Рішення № 23507005, 02.04.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-27/1731-2012 02.04.12

За позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія

«ВУСО»

до Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова

компанія «Оранта»

третя особа ОСОБА_1

про стягнення страхового відшкодування у розмірі 3 733, 84 грн.

Суддя Дідиченко М. А.

Секретар Приходько Є. П.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_2 -представник за довіреністю від 03.01.2012 року;

від відповідача: не з'явились;

від третьої особи: не з'явились.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги від Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО»до Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»про стягнення страхового відшкодування у розмірі 3 733, 84 грн.

Вимоги позивач обґрунтовує тим, що 15.05.2011 року у смт. Теофіполь по вул. Макаренка, сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки MAN, д/н НОМЕР_1, під керуванням гр. ОСОБА_3 та автомобіля марки Mitsubishi, д/н НОМЕР_2, який був застрахований позивачем на підставі договору страхування наземного транспорту. Позивачем, на виконання умов зазначеного договору була здійснена виплата страхового відшкодування. У зв'язку із зазначеним, оскільки цивільно-правова відповідальність винного в ДТП - гр. ОСОБА_3 станом на момент даної ДТП була застрахована Відкритим акціонерним товариством «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта», до позивача в порядку регресу перейшло право зворотної вимоги до відповідача.

Ухвалою суду від 13.02.2012 року було порушено провадження у справі та залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача власника т/з, яким спричинено шкоду -гр. ОСОБА_1. Розгляд справи призначено на 13.03.2012 року.

07.03.2012 року через загальний відділ діловодства Господарського суду міста Києва від ВАТ «НАСК «Оранта» надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач позовні вимоги визнав частково, а саме у розмірі 3 086, 11 грн.

Представники відповідача та третьої особи у судове засідання 13.03.2012 року не з'явилися, проте через загальний відділ діловодства Господарського суду міста Києва від третьої особи надійшли письмові пояснення по суті спору, відповідно до яких останній просив розглядати справу без участі його представника.

Представник позивача у судовому засіданні 13.03.2012 року позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Ухвалою суду від 13.03.2012 року, розгляд справи відкладено на 02.04.2012 року.

Представник позивача у судовому засіданні 02.04.2012 року позовні вимоги підтримав у повному обсязі та подав витребуваний судом звіт з оцінки пошкодженого транспортного засобу.

Представники відповідача та третьої особи у судове засідання 02.04.2012 року не з'явилися, про поважні причини неявки суд не повідомили.

Розглянувши подані представниками сторін документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

З довідки Печерського управління ВДАІ Теофіпольського району від 09.08.2011 року та Постанови Теофіпольського районного суду Хмельницької області від 23.06.2011 року по справі № 3-641 2011, вбачається, що 15.05.2011 року в смт. Теофіполь по вул. Макаренка, гр. ОСОБА_3, керуючи автомобілем марки MAN, д/н НОМЕР_1, не врахував дорожньої обстановки і допустив зіткнення з іншим учасником дорожнього руху, що спричинило механічні пошкодження транспортному засобу Mitsubishi, д/н НОМЕР_2.

Постановою Теофіпольського районного суду Хмельницької області від 23.06.2011 року по справі № 3-641 2011 гр. ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Пошкоджений внаслідок ДТП автомобіль Mitsubishi, д/н НОМЕР_2, був застрахований на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту № 126210-02-23-01 від 24.02.2010 року, який укладено між Приватним акціонерним товариством «ВУСО», за договором страховик, та гр. ОСОБА_4, за договором страхувальник.

Із матеріалів справи вбачається, що 19.05.2011 року було проведено автотоварознавче дослідження (звіт № 36 про визначення матеріального збитку, заподіяного ушкодженим транспортним засобом), згідно висновку якого матеріальна шкода, нанесена власнику автомобіля Mitsubishi, д/н НОМЕР_2 у результаті його ушкодження при ДТП, становить 4 894, 94 грн.

Як вбачається із страхового акту № 2476-02 від 10.08.2011 року Приватним акціонерним товариством «ВУСО»було вирішено виплатити страхове відшкодування у розмірі 3 733, 84 грн.

На виконання умов договору добровільного страхування наземного транспорту № 126210-02-23-01 від 24.02.2010 року, позивач здійснив виплату страхового відшкодування у розмірі 3 733, 84 грн., що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням № 9739 від 10.08.2011 року.

Статтею 27 Закону України «Про страхування»та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до ч. 1 статті 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відшкодувавши збитки, завдані водієм ОСОБА_3, позивач на підставі положень статті 27 Закону України «Про страхування»та статті 993 ЦК України став в межах сплаченої суми стороною-кредитором у зобов'язанні, що виникло з делікту, замість особи, якій нанесено шкоди.

Тобто, позивач з моменту сплати шкоди за особу, відповідальну за її спричинення, став кредитором у деліктному зобов'язанні отримавши право замість потерпілого вимагати відшкодування заподіяної шкоди від особи, відповідальної за завдані збитки.

Частинами першою та другою статті 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

З матеріалів справи вбачається, що станом на момент ДТП власником транспортного засобу, яким нанесено шкоду, був гр. ОСОБА_1

При цьому, між гр. ОСОБА_1 та Відкритим акціонерним товариством «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»відносно транспортного засобу MAN, д/н НОМЕР_1 станом на момент ДТП, було укладено поліс № ВЕ/7111369 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, тип І (ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 25 500, 00 грн., франшиза -510, 00 грн.).

Статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктами 1, 3 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

За загальним правилом зобов'язання не створює обов'язку для третьої особи (стаття 511 ЦК України).

Водночас, згідно з частиною 7 статті 528 ЦК України виконання обов'язку може бути покладено боржником на іншу особу, якщо з умов договору, вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства або суті зобов'язання не випливає обов'язок боржника виконати зобов'язання особисто.

Згідно з частинами 1, 2 статті 636 ЦК України договором на користь третьої особи є договір, в якому боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок на користь третьої особи, яка встановлена або не встановлена у договорі. Виконання договору на користь третьої особи може вимагати як особа, яка уклала договір, так і третя особа, на користь якої передбачено виконання, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із суті договору.

Вказані норми містяться у розділі І «Загальні положення про зобов'язання»книги п'ятої ЦК України і стосуються як договірних, так і недоговірних (деліктних) зобов'язань.

Відповідно до статті 511 ЦК України у випадках, встановлених договором, зобов'язання може породжувати для третьої особи права щодо боржника та (або) кредитора.

Згідно з пунктом 4 частини 1 та частиною 3 статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Ні вище вказані договори страхування, ні закон не містять заборони на зміну кредитора у зобов'язанні щодо відшкодування шкоди завданої в результаті ДТП.

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, у Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО»виникло право вимоги до Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»у порядку регресу на підставі вказаних норм та статей 27 Закону України «Про страхування»та 993, 1191 ЦК України на відшкодування завданих внаслідок ДТП збитків у розмірі 3 223, 84 грн. (3 733, 84 грн. мінус 510, 00 грн.), оскільки обов'язок компенсації суми франшизи законом покладено на особу, відповідальність якої застрахована.

Згідно п. п. 35.1, 35.2 ст. 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування. У цій заяві має міститися: найменування страховика, якому подається заява, або МТСБУ; прізвище, ім'я, по батькові (найменування) заявника, його місце проживання (фактичне та місце реєстрації) або місцезнаходження; зміст майнової вимоги заявника щодо відшкодування заподіяної шкоди та відомості (за наявності), що її підтверджують; інформація про вже здійснені взаєморозрахунки осіб, відповідальність яких застрахована, або інших осіб, відповідальних за заподіяну шкоду, та потерпілих; підпис заявника та дата подання заяви. До заяви додаються: паспорт громадянина, а в разі його відсутності інший документ, яким відповідно до законодавства України може посвідчуватися особа заявника, якщо заявником є фізична особа; документ, що посвідчує право заявника на отримання страхового відшкодування (довіреність, договір оренди, свідоцтво про право на спадщину), у разі якщо заявник не є потерпілим або його законним представником; довідка про присвоєння одержувачу коштів ідентифікаційного номера платника податку (за умови його присвоєння), якщо заявником є фізична особа; документ, що підтверджує право власності на пошкоджене майно на день скоєння дорожньо-транспортної пригоди, - у разі вимоги заявника про відшкодування шкоди, заподіяної майну; свідоцтво про смерть потерпілого - у разі вимоги заявника про відшкодування шкоди, пов'язаної із смертю потерпілого; документи, що підтверджують витрати на поховання потерпілого, - у разі вимоги заявника про відшкодування витрат на поховання потерпілого; документи, що підтверджують перебування на утриманні потерпілого, його доходи за попередній (до настання дорожньо-транспортної пригоди) календарний рік, розміри пенсій, надані утриманцям внаслідок втрати годувальника, - у разі вимоги заявника про відшкодування шкоди у зв'язку із смертю годувальника; відомості про банківські реквізити заявника (за наявності).

Листом № 7839 від 04.11.2011 року позивач надіслав відповідачеві відповідну заяву із доданими документами, що підтверджується наявним у матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення № 0193807.

Відповідно до п. п. 36.1, 36.2 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів», страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв'язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку.

Страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі заподіяної шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ); у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).

У процесі розгляду справи від відповідача надійшла заява про визнання вимог позивача обґрунтованими в частині 3 086, 11 грн.

Дослідивши матеріали справи суд вважає законним стягнення з відповідача 3 223, 84 грн. (виплачене страхове відшкодування мінус франшиза).

Відповідно до статті 49 ГПК України, при частковому задоволенні позову судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного та керуючись п. п. 1, 3 ч. 2 ст. 11, ст. ст. 22, 29, 509, 511, 512, 514, 528, 636, 993, 1187, 1188, 1191, 1192 ЦК України та ст. ст. 33, 49, ст. ст. 82-85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»(01032, м. Київ, вул. Жилянська, 75; ідентифікаційний код: 00034186), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова Компанія «ВУСО»(83001, м. Донецьк, Ворошиловський район, вул. Постишева, буд. 60, сьомий поверх; ідентифікаційний код: 31650052) страхове відшкодування у розмірі 3 223 (три тисячі двісті двадцять три) грн. 84 коп. та судовий збір у розмірі 1 389 (одна тисяча триста вісімдесят дев'ять) грн. 54 коп.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Дідиченко М. А.

Дата підписання: 09.04.12 р.