Постанова № 231167, 30.10.2006, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

30.10.06р.

Справа № А8/398-06

За позовом: Відкритого акціонерного товариства "Дніпрополімермаш" (м. Дніпропетровськ)

до: Управління Пенсійного фонду України в Бабушкінському районі м. Дніпропетровська

про: визнання недійсним та скасування рішення

Суддя Дубінін І.Ю.

Представники:

від позивача: Мельничук В.Ю. –представник (дов. б/№ від 21.08.06 р.)

від відповідача: Анисимова О.В. –зав. юр. сектором (дов № 454-04-43 від 03.02.06 р.)

Суть спору:

Позивач звернувся з позовом до відповідача про визнання недійсним та скасування рішення останнього від 21.04.04 р. № 1 про дострокове розірвання договору про розстрочення боргу зі збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та скасування рішення про розстрочення в частині нарахування процентів в сумі 228 263,52 грн., а також зобов'язання відповідача не враховувати на особистому рахунку платника збору на обов'язкове державне пенсійне страхування-позивача вказану суму процентів.

Позовні вимоги мотивовані тим, що спірне рішення не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 02.04.04 р. було порушене провадження у справі № Б29/56/04 про банкрутство позивача та введено мораторій на задоволення боргових зобов'язань, строк виконання яких настав до дня порушення провадження у справі. Ухвалою суду від 28.12.04 р. грошові вимоги відповідача були включені до реєстру вимог кредиторів позивача лише в сумі боргових зобов'язань –279 176.39 грн. Решта вимог у вигляді нарахованих процентів за дострокове розірвання договору про розстрочення боргу була відхилена. Вказана ухвала суду не оскаржувалася відповідачем та набрала законної сили. Відповідачем було зроблено нарахування відсотків з моменту прийняття спірного рішення, тобто вже після порушення господарським судом Дніпропетровської області 02.04.04 р. провадження у справі № Б29/56/04 про банкрутство позивача, під час дії мораторію на задоволення боргових зобов'язань.

Відповідач пояснив проти позову заперечує, посилаючись на те, 17.04.04 в газеті «Урядовий кур'єр»було опубліковано оголошення про порушення справи про банкрутство позивача, а тому відповідно до п.п. 2.2.1 та п. 2.2.2 вищевказаного договору та ст. 18 Закону України «Про погашення зобов'язань платників податків перед бюджетними та державними цільовими фондами»договір був достроково розірваний та згідно п. 2.3 розділу другого названого договору та п. 18.1.2, п. 18.1 ст. 18 вказаного Закону управлінням були нараховані проценти на не внесену позивачем суму розстроченого боргу. Спірне рішення позивач не оскаржив в установлений Законом № 2181 10-ти денний строк з моменту отримання. Відсотки були нараховані відповідно до вимог договору та Закону. Про те, що 02.04.04 була порушена справа про банкрутство позивача та введений мораторій управління дізналося з газети "Урядовий кур'єр" від 17.04.04. Отже, раніше управління не мало підстав для розірвання договору про розстрочення боргу тому, що підприємство виконувало вимоги договору. Ухвалою господарського суду від 28.12.04 р. були розглянуті грошові вимоги управління, які були подані на загальну суму 666 721,72 грн. З неї суд визнав 279 176,39 грн. Розгляду грошових вимог у розмірі 228 263,52 грн. в судовому засіданні не було. Ухвала щодо відмови у задоволенні цієї суми не виносилась.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, господарський суд. -

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 02.04.04 р. було порушено провадження у справі № Б29/56/04 про банкрутство ВАТ "Дніпрополімермаш" (далі-позивач), а також одночасно введено мораторій на задоволення боргових зобов'язань, строк виконання яких настав до дня введення мораторію порушення провадження у справі, в тому числі і зобов'язань щодо сплати податків і зборів, а також припинено заходи, спрямованы на забезпечення виконання вказаних зобов'язань (п. 5 вказаної ухвали).

17.04.04 р. в газеті "Урядовий кур'єр" № 73 було опубліковане оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство позивача, що підтверджується вирізкою з газетної публікації.

21.04.04 р. Управлінням Пенсійного фонду України в Бабушкінському районі м. Дніпропетровська (далі-відповідач) було прийняте рішення № 1 про дострокове розірвання договору про розстрочення боргу зі збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та скасування рішення про розстрочення.

Вказаним рішенням відповідач, на підставі п.п. 14.5.1. "б" п. 14.5. ст. 14 Закону України "Про погашення зобов’язань платників податків перед бюджетом та цільовими фондами" скасував з 21.04.04 р. своє рішення від 08.05.01 р. № 12 про розстрочення боргу позивача зі збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у зв'язку з порушенням умов п. 2.2.1. договору про розстрочення, а саме: у зв'язку з неплатоспроможністю позивача за зобов’язаннями.

Названим рішенням позивача було зобов'язано сплатити не внесену суму розстроченого боргу- 279 176,39 грн., суму нарахованих на неї процентів та суму процентів, яка була нарахована на фактично сплачену розстрочену суму –228 263,52 грн.

Доказів оскарження вказаного рішення відповідача позивачем суду не надано.

10.12.04 р. відповідач звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з заявою про грошові вимоги до позивача на загальну суму 666 721,72 грн., з яких: 279 176,39 грн. - залишок несплаченої розстроченої заборгованості, а 387 545,33 грн. –заборгованість по внескам по невиплаченій заробітній платі, строк якої не настав.

Ухвалою господарського суду від 28.12.04 р. грошові вимоги відповідача були включені до реєстру вимог кредиторів позивача лише в сумі боргових зобов'язань –279 176.39 грн., решту вимог судом було відхилено.

При викладених обставинах господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Приймаючи рішення господарський суд виходив також з наступного:

Як вбачається з відзиву на позов, відповідачем, на підставі п. 18.1.2 п. 18.1 ст. 18 Закону України "Про погашення зобов’язань платників податків перед бюджетом та цільовими фондами", були нараховані позивачу проценти, розрахованi за перiод, що починається вiд мiсяця укладення договору про розстрочення та закiнчується мiсяцем погашення розстроченого податкового боргу, виходячи з облiкової ставки Нацiонального банку України, дiючої на момент сплати чергового квартального платежу. Зазначенi проценти нараховуються платником податкiв, але не сплачуються, крiм випадкiв, визначених пiдпунктом "д" пiдпункту 18.1.2 цього пункту. Проценти, нарахованi згiдно з пiдпунктом "в" пiдпункту 18.1.2 цього пункту, списуються у момент остаточного погашення розстроченого податкового боргу.

Згідно ч. 2 п. 18.1.2 п. 18.1 ст. 18 вказаного Закону, керiвник податкового органу (його заступник) зобов'язаний прийняти рiшення про дострокове розiрвання договору про розстрочення, що тягне за собою обов'язок платника податкiв сплатити невнесену суму розстроченого податкового боргу, а також процентiв, нарахованих вiдповiдно до пiдпункту "в" пiдпункту 18.1.2 цього пункту на таку розстрочену суму податкового боргу, у разi коли платник податкiв, який уклав договiр про розстрочення, до закiнчення дiї такого договору, зокрема - визнається неплатоспроможним за зобов'язаннями, iншими нiж податковi.

Зі змісту вказаних норм Закону вбачається, що за своєю правовою природою нараховані відповідачем проценти є фінансовою (економічною) санкцією, направленою на забезпечення виконання позивачем податкового зобов'язання, оскільки ці проценти не сплачуються у разі остаточного погашення розстроченого податкового боргу.

Разом з тим, згідно ст. 1 ч. 3 ст. 12 Закону України, "Про вiдновлення платоспроможностi боржника або визнання його банкрутом", мораторiй на задоволення вимог кредиторiв –це зупинення виконання боржником грошових зобов'язань i зобов'язань щодо сплати податкiв i зборiв (обов'язкових платежiв), термiн виконання яких настав до дня введення мораторiю, i припинення заходiв, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податкiв i зборiв (обов'язкових платежiв), застосованих до прийняття рiшення про введення мораторiю. Протягом дiї мораторiю на задоволення вимог кредиторiв не нараховуються неустойка (штраф, пеня), iншi фiнансовi (економiчнi) санкцiї за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань i зобов'язань щодо сплати податкiв i зборiв (обов'язкових платежiв).

