Постанова № 2324524, 31.03.2008, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

31.03.2008 р.                                                                                                     № 6/24

Окружний адміністративний суд міста Києвав у складі:

головуючого - суддіДобрянської Я.І.,

секретаря судового засідання Зубко Л.П. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Калуська ОДПІ

доТОВ фірма "Любмет"

про стягнення заборгованості

Представники:

від позивача: не з’явився

від відповідача: не з’явився

          На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 31.03.2008 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулася Калуська об’єднана державна податкова інспекція з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Любмет»в особі Західної філії Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Любмет»

В обґрунтування позову позивач зазначив, що відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма «Любмет»в особі Західної філії товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Любмет», не сплатив суму за податковими зобов’язаннями чим порушив вимоги п.1.3. ст.1. Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», а саме:

з податку на додану вартість на суму 8499,00 грн. основного боргу та 0,11 грн. пені,

з податку на прибуток на суму 2039,00 грн. основного боргу та 0,11 грн. пені, загалом 10538,22 грн. основного боргу та 0,22 грн. пені.

Також, в зв’язку з неможливістю забезпечити участь повноважного представника у судовому засіданні, позивачем було надіслано клопотання про розгляд справи без його участі.

Відповідач заперечень проти позову не надав, в судове засідання представників не направив. Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, докази чого наявні в матеріалах справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма «Любмет»включено в ЄДРПОУ, як юридичну особу та присвоєно ідентифікаційний код 30018876. Свідоцтво про державну реєстрацію ТОВ «Фірма «Любмет»видано Залізничною районною державною адміністрацією м Києва 14.07.1998 року.

Довідкою Залізничної РДА м. Києва від 23.03.2000р. №096-832/01 ТОВ «Фірма «Любмет»створено Західну філію ТОВ «фірма «Любмет»в Івано-Франківській області, яка має ідентифікаційний код 25790121 та зареєстровано у Калуській об’єднанні державній податковій інспекції, як платник податків і зборів відповідно до Закону України «Про систему оподаткування».

Відповідно до ст. 50 Бюджетного кодексу на органи стягнення покладено обов’язок щодо забезпечення своєчасного та в повному обсязі надходження до державного бюджету податків, зборів (обов’язкових платежів) та інших доходів відповідно до чинного законодавства.

Пунктом 7.2.1. статті 7 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»встановлює, що джерелами погашення податкового боргу платника податків за рішенням органу стягнення, які є виконавчими, є будь-які активи платника податків (його філій, відділень, інших відокремлених підрозділів) з урахуванням обмежень визначених цим законом.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю «фірма «Любмет» перед Державним бюджетом складає 10538,22грн., яка винила з наступних підстав.

Калуською державною податковою інспекцією була проведена перевірка з питань дотримання відповідачем податкового законодавства в період з 2005 по 2007 роки, за результатами перевірки був складений акт №613 від 31.08.05р., яким встановлено порушення відповідачем податкового законодавства на предмет порушення терміну подання (неподання) податкової звітності Західної філії «фірми «Любмет»в період з 2002-2005р.р., а саме п.п. 4.1.4. п.4.1. ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Позивачем було надано вищевказаний акт відповідачу для підпису , але останній від підписання зазначено акту відмовився, про що позивачем було складено акт № 675 від 31.08.05р. про відмову від підпису акту за неподання або несвоєчасне подання декларації з податку прибуток.

За порушення зазначеної норми закону позивачем було нараховані податкові повідомлення-рішення форми «Р»№ 1150-152-25790121-8851/0 від 31.08.05р. по податку на прибуток на суму 2040,00 грн. та за податковим повідомленням –рішенням № 1151-152-25790121-8852/0 від 31.08.05р. по податку на додану вартість на суму 6120,00 грн.

Суму, визначену вказаними податковими повідомленнями-рішеннями у термін передбачений законом відповідачем не сплачено. Позивач направив їх поштою, але відповідач зазначені повідомлення-рішення не отримав. Про неможливість вручення податкового повідомлення-рішення позивачем було складено акт №650 від 16.09.05р. В зазначеному акті позивачем встановлено , що податкові повідомленні-рішення № 1150-152-25790121-8851/0 від 31.08.05р та № 1151-152-25790121-8852/0 від 31.08.05р. повернуті поштою по причині незнаходження фактичного місця розташування платника податку і відповідача, за вказаною адресою.

За несплату відповідачем зазначених вище повідомлень-рішень, позивач направив першу податкову вимогу від 06 жовтня 2005 року №1/687 про сплату відповідачем суми податкового боргу за узгодженими податковими зобов’язаннями в сумі 8160,00 грн. та 07 листопада 2005 року №2/729 другу податкову вимогу на ту саме суму, але відповідач не сплатив зазначені суми податкового боргу.

01 листопада 2006 року позивачем була проведена друга перевірка діяльності відповідача з питань порушення податкового законодавства. В ході перевірки складено акт №127 від 03.11.06р. про порушення терміну подачі (неподання) податкової звітності по податку на додану вартість. На підставі зазначеного акту позивач надає відповідачу повідомлення-рішення № 0008261502/0 від 01.11.06р. по податку на додану вартість на суму 2380,00 грн. Зазначене повідомлення-рішення було надіслано відповідачеві поштою, але знов не отримано.

