Ухвала суду № 23474405, 22.03.2012, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД М. КИЄВА

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2012 року Колегія суддів судової палати в кримінальних справах Апеляційного суду м. Києва у складі:

головуючого судді Сілкової І.М.

суддів - Балацької Г.О. Васильєвої М.А

за участю прокурора Тертичного О.А.

захисників ОСОБА_2, ОСОБА_3

підсудної ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду м. Києва кримінальну справу за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на ухвалу Солом»янського районного суду м. Києва від 01 грудня 2011року про направлення на додаткове розслідування кримінальної справи відносно -

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки с. Спаськ Дальній,

Приморського краю, Росія, яка проживає за адресою:

АДРЕСА_1, раніше не судимої,

обвинуваченої у вчиненні злочинів, передбачених ч.5 ст.191, ч.4 ст.191, ч.3 ст.191, ч.2 ст.366 КК України.

В С Т А Н О В И Л А :

Цією ухвалою дана кримінальна справа по обвинуваченню ОСОБА_4 направлена прокурору Солом»янського району м. Києва для проведення додаткового розслідування.

Органами досудового слідства ОСОБА_4 обвинувачується у тому, що вона, постійно обіймаючи посаду головного бухгалтера товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) «Інтергіпс». код 21660060, розташованого в м. Києві по вул. Нововокзальній, 21 (юридична адреса: м. Київ вул. Госпітальна, 12), на підставі наказу директора ТОВ "Інтергіпс" № 24 від 1 квітня 1997 року та за сумісництвом головного бухгалтера ТОВ „Інтергіпс-Україна", код 31204496 розташованого в м. Києві по вул. Нововокзальній, 21 (юридична адреса; Київська обл., с. Петрівське, вул. Красний Пахар, 2-Б). на підставі наказу директора ТОВ "Інтергіпс-Україна" №1 від 1 листопада 2000 року, тобто виконуючи таким чином організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські обов'язки в цих товариствах і являючись у зв'язку з цим службовою особою, використовуючи своє службове становище всупереч інтересам служби, з корисливих мотивів, в період часу з 23 лютого 2000 року по 20 лютого 2002 року, вчинила ряд умисних злочинів.

_____

Справа: 11/2690/ 316/2012

Головуючий у 1-й інстанції : Мозолевська О.М.

Доповідач: Сілкова І.М.

Так, ОСОБА_4, працюючи головним бухгалтером ТОВ «Інтергіпс», будучи службовою особою, відповідальною, згідно п. 7 ст. 8, п.п. 1, 2, 8 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік га фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 року з внесеними змінами та доповненнями, п. 2, 14 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку" № 88 від 24.05.1995 року, за фіксацію фактів здійснення господарських операцій, правильність їх оформлення та достовірність даних, відображених у первинних документах, і виконуючи також функції касира, що виражалось в безпосередньому здійсненні нею усіх касових операцій підприємства, маючи намір на заволодіння чужим майном в особливо великих розмірах шляхом зловживання своїм службовим становищем, діючи умисно, без відома директора товариства ОСОБА_5 та всупереч інтересам служби, з корисливих мотивів, в період часу з 23 лютого 2000 року по 23 червня 2000 року, в приміщенні ТОВ "Інтергіпс", яке розташоване в м. Києві по вул. Нововокзальній, 21. склала підроблені документи, внісши до офіційних документів ТОВ "Інтергіпс" завідомо неправдиві відомості, а саме до видаткових касових ордерів, щодо оплати ТОВ "Інтергіпс" витрат за придбання будівельних матеріалів у ТОВ „Мікс-С" на загальну суму 21 178 грн. 10 коп., а також відомостей щодо реального отримання цих коштів директором ТОВ „Інтергіпс" ОСОБА_5, який в дійсності вказані гроші не отримував.

