Постанова № 2324522, 28.02.2008, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

28.02.2008 р.                                                                                                     № 6/246

Окружний адміністративний суд міста Києвав у складі:

головуючого - судді Добрянської Я.І.,

секретаря судового засідання Зубко Л.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Закрите акціонерне товариство "Оболонь"

доСпеціалізована державна податкова інспекція у м.Києві по роботі з великими платниками податків

про скасування податкових повідомлень-рішень

Представники: від позивачаПруднік С.І.. (довіреність від 21.07.2007 р. б/н) від відповідача

Кравчук Т.О. (довіреність від 01.02.07 р. № 141/9/10-110); Несен О.С.. (довіреність від 16.01.2008 р. № 473/8/10-110); Берник А.Л. (довіреність від 16.01.2008 р. № 453/8/10-110), Атрощенко О.І. (довіреність № 474/8/10-110) 28.02.2008 р. у судовому засіданні відповідно до п. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України оголошено вступну та резолютивну частину постанови. ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Закрите акціонерне товариство «Оболонь»звернулось в суд з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції в м. Києві по роботі з великими платниками податків про скасування податкових повідомлень-рішень:

від 17.05.2007 р. № 000354020/0 на суму 2789794,50 грн., з яких 1401141,00 грн. –основний платіж та 1388653,50 грн. –штрафні (фінансові) санкції;

від 02.07.2007 р. № 0000444020/0 на суму 2101711,50 грн., з яких 1401141,00 грн. - основний платіж та 700 570,50 грн. –штрафні (фінансові) санкції;

від 13.09.2007 р. № 0000444020/2 на суму 2101711,50 грн., з яких 1401141,00 грн. - основний платіж та 700 570,50 грн. –штрафні (фінансові) санкції;

від 26.11.2007 р. № 0000444020/3 на суму 2101711,50 грн., з яких 1401141,00 грн. - основний платіж та 700 570,50 грн. –штрафні (фінансові) санкції.

Позивач подав до Окружного адміністративного суду м. Києва заяву від 24.12.2007 р. № 3344/0/2-07 про збільшення позовних вимог, в які просив визнати незаконними та скасувати податкові повідомлення –рішення:

від 17.05.2007 р. № 000354020/0 на суму 2789794,50 грн., з яких 1401141,00 грн. –основний платіж та 1388653,50 грн. – штрафні (фінансові) санкції;

від 02.07.2007 р. № 0000444020/0 на суму 2101711,50 грн., з яких 1401141,00 грн. - основний платіж та 700 570,50 грн. –штрафні (фінансові) санкції;

від 13.09.2007 р. № 0000444020/2 на суму 2101711,50 грн., з яких 1401141,00 грн. - основний платіж та 700 570,50 грн. –штрафні (фінансові) санкції;

від 26.11.2007 р. № 0000444020/3 на суму 2101711,50 грн., з яких 1401141,00 грн. - основний платіж та 700 570,50 грн. –штрафні (фінансові) санкції;

та першу податкову вимогу від 13.12.2007 р. № 1/2396 на загальну суму 2054384,91 грн.

Позовні вимоги обґрунтовуються наступним. Позивач ЗАТ «Оболонь» (Комісіонер) згідно з договором комісії № 32/10-03 зобов’язується за дорученням Об’єднанням громадян «Футбольний клуб «Оболонь»(Комітент) вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок Комітента, головна мета яких полягає у проектуванні та побудові стадіону за адресою : м. Київ, вул. Північна, 26. Позивачем на виконання умов договору, були укладені договори з ТОВ «Атлас Ворд Білдинг системз Україна», ЗАТ «Аеробуд», ТОВ «Ерарембуд»та ТОВ «Будоснова»на виконання будівельних робіт, сума податку на додану вартість у розмірі 1376164,00 грн. було віднесено до податкового кредиту на підставі п. 4.7 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР (із змінами та доповненнями) (далі –Закон №168/97-ВР).

Позивач вважає, що відповідач прийшов до помилкового висновку щодо нікчемності договору комісії № 32/10-03, а тому, донарахування податку на додану вартість та застосування штрафних санкцій є неправомірними та не відповідають чинному законодавству України.

Відповідач –Спеціалізована державна податкова інспекція в м. Києві по роботі з великими платниками податків з позовом не погоджується та в обґрунтування викладеного зазначає наступне. Позивачем порушені норми п. 4.7 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість»при віднесенні до податкового кредиту суми податку на додану вартість, нарахованої у зв’язку з придбанням робіт по будівництву, що призвело до заниження суми податкових зобов’язань з податку на додану вартість за 2006 р. у розмірі 1376164,00 грн. Оскільки, договір комісії № 32/11-03, укладений між ЗАТ «Оболонь»та Об’єднанням громадян «Футбольний клуб «Оболонь»є нікчемним.

Таким чином, відповідач вважає, що донарахування суми податку на додану вартість у розмірі 1401141,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій до ЗАТ «Оболонь»на підставі п.п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податку перед бюджетами та державними цільовим фондами»в розмірі 700570,50 грн. згідно з оспорюваними податковими повідомленнями –рішеннями, відповідають чинному законодавству.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Спеціалізованою державною податковою інспекцією в м. Києві по роботі з великими платниками податків була проведена виїзна планова документальна перевірка ЗАТ «Оболонь» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2006 р. по 31.12.2006 р.

За результатами був складений Акт №410/40-2/05391057 від 04 травня 2007р. (у подальшому - Акт) та винесене податкове повідомлення –рішення, яким визначено суму податкового зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 1 401 141 грн. та застосовано штрафні санкції 1 388 653,5 грн., всього 2789 794,5 грн..

ЗАТ «Оболонь»не погодившись з нарахуванням податку на додану вартість та застосованими штрафними санкціями в порядку передбаченому п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 20.12.2000 р. № 2181-ІІІ, подало первинну скаргу СДПІ у м. Києві по роботі з великими платниками податків від 25.05.2007 р. №1310/0/2-07. Рішенням СДПІ у м. Києві від 27.06.2007 р. №7952/10/25-019 частково скасувало податкове повідомлення-рішення від 17.05.2007 р. №0000354020/0 в частині застосування штрафних санкцій у розмірі 688083,0 грн. в іншій частині податкове повідомлення - рішення залишила без змін, та винесла податкове повідомлення – рішення від 02.07.2007 р. № 0000444020/0 згідно якого, ЗАТ «Оболонь»визначено до сплати суму податкового зобов'язання податку на додану вартість в сумі 1 401 141 гри. та застосовано штрафні санкції 700 570,5 грн., всього 2101 711,5 грн.

Не погодившись з рішеннями СДПІ у м Києві по роботі з великими платниками податків, ЗАТ «Оболонь»12.07.2007 р. за №1794/0/2-07 подало повторну скаргу до Державної податкової адміністрації у м. Києві на податкові повідомлення - рішення СДПІ №0000354020/0 від 17.05.2007 р та № 0000444020/0 від 02.07.2007 р.

Рішенням ДПА у м. Києві від 10.09.2007 р. №3277/10/25-114 повторну скаргу ЗАТ "Оболонь" залишено без задоволення, податкові повідомлення-рішення №0000354020/0 від 17.05.2007 р., № 0000444020/0 від 02.07.2007 р. без змін.

ЗАТ «Оболонь»24.09.2007 р. подало скаргу №2466/0/2-07 на податкові повідомлення - рішення СДПІ №0000354020/0 від 17.05.2007 р та № 0000444020/0 від 02.07.2007 р. та №0000444020/2 від 13.09.2007 р. до Державної податкової адміністрації України.

Рішенням ДПА України від 15.11.2007 р. № 11599/6/25-0115 скаргу ЗАТ "Оболонь" залишила без задоволення, податкові повідомлення - рішення СДПІ № 0000354020/0 від 17.05.2007 р., № 0000444020/0 від 02.07.2007 р. та №0000444020/2 від 13.09.2007 р. без змін. На підставі зазначеного рішення, відповідач прийняв податкове повідомлення –рішення від 26.11.2007 р. № 0000444020/3.

На думку позивача, відповідач при проведенні документальної перевірки прийшов до помилкового висновку щодо порушення ЗАТ «Оболонь»п. 4.7 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме.

В акті перевірки вказано, що договір комісії є нікчемним, а ЗАТ "Оболонь" в порушення п.4.7 ст.4 Закону України "Про податок на додану вартість" занизило податок на додану вартість на суму 1376166,00 грн., оскільки здійснення будівельних робіт без дозволу на їх виконання не створює юридичних наслідків, тобто свідчить про відсутність підстав для відображення в бухгалтерському та податковому обліку результатів вчинення такого правочину, в тому числі і для комісіонера, що від свого імені, але на дорученням та за рахунок комітента зобов'язався вчинити один або кілька правочинів, а тому відсутні підстави для застосування п.4.7. ст.4 Закону України "Про податок на додану вартість" та включення до податкового кредиту сум ПДВ, нарахованих в зв'язку з придбанням робіт по будівництву.

Суд не погоджується з висновками акту перевірки з огляду на наступне.

Відповідно до п.4.7 ст.4 Закону № 168/97-ВР, у разі коли платник податку (далі - повірений) здійснює діяльність з придбання товарів (робіт, послуг) за дорученням та за рахунок іншої особи (далі - довіритель), датою збільшення податкового кредиту такого повіреного є дата перерахування коштів (поставки в управління цінних паперів, інших документів, що засвідчують відносини боргу) на користь продавця таких товарів (робіт, послуг) або поставки інших видів компенсацій вартості таких товарів (робіт, послуг),

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, між ЗАТ «Оболонь»та Об'єднанням громадян «Футбольний клуб «Оболонь»14.10.2003 р. було укладено договір комісії № 32/11-03 (надалі - договір комісії), відповідно до умов якого, третя особа є Комітентом, а позивач є Комісіонером. Згідно з п. 1.1 договору комісії, комісіонер зобов'язується за дорученням Комітента, вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок Комітента. Головна мета всіх правочинів, укладення яких покладається на Комісіонера полягає в проектуванні та побудові стадіону за адресою м. Київ, вул. Північна, 26

На виконання прийнятих на себе зобов'язань відповідно до договору комісії № 32/11-03 позивачем були укладені наступні договори від 28.01.2004 р. № 84001/128 У з ТОВ «Атлас Ворд Білдинг системз Україна»- 8 783 325,00 грн.;

від 27.01.2006 р. № 27-01/2006 ЗАТ «Аеробуд»- 5 041960,00 грн.,

від 11.04.2006 р. № 15 ТОВ «Ерарембуд»- 926406,00 грн.;

          ТОВ «Будоснова»- 529 516,00 грн. та іншими підприємствами.

          Сума ПДВ у розмірі 1376 164,00 грн. була віднесена до податкового кредиту.          

Виконання вказаних договорів підтверджується платіжними дорученнями, актами виконаних робіт та податковими накладними (копії наявні в матеріалах справи).

Позивачем сума ПДВ у розмірі 1376 164,00 грн. була віднесена до податкового кредиту тобто ЗАТ «Оболонь»діяло виключно у відповідності до Закону України «Про податок на додану вартість».

Щодо порушень у сфері містобудування, в тому числі виконання будівельних робіт без дозволу чи належно затвердженого проекту, та інше, слід зазначити наступне.

Контроль за виконанням будівельних робіт здійснюють органи визначені ст.2 Закону України «Про відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ та організацій за порушення у сфері містобудування»від 14.10.1994 р. № 208/94-ВР (із змінами та доповненнями), а саме, справи про правопорушення, передбачені цим Законом, розглядаються Державною архітектурно-будівельною інспекцією України та її територіальними органами (далі - інспекції державного архітектурно-будівельного контролю).

Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю здійснюють державний нагляд за додержанням підприємствами вимог містобудівної документації, місцевих правил забудови населених пунктів, державних стандартів, норм і правил при здійсненні проектування, будівельних робіт, виготовленні будівельних матеріалів, виробів і конструкцій. яким і надано право визначати суб'єктів та наявність складу правопорушень відповідних норм у сфері містобудування.

Тобто, органи державної податкової служби України не належать до контролюючих органів у сфері надання дозволів на виконання будівельних робіт, а тому до їх компетенції не входить перевірка дотримання суб'єктами підприємницької діяльності норм законодавства у сфері містобудування. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 8 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», до компетенції органів державної податкової служби не належить здійснення контролю за дотриманням вимог законодавства у сфері містобудування. Отже висновки органів державної податкової служби щодо порушення позивачем вимог законодавства в сфері містобудування зроблені з перевищенням своїх повноважень за відсутності відповідної компетенції наданої законом.

Згідно п. 5.2 договору комісії, комісіонер не несе відповідальності за порушення Комітетом вимог законодавства у сфері землекористування, проектування та будівництва. За порушення порядку оформлення землевпорядної та проектно-кошторисної документації, за відхилення від затвердженого проекту будівництва, за порушення норм ДБН України, а також за несвоєчасне отримання Комітентом дозвільних актів від суб'єктів владних повноважень.

Вказане підтверджується постановою Господарського суду м. Києва між 05.10.2006 р. у справі № 6/486-А за позовом ЗАТ «Оболонь»до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Київської міської державної адміністрації про скасування постанови № 54/1 від 01.08.2006 р. про накладення штрафу за порушення у сфері містобудування.

Так, постановою Господарського суду м. Києва від 05.10.2006 р. у справі № 6/486-А, яка залишена без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.01.2007 р. було задоволено позов ЗАТ «Оболонь», визнано протиправною та скасовано постанову Управління державного архітектурно-будівельного контролю Київської міської державної адміністрації про накладення штрафу за порушення у сфері містобудування №54/1 від 01.08.2006 р. При розгляді вказаної справи, судом встановлено, що ЗАТ «Оболонь»у даних правовідносинах діє на підставі договору комісії № 32/11-03 від 14.10.2003 р., укладеного ним, як комісіонером та Об'єднанням громадян «Футбольний клуб «Оболонь»як комітентом. Відповідно до умов вказаного договору комісіонер зобов'язується за дорученням Комітента, вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок Комітента.

Головна мета всіх правочинів, укладення яких покладається на Комісіонера полягає в проектуванні та побудові стадіону за адресою: м. Київ, вул. Північна, 26. Згідно п. 5.2 договору комісії комісіонер не несе відповідальності за порушення Комітетом вимог законодавства у сфері землекористування, проектування та будівництва. За порушення порядку оформлення землевпорядної та проектно-кошторисної документації, за відхилення від затвердженого проект} будівництва, за порушення норм ДБН України, а також за несвоєчасне отримання Комітентом дозвільних актів від суб'єктів владних повноважень.

А тому, з урахуванням наведеного, позивач не є замовником будівництва та не є суб'єктом накладення штрафу при проведенні будівельних робіт стадіону, у зв'язку з чим притягнення його до відповідальності, визначеної абзацом 2 частини 1 статті 1 Закону «Про відповідальність підприємств, їх об'єднань установ та організацій за порушення у сфері містобудування» є неправомірним.

Згідно зі ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Таким чином, ЗАТ «Оболонь»не є замовником будівництва стадіону та не порушує вимог законодавства у сфері містобудування.

Відповідно до ч.2 ст.215 Цивільного кодексу України, нікчемний правочин —нечинний правочин недійсність якого визначена безпосередньо у правовій нормі, незалежно від подання позову і рішення суду. Так, відповідно до ст.220. 221.224. 226, 228 ЦК України нікчемними є правочини у разі недотримання сторонами вимог закону про нотаріальне посвідчення договору, вчинення правочину малолітньою особою за межами її цивільної дієздатності без схвалення її батьків, опікунів, правочин вчинений без дозволу органу опіки та піклування, вчинення правочину недієздатною фізичною особою без схвалення опікуна, правочин, який порушує публічний порядок.

Договір комісії укладений між позивачем та Об'єднанням громадян "Футбольний клуб "Оболонь" №32/10-03 від 14.10.2003 р. повністю відповідає загальним вимогам, додержання яких необхідне для чинності правочину, передбачених ст.203 ЦК України, ст. 179, 180 Господарського кодексу України. Зміст правочину не суперечить ЦК України та укладений відповідно до ст. 1011 - 1028 ЦК України. Особи, які уклали договір є юридичними особами, які мають необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасників правочину є вільним і відповідає їх внутрішній волі. Договір укладено у письмовій формі відповідно до ст. 207, 208 ЦК України. Договір спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, оскільки його умови, а саме укладання правочинів на користь Комітента реально Комісіонером виконуються. Тому, для сторін договору настають правові наслідки передбачені умовами договору комісії. Зміст правочину відповідно до ч. 1 ст.213 ЦК України може бути витлумачений лише стороною (сторонами).

Отже, висновок відповідача про недодержання вимог ч. І та ч. 5 ст.203 ЦК України про нікчемність договору комісії не відповідає дійсності та чинному законодавству.

Згідно договору оренди земельної ділянки укладеного 16.09.2003 р. між Київською міською радою та Об'єднанням громадян «Футбольний клуб «Оболонь»посвідченого приватним нотаріусом Київського міського округу 16.09.2003 р. та зареєстрованого в реєстрі за № 906 на підставі рішення Київської міської ради від 24.03.2003 р. № 427/587, Об’єднанню громадян «Футбольний клуб «Оболонь»надано в оренду строком на 25 років земельну ділянку по вул. Північна, 26 в м. Києві розміром 1,8454 га, для будівництва, експлуатації та обслуговування стадіону (наявний в матеріалах справи).

Згідно договору оренди укладеного 21.05.2007 р. між Київською міською радою та Об'єднанням громадян «Футбольний клуб «Оболонь», посвідченого приватним нотаріусом Київського міського округу 21.05.2007 р. та зареєстрованого в реєстрі за №1435 на підставі рішення Київської міської ради від 21.12.2006 р. № 454/511 Об'єднанню громадян "Футбольний клуб "Оболонь" надано в оренду строком на 5 років земельну ділянку по вул.. Північна,26 в м. Києві розміром 1028 кв. м, цільове призначення : для будівництва, експлуатації та обслуговування стадіону.

Таким чином орендарем земельної ділянки за адресою вул. Північна,26 в м. Києві є не позивач, а Об'єднання громадян "Футбольний клуб "Оболонь" (наявний в матеріалах справи).

Як вбачається з листа Головного управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища від 20.11.2007р. №15-13413, Футбольному клубу «Оболонь»продовжується на один рік термін дії протоколу засідання архітектурно-містобудівної ради від 23.06.2004 р. у справі № 0299-а-04 про погодження архітектурно-планувальної частини проекту будівництва стадіону по вул. Північна, 26 у Оболонському районі м. Києва . Термін дії подовження протоколу відраховувати з дати реєстрації листа у канцелярії головного управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища (наявний в матеріалах справи).

Отже, норми ст.376 ЦК України не можуть бути застосовані до ЗАТ «Оболонь», оскільки воно не є власником (користувачем) відповідної земельної ділянки та замовником будівництва.

Відповідно до ч. І ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16.07.1999р. №996-ХІУ, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Судом встановлено, що позивач відображав в бухгалтерському та податковому обліку всі господарські операції, які були пов'язані з виконанням договору комісії укладеного між ЗАТ «Оболонь»та Об'єднанням громадян «Футбольний клуб «Оболонь»№32/10-03 від 14.10.2003 р. Згідно договорів, укладених з будівельними підприємствами, актами виконаних робіт за цими договорами (наявні в матеріалів справи) позивач сплатив вартість виконаних робіт з урахуванням податку на додану вартість. На суму податку на додану вартість були виписані податкові накладні (наявні в матеріалах справи). Сума сплаченого ПДВ у розмірі 1376164,00 грн. було віднесено до податкового кредиту, що повністю відповідає вимогам абз. З пп.4.7 ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість».

Відповідно до ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Таким чином, суд приходить до висновку, що податковим органам зроблено помилковий висновок про порушення позивачем вимог Закону № 283/97-ВР.

З урахуванням наведеного вище, суд дійшов висновку, що відповідач прийняв податкові повідомлення –рішення, які не відповідають чинному законодавству України.

          Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1)          на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

          Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

          Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

          Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

          Всупереч наведеним вимогам відповідач, як суб’єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятих ним рішень.

          Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

          Згідно зі ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

          Згідно Прикінцевих та перехідних положень КАС України до набрання чинності законом, який регулює порядок сплати і розмір судового збору, розмір цього збору за подання позовів немайнового характеру визначається відповідно до пп. „б” п.1 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито”.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.ст. 71, 94, 97, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1.          Позов задовольнити .

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення – рішення винесені Спеціалізованою державною податковою інспекцією в м. Києві по роботі з великими платниками податків від 17.05.2007 р. № 0000354020/0 ; від 02.07.2007 р. № 0000444020/0; від 13.09.2007 р. № 0000444020/2; від 26.11.2007 р. № 0000444020/3 та першу податкову вимогу від 13.12.2007 р. № 1/2396.

3. Судові витрати, 3,40 грн. судового збору, присудити на користь Закритого акціонерного товариства «Оболонь» за рахунок Державного бюджету України.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий - суддя                                         Добрянська Я.І.