику податків податкове повідомлення -рішення.

Податкове повідомлення -рішення надсилається за кожним окремим податком, збором та \ або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган.

Розрахунок фінансових санкцій за виявлене порушення був зроблений податковою інспекцією на підставі п. 120.1 ст. 120 ПК України, згідно якої неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Разом з тим, відповідно до п. 7 підрозділу 10 "Інші перехідні положення" Податкового Кодексу України, штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 01 січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення.

В п. 7 підрозділу 10 "Інші перехідні положення" зазначено про штрафні санкції "за порушення податкового законодавства за період з 01 січня по 30 червня 2011 року". Неподання вчасно податкової звітності є порушенням податкового законодавства, що встановлено самим податковим повідомленням -рішенням від 29 березня 2011 року, а отже вимоги Перехідних положень розповсюджуються і на ці правовідносини також. Можливості для податкових інспекцій більш широкого тлумачення та встановлення будь-якого переліку податкових порушень, на які розповсюджуються або ні викладені в Перехідних положеннях правила щодо застосування штрафних санкцій, податковий Кодекс не містить.

Таким чином, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, що відповідач, встановивши порушення позивачем податкового законодавства у вигляді несвоєчасного подання податкової звітності, повинен був винести податкове повідомлення -рішення, що й було ним зроблено, але сума штрафних санкцій за це порушення повинна складати 1 гривня.

Однак, судова колегія зазначає, що відповідно до акту перевірки від 22.03.2011 року, податкового повідомлення -рішення № 0000651500 від 29 березня 2011 року встановлено з боку підприємства порушення п.п. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 ПК України, а саме: підприємством не була подана у визначені законодавством строки декларація з податку на прибуток за 2010 рік. Граничним строком її подання було 09.02.2011 року, а фактично вона подана до державної інспекції 16 березня 2011 року (а.с. 15).

Судом першої інстанції погодився з визначенням порушення позивача

Однак, зазначені висновки Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим та суду першої інстанції є хибними, оскільки, відповідно до податкової декларації позивача (а.с.16-18) вона подавалась за 2010 рік, а відповідачем помилково застосовано п.п. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 ПК України, відповідно до якого податкові декларації подаються за базовий звітний період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю -протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Проте, оскільки, податкова декларація позивача з податку на прибуток подавалась за рік, відповідачем повинна була застосуватись 49.18.3 п. 49.18 ст. 49 ПК України, відповідно до якого податкові декларації подаються за базовий звітний період, що дорівнює календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

Відповідно до статті 202 Кодексу адміністративного судочинства України 1. підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу.

Судова колегія зазанча, що хоча й судом першої інстанції були допущені помилки при розгляді справи, але зазначене не призвело до неправильного вирішення справи, оскільки позивачем все одно пропущено строк подання податкової декларації, а санкції за пропуск зазначеного строку є тими ж, то не має підстав для скасування рішення суду першої інстанції.

Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія дійшла до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення не вбачається.

Керуючись ст.195; ст.196; п.1 ч.1 ст.198; ст.200; п.1 ч.1 ст.205; ст.206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 01.06.11 у справі № 2а-4853/11/0170/25 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 21 листопада 2011 р.

Головуючий суддя підпис В.А.Омельченко

Судді підпис Г.П.Ілюхіна

підпис О.Е.Єланська

З оригіналом згідно

Головуючий суддя В.А.Омельченко