Рішення № 2339345, 12.08.2008, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

12.08.08 р. Справа № 4/134

Представниками сторін не надані письмові клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу. Відповідно до статті 81-1 ГПК України складається протокол судового засідання.

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Гринько С.Ю.

при секретарі судового засідання Уханьової О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали позовної заяви:

за позовом - Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 м. Кіровське

до відповідача - Державного підприємства “Орджонікідзевугілля” м. Єнакієве

про стягнення 156756,58грн. заборгованості, 3%річних, інфляції та пені

за участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1 - спд, ОСОБА_2 - за довіреністю від 02.03.208р.,

від відповідача - Донська О.В. - за довіреністю від 08.08.08р.,

в с т а н о в и в :

Позивач заявив позовні вимоги про стягнення з відповідача 156756,58грн., з яких: 146561,28грн. - заборгованість з урахуванням індексу інфляції, 5542,93грн. - 3%річних, 4652,37грн. - пеня.

В підтвердження позову позивач посилається на укладений з відповідачем договір купівлі-продажу №01/5-3ГП від 18.01.2006року, специфікації до договору, додаткові угоди до договору від 01.02.2006року, від 17.05.206року, рахунки, які виставлені відповідачу для оплати, накладні та довіреності, по яких отриманий товар відповідачем, платіжні доручення в обґрунтування часткової оплати, претензії, які направлялись відповідачу з вимогою оплати та відповіді на них, акти звірки взаємних розрахунків, які підписані обома сторонами та закріплені печатками підприємств.

Також в забезпечення позовних вимог позивач просить накласти арешт на грошові суми, що знаходяться на розрахункових рахунках відповідача, а також заборонити здійснювати поточні розрахунки за постачання матеріальних цінностей до повного виконання розрахунку за даним позовом.

Відповідач погодився з вимогами позову в частині боргу в сумі 94054,76грн., індексу інфляції в сумі 42063,55грн., річних відсотків в сумі 5542,93грн. і пені в сумі 4395,15грн.

Після перевірки сторонами суми заявленої позивачем, сторони погодилися із вищеназваними сумами.

При дослідження матеріалів справи, судом встановлено, що між сторонами підписаний договір купівлі-продажу №01/5-3ГП від 18.01.2006року, що за своєю правовою природою є договором поставки, в якому передбачені всі істотні умови для договорів даного виду, тому він вважається судом укладеним.

За цим договором позивач взяв на себе зобов'язання постачальника, а саме: передати покупцю товар, в асортименті, кількості, за цінами, в строки та на умовах, що зазначаються у специфікаціях, які являються невід'ємною частиною договору (п. 1.1 договору), а покупець оплатити товар на підставі наданих накладних та виставлених рахунків в 30-денний термін з дня надходження товару (п. 3.1 договору).

На виконання умов п. 1.1 договору сторони підписали специфікації до договору, в яких узгодили найменування товарів, одиниці виміру, кількість, ціну та загальну вартість товарів.

Також сторони уклали додаткові угоди до договору від 01.02.2006року, від 17.05.206року, в яких внесли зміни до реквізитів покупця, а також доповнили договір п. 1.2, а саме: постачальник зобов'язується за згодою покупця провести покупцю ремонт обладнання та інструментів у відповідності з державними стандартами та технічними вимогами, в обсягах, та в строки обумовлені з покупцем.

2

За умовами статті 193 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону і укладеного договору.

Позивачем на виконання умов договору виставлені відповідачу для оплати рахунки:

- №4 від 18.01.2006року на суму 9000,00грн.;

- №5 від 24.01.2006року на суму 23120,40грн.;

- №7 від 25.01.2006року на суму 3261,60грн.;

- №11 від 30.01.2006року на суму 8000,40грн.;

- №12 від 10.02.2006року на суму 10872,00грн.;

- №17 від 29.03.2006року на суму 37215,60грн.;

- №23 від 17.05.2006року на суму 46919,88грн.;

- №25 від 02.06.2006року на суму 4664,88грн.

Всього на загальну суму 143054,76грн.

Відповідачем на підставі довіреностей НОМЕР_1 від 19.01.2006року, НОМЕР_2 від 24.01.2006року,НОМЕР_3 від 26.01.2006року, НОМЕР_4 від 30.01.2006року, серії НОМЕР_5 від 13.02.2006року, серії НОМЕР_6 від 03.04.2006року, серії НОМЕР_7 від 17.05.2006року, НОМЕР_8 від 02.06.2006року отриманий товар по накладним на загальну суму 143054,76грн.:

- №5 від 19.01.2006року на суму 9000,00грн.;

- №6 від 24.01.2006року на суму 23120,40грн.;

- №9 від 26.01.2006року на суму 3261,60грн.;

- №7 від 30.01.2006року на суму 8000,40грн.;

- №16 від 13.02.2006року на суму 10872,00грн.;

- №22 від 03.04.2006року на суму 37215,60грн.;

- №30 від 17.05.2006року на суму 32519,88грн.;

- №32 від 02.06.2006року на суму 19064,88грн.

