Вирок № 2306306, 31.07.2008, Борщівський районний суд Тернопільської області

31 липня 2008 року

Борщівський районний суд Тернопільської області

в складі: головуючого Денисової Т.С.

при секретарі Барладину П.М.

з участю прокурора кураша В.Є.

захисника ОСОБА_1

потерпілого ОСОБА_2

представника цивільного позивача Дерешівської Г.В.

розглянуши у відкритому судовому засіданні в м.Борщеві кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Гермаківка Борщівського району Тернопільської області, українця, громадянина України, освіта середня, одруженого, водія СПД ОСОБА_4, жителя АДРЕСА_1, раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України,

в с т а н о в и в :

Підсудний ОСОБА_3 1 лютого 2008 року у темну пору доби, близько 18 год. на ділянці автодороги по вул.Промисловій у м.Борщеві Тернопільської області, керуючи автомобілем ВАЗ 21099 реєстраційний номер НОМЕР_1, в порушення вимог пункту 12.4 Правил дорожнього руху України (далі по тексту ПДРУ) із швидкістю 90-94 км\год., при об”ктивному виявлені велосипедиста, який рухався по його смузі руху в зустрічному напрямку, в порушення вимог пункту 12.3 ПДРУ, не вжив заходів для зменшення швидкості, аж до зупинки транспортного засобу, або безпечного для інших учасників руху об”їзду перешкоди, і допустив зіткнення з велосипедистом ОСОБА_2 В результаті дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_2 отримав тяжкі тілесні ушкодження.

Порушення вимог пунктів 12.3 та 12.4 Правил дорожнього руху України, допущені підсудним ОСОБА_3, знаходяться в причинному зв”язку з наслідками, що наступили.

Підсудний ОСОБА_3 вину у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, визнав повністю і суду пояснив, що ввечері 1 лютого 2008 року, у темну пору доби, керуючи автомобілем ВАЗ 21099, рухався з с.Устя додому у м.Борщів, при в”їзді у м.Борщів по вул.Промисловій автомобіль вів зі швидкістю 90 км\год. Навпроти приміщення ветлікарні бачив на своїй смузі руху велосипедиста, який рукався йому назустріч. З метою об”їхати перешкоду, став повертати ліворуч. Велосипедист несподівано для нього теж повернув відносно нього ліворуч і став перетинати проїздну частину дороги. Він застосував екстренне гальмування, однак зіткнення уникнути не вдалося. На місці пригоди надав потерпілому допомогу, викликав карету швидкої допомоги та працівників ДАІ.

Суд, об”єктивно дослідивши всі зібрані та перевірені у судовому засіданні докази, прийшов до переконання про доведеність обвинувачення підсудного у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України. В цьому суд переконали слідуючі докази.

Допитаний як потерпілий ОСОБА_2 показав, що 1 лютого 2008 року в темну пору доби на велосипеді він їхав вулицею Промислова в напрямку виїзду з міста. Так як мав намір заїхати на оптову базу з лівої сторони дороги, вів велосипед в порушення правил по краю лівої смуги руху. На базу не заїхав, бо вона вже закривалася. Доїзджаючи до повороту з правої сторони дороги в ліс, бачив на своїй лівій смузі руху світло фар автомобіля. Вважаючи відстань до автомобіля безпечною і достатньо великою, повернув велосипед і став перетинати дорогу праворуч. Під час руху бачив, що автомобіль теж повернув праворуч відносно нього, а тому пришвидчив рух, намагаючись скоріше з”їхати з дороги. Зіткнення не вдалося уникнути. До підсудного претензій жодних немає. Останній надав йому допомогу, відшкодував усі збитки, а тому просить його не карати.

Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні повністю підтвердила покази підсудного ОСОБА_3, вечером 1 лютого 2008 року вона була пасажиром автомобіля ВАЗ 21099.

Із протоколу огляду місця події від 1 лютого 2008 року (а.с.12-17) встановлено, що місцем дорожньо-транспортної пригоди є проїздна частина вулиці Промислова у м.Борщеві. Ділянка штучно освітлена. Ширина проїзної частини дороги 7,6 м, дорожне покриття сухе, на ньому нанесена приривиста розділова смуга. В напрямку м.Борщева праве узбіччя має ширину 3,1 м, ліве узбіччя 3,6 м.

Автомобіль ВАЗ 21099 знаходиться на лівій смузі руху в напрямку м.Борщева. Протяжність слідів гальмування передніх коліс автомобіля становить 31,3 м та 44,2 м. Починаються сліди гальмування на середині проїздної частини дороги, слід правого колеса починається на правій смузі руху за 0.43 м від розділової смуги.

З протоколу огляду транспортного засобу від 1 лютого 2008 року встановлено, що в автомобілі ВАЗ (а.с.18) розбита передня права блокфара, вмятина на кришці моторного відділу правої сторони, деформація правого переднього крила, розбите переднє лобове скло.

З висновку експерта від 5 червня 2008 року № 5-242\08 (а.с.110-114) при проведенні транспортно-трасологічної експертизи встановлено, що кут розміщення повздовжніх осей автомобіля ВАЗ та велосипеда в первинний момент контактування був в межах 147+\-5 градусів.

Враховуючи кут зіткення, поздовжня ось велосипеда була направлена під кутом, що дорівнює 30+\-5 градусів (тобто вправо відносно правого краю проїзної частини дороги, якщо рухатись від м.Борщева).

Зіткнення автомобіля ВАЗ та велосипеда відбулось в поперечному нарямку - на лівій смузі руху, якщо рухатись в напрямку м.Борщева, на відрізку правого сліду гальмування, що знаходиться в межах сектору „осипу скла та розсипу курурудзи”.

У висновку експерта при проведенні судової автотехнічної експертизи від 28 травня 2008 року № 5-241 (а.с.130-131) зазначено, що при заданих вихідних даних, швидкість руху автомобіля ВАЗ 21099 перед застосуванням водієм екстренного гальмування могла складати величину приблизно 90-94 км\год, в залежності від коефіцієнта зчеплення коліс з дорожнім покриттям.

Конкретна видимість велосипедиста водію автомобіля ВАЗ 21099 при проведенні відтворення обстановки та обставин події 3 червня 2008 року (а.с.142-148) на ближньому світлі фар склала 75,6 м, загальна видимість в напрямку руху водію ВАЗ при ближньому світлі фар становила 64 м.

При проведенні судово-автотехнічної експертизи 12 червня 2008 року № 5-268\08 (а.с.154-158) експертом встановлено, що водій автомобіля ВАЗ 21099 з моменту виникнення небезпеки для руху: при швидкості руху автомобіля 90-94 км\год не мав технічної можливості зупинити керований ним транспортний засіб до місця наїзду на велосипедиста шляхом своєчасного застосування екстренного гальмування і тим самим уникнути наїзду на останнього, а при швидкості 60 км\год - таку можливість мав.

В дорожній ситуації, що розглядається, водій автомобіля повинен був керуватися вимогами пунктів 1.10 (в частині визначення „небезпека для руху”); 12.2; 12.3; 12.4 ПДРУ.

З технічної точки зору, експерт вважає, при встановлених обставинах розвитку дорожньо-транспортної пригоди і заданому слідством комплексі вихідних даних, причиною настання ДТП - наїзд автомобіля ВАЗ на велосипедиста, є обставини, які пов”язані із невідповідністю дій водія автомобіля ВАЗ 21099 вимогам пункту 12.4 ПДРУ.

Одночасно експерт у висновку зазначає, що в даній дорожній ситуації, що склалася, велосипедист повинен був керуватися вимогами пунктів 1.5 ч.1; 11.2; 11.3 ПДРУ.

З заключної частини акту судово-медичного дослідження № 258 від 11 лютого 2008 року (а.с.28) з”ясовано, що при судово-токсикологічній експертизі в крові гр.ОСОБА_3 спиртів та їх ізомерів не виявлено.

В крові потерпілого ОСОБА_2, акт судово-медичного дослідження № 257 від 11 лютого 2008 року (а.с.30), виявлено етиловий спирт в кількості 1,85 проміллє.

Суд погоджується із висновком есперта при проведенні автотехнічної експертизи і вважає, що підсудний у відповідності до вимог Правил дорожнього руху України, а також з технічної точки зору повинен був вести автомобіль з безпечною швидкістю за умовами фактичної видимості дороги у напрямку руху, але не більше 60 км\год.

Згідно висновку судово-медичної експертизи від 29 травня 2008 року № 233\59 (а.с.104-105) у ОСОБА_2 мