Вирок № 2320906, 14.06.2007, Хорольський районний суд Полтавської області

Справа № 1 -62/07

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2007 року м.Хорол

Хорольський районний суд Полтавської області в складі: головуючого - судді Карпушина Г.Л.; при секретарі - Корнет В.М.; з участю прокурора - Горобця О.М.; та захисників - ОСОБА_26., ОСОБА_27 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Хорол кримінальну справу по обвинуваченню:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1народження, уродженця та жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, працюючого електрогазозварювальником у ПП ОСОБА_2, освіта середня, військовозобов'язаного, не одруженого, раніше не судимого, у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 263, ч. 1 ст. 121 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 вчинив незаконне виготовлення та носіння без передбаченого законом дозволу холодної зброї.

Крім того, ОСОБА_1 вчинив умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження небезпечне для життя в момент заподіяння.

Так, в січні 2004 року, точної дати судом не встановлено, ОСОБА_1, знаходячись на стажуванні у ВАТ «Шліфверст», який розташований в м. Лубни Полтавської області, не маючи передбаченого законом дозволу на виготовлення холодної зброї, виготовив предмет зовні схожий на "нунчаку", який з метою використання для самозахисту незаконно перевіз до свого будинку, розташованого в АДРЕСА_1, де і зберігав.

09.12.2005 року близько 19 години, в ході проведення оперативно-розшукових заходів біля приміщення центральної аптеки № 1 по вул. Леніна в м. Хорол, під час адміністративного затримання за вчинення злісної непокори працівникам міліції та особистого огляду ОСОБА_1, в останнього під спортивною курткою було виявлено та вилучено предмет схожий на «нунчаку», який згідно висновку експертизи № 22 від 24.01.2006 року являється холодною зброєю ударно-дробильної дії, виготовлений саморобним способом по типу «нунчаку», які гр. ОСОБА_1 незаконно носив при собі з метою самозахисту, не маючи на це передбаченого законом дозволу.

Крім того, 04.02.2007 року ОСОБА_1, близько 3 години, перебуваючи в кафе-барі «ОСОБА_28», який розташований в м. Хорол по вул. К.Маркса 78/9, усвідомлюючи суспільно -небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно - небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, на ґрунті особистих неприязних відносин, під час сварки з гр. ОСОБА_3, яка перейшла в бійку, навмисно, з метою заподіяння тілесних ушкоджень, після закінчення нанесення йому тілесних ушкоджень, наніс удар ножем в область живота громадянину ОСОБА_4, який з метою захисту племінника ОСОБА_3 втрутився в бійку між останнім та ОСОБА_1

Згідно висновку судово-медичної експертизи №34-А/39 від 15.02.2007 року у громадянина ОСОБА_4 виявлені пошкодження у вигляді проникаючого поранення черевної порожнини з пошкодженням кишківника і брижі, які утворилися від дії колюче-ріжучого предмету типу ножа, можливо при вказаних обставинах і у вказаний строк, які по ступені тяжкості відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент їх спричинення.

Будучи допитаним в судовому засідання підсудний ОСОБА_1 винним себе в інкримінованих йому злочинах визнав повністю та показав, що в січні 2004 року, точної дати він не пам'ятає, він в якості газозварювальника проходив стажування у ВАТ «Шліфверст», яке розташоване в м. Лубни Полтавської області. В той час в нього виник задум виготовити собі для самозахисту предмет зовні схожий на «нунчаку». Усвідомлюючи, що виготовлення таких предметів заборонено, останній виготовив для себе «нунчаку», які в подальшому перевіз до свого будинку, розташованого в АДРЕСА_1, де і зберігав. 09.12.2005 року близько 19 години, він з центральної районної лікарні, в якій перебував на стаціонарному лікуванні, пішов до центральної аптеки № 1 по вул. Леніна в м. Хорол для того, щоб придбати ліки. В аптеці до нього підійшов працівник Хорольського РВ ОСОБА_5, який пояснив, що він проводить перевірку за заявою ОСОБА_6 про побиття останнього, і оскільки потерпілий стверджує, що тілесні ушкодження йому завдані ОСОБА_1, прохав пройти до приміщення Хорольського РВ для

з'ясування обставин події. В ході розмови він не погоджувався йти до міліції, а тому в грубій формі відмовив працівнику міліції. Далі між ними почалася сварка, в ході якої ОСОБА_5 попрохав допомоги у проходячих мимо громадян, які допомогли працівнику міліції його заспокоїти та доставити до Хорольського РВ. Знаходячись в приміщенні Хорольського РВ, в присутності понятих, працівники міліції дістали у нього з під куртки «нунчаку», які останній носив із собою для самозахисту.

4.02.2007 року близько 3 години ранку він повертався додому від своєї дівчини ОСОБА_7, мешканки АДРЕСА_2. Коли він проходив повз кафе-бар ПП. «ОСОБА_28», то вирішив зайти туди, сподіваючись побачити когось із знайомих. У барі він зустрів свого знайомого ОСОБА_8, з яким він почав розмовляти. Під час розмови його в спину штовхнув, який хлопець, що проходив позаду і щось сказав на його адресу, що саме він не розчув. Після цього ОСОБА_1 попросив, щоб невідомий йому хлопець (ОСОБА_3) повторив те, що сказав перед цим в його адресу. На ґрунті вказаного між ними виникла сварка. В ході сварки ОСОБА_3 ступив крок до нього і, махнувши головою, намагався його вдарити. ОСОБА_1 відхилився, але все рівно отримав удар головою по носі і відразу ж удар кулаком у сонячне сплетіння. Він відступив крок назад і наніс у відповідь удар кулаком правої руки ОСОБА_3 в обличчя.

Після цього ОСОБА_3 кулаками почав наносити йому удари в область голови. В цей час до них підійшов незнайомий чоловік і став наносити йому удари кулаками в ніс та губи. ОСОБА_1 попросив чоловіків відпустити його, але вони не послухали і продовжували бити. Після цього він дістав з правої кишені спортивних штанів складний ніж і, залишаючи невелику ділянку оголеного леза (великий палець правої руки він тримав на лезі), підняв ніж до гори, щоб відлякати цим людей, які били його, але вони на це не реагували. Після цього він кілька разів ударив оголеною ділянкою леза в ногу ОСОБА_3, який його бив. Удари він наносив в область ноги іззаду. Після цього нанесення тілесних ушкоджень йому припинилося, але його, ще продовжували притримувати. З метою нанесення тілесних ушкоджень та помсти він знову ножем, який тримав у руках, махнув в область живота потерпілого ОСОБА_4, після чого, вивільнившись, вибіг з бару. Він побіг до будинку, де проживає ОСОБА_7, а коли проходив повз трансформатор закритого типу, що знаходиться у дворі будинку 29 по вул. К Маркса, закинув ніж на дах будівлі, де знаходиться трансформатор. Після цього він пішов додому по вул. Леніна. Вдома він ліг спати, Наступного дня його затримали працівники міліції. Тілесні ушкодження він завдав потерпілому свідомо, розуміючи тяжкість їх наслідків. На досудовому слідстві та в судовому засіданні він не визнавав своєї вину по пред'явленому обвинуваченню, при цьому не визнаючи у повному обсязі вину за ст. 263 КК України та визнаючи лише частково вину за ст. 121 КК України. Дані показання не відповідають дійсності та надавалися ним з метою захисту. Він прохає суд визнати, що він добровільно розкаявся у вчиненому та змінив свої показання на правдиві, тим самим вказуючи на готовність нести покарання за вчинене та можливість його виправлення та перевиховання без ізоляції від суспільства. «Нунчаку» дійсно належать йому та були вилучені в нього 09.12.2005 року працівниками міліції. Претензій до працівників міліції він не має. На даний час він відшкодував потерпілому частину завданої моральної шкоди, а решту також має намір поступово відшкодовувати.

Дії підсудного ОСОБА_1 органами досудового слідства та державним обвинуваченим кваліфіковано за ч. 2 ст. 263 КК України, як незаконне виготовлення, носіння без передбаченого законом дозволу холодної зброї, та за ч. 1 ст. 121 КК України, як заподіяння умисного тяжкого тілесного ушкодження, тобто тілесного ушкодження небезпечного для життя в момент заподіяння. Суд погоджується з даною кваліфікацією та вважає її вірною.

Оцінюючи показання підсудного ОСОБА_1 суд в цілому визнає їх правдивими та такими, що відповідають обставинам справи, за виключенням показань, що стосується потерпілого по справі, а саме, що останній також приймав участь у його бійці з ОСОБА_3 та наносив йому тілесні ушкодження. Дані показання судом оцінюються критично, оскільки вони не відповідають зібраним по справі доказам та на думку суду дані підсудним з метою пом'якшення кримінальної відповідальності.

Крім повного визнання вини самим підсудним, його вина у вчинених злочинах підтверджується дослідженими судом доказами:

1) по епізоду незаконного виготовлення та носіння без передбаченого законом дозволу холодної зброї:

- показаннями даними в судовому засіданні свідком ОСОБА_9, який показав, що він 09.12.2005 року близько 19 години разом з своїм братом ОСОБА_10знаходилися поблизу центрального входу в аптеку № 1 в м. Хорол по вул. Леніна. Знаходячись там, вони побачили, як на поріг аптеки вийшов ОСОБА_5, який являється працівником міліції, з невідомим їм громадянином, як їм зараз відомо ОСОБА_1, і почули як працівник міліції запропонував останньому пройти до Хорольського РВ, на що він категорично в грубій формі відмовився і почав штовхати працівника міліції, потім підсудний почав діставати щось з-під своєї куртки. ОСОБА_5 покликав їх на допомогу, так як потрібно було припинити неправомірні дії

підсудного. Коли він разом з братом підійшли до них, на вказівку працівника міліції вони з братом почали утримувати ОСОБА_1 за руки, а потім дали згоду та допомогли доставити підсудного до Хорольського РВ на їх автомобілі. По приїзду в Хорольський РВ ОСОБА_5 запросив їх з братом бути присутнім в якості понятих під час огляду особистих речей громадянина ОСОБА_1. Під час огляду його особистих речей, працівниками міліції під спортивною курткою, в яку був одягнутий підсудний, було виявлено та вилучено металевий предмет, зовні схожий на «нунчаку», а саме: дві металеві трубки, які були скріплені між собою шкіряним переплетом. Під час затримання ні вони, ні працівник міліції тілесних ушкоджень підсудному не наносили. Його дружина є рідною сестрою ОСОБА_6 09.12.2005 року вони з працівником міліції ОСОБА_5 не зустрічалися, підстави затримання ОСОБА_1 їм не відомі. Дані показання в цілому співпадають з показаннями даними свідком під час досудового слідства (а.с. 35);

· аналогічними показаннями даними в судовому засіданні свідком ОСОБА_10, які також в цілому співпадають з показаннями даними свідком під час досудового слідства (а.с. 34);

показаннями даними в судовому засіданні свідком ОСОБА_5, який показав, що він працює оперативним уповноваженим ГКМСН Хорольського РВ УМВС України в Полтавській області. 09.12.2005 року близько 19 години він здійснював оперативно-профілактичне відпрацювання громадських місць м. Хорол. З цією метою він зайшов до приміщення аптеки № 1, яка знаходиться за адресою м. Хорол, вул. Леніна, на предмет встановлення осіб, причетних до скоєння злочинів та правопорушень. В приміщенні аптеки він помітив громадянина ОСОБА_1, підійшовши до нього, він показав службове посвідчення і представився працівником міліції Хорольського РВ УМВС. ОСОБА_1 підозрювався в нанесенні тілесних ушкоджень громадянину ОСОБА_6 в бійці, яка мала місце 04.12.2005 року біля кафе-бара ПП. «ОСОБА_28», заява останнього знаходилася в нього на розгляді. Він запропонував ОСОБА_1 пройти разом з ним до Хорольського РВ для з'ясування обставин тієї бійки, на що останній неадекватно себе повів, а саме: в грубій поведінці, почав чіплятись до слів, перечити йому на законну вимогу пройти до Хорольського РВ. Коли ОСОБА_5 разом з ним вийшов на поріг аптеки, ОСОБА_1, перебуваючи в збудженому стані, засунув праву руку під свою куртку і намагався щось дістати. Він, зрозумівши, що виникає небезпека, так як в нього була оперативна інформація, що даний громадянин схильний до носіння небезпечних предметів, погукав на допомогу громадян, які знаходилися неподалік біля них, для надання допомоги по припиненню протиправних дій ОСОБА_1 На даний час йому відомо що громадянами, які допомогли йому припинити протиправні дії підсудного, є брати ОСОБА_9. Вони на його вказівку почали утримувати ОСОБА_1, а потім дали згоду та допомогли йому доставити підсудного до Хорольського РВ на їх автомобілі. Знаходячись в Хорольському РВ він запропонував ОСОБА_9м бути понятими при особистому огляді ОСОБА_1, на що останні погодилися. Під час огляду особистих речей в присутності понятих ним з-під спортивної куртки підсудного було виявлено та вилучено предмет схожий на «нунчаку». Відповідно наданих підсудним пояснень на той момент, даний предмет належав останньому, і носив він його для самозахисту. Виготовив даний предмет він сам, коли проходив навчання в ВАТ «Шліфверст» в м. Лубни Полтавської області. Під час затримання, особистого огляду та утримання в ІТЗ тілесні ушкодження підсудному працівниками міліції та сторонніми особами не наносилися. За вчинення злісної непокори працівнику міліції відносно підсудного було складеного протокол про вчинення адміністративного правопорушення за ст. 185 КАП України, а останнього затримано до розгляду справи в суді. 11.12.2005 року постановою Хорольського районного суду підсудного визнано винним і призначено покарання у вигляді 2 діб арешту. Братів ОСОБА_9до вказаних подій він не знав і не зустрічався, що вони є родичами ОСОБА_6 йому відомо не було. На його думку свідок ОСОБА_11 мабуть сплутав дати коли його допитували в Хорольському РВ УМВС, як очевидця бійки 04.12.2005 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_1 На його думку підсудний змінив свої показання на досудовому слідстві з метою уникнення відповідальності за вчинене. Показання свідка ОСОБА_12. він заперечує, та може їх пояснити, тим, що останній могло здатися, що ОСОБА_1. наносяться тілесні ушкодження, оскільки дійсно під час затримання підсудного була певна метушня. На те, що під час затримання ОСОБА_1 тілесні ушкодження не наносилися вказує той факт, що останній погодився з постановою суду від 11.12.2005 року та не звертався до відповідних органів із скаргами, не проводив медичного обстеження. Показання свідка ОСОБА_7 він може пояснити, тим, що остання мабуть не зрозуміла зміст розмови, яка між ними могла бути, хоча точно такого він не пам'ятає. Якщо він і говорив із свідком ОСОБА_7 з приводу підсудного, то більше всього мова йшла про те, що він просто радив, що в тій ситуації, яка склалася на той час, підсудному краще не заперечувати факт, який мав місце і визнати свою вину, тим самим пом'якшити в подальшому своє покарання за вчинене. На його думку він діяв в межах закону. Дані показання в цілому співпадають з показаннями даними свідком під час досудового слідства (а.с. 36);

- показаннями даними в судовому засіданні свідком о/у Хорольського РВ ОСОБА_13, який показав, що 9.12.2005 року він знаходився в своєму кабінеті коли працівники

міліції привели ОСОБА_1, який був затриманий по ст. 185 КАП України. Його

повідомили про те, що ОСОБА_1 при запрошені до Хорольського РВ прояв непокору і намагався

чинити опір працівнику міліції. На пропозицію розповісти про дану подію ОСОБА_1 відмовився про щось говорити і попрохав визвати свою матір - ОСОБА_14. Коли до Хорольського РВ прийшла його матір, він в присутності ОСОБА_13. запитав у своєї матері розповідати правду чи ні. На це ОСОБА_14 відповіла, щоб він розповідав правду і тоді ОСОБА_1 розповів, що предметом, який в нього вилучив ОСОБА_5, був «нунчаку», які він виготовив на Лубенському заводі «Шліфверст» коли був на практиці в січні 2004 року. Дані «нунчаку» він привіз до м. Хорол, а потім переніс їх собі додому і він носив їх з собою для самозахисту. До ОСОБА_1 фізичний та психічний тиск працівниками міліції та сторонніми особами не чинився. Дані показання в цілому співпадають з показаннями даними свідком під час досудового слідства (а.с. 39);

· показаннями даними в судовому засіданні свідком ОСОБА_14, яка показала, що вона є матір'ю підсудного ОСОБА_1 10.12.2005 року до неї вранці зателефонував працівник міліції ОСОБА_5 і попрохав її прийти до Хорольського РВ. Коли вона прийшла до Хорольського РВ, то дізналася від ОСОБА_5, що її сина затримали працівники міліції в зв'язку з непокорою вимогам працівника міліції. Вона, дізнавшись про це, пішла додому. Перед тим їй сказали щоб вона принесла у вечері сину їсти. Близько 18 години 30 хвилин цього ж дня вона знову прийшла до Хорольського РВ і зайшла в кабінет № 19. Там їй сказали, що сина затримали з «нунчаками» і оскільки він слухається тільки її, радили умовити сина написати явку з повинною, щоб уникнути позбавлення волі. Тоді до кабінету привели її сина ОСОБА_1 і вона дала йому їжу. Коли ОСОБА_1 поїв, він запитав у неї чи дає вона дозвіл написати явку з повинною. На що вона відповіла, що дає. Вона може підтвердити, що в період з 2004 року по літо 2005 року син навчався у м. Лубни на заводі «Шліфверст» на газозварювальника. 11.12.2005 року після розгляду адміністративної справи в суді сина відпустили додому. Щодо справи пов'язаної з носінням «нунчаків» їй відомо, що на той час син ходив до слідчого, а потім сказав, що все владналося. Після того як ОСОБА_1 випустили вона бачила на ньому тілесні ушкодження. Охарактеризувати сина вона може лише з позитивної сторони, як добру, порядну, чуйну, трудолюбиву, справедливу людину. Дані показання в цілому співпадають з показаннями даними свідком під час досудового слідства (а.с. 40);

· показаннями даними в судовому засіданні свідком ОСОБА_6, який показав, що 04.12.2005 року він відпочивав зі своєю компанією в кафе - барі ПП. «ОСОБА_28». Близько 23 години, коли він сидів зі своєю компанією за столом, до них підійшов невідомий йому молодий чоловік високо зросту, як потім він дізнався, то був ОСОБА_1. Він почав до них чіплятися а потім запропонував ОСОБА_6 вийти на вулицю поспілкуватися. Коли виходили, ОСОБА_6 побачив, що за ним пішло ще двоє молодих юнаків, які нібито перебували з ним. Коли вони вийшли надвір ОСОБА_1 почав виражатися в його бік нецензурною бранню. Він не захотів з ним спілкуватися і поганити свій вечір, а тому пішов назад в бар. В цей час ОСОБА_6 почув як йому хтось ударив рукою в спину і він похилився на вхідні двері, на яких знаходилися товариші ОСОБА_1 Вони штовхнули його з дверей, після чого ОСОБА_6 упав на коліна. Він піднявся і почав обтрушуватися і в цей момент гр. ОСОБА_1 наніс йому два удари чимось металевим у верхню частину голови. Після цього він упав і втратив свідомість. Через деякий час він дізнався від своїх товаришів, що ОСОБА_1 наносив удари металевою підковою. Він є рідним братом дружини ОСОБА_9 На момент коли він лежав у лікарні від братів ОСОБА_9 йому стало відомо, що ОСОБА_1 затримали працівники міліції, і він понесе покарання за вчинене. На даний час він претензій до ОСОБА_1 не має. Дані показання в цілому співпадають з показаннями даними свідком під час досудового слідства (а.с. 48);

показаннями даними в судовому засіданні свідком ОСОБА_15, який показав, що він працює слідчим СВ Хорольського РВ УМВС України в області. Він проводив слідство по справі, яка слухається зараз в суді. З початку в 2006 році він проводив слідство по справі, яка порушена прокурором по факту виготовлення та носіння холодної зброї, без передбаченого законом дозволу гр. ОСОБА_1 На момент допиту ОСОБА_1 в якості підозрюваного, останній від раніше даних показань відмовився та перестав визнавати вину за ч. 2 ст. 263 КК України. Таку позицію підсудний зберіг до закінчення слідства по даній справі. Але він, дивлячись на наявність інших достатніх доказів вини ОСОБА_1, пред'явив останньому по даному злочину обвинувачення. На його думку, вина ОСОБА_1 матеріалами справи доведена в повному обсязі. Слідство по справі зупинялося, оскільки на той час у нього малися дані про те, що ОСОБА_1 знаходився на стаціонарному лікуванні. В документальному вигляді це не підтверджено. Перевірку даних про хворобу підсудного він не проводив;

· показаннями даними в судовому засіданні свідком ОСОБА_12, яка показала, що вона проживає в АДРЕСА_2. В неї є донька ОСОБА_16, яка вже близько 3 років зустрічається з ОСОБА_1 Як свідок вона може підтвердити, що 09.12.2005 року близько 19 години вона приходила в приміщення центральної аптеки в м. Хорол до своєї доньки, яка там торгувала. Коли вона прийшла, то побачила там ОСОБА_1, який сидів і розмовляв з донькою. Трохи поговоривши та з'ясувавши питання, з приводу яких вона прийшла, вона пішла додому. Вийшовши на вулицю і пройшовши близько 100 м. вона зустріла свою знайому ОСОБА_17, з якою почала розмовляти. Через деякий час вона почула шум в районі аптеки і, повернувшись, побачила, що біля аптеки працівник міліції ОСОБА_5 та брати ОСОБА_9 наносять тілесні ушкодження ОСОБА_1 Хто саме наносив ушкодження ОСОБА_1, в якій кількості та куди, вона сказати не може через віддаленість від даних подій. Потім ОСОБА_1 посадили в автомобіль і повезли в напрямку Хорольського РВ. Вона також може підтвердити, що після цих подій до її доньки почав ходити їх сусід, працівник міліції ОСОБА_5 і про щось на одинці розмовляти. Як вона потім дізналася в доньки, у ОСОБА_1 під час затримання було нібито вилучено та виявлено холодну зброю і ОСОБА_5 прохав доньку умовити ОСОБА_1 взяти всю вину на себе і не заперечувати факт належності йому даної зброї. При цьому пояснював, що в такому разі його випустять на волю, а в подальшому призначать не суворе покарання;