В зв’язку з неможливістю вручити податкове повідомлення-рішення відповідачем було складено акт від 10.01.07р. №142/10/152 про неможливість вручення податкового повідомлення-рішення № рішення № 0008261502/0 від 01.11.06р. по податку на додану вартість на суму 2380,00 грн. Вказана податкова вимога була розміщена на дошці оголошень.

За весь час цього періоду з 2005-2007 рр. у відповідача є непогашена податкова заборгованість по податках, зборах та фінансових санкціях, яка станом на 08.10.2007року становить 10538,22 грн.

По податку на додану вартість - 8499,00 грн. основного боргу та 0,11 грн. пені, що підтверджується податковим повідомленням-рішенням від 31.08.2005р. №1151-152-25790121-8852/0, прийнятими на підставі Акту перевірки від 31.08.2005р. №613 та податковим повідомленням –рішенням від 01.11.2006 р.№0008261502/0, прийнятого на підставі Акту перевірки від 01.11.2006р. №1017/15-2/25790121.

По податку на прибуток –2039,00 грн. основного боргу та 0,11 грн. пені, що підтверджується податковим повідомленням –рішенням від 31.08.2005р. №1150-152-25790121-8851/0, прийнятого на підставі Акту перевірки від 31.08.2005р. №613.

Стаття 124 Конституції України передбачає, що правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускається. Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Згідно з ст.10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 04.12.1990р. №509-ХІІ (із змінами та доповненнями), податкові органи подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Як встановлює п.п.3.1.1 п.3.1 ст. З Закону України № 2181-ІІІ, активи платника податків можуть бути примусово стягнуті в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Відповідно до п.11 ст.10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»), у разі, коли інші, передбачені цим Законом заходи з погашення податкового боргу не дали позитивного результату, податковий орган здійснює за платника податків та на користь держави заходи щодо залучення додаткових джерел погашення суми податкового боргу шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності.

Стягнення безготівкових коштів здійснюється шляхом надсилання банку, обслуговуючому платника податків, платіжної вимоги на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до п.5.1 глави V Інструкції НБУ "Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті", затвердженої Постановою Правління НБУ від 21.01.2004р. за № 22, примусове списання коштів з рахунків платників ініціюють стягувачі на підставі виконавчих документів, виданих судами, а згідно ст.4 Закону України «Про державну виконавчу службу»від 24.03.1998 № 202/98-ВР (із змінами та доповненнями), примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу.

Згідно п.п.3.1.1 п.3.1 ст. З Закону України №2181-ІІІ, активи платника податків можуть бути примусово стягнуті в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Підпунктом 2.3.1 п.2.3 ст.2 Закону України № 2181-ІІІ передбачено, що органами, уповноваженими здійснювати заходи з погашення податкового боргу, є виключно податкові органи та державні виконавці у межах їх компетенції.

Відповідно до ст. 238 Господарською кодексу України (ГК України), за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.

Згідно з ч. 1 ст. 239 Господарського кодексу України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, як визначено ст. 239 ГК України, відповідно до своїх повноважень та у порядку, встановленому законом, можуть застосовувати до суб'єктів господарювання зокрема такі адміністративно-господарські санкції як адміністративно-господарський штраф; стягнення зборів (обов'язкових платежів).

Статтею 241 ГК України встановлено, що адміністративно-господарський штраф - це грошова сума, що сплачується суб'єктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності.

Перелік порушень, за які з суб'єкта господарювання стягується штраф, розмір і порядок його стягнення визначаються законами, що регулюють податкові та інші відносини, в яких допущено правопорушення.

Адміністративно-господарський штраф може застосовуватися у визначених законом випадках одночасно з іншими адміністративно-господарськими санкціями, передбаченими статтею 239 цього Кодексу.

Також ч. 1 ст. 242 ГК України встановлено, що у разі порушення суб'єктом господарювання встановлених правил обліку або звітності щодо сплати зборів (обов'язкових платежів) або їх несплати чи неповної сплати сума, яку належить сплатити, стягується до відповідного бюджету. Крім того, з суб'єкта господарювання у визначених законом випадках може бути стягнуто штраф у розмірі до п'ятдесяти відсотків належної до сплати суми збору (обов'язкового платежу).

Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, суд прийшов до висновку, що в позовній заяві наведені обставини, які підтверджуються достатніми доказами, які свідчать про обґрунтованість позовних вимог. Докази, подані позивачем підтверджують обставини, на які позивач посилається на їх обґрунтування.

Відповідно до ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що з урахуванням положень зазначених статей необхідно позов задовольнити повністю, оскільки у позивача наявні докази існування боргу у відповідача, в зв’язку з несплатою ним штрафних (фінансових) санкцій.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього кодексу.

Суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог позивача в повному обсязі та стягнення з Західної філії ТОВ «фірма «Любмет»боргу в розмірі 10538,22 грн.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 69, 71, 94, 97, 112, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ :

1.          Позов задовольнити.

2. Стягнути з Західної філії Товариства з обмеженою відповідальністю «фірма «Любмет» заборгованість перед бюджетом в розмірі 10538,22 грн.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий - суддя                                         Добрянська Я.І.