Склавши підроблені документи, ОСОБА_4, використовуючи своє службове становище як головного бухгалтера ТОВ "Інтергіпс-Україна", де вона працювала за сумісництвом, і свій вплив на підлеглу - бухгалтера того ж товариства ОСОБА_6, переконала останню в необхідності виконати в касової документації ТОВ "Інтергіпс" підписи від імені директора товариства ОСОБА_5, а в касовій документації ТОВ „Мікс-С" підписи від імені головного бухгалтера цього товариства ОСОБА_7 і заповнити реквізити документів, для негайного впорядкування бухгалтерської документації ГОВ Інтергіпс". ОСОБА_6, не підозрюючи про істині наміри ОСОБА_8 щодо заволодіння грошовими коштами ТОВ "Інтергіпс" і будучи впевненою в службовій необхідності таких дій, поставила підпис схожий на підпис ОСОБА_5 від його імені в графі "Керівник" і підпис в графі "Одержувач" у вищезазначених видаткових касових ордерах ТОВ "Інтергіпс", у графа;: "Доцільність виробничих витрат підтверджую" і "Звіт затверджую" на лицьовій стороні вищевказаних авансових звітів ТОВ "Інтергіпс" від імені ОСОБА_5. та у графі "Підзвітна особа" на їх звороті.

Для складання підроблених документів ТОВ "Мікс-С" ОСОБА_4 надала ОСОБА_6 чисті бланки квитанцій до прибуткових касових ордерів з підробленими відбитками печатки ТОВ "Мікс-С", які виконала в невстановленому слідством місці, з використанням кольорової множинної техніки. ОСОБА_6, не підозрюючи про істині наміри ОСОБА_4 щодо заволодіння грошовими коштами ТОВ "Інтергіпс" і будучи впевненою в службовій необхідності вказаних ОСОБА_4 дій, під диктовку останньої, внесла неправдиві відомості в квитанції до прибуткових касових ордерів ТОВ "Мікс-С", щодо отримання ТОВ „Мікс-С" коштів від ТОВ „Інтергіпс" через ОСОБА_5, за поставлені ТОВ „Інтергіпс" будівельні матеріали на загальну суму 21 178 грн. 10 коп. та поставила підпис схожий на підпис головного бухгалтера ТОВ "Мікс-С" ОСОБА_7 в графі "Головний бухгалтер у вищевказаних квитанціях до прибуткових касових ордерів ТОВ Мікс-С".

Після складання підроблених документів, ОСОБА_4, як головний бухгалтер підприємства, засвідчила достовірність внесених до вищевказаних бухгалтерських документів ТОВ „Інтергіпс" відомостей, поставивши свій підпис в графі "Гол Бухгалтер" у вищевказаних видаткових касових ордерах та авансових звітах товариства, після чого вона, фактично виконуючи функції касира ТОВ «Інтергіпс», маючи доступ до готівкових коштів підприємства, у порушення ч. 1 п. 3.3. п. 3.10 „Положення про ведення касових операцій у націоншіьній валюті в Україні" № 72 від 19 02.01 року зі змінами та доповненнями, на підставі вищевказаних завідомо неправдивих документів ТОВ "Інтергіпс" і "Мікс-С", отримавши готівкові кошти з магазину товариства після інкасації каси останнього і до внесення їх на розрахунковий рахунок підприємства в АКБ "Інтербанк", в період часу з 23 лютого 2000 року по 23 червня 2000 року, вилучила з каси ТОВ "Інтергіпс" грошові кошти на загальну суму 21 178 грн. 10 коп., тобто заволоділа чужим майном в особливо великих розмірах, так як матеріальні збитки ТОВ "Інтергіпс" більше ніж у шістсот разів перевищують встановлений законодавством України неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення

злочину, і розпорядилась коштами товариства на власний розсуд, звернувши їх на свою користь.