· показаннями даними в судовому засіданні свідком ОСОБА_16, яка показала, що вона проживає в АДРЕСА_2. Вже близько 3 років вона зустрічається з ОСОБА_1 Як свідок вона може підтвердити, що 09.12.2005 року близько 19 години вона знаходилась в приміщенні центральної аптеки на роботі, в цей час до неї прийшов ОСОБА_1, який на той час лежав у лікарні на стаціонарному лікуванні. Вони сиділи і розмовляли, і в цей час до аптеки прийшла її мама ОСОБА_12., яка, трохи побувши, пішла додому. Далі вона побачила, що до приміщення аптеки зайшов один з братів ОСОБА_9, який, побачивши ОСОБА_1, відразу вийшов на вулицю. Через деякий час до аптеки зайшов її сусід ОСОБА_5, який працює в міліції. Він підійшов до ОСОБА_1 і запропонував останньому вийти на вулицю поговорити. Вона пішла за ними і, вийшовши на вулицю, побачила як ОСОБА_5 та брати ОСОБА_9, наносячи ОСОБА_1 тілесні ушкодження, посадили останнього в автомобіль, що належить ОСОБА_9м і повезли в напрямку Хорольського РВ. Хто саме наносив ушкодження ОСОБА_1, в якій кількості та куди, вона сказати не може. Відразу після цих подій до неї додому близько трьох днів приходив ОСОБА_5, який розповів, що при затриманні у ОСОБА_1 вилучено холодну зброю, яку він носив, із собою і у зв'язку з цим прохав умовити ОСОБА_1 взяти всю вину на себе і не заперечувати факт належності йому даної зброї. При цьому пояснював, що в такому разі його випустять на волю, а в подальшому призначать не суворе покарання. Боячись за свого хлопця, вона таку розмову з ОСОБА_1 проводила. Після того, як ОСОБА_1 випустили вона бачила на ньому тілесні ушкодження;

· показаннями даними в судовому засіданні свідком ОСОБА_18, який показав, що він проживає в АДРЕСА_3. 04.12.2005 року він був свідком бійки у кафе-барі «ОСОБА_28» між ОСОБА_6 та ОСОБА_1 З ОСОБА_1 він знаходиться у дружніх відносинах. На скільки він пам'ятає 09.12.2005 року до нього додому під вечір приїжджав працівник міліції ОСОБА_5 з братами ОСОБА_9 на автомобілі останніх і за його згодою забрав ОСОБА_18 до Хорольського РВ для опитування з приводу бійки між ОСОБА_6 та ОСОБА_1. Під час дачі пояснень ОСОБА_5 запитував у нього де можна відшукати ОСОБА_1 Потім ОСОБА_5 десь відлучився, а як повернувся повідомив, що ОСОБА_1 вже знайшли;

· рапортом о/у ГКМСН Хорольського РВ УМВС України в області ОСОБА_5 на ім'я начальника Хорольського РВ про факт виявлення та вилучення у ОСОБА_1 предмета, який може відноситися до холодної зброї, який став підставою для реєстрації даного факту в ЖРЗПЗ Хорольського РВ та проведення перевірки (а.с. 5);

· протоколом огляду особистий речей ОСОБА_1 від 09.12.2005 року, в ході якого в присутності понятих, під спортивною курткою останнього за ременем штанів виявлено та вилучено металевий предмет у вигляді двох палиць з'єднаних шкіряним переплетом, зовні схожий на «нунчаку» (а.с. 7);

· висновком експертизи холодної зброї № 22 від 24.01.2006 року, згідно якого предмет вилучений у ОСОБА_1 та наданий на дослідження є холодною зброєю ударно-дробильної дії, виготовлений саморобним способом по типу «нунчаку» (а.с. 28-29);

адміністративним матеріалом № 3-26/05 складеним за ст. 185 КАП України відносно громадянина ОСОБА_1, яким підтверджується законність затримання підсудного та його утримання в Хорольському РВ, а також наявність вини останнього у вчиненні проступку передбаченого ст. 185 КАП України.

При оцінці доказів, що підтверджують вину підсудного ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України, судом взято всю їх сукупність, при цьому в основу покладено показання самого підсудного в судовому засіданні, який визнав вину в повному обсязі, розповів суду про обставини справи та пояснив причину не визнання ним вини на досудовому слідстві та на початку судового засідання. На думку суду остаточні показання ОСОБА_1 відповідають дійсності, оскільки співпадають з обставинами справи та зібраними доказами та викликані усвідомленням підсудним значення своїх суспільно-небезпечних дій та бажанням стати на шлях виправлення та перевиховання.

Зібрані по справі докази, а саме: первинні показання підсудного; показання свідків ОСОБА_14, ОСОБА_12. та ОСОБА_7, які вказують на те, що під час затримання ОСОБА_1 09.12.2005 року та зібрання первинних доказів по справі незаконного носіння холодної зброї до останнього застосовувалася фізична сила та психічний тиск, судом оцінено критично та прийнято рішення вважати їх недостатніми. Підставою для прийняття даного рішення стало наступне: - заява самого підсудного, що дані ним показання є способом захисту та що він не має претензій до працівників міліції; - відсутність конкретики показань свідків ОСОБА_12. та ОСОБА_7, які не підтверджуються підсудним, що вказує на уявність ними факту побиття, яка могла бути викликана діями ОСОБА_5 та братів ОСОБА_9 під час затримання ОСОБА_1; - наявність постанови суду про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 185 КАП України, яка набрала законної сили, якою підтверджується законність затримання підсудного та його утримання в Хорольському РВ, а також наявність вини останнього у вчиненні проступку передбаченого ст. 185 КАП України; - відсутність прямих доказів наявності у ОСОБА_1 тілесних ушкоджень під час його затримання, розгляду справи в суді та звільнення; - залежність показань свідка ОСОБА_14 від показань самого підсудного, зі слів якого вона отримала відповідні дані, які в судовому засіданні ОСОБА_1 не підтримані.

При прийнятті рішення про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України, судом взято до уваги те, що поняті по справі брати ОСОБА_9 перебувають у родинних відносинах з ОСОБА_6, якому 04.12.2005 року ОСОБА_1 наніс тілесні ушкодження. Взято до уваги судом також і положення ст. 127 КПК України, згідно якої, як поняті запрошуються особи, не заінтересовані в справі. Зважаючи на причини затримання ОСОБА_1 (вчинення злісної непокори працівникам міліції), показання підсудного, який визнав вину, обставини по справі по факту побиття ОСОБА_6, а саме, що останній та ОСОБА_1 вирішили все добровільно без порушення кримінальної справи, на думку суду факт знаходження братів ОСОБА_9 у родинних відносинах з ОСОБА_6 не вказує на заінтересованість останніх по справі щодо вилучення у ОСОБА_1 холодної зброї, а тому показання останніх по справі можуть бути визнанні доказами, достатність, яких не викликає сумніву.

2) по епізоду нанесення умисних тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент заподіяння, потерпілому ОСОБА_4:

· показаннями даними в судовому засіданні потерпілим ОСОБА_19, який показав, що 3.02.2007 року він відпочивав у кафе-барі «ОСОБА_28» зі своїм знайомим ОСОБА_20. Коли вони там відпочивали, до нього підійшов його племінник ОСОБА_21. Він привітався і десь пішов відпочивати зі своїми товаришам, а вони зі своїм товаришем ОСОБА_20залишилися сидіти за столиком і пити пиво. Близько 3 години ночі 4.02.2007 року він почув від когось, що б'ють його племінника ОСОБА_21 і вибіг до ігрових автоматів. Коли він вибіг, то побачив, що лице у його племінника було в крові і він невідомого прижав до ігрових автоматів. Підбігши до хлопців потерпілий спочатку наніс удар долонею підсудному щоб зупинити його дії, а потім почав відтягувати від нього племінника. В цей момент підсудній наніс йому удар в живіт і побіг на вихід. Він спочатку нічого не зрозумів, а потім відчув різкий біль і коли притулив руку до живота, вона була в крові. Після чого він з племінником поїхали в лікарню. Зазначеними злочинними діями підсудного йому завдано моральну шкоду, яку він оцінює в 15 000 грн., та прохає стягнути з ОСОБА_1 На момент розгляду справи в суді підсудним йому відшкодовано 5 000 грн. Він вважає, що підсудному слід надати шанс виправитися та перевиховатися без ізоляції від суспільства, тим самим надати можливість відшкодувати завдану йому шкоду в повному обсязі. Дані показання в цілому співпадають з показаннями даними потерпілим на досудовому слідстві (а.с. 78);

аналогічними показаннями даними в судовому засіданні свідком ОСОБА_20, який зауважив, що самої бійки та моменту нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_3 та ОСОБА_19 він не бачив, а тому лише може засвідчити, що йому відомо зі слів потерпілих, що ушкодження наніс ОСОБА_1 Дані показання співпадають з показаннями даними свідком на досудовому слідстві (а.с. 85);

· показаннями даними в судовому засіданні свідком ОСОБА_21, який показав, що 03.02.2007 року приблизно з 18 години він з друзями ОСОБА_22, ОСОБА_23та ОСОБА_24відпочивали в кафе - барі «ОСОБА_28». Трохи пізніше він в барі побачив свого дядька ОСОБА_19, який відпочивав з незнайомим йому чоловіком. Вони сиділи за столиком та вживали пиво. Близько 3 години 4.02.2007 року ОСОБА_3 вирішив пограти в гральні автомати. Підходячи до гральних автоматів, він ненароком зачепив рукою незнайомого йому чоловіка, який почав його ображати нецензурними словами. Потім останній підійшов і на високих тонах сказав йому не чіплятися, а після цього засунув руку в кишеню і почав щось там шукати. Потім він раптово витягнув руку і наніс йому удар чимось металевим в область лівої щоки. Після цього він різко підскочив і наніс ОСОБА_1 удар рукою в область голови, після чого останній обхватив його руками і почав міцно тримати. В цей момент ОСОБА_1 прикусив йому носа і не відпускав. ОСОБА_3 почав його прохати, але він на його прохання не реагував і долонею схватив його за щоку, але його ніс не відпускав. Потім свідок відчув як ОСОБА_1 з кишені щось вийняв і почав наносити йому удари якимось ріжучим предметом в область сідниці. Потім підсудний наніс удар йому в коліно і в цей момент він закричав. До ОСОБА_21 підбіг його дядько і почав його відтягувати. Тоді він побачив як ОСОБА_1 ножем чорного кольору з білим лезом наніс удар ОСОБА_19 в область живота, після чого почав тікати через лавочки до виходу з бару та згодом вибіг на вулицю. ОСОБА_3 пішов до умивальника, а його дядько залишався в залі. Потім він взяв дядька і вони пішли до таксі і поїхали в лікарню. Дані показання співпадають з показаннями даними свідком на досудовому слідстві (а.с. 84);