Господарським судом також встановлено:

Згідно п. 1 ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", конкурснi кредитори за вимогами, якi виникли до дня порушення провадження у справi про банкрутство, протягом тридцяти днiв вiд дня опублiкування в офiцiйному друкованому органi оголошення про порушення провадження у справi про банкрутство зобов'язанi подати до господарського суду письмовi заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх пiдтверджують.

Відповідач не пред'являв у встановлений Законом строк вимоги до позивача щодо сплати вказаних процентів, що підтверджується матеріалами справи і самим відповідачем у відзиві на позов.

Викладене також опосередковано свідчить про те, що ці вимоги не були пред'явлені позивачем, оскільки за своєю суттю є фінансовими (економічними) санкціями.

Згідно рішенню Конституційного Суду України від 09.07.02 р. № 15-рп/2002, право особи і в т.ч. юридичної особи на судовий розгляд спору не може бути поставлене в залежнiсть вiд наявностi чи вiдсутностi в законах України спецiальних положень про можливiсть звернення до суду по кожнiй конкретнiй категорiї справ. Положення частини другої статтi 124 Конституцiї України щодо поширення юрисдикцiї судiв на всi правовiдносини, що виникають у державi необхiдно розумiти так, що право особи (юридичної особи) на звернення до суду за вирiшенням спору не може бути обмежене законом, iншими нормативно-правовими актами.

Таким чином, позивач не може бути обмежений в своєму праві звернутись з цим позовом до господарського суду для захисту своїх порушених прав та законних інтересів.

За ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Українi грунтується на засадах, вiдповiдно до яких нiхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи мiсцевого самоврядування, їх посадовi особи зобов'язанi дiяти лише на пiдставi, в межах повноважень та у спосiб, що передбаченi Конституцiєю та законами України.

Відповідно до ст. 9 КАС України, суд при вирiшеннi справи керується принципом законностi, вiдповiдно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхнi посадовi i службовi особи зобов'язанi дiяти лише на пiдставi, в межах повноважень та у спосiб, що передбаченi Конституцiєю та законами України. Суд вирiшує справи на пiдставi Конституцiї та законiв України, а також мiжнародних договорiв, згода на обов'язковiсть яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує iншi нормативно-правовi акти, прийняті вiдповiдним органом на пiдставi, у межах повноважень та у спосiб, що передбаченi Конституцiєю та законами України.

Враховуючи викладене, суд вважає, що спірне рішення відповідача не відповідає вимогам Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в частині зобов'язанння позивача сплатити суму нарахованих на неї процентів та суму процентів, яка була нарахована на фактично сплачену розстрочену суму –228 263,52 грн., і порушує права та охоронювані законом iнтереси позивача у справi.

При викладених обставинах господарський суд вважає позовні вимоги обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Заперечення відповідача спростовуються викладеним, об’єктивними обставинами та матеріалами справи.

Керуючись Конституцією України, Законами України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", "Про погашення зобов’язань платників податків перед бюджетом та цільовими фондами", ст.ст. 9, 17, 87, 89, 94, 98, 158, 160-163, 186, 264 КАС України, господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати недійсним та скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України в Бабушкінському районі м. Дніпропетровська від 21.04.04 р. № 1 про дострокове розірвання договору про розстрочення боргу зі збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та скасування рішення про розстрочення в частині нарахування процентів в сумі 228 263,52 грн.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Бабушкінському районі м. Дніпропетровська (49033, м. Дніпропетровськ, вул. Краснопільська, 9, п/р № 25603303013176 в Ощадному банку України, МФО 305482 код 09305480) не враховувати на особистому рахунку платника збору на обов'язкове державне пенсійне страхування –Відкритого акціонерного товариства "Дніпрополімермаш" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Героїв Сталінграду, 147, код 00218615, п/р № 26001132195001 в Кіровському відділенні КБ «ПриватБанк»м. Дніпропетровськ) суму процентів - 228 263,52 грн.

Постанова може бути оскаржена в порядку та в строки, передбачені ст. 186 КАС України.

Постанова набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 254 КАС України.

Суддя І.Ю. Дубінін