Рішення № 2322391, 27.10.2008, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

"27" жовтня 2008 р.

справа № 5020-3/092

За позовом Відкритого акціонерного товариства

“Енергетична компанія “Севастопольенерго”

(99040, м. Севастополь, вул. Хрустальова, 44)

до Державного комунального

ремонтно-експлуатаційного підприємства № 16

(99055, м. Севастополь, пр. Ген. Острякова, 149)

про стягнення заборгованості в сумі 75237,90 грн.

Суддя Головко В.О.,

Представники сторін:

позивача –Філатова Л.Б., юрисконсульт, довіреність № 9/0/2-08 від 02.01.2008;

відповідача –Михайлова Н.В., представник, довіреність № 36 від 22.01.2008.

СУТЬ СПОРУ:

Відкрите акціонерне товариство "Енергетична компанія "Севастопольенерго" звернулось до суду з позовною заявою до Державного комунального ремонтно-експлуатаційного підприємства № 16 про стягнення заборгованості за договором № 126-13/06 від 14.04.2006 про реструктуризацію заборгованості за спожиту електричну енергію в сумі 75237,90 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на неналежне виконання відповідачем умов цього договору.

В судовому засіданні 27.10.2008 представник позивача визнав позовні вимоги, проти позову не заперечує; надав клопотання про розстрочення виконання рішення у цій справі на 36 місяців.

Представникам сторін в судовому засіданні роз'яснені їх процесуальні права і обов'язки, передбачені статтями 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

За клопотанням представників сторін, відповідно до статті 10 Конституції України, статті 10 Закону України "Про судоустрій України", пояснення та клопотання по справі надавалися ними російською мовою.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши представників сторін, суд -

в с т а н о в и в:

14.04.2006 між ВАТ "ЕК "Севастопольенерго" та Державним комунальним ремонтно-експлуатаційним підприємством № 16 укладений договір № 126-13/06 про реструктуризацію заборгованості за спожиту електроенергію в сумі 92445,90 грн. (далі –Договір).

Відповідно до пункту 2.1 Договору сторони на момент підписання договору фіксують спільним актом суму грошових коштів РЕП-16 щодо оплати за спожиту електричну енергію станом на 14.04.2006.

Як вбачається з Акту звірення взаємних розрахунків № 4229 від 14.04.2006 (Додаток 2 до Договору), заборгованість відповідача перед позивачем станом на 14.04.2006 становила 117364,80 грн.

Сторони визначили, що Договір набирає чинності з моменту підписання та діє до виконання сторонами своїх зобов’язань за цим Договором.

За змістом пункту 2.2 Договору відповідач взяв на себе зобов’язання погасити борг шляхом здійснення щомісячних платежів відповідно до Графіку (Додаток 1 до Договору).

Відповідно до пункту 2.5 Договору відповідач зобов’язаний вносити щомісячний платіж, визначений Додатком 1 до цього Договору, не пізніше останнього календарного дня відповідного місяця.

Згідно з Графіком погашення заборгованості відповідно до умов договору про реструктуризацію (Додаток 1 до Договору) відповідач зобов’язаний сплачувати борг протягом квітня 2006 року –лютого 2008 року рівними частками по 3852,00 грн. на місяць, а в березні 2008 року повинен сплатити залишок –3849,90 грн. (а.с.26-29).

Протягом квітня-липня 2006 року відповідач умови спірного Договору погашення боргу шляхом здійснення помісячних платежів виконував належним чином, про що свідчать виписки за рахунком відповідача. Починаючи з серпня 2006 року відповідач припинив погашення боргу за договором відповідно до Графіку, сплативши 10.06.2008 лише 1800,00 грн. (а.с.30).

Зазначене стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Суд вважає позовні вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі, виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, прийнятого 16.01.2003, та пункту 4 Прикінцевих положень Господарського кодексу України дані кодекси застосовуються до правовідносин, що виникли після набрання ними чинності, тобто після 01.01.2004.

Згідно з положеннями статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України 2003 року зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За змістом статті 599 Цивільного кодексу України зобов’язання, зокрема, припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Як встановлено судом, сторони визначили в Акті звірення взаємних розрахунків № 4229 від 14.04.2006 (Додаток 1 до Договору № 126-13/06) суму заборгованості відповідача перед позивачем, яка станом на 14.04.2006 складала 117364,80 грн., в тому числі заборгованість за рішенням суду в розмірі 24918,90 грн.

В Договорі № 126-13/06 від 14.04.2006 розмір заборгованості визначений як різниця між фактичною заборгованістю (117364,80 грн.) та заборгованістю, яка стягнута з відповідача за рішенням суду (24918,90 грн.).

Матеріалами справи підтверджується сплата відповідачем 17208,00 грн. Таким чином, залишок несплачених за договором коштів становить 75237,90 грн. (92445,90 грн. –17208,00 грн.), який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в повному обсязі.

Суд не прийняв до уваги доводи відповідача, що спірний договір не породив для нього жодних обов’язків, оскільки, як зазначає відповідач, укладений на підставі неіснуючого договору № 181-Л від 31.08.2001 (в той час, коли фактично договір № 181-Л укладено 10.01.2002).

Як вбачається з виписок за рахунком відповідача (а.с.26-27), він сам зазначав саме таку дату договору № 181-Л –31.08.2001. Більше того, в судовому засіданні представник відповідача підтвердив, що іншого договору № 181-Л сторонами не укладалося.

Разом з тим, розглянувши заяву відповідача про розстрочення виконання судового рішення строком на 36 місяців у зв'язку з важким фінансовим становищем підприємства та оцінивши надані докази, суд дійшов висновку про можливість задоволення цієї заяви, виходячи з наступного.

Згідно зі статтею 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд розглядає це питання і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Відповідно до пункту 2 Роз’яснень Президії Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування статті 121 Господарського процесуального кодексу України" від 12.09.1996 № 02-5/333 (з подальшими змінами та доповненнями) підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 Господарського процесуального кодексу України, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

У своїй заяві відповідач вказує на те, що виконання зобов’язань перед позивачем неможливо у зв’язку із наявністю у нього заборгованості по заробітній платі, наявністю боргів населення і місцевого бюджету перед підприємством, а також необхідністю здійснення невідкладних витрат з метою підготовки житлового фонду до осінньо-зимового періоду та розрахунків із підрядними організаціями.

На підтвердження викладеного, Державне комунальне ремонтно-експлуатаційне підприємство № 16 надало довідки про суму заборгованості населення і місцевого бюджету перед відповідачем, баланс підприємства.

Представник позивача письмово погодився із клопотанням відповідача про розстрочення виконання даного рішення строком на 36 місяців (а.с.51, зворотній бік), тому суд задовольняє зазначене клопотання.

За правилами статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати позивача по оплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу суд покладає на відповідача.

Керуючись ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 525, 526, 599, 629 Цивільного кодексу України, ст. ст. 49, 78, 82-85, 115, 116, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного комунального Ремонтно-експлуатаційного підприємства № 16 (99055, м. Севастополь, пр. Ген. Острякова, 149, ідентифікаційний код 20670607) на користь Відкритого акціонерного товариства "Енергетична компанія "Севастопольенерго" (99040, м. Севастополь, вул. Хрустальова, 44, ідентифікаційний код 05471081, рахунок з спеціальним режимом користування № 2603830131168 в СВ Ощадбанку № 4548, МФО 324027) 75237,90 грн. –заборгованість за договором про реструктуризацію заборгованості № 181-Л від 10.01.2002.

3. Розстрочити виконання рішення у справі № 5020-3/092 на 36 (тридцять шість) місяців та вчиняти стягнення наступним чином:

листопад 2008 року –2090,00 грн. листопад 2009 року –2090,00 грн.

грудень 2008 року –2090,00 грн. грудень 2009 року –2090,00 грн.

січень 2009 року –2090,00 грн. січень 2010 року –2090,00 грн.

лютий 2009 року –2090,00 грн. лютий 2010 року –2090,00 грн.

березень 2009 року –2090,00 грн. березень 2010 року –2090,00 грн.

квітень 2009 року –2090,00 грн. квітень 2010 року –2090,00 грн.

травень 2009 року –2090,00 грн. травень 2010 року –2090,00 грн.

червень 2009 року –2090,00 грн. червень 2010 року –2090,00 грн.

липень 2009 року –2090,00 грн. липень 2010 року –2090,00 грн.

серпень 2009 року –2090,00 грн. серпень 2010 року –2090,00 грн.

вересень 2009 року –2090,00 грн. вересень 2010 року –2090,00 грн.

жовтень 2009 року –2090,00 грн. жовтень 2010 року –2090,00 грн.

листопад 2010 року –2090,00 грн.

грудень 2010 року –2090,00 грн.

січень 2011 року – 2090,00 грн.

лютий 2011 року –2090,00 грн.

березень 2011 року –2090,00 грн.

квітень 2011 року –2090,00 грн.

травень 2011 року –2090,00 грн.

червень 2011 року –2090,00 грн.

липень 2011 року – 2090,00 грн.

серпень 2011 року –2090,00 грн.

вересень 2011 року –2090,00 грн.

жовтень 2011 року –2087,90 грн.

4. Стягнути з Державного комунального Ремонтно-експлуатаційного підприємства № 16 (99055, м. Севастополь, пр. Ген. Острякова, 149, ідентифікаційний код 20670607) на користь Відкритого акціонерного товариства "Енергетична компанія "Севастопольенерго" (99040, м. Севастополь, вул. Хрустальова, 44, ідентифікаційний код 20670607, п/р № 260073537 в АБ "ПІБ", м. Київ, МФО 300506) 752,38 грн. –державне мито, 118,00 грн. –витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя В.О.Головко

Рішення оформлено відповідно до

вимог статті 84 Господарського

процесуального кодексу України

і підписано 03.11.2008.

Розсилка:

1. Відкрите акціонерне товариство

“Енергетична компанія “Севастопольенерго”

(99040, м. Севастополь, вул. Хрустальова, 44)

2. Державне комунальне ремонтно-експлуатаційне підприємство № 16

(99055, м. Севастополь, пр. Ген. Острякова, 149)

3. Справа

4. Наряд