· показаннями даними в судовому засіданні свідком ОСОБА_24, яка показала, що 03.02.2007 року вона зі своєю знайомою ОСОБА_23 та знайомими ОСОБА_3 і ОСОБА_22 прийшли близько 19 години до кафе-бару «ОСОБА_28». Вони замовили столик і пили пиво. Близько 3 години 04.02.2007 року вона знаходилася біля бар-стійки і пила пиво. В цей момент вона почула як щось грюкнуло. Розвернувшись, вона побачила, що ОСОБА_1 рукою наніс удар в обличчя ОСОБА_21. Вона побігла за ОСОБА_19, дядьком ОСОБА_21, який також відпочивав в барі. Бійка проходила біля ігрових автоматів. Обличчя ОСОБА_21 було в крові. ОСОБА_4 підбіг до них і почав їх відтягувати, один від одного. Коли він відтягнув ОСОБА_21, ОСОБА_1 вискочив на двір. А ОСОБА_19 схопився за живіт. Коли він підняв светр, вона побачила як з живота бігла кров. Штани ОСОБА_21 також були порізані іззаду і були в крові. Після чого вони на таксі поїхали в Хорольську ЦРЛ. ОСОБА_19 ударів ОСОБА_1у не наносив і тільки їх розтягнув. Зі слів ОСОБА_21 їй стало відомо, що дані тілесні ушкодження їм завдав ОСОБА_1 ножем. Дані показання співпадають з показаннями даними свідком на досудовому слідстві (а.с 80);

· аналогічними показаннями даними в судовому засіданні свідками ОСОБА_23, ОСОБА_22та ОСОБА_8, які в цілому підтверджують, що були свідками бійки між ОСОБА_1 та ОСОБА_21 Бачили, що потерпілий ОСОБА_4 втрутився в бійку з метою її припинення та, зі слів потерпілих, їм відомо, що тілесні ушкодження їм завдано підсудним ОСОБА_1 Дані показання співпадають з показаннями даними свідками на досудовому слідстві (а.с. а.с. 81,82, 86);

· показаннями даними в судовому засіданні свідком ОСОБА_25, яка показала, що вона працює барменом у кафе-барі «ОСОБА_28». Вона працює в дві зміни з 8:00 годин до 8:00 год. наступного дня. 3.02.2006 року у 8:00 годин вона заступила на зміну. Зміна проходила досить спокійно. Близько 3 годин 4.02.06 року до бару зайшов невідомий молодий чоловік високого зросту, віком до 30 років, худорлявої статури, раніше вона його в барі бачила неодноразово, але не знає як його звати. Цей чоловік купив у неї каву "Якобс" і пішов до гральних автоматів. Там він став розмовляти з якимось хлопцем, який пив пиво. Вже потім їй стало відомо, що даним невідомим чоловіком є ОСОБА_1 Через деякий час до них підійшов ОСОБА_20і через кілька секунд пішов до малого залу. Потім до гральних автоматів підійшов молодий чоловік на прізвище ОСОБА_21. Через якийсь час вона побачила, як між останнім та ОСОБА_1 виникла сварка, яка переросла в бійку. Вона бачила, що першим наніс удар ОСОБА_3 підсудному головою в обличчя. Під час бійки вона почула, що хтось крикнув "Відпусти! Не кусай". Після цього до ОСОБА_1 підбіг ОСОБА_19 і почав їх розтягувати. В цей час вона вийшла до кухні, а коли повернулася, то побачила, як ОСОБА_1 вибіг на двір, а ОСОБА_3 побіг до умивальника, так як у нього все обличчя було в крові. Дані показання співпадають з показаннями даними свідком на досудовому слідстві (а.с. 83);

- показаннями даними в судовому засіданні свідком ОСОБА_14, яка показала, що вона є матір'ю підсудного ОСОБА_1 05.02.2007 року до їх помешкання прийшли працівники міліції, які забрали сина до Хорольського РВ, не пояснюючи причин. Вже пізніше дізналася, що ОСОБА_1 04.02.2007 року в кафе-барі «ОСОБА_28» ножем наніс поранення ОСОБА_4 З приводу самих обставин справи їй нічого не відомо;

· рапортом оперативного чергового Хорольського РВ УМВС України в області Бирюка A.M. на ім'я начальника Хорольського РВ про те, що до Хорольської ЦРЛ за медичною допомогою з ножовими поранення звернувся ОСОБА_4, який став підставою для реєстрації даного факту в ЖРЗПЗ Хорольського РВ та проведення перевірки (а.с. 51);

· протоколом огляду місця пригоди від 04.02.2007 року, в ході якого оглянуто приміщення кафе-бару «ОСОБА_28», в якому потерпілому ОСОБА_4 було нанесено тілесні ушкодження (а.с. 53);

· протоколом огляду від 04.02.2007 року даху закритої трансформаторної підстанції № 216, яка розташована в м. Хорол по вулиці К.Маркса біля будинку № 29 з фототаблицею, в ході якого було виявлено та вилучено складний ніж, який зі слів підсудного належав останньому та яким він наносив ножові поранення потерпілому, а потім викинув на дах даної підстанції (а.с. 59-60);

· протоколом затримання ОСОБА_1 як підозрюваного у вчиненні злочину в порядку ст. 115 КПК України, в якому останній власноручно написав, що наніс потерпілому ножове поранення (а.с. 64-65);

· постановою Хорольського районного суду Полтавської області про обрання підсудному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, в якій зазначено, що на момент винесення постанови підсудний свою вину у вчиненні злочину передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України визнавав в повному обсязі (а.с. 76);

· протоколами пред'явлення фотознімків для впізнання проведеними з свідками ОСОБА_20, ОСОБА_25 та ОСОБА_3, в ході яких останні вказали на підсудного, як особу, яка 04.02.2007 року в кафе-барі «ОСОБА_28» нанесла ножові поранення ОСОБА_3 та потерпілому (а.с. а.с. 87-92 );

· протоколом відтворення обстановки та обставин події злочину з фототаблицями, проведеного з підсудним ОСОБА_1, в ході якого останній вказав час, місце та механізм нанесення тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_4 (а.с. а.с. 93-102 );