Таким чином, позивач виконав свої зобов'язання за договором щодо поставки товарів.

Відповідно до загальних умов виконання зобов'язання викладених в ст. ст. 526,530 Цивільного кодексу України боржник повинен сплатити одержаний товар в строки, передбачені умовами договору.

Відповідач частково виконав умови договору, а саме до наступного часу частково оплатив отриманий ним товар, таким чином не оплаченим залишився товар на суму 94054,76грн., що не заперечується і відповідачем.

Враховуючи, що позивачем доведений факт поставки товару та його часткової не оплати з боку відповідача, суд задовольняє вимогу позивача щодо стягнення з відповідача 94054,76грн., заборгованості в повному обсязі.

Відповідно до пункту другого статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Після перевірки сум інфляції, річних відсотків та пені, сторони дійшли згоди щодо стягнення з відповідача 42063,55грн. - індексу інфляції, 5542,93грн. - 3%річних, які суд задовольняє в повному обсязі, оскільки позивачем доведений факт отримання відповідачем товару та його несвоєчасну оплату.

Відповідно до статей 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватись неустойкою, яка є грошовою сумою або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Вимоги позивача щодо стягнення з боржника 4395,15грн. пені задовольняються в повному обсязі, так як вона розрахована у відповідності із Законом України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання”, в якому зазначено, що якщо сторонами прямо передбачені в договорах відповідальність і її розмір за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання, боржник зобов'язаний пеню сплатити з урахуванням подвійної облікової ставки НБУ та шестимісячного строку.

3

Також в забезпечення позовних вимог позивач просить накласти арешт на грошові суми, що знаходяться на розрахункових рахунках відповідача, а також заборонити здійснювати поточні розрахунки за постачання матеріальних цінностей до повного виконання розрахунку за даним позовом.

Вирішуючи це питання, господарський суд виходить з наступного:

Забезпечення позову як засіб запобігання можливим порушенням інтересів юридичної або фізичної особи, може забезпечуватись на будь-який стадії процесу.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитися за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Оскільки позивач не довів суду такого обґрунтовування, господарський суд відмовляє в забезпечені позову.

Приймаючи до уваги, що з вини відповідача виник цей спір, на нього покладаються судові витрати в розмірі пропорційно стягнутої суми.

Приймаючи до уваги, що позивач при зверненні із позовом надмірно сплатив 22,74грн. державного мита, господарський суд повертає йому ці кошти з державного бюджету.

На підставі ст.ст.526,530,536,625,694 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України та, керуючись статтями 66,67,49,82,84, 81-1, 85 ГПК України, господарський суд -

В и р і ш и в:

Задовольнити позов Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 м. Кіровське до Державного підприємства “Орджонікідзевугілля” м. Єнакієве про стягнення 156756,58грн. заборгованості, 3%річних, інфляції та пені частково.

Стягнути з Державного підприємства “Орджонікідзевугілля” м. Єнакієве-86405, вул. Трестівська, 10, ЄДРПОУ 32276912,п/р №26002301636482 у філії відділення ПІБ м. Єнакієве, МФО 334215 на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 АДРЕСА_1 свідоцтво про державну реєстрацію НОМЕР_9 від 27.07.2005року, р/р НОМЕР_10 в Донецькому РУ КБ “Приватбанк”, НОМЕР_11заборгованість в сумі 94054,76грн., витрати з інфляції в сумі 42063,55грн., 5542,93грн. - 3%річних, 4395,15грн. - пені, 1460,56грн. державного мита та 118,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення процесу, в решті позову відмовити за недоведеністю.

Стягнути з державного бюджету на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 АДРЕСА_1 свідоцтво про державну реєстрацію НОМЕР_9 від 27.07.2005року, р/р НОМЕР_10 в Донецькому РУ КБ “Приватбанк”, НОМЕР_11державне мито в сумі 22,74грн. як надмірно сплачене.

Суддя

Рішення господарського суду може бути оскаржено до Донецького апеляційного господарського суду через місцевий господарський суд в термін, передбачений ст.85 ГПК України.

Повний текст рішення оголошений 12.08.2008року.

Надруковано у 3прим.:

1-до справи

1- позивачу

1- відповідачу