Згідно листа ТОВ "Мікс-С" за № 10/09 від 10.09.2004 року ТОВ „Інтергіпс" не видавались квитанції до вищезазначених прибуткових касових ордерів і грошові кошти по ним ТОВ „Мікс-С" не отримувало

Крім того, ОСОБА_4, працюючи головним бухгалтером ТОВ "Інтергіпс-Україна", будучи службовою особою, відповідальною, згідно п. 7 ст. 8, п.п. 1, 2, 8 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 року з внесеними змінами та доповненнями, п. 2.14 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку" № 88 від 24.05.1995 року, за фіксацію фактів здійснення господарських операцій, правильність їх оформлення та достовірність даних, відображених у первинних документах, і виконуючи також функції касира, що виражалось в безпосередньому здійсненні нею усіх касових операцій підприємства, маючи намір на заволодіння чужим майном в великих розмірах шляхом зловживання своїм службовим становищем, діючи умисно, без відома директора товариства ОСОБА_9 та всупереч інтересам служби, з корисливих мотивів, повторно, 14 листопада 2001 року в приміщенні ТОВ "Інтергіпс-Україна", яке розташоване в м. Києві по вул. Нововокзальній, 21, внесла до офіційних документів ТОВ "Інтергіпс-Україна" завідомо неправдиві відомості, а саме до видаткового касового ордеру № 346 від 14.11.2001 року, до авансового звіту без номеру від 14.11.2001 року та до виписки з касової книги за 14.11.2001 року, щодо відшкодування з каси ТОВ "Інтергіпс-Україна" витрат на відрядження менеджера ТОВ „Інтергіпс-Україна" ОСОБА_10 до Федеративної Республіки Німеччини в період з 03.11.2001 року по 11.11.2001 року в сумі 2 317 грн. 43 коп., а також відомостей щодо реального отримання цих коштів підзвітною особою - ОСОБА_10, яка в дійсності вказані гроші не отримувала.

Склавши підроблені документи, ОСОБА_4, використовуючи своє службове становище як головного бухгалтера ТОВ "Інтергіпс-Україна" і свій вплив на підлеглу - бухгалтера того ж товариства ОСОБА_6, переконала останню в необхідності виконати в касовій документації ТОВ "Інтергіпс-Україна" підписи від імені директора товариства ОСОБА_9. для негайного впорядкування бухгалтерської документації. ОСОБА_6, не підозрюючи про істині наміри ОСОБА_4 щодо заволодіння грошовими коштами ТОВ "Інтергіпс- Україна" і будучи впевненою в службовій необхідності таких дій, поставила підпис схожий на підпис ОСОБА_9 від його імені в графі „Керівник" у видатковому касовому ордері № 346 від 14.11.2001р. та „Доцільність виробничих витрат підтверджую Підпис" і „Звіт затверджую в сумі Підпис" в авансовому звіті ТОВ „Інтергіпс-Україна" без номеру від 14.11.2001р.

Після складання підроблених документів, ОСОБА_4, як головний бухгалтер підприємства, засвідчила достовірність внесених до вищевказаних бухгалтерських документів ТОВ „Інтергіпс-Україна" відомостей, поставивши свій підпис в графах „Гол. бухгалтер" у видатковому касовому ордері № 346 від 14.11.2001р., „Бухгалтер" в авансовому звіті ТОВ „Інтергіпс" без номеру від 14 11.2001р. і на виписки з касової книги ТОВ „Інтергіпс-Україна" від 14.11.2001р, після чого, ОСОБА_4, фактично виконуючи функції касира підприємства, у порушення ч. 1 п 3.3, п. 3.10 „Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні" № 72 від 19.02.01 року зі змінами та доповненнями, на підставі вищевказаних завідомо неправдивих документів ТОВ "Інтергіпс-Україна", отримавши готівкові кошти з магазину товариства після інкасації каси останнього і до внесення їх на розрахунковий рахунок підприємства в АКБ Тнтербанк", 14 листопада 2001 року, вилучила з каси ТОВ "Інтергіпс-Україна' грошові кошти в сумі 2 317 грн. 43 коп., тобто заволоділа чужим майном і розпорядилась грошима товариства на власний розсуд, звернувши їх на свою користь.

Згідно листа представництва "АМФ-Мінеральплаттен ГмбХ" в України від 12.03.2004 року менеджер ТОВ „Інтергіпс-Україна" ОСОБА_10 відвідувало їх підприємство в Німеччині з 05.11.2001р. по 07.11.2001р. і всі витрати по організації перебування ОСОБА_10 на їх підприємстві були покладені на їх фірму.

Крім цього, ОСОБА_4, працюючи головним бухгалтером ТОВ "Інтергіпс- Україна", будучи службовою особою, відповідальною, згідно п. 7 ст. 8, п.п. 1, 2, 8 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 року з внесеними змінами та доповненнями, п. 2.14 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку " № 88 від 24.05.1995 року, за фіксацію фактів здійснення господарських

операцій, правильність їх оформлення та достовірність даних, відображених у первинних документах, і виконуючи також функції касира, що виражалось в безпосередньому здійсненні нею усіх касових операцій підприємства, діючи умисно, без відома директора товариства ОСОБА_9 та всупереч інтересам служби, з корисливих мотивів, повторно, 20 лютого 2002 року в службовому приміщенні ТОВ "Інтергіпс-Україна", яке розташоване в м. Києві по вул. Нововокзальній, 21, внесла до офіційних документів ТОВ "Інтергіпс-Україна" завідомо неправдиві відомості, а саме до видаткового касового ордеру № 452 від 20.02.2002 року, до авансового звіту без номеру від 20.02.2002 року, до виписки з касової книги за 20.02.2002 року, щодо відшкодування з каси ТОВ "Інтергіпс-Україна" витрат на відрядження- семінар менеджера ТОВ „Інтергіпс-Україна" ОСОБА_10 до м. Хургада (Єгипет), в період з 09.02.2002 року по 16.02.2002 року в сумі 2 819 грн. 40 коп., а також відомостей щодо реального отримання цих коштів директором ТОВ „Інтергіпс-Україна" ОСОБА_9, який в дійсності вказані гроші не отримував.

Склавши підроблені документи, ОСОБА_4, використовуючи своє службове становище як головного бухгалтера ТОВ "Інтергіпс-Україна" і свій вплив на підлеглу - бухгалтера того ж товариства ОСОБА_6, переконала останню в необхідності виконати в касовій документації ТОВ "Інтергіпс-Україна" підписи від імені директора товариства ОСОБА_9, а в касовій документації ТОВ "Йобі" підписи від імені головного бухгалтера цього товариства ОСОБА_11 і заповнити реквізити документів, для негайного впорядкування бухгалтерської документації ТОВ „Інтергіпс-Україна". ОСОБА_6, не підозрюючи про істині наміри ОСОБА_4 щодо заволодіння грошовими коштами ТОВ "Інтергіпс-Україна" і будучи впевненою в службовій необхідності таких дій, поставила підпис схожий на підпис ОСОБА_9 від його імені в графі „Доцільність виробничих витрат підтверджую Підпис" і „Звіт затверджую в сумі Підпис" в авансовому звіті ТОВ „Інтергіпс-Україна" без номеру від 20.02.2002 року.

Для складання підроблених документів ТОВ "Йобі" ОСОБА_4 надала ОСОБА_6 чистий бланк квитанції до прибуткового касового ордеру з підробленим відбитком печатки ТОВ "Йобі", яку виконала в невстановленому слідством місці, з використанням кольорової множинної техніки. ОСОБА_6, не підозрюючи про істинні наміри ОСОБА_4 щодо заволодіння грошовими коштами ТОВ "Інтергіпс-Україна" і будучи впевненою в службовій необхідності вказаних ОСОБА_4 дій, під диктовку останньої, внесла неправдиві відомості в квитанцію до прибуткового касового ордеру ТОВ " Йобі" № 109 від 20.02.2002 року, щодо отримання ТОВ „Йобі" коштів від ТОВ „Інтергіпс-Україна" через ОСОБА_10, в якості оплати за проведення семінару і методичні посібники на суму 2 819 грн. 40 коп. та поставила в цій квитанції в графі "Головний бухгалтер" підпис схожий на підпис головного бухгалтера ТОВ Йобі" ОСОБА_11

Після складання підроблених документів, ОСОБА_4, як головний бухгалтер підприємства, засвідчила достовірність внесених до вищевказаних бухгалтерських документів ТОВ „Інтергіпс-Україна" відомостей, поставивши свій підпис в графах „Бухгалтер" в авансовому звіті ТОВ „Інтергіпс" без номеру від 20.02.2002р. і на виписки з касової книги ТОВ Інтергіпс-Україна" від 20.02.2002р., після чого, ОСОБА_4, фактично виконуючи функції касира підприємства, у порушення ч. 1 п. 3.3, п. 3.10 „Положення про ведення касових операцій у національній валюті з Україні" № 72 від 19.02.01 року зі змінами та доповненнями, на підставі вищевказаних завідомо неправдивих документів ТОВ "Інтергіпс-Україна", отримавши готівкові кошти з магазину товариства після інкасації каси останнього і до внесення їх на розрахунковий рахунок підприємства в АКБ "Інтербанк", 20 лютого 2002 року вилучила з каси ТОВ «Інтергіпс-Україна» грошові кошти в сумі 2 819 грн. 40 коп., тобто заволоділа чужим майном і розпорядилась грошима товариства на власний розсуд, звернувши їх на свою користь.

Згідно листів ТОВ "Йобі" від 23.02.2004р. і 02.03.2004 року, в період проведення ТОВ „Йобі" семінару в м. Хургада з 09.02.2002р. по 16.02.2002р. серед запрошених була ОСОБА_10 і всі затрати по перебуванню запрошених на семінарі взяло на себе ТОВ „Йобі". Квитанція за № 109 від 20.02.2002р. їх товариством не видавалася, і кошти в розмірі 2 819 грн. 40 коп. від ТОВ «Інтергіпс-Україна», не отримували.

Крім цього, ОСОБА_4, працюючи головним бухгалтером ТОВ "Інтергіпс", будучи службовою особою, відповідальною, згідно п. 7 ст. 8, п.п. 1, 2, 8 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 року з внесеними змінами та доповненнями, п. 2.14 "Положення про документальне забезпечення записів у

бухгалтерському обліку" № 88 від 24.05.1995 року, за фіксацію фактів здійснення господарських операцій, правильність їх оформлення та достовірність даних, відображених у первинних документах, і виконуючи також функції касира, що виражалось в безпосередньому здійсненні нею усіх касових операцій підприємства, продовжуючи діяти за єдиним злочинним умислом по заволодінню грошовими коштами ТОВ „Інтергіпс-Україна" в великих розмірах шляхом зловживання своїм службовим становищем, діючи умисно, без відома директора товариства ОСОБА_5 та всупереч інтересам служби, з корисливих мотивів, повторно, 18 лютого 2002 року, в приміщенні ТОВ "Інтергіпс", яке розташоване в м. Києві по вул. Нововокзальній, 21, внесла до офіційних документів ТОВ "Інтергіпс" завідомо неправдиві відомості, а саме до видаткового касового ордеру № 319 від 18.02.2002 року, до авансового звіту без номеру від 18.02.2002 року, до виписки з касової книги за 18.02.2002 року, щодо відшкодування з каси ТОВ "Інтергіпс" витрат на її відрядження-семінар до м. Хургада (Єгипет), в період з 09.02.2002 року по 16.02.2002 року в сумі 2 819 грн. 40 коп., а також відомостей щодо реального отримання цих коштів директором ТОВ „Інтергіпс" ОСОБА_5, який в дійсності вказані гроші не отримував.

Склавши підроблені документи, ОСОБА_4, використовуючи своє службове становище як головного бухгалтера ТОВ "Інтергіпс-Україна", де вона працювала за сумісництвом, і свій вплив на підлеглу - бухгалтера того ж товариства ОСОБА_6, переконала останню в необхідності виконати в касової документації ТОВ "Інтергіпс" підписи від імені директора товариства ОСОБА_5, а в касовій документації ТОВ "Йобі" підписи від імені головного бухгалтера цього товариства ОСОБА_11 і заповнити реквізити документів, для негайного впорядкування бухгалтерської документації ТОВ „Інтергіпс". ОСОБА_6, не підозрюючи про істині наміри ОСОБА_4 щодо заволодіння грошовими коштами ТОВ "Інтергіпс" і будучи впевненою в службовій необхідності таких дій, поставила підпис схожий на підпис ОСОБА_5 від його імені в графі "Керівник" у видатковому касовому ордері № 319 від 18.02.2002 року.

Для складання підроблених документів ТОВ "Йобі" ОСОБА_4 надала ОСОБА_6 чистий бланк квитанції до прибуткового касового ордеру з підробленим відбитком печатки ТОВ "Йобі", яку виконала в невстановленому слідством місці, з використанням кольорової множинної техніки. ОСОБА_6, не підозрюючи про істинні наміри ОСОБА_4 щодо заволодіння грошовими коштами ТОВ "Інтергіпс" і будучи впевненою в службовій необхідності вказаних ОСОБА_4 дій, під диктовку останньої, внесла неправдиві відомості в квитанцію до прибуткового касового ордеру ТОВ "Йобі" № 25 від 18.02.2002 року, щодо отримання ТОВ «Йобі" коштів від ОСОБА_4 за перебування її на вищевказаному семінарі на суму 2 675 грн. 40 коп. та поставила в цій квитанції в графі "Головний бухгалтер" підпис схожий на підпис вловного бухгалтера ТОВ " Йобі" ОСОБА_11

Після складання підроблених документів, ОСОБА_4, як головний бухгалтер підприємства, засвідчила достовірність внесених до вищевказаних бухгалтерських документів ТОВ „Інтергіпс" відомостей, поставивши свій підпис в графах „Гол. бухгалтер" у видатковому касовому ордері № 319 від 18.02.2002р., „Бухгалтер" в авансовому звіті ТОВ „Інтергіпс" без Номеру від 18.02.2002р. і на виписці з касової книги ТОВ „Інтергіпс" від 18.02.2002р. , після чого, ОСОБА_4, фактично виконуючи функції касира підприємства, у порушення ч. 1 п. 3.3, п. 3.10 „Положення про ведення касових операцій у національній валюті з Україні" № 72 від 19.02.01 року зі змінами та доповненнями, на підставі вищевказаних завідомо неправдивих документів ТОВ "Інтергіпс-Україна", отримавши готівкові кошти з магазину товариства після інкасації каси останнього і до внесення їх на розрахунковий рахунок підприємства в АКБ 'Інтербанк" 18 лютого 2002 року, вилучила з каси ТОВ "Інтергіпс" грошові кошти в сумі 2 819 грн. 40 коп., тобто заволоділа чужим майном і розпорядилась грошима товариства на власний розсуд, звернувши їх на свою користь.

Згідно листів ТОВ "Йобі" від 23.02.2004р. і 02.03.2004 року, в період проведення ГОВ „Йобі" семінару в м Хургада з 09.02.2002р. по 16.02.2002р. серед запрошених була ОСОБА_4 і всі затрати по перебуванню запрошених на семінарі взяло на себе ТОВ „Йобі". Квитанція за № 25 від 18 02.2002р. їх товариством не видавалася, і кошти в розмірі 2 675 грн. 40 коп. від ТОВ „Інтергіпс-Україна", не отримували.

Повертаючи дану кримінальну справу прокурору Солом»янського району м. Києва для проведення додаткового розслідування, суд послався на те, що під час проведення додаткового розслідування, органом досудового слідства, належним чином не були виконані вказівки вищестоящих судів, які є обов»язковими для виконання, тим самим допустив неповноту та неправильність досудового слідства, яка не може бути усунута в судовому засіданні.

При цьому суд зазначив, що дана кримінальна справа ухвалою Верховного Суду України від 29.11.2007 року та ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 07.10.2010 року вже направлялась прокурору м. Києва для організації додаткового розслідування, з переліком вимог, які являються обов»язковими для виконання органом досудового слідства і які неможливо усунути в судовому засіданні, однак аналіз зібраних під час додаткового розслідування доказів, свідчить, що вказівки вищестоящих судів належним чином виконані не були.

В апеляції прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, посилаючись на незаконність та необґрунтованість постанови суду, зазначає, що вона винесена з істотним порушенням кримінально процесуального закону, а тому просить постанову суду скасувати, а кримінальну справу направити до суду першої інстанції для розгляду по суті. Вважає, що суд в порушення вимог ст.281 КПК України необґрунтовано повернув справу на додаткове розслідування, оскільки зазначені судом обставини, які стали підставою для повернення справи на додаткове розслідування, можливо усунути під час судового слідства і, що органами досудового слідства були виконанні всі вказівки вищестоящих судів, а також вживались заходи щодо встановлення кола осіб, які перебували у відрядженні на семінарі, організованому ТОВ «Йобі» в м. Хургада (Єгипет) з 09.02.2002 року по 16.02.2002 р., були проведені аудиторська перевірка, додаткові судово-бухгалтерська та судово-економічна експертизи, висновки яких приєднані до матеріалів справи. Крім того зазначає, що посилання суду в оскаржуваній ухвалі на непослідовність органу досудового слідства у плані кваліфікації інкримінованих ОСОБА_4 дій, є безпідставними, оскільки це може бути вирішено в судовому засіданні шляхом зміни пред»явленого обвинувачення прокурором в порядку ст.277 КПК України. Також вказує, що органами досудового слідства вживались заходи щодо встановлення кола осіб, які перебували у відрядженні на семінарі у м. Хургада (Єгипет) з 09.02.2002 року по 16.02.2002 р. однак встановити ці дані виявилось неможливим.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав апеляцію і просив її задовольнити, пояснення підсудної ОСОБА_4 та її захисників, які заперечували проти апеляції прокурора та просили ухвалу суду першої інстанції залишити без зміни; перевіривши матеріали справи та апеляційні доводи, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Висновок, який міститься в оскаржуваній ухвалі суду першої інстанції про необхідність проведення по справі додаткового розслідування є обґрунтованим і обумовленим фактичними даними.

Відповідно до вимог ст.ст. 22,64-66 КПК України прокурор, слідчий і особа, яка проводить дізнання зобов"язані вжити всіх передбачених законом заходів для повного, всебічного і об"єктивного дослідження обставин справи, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують обвинуваченого. При провадженні досудового слідства підлягають доказуванню: подія злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину); винність обвинуваченого у вчиненні злочину і мотиви цього злочину.

Проте, цих вимог закону орган досудового слідства не дотримався і обставини, що підлягають доказуванню у кримінальній справі та які мають істотне значення для встановлення істини у справі, належним чином не перевірив, що призвело до пред"явлення неконкретного обвинувачення.

Згідно положень ст. 281 КПК України, досудове слідство, визнається неповним тоді, коли під час його провадження не були досліджені, або досліджені поверхово чи однобічно

обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи.

У відповідності за ст.ст. 374, 399 КПК України, вказівки суду, який розглянув справу в апеляційному чи касаційному порядку, є обов»язковими для органів дізнання чи досудового слідства при додатковому розслідуванні і суду першої інстанції при повторному розгляді справи, а тому направляючи дану кримінальну справу на додаткове розслідування, суд першої інстанції обґрунтовано вказав на порушення зазначених вимог кримінально-процесуального закону пославшись на неповне виконання органом досудового слідства вимог зазначених , як в ухвалі Верховного суду України від 29.11.2007 року, так і в ухвалі Апеляційного суду м. Києва від 07.10.2010 року, якими вже скасовувались вироки суду першої інстанції відносно ОСОБА_4, а кримінальна справа щодо неї, з переліком певних вимог направлялась на додаткове розслідування.

Також, на думку колегії суддів є слушними викладені в ухвалі суду першої інстанції доводи про допущену органом досудового слідства неповноту при встановлені виконання ОСОБА_4 функцій касира, оскільки під час судового розгляду справи було з»ясовано, що інкасацію грошових коштів на ТОВ « Інтергіпс» та ТОВ « Інтергіпс- Україна» у зазначений період проводили не тільки ОСОБА_4, а й ОСОБА_6, ОСОБА_12 та ОСОБА_13, який працював водієм і заповнював касову книгу підприємства. Крім того, вищевказані свідки стверджували про наявність на ТОВ «Інтергіпс» ОСОБА_14, який працював в магазині товариства на касовому апараті, що свідчить про доступ до готівкових коштів не тільки ОСОБА_4, а й інших осіб працівників товариства. Оскільки органом досудового слідства не була встановлена особа, яка фактично здійснювала функції касира на ТОВ «Інтергіпс» та ТОВ «Інтергіпс-Україна», а суд позбавлений такої можливості, встановити особу, яка дійсно фактично здійснювала функції касира, то судом обґрунтовано зазначено про необхідність з»ясування цього питання під час проведення додаткового розслідування.

Крім того, в ухвалі суду вірно зазначено, що в обвинувальному висновку, орган досудового слідства обмежився лише посиланням на заволодіння ОСОБА_4 чужим майном шляхом зловживання нею своїм службовим становищем, однак, як саме відбулося вилучення із володіння ТОВ «Інтергіпс» та ТОВ « Інтергіпс-України» грошових коштів, якими остання розпорядилась на власний розсуд, а також яким чином вона тривалий час приховувала свої злочинні дії, не встановив.

Також суд обґрунтовано вказав, що органом досудового слідства не в повному обсязі вилучено податкову та бухгалтерську документацію ТОВ «Інтергіпс» та ТОВ « Інтергіпс-України», не з»ясовано ким та з якою метою були підроблені документи, на яких значиться підроблений підпис ОСОБА_4; не проведена невідомча ревізія всіх бухгалтерських документів ТОВ «Інтергіпс» та ТОВ « Інтергіпс-України» не спираючись на акти ревізій, які, як стверджує ОСОБА_4, підписані зацікавленими особами.

Слушними є і викладені в ухвалі суду доводи про необхідність усунення розбіжностей в показаннях свідка ОСОБА_10 та свідка ОСОБА_15, яка вказує на те, що сплачувала певні кошти за відрядження до м. Хургади (Єгипет), яке було організоване ТОВ «Йобі», шляхом встановлення оперативно-розшуковими заходами кола осіб, які перебували у відрядженні на семінарі, організованому ТОВ «Йобі» з 09.02.2002 року по 16.02.2002 року в м.Хургада (Єгипет), та їх ретельного допиту, оскільки з»ясування даної обставини може вплинути на кваліфікацію дій ОСОБА_4

За таких обставин, колегія суддів вважає обґрунтованими підстави направлення даної кримінальної справи на додаткове розслідування, які є істотними і які не можуть бути усунуті в судовому засіданні, а тому доводи прокурора про можливість усунення зазначеної неповноти досудового слідства шляхом більш ретельного дослідження судом наявних у справі доказів, витребування додаткових доказів є безпідставними і задоволенню не підлягають.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу прокурора Солом»янського району м. Києва на ту обставину, що дана кримінальна справа по обвинуваченню ОСОБА_4 якій інкримінуються злочини вчинені ще у 2000 році, тривалий час не знаходить

свого вирішення з підстав неповноти та неправильності досудового слідства, у зв»язку з чим двічі скасовувались вироки суду першої інстанції Верховним судом України 29.11.2007 року та Апеляційним судом м. Києва 07.10.2010 року з направленням справи на додаткове розслідування, і з цих же підстав справа знову направлена на додаткове розслідування.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 362, 366, 382 КПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :

Ухвалу Солом»янського районного суду м. Києва від 01.12.2011 року про направлення кримінальної справи по обвинуваченню ОСОБА_4 за ч.5 ст.191; ч.4 ст.191; ч.3 ст.191; ч.2 ст.366 КК України прокурору Солом»янського району м. Києва для проведення додаткового розслідування залишити без зміни , а апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції без задоволення .

Запобіжний захід ОСОБА_4 залишити без зміни підписку про невиїзд.

Судді: _______ ____ ____

Сілкова І.М. Балацька Г.О. Васильєва М.А.