· протоколом відтворення обстановки та обставин події злочину з фототаблицями, проведеного з свідком ОСОБА_3, в ході якого останній вказав час, місце та механізм нанесення ОСОБА_1 тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_4 (а.с. а.с. 106-112 );

· протоколом очної ставки між підсудним та свідком ОСОБА_3, в ході якої було остаточно встановлено, що ОСОБА_4 ушкодження підсудному не наносив, а підсудний наніс потерпілому один удар ножем в область живота (а.с. 103-105);

· протоколом очної ставки між підсудним та потерпілим, в ході якої було остаточно встановлено, що ОСОБА_4 ушкодження підсудному не наносив, а лише долонею відштовхнув підсудного, а підсудний наніс потерпілому один удар ножем в область живота (а.с. 144-146);

- висновком судово-медичної експертизи № 34-А/39 від 15.02.2007 року згідно, якого у потерпілого виявлені пошкодження у вигляді проникаючого поранення черевної порожнини з пошкодженням кишківника і брижі, які утворилися від дії колюче-ріжучого предмету типу ножа, можливо при вказаних обставинах і у вказаний строк, які по ступені тяжкості відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент їх спричинення (а.с. а.с. 140- 141).

Сукупність зазначених вище доказів зібраних по справі та факт того, що потерпілий ОСОБА_4 участі в бійці між підсудним та ОСОБА_21 не приймав, але лише втрутився в неї з метою захисту племінника та її припинення, тобто не вчиняв по відношенню до підсудного суспільно-небезпечних діянь, ще раз вказує на правильність кваліфікації дій підсудного ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 121 КК України. При призначенні підсудному покарання суд, керуючись положенням ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини справи. Пом'якшуючими покарання підсудного обставинами, суд визнає щире каяття підсудного у скоєному та добровільне відшкодування частини заподіяної шкоди.

Обтяжуючих покарання підсудного обставин не встановлено.

Суд враховує також особу підсудного ОСОБА_1, який по місцю роботи характеризується позитивно, по місцю проживання добре, згідно висновку Хорольської ЦРЛ здоровий, працездатний, примусового лікування від алкоголізму не потребує. Враховуючи вищевикладене, а також обставини справи суд вважає, що для виправлення і перевиховання підсудного необхідно призначити покарання у вигляді позбавлення волі. Проте на думку суду, зважаючи на особу підсудного, обставини справи, позиція державного обвинувача та потерпілого, наявність пом'якшуючих покарання підсудного обставин, суд вважає за можливе проведення виправлення і перевиховання підсудного без ізоляції останнього від суспільства та поміщення його на певний строк до кримінально-виконавчої установи. Відповідно до ст. 75 КК України суд вважає за можливе прийняти рішення про звільнення ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням з покладенням на останнього обов'язків, передбачених п. п. 3, 4 ст. 76 КК України.

По справі заявлено цивільні позови: потерпілим ОСОБА_4 про стягнення з ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди завданої злочином кошти в сумі 15 000 грн.; прокурором в інтересах держави про стягнення з ОСОБА_1 витрат на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_4 в Хорольській ЦРЛ на загальну суму 367 грн. 10 коп. На думку суду, потерпілому злочинними діями підсудного завдано моральну шкоду, яка підлягає відшкодуванню.

Беручи до уваги матеріали справи, наявність доказів, які підтверджують вину підсудного ОСОБА_1 у вчинених злочинах, позицію підсудного, який заявлені позови визнав в повному обсязі та частково відшкодував потерпілому кошти в сумі 5000 грн., вимоги ст. ст. 28, 29, 93-1 КПК України, ст. ст. 23, 1167, 1168 ЦК України, суд вважає, що позовні вимоги потерпілого щодо стягнення з підсудного ОСОБА_1 коштів в рахунок відшкодування моральної шкоди слід задовольнити частково в розмірі 10 000 грн., позовні вимоги прокурора слід задовольнити в повному обсязі.

Питання про речові докази по справі вирішити відповідно до ст. 81 КПК України.

Питання про судові витрати вирішити відповідно до ст. 93 КПК України.

Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу відносно підсудного необхідно змінити з тримання під вартою на підписку про невиїзд з місця проживання, звільнивши ОСОБА_1 з-під варти негайно в залі судового засідання.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 322-325, 327-335, 337, 339, 341- 343 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 263 КК України до 2 (двох) років позбавлення волі; за ч. 1 ст. 121 КК України до 5 (п'яти) років позбавлення волі.

На підставі ст. 70 ч. 1 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно до 5 (п'яти) років позбавлення волі.

Відповідно до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку терміном 2 (два) роки 6 (шість) місяців.

Відповідно до п. п. З, 4 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 обов'язок повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи чи навчання, періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально - виконавчої системи.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_19 в рахунок відшкодування завданої злочином моральної шкоди кошти в сумі 10 000 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь фінансового управління Хорольської районної державної адміністрації Полтавської області в рахунок відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_19 кошти в сумі 367 грн. 10 коп.

Речові докази, а саме: ніж та холодну зброю типу «нунчаку», які знаходяться на зберіганні в кімнаті зберігання речових доказів Хорольського РВ УМВС України в області, - знищити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь НДЕКЦ при УМВС України в Полтавській області в рахунок відшкодування судових витрат за проведення експертизи холодної зброї 141 грн. 23 коп. на р/р. 35224001000341, Банк УДК в Полтавській області, код ОКПО - 25574067, МФО -831019.

Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу відносно підсудного ОСОБА_1 змінити з тримання під вартою на підписку про невиїзд з місця проживання, звільнивши ОСОБА_1 з-під варти негайно в залі судового засідання.

Вирок може бути оскаржено в судову палату по кримінальних справах апеляційного суду Полтавської області через Хорольський районний суд протягом 15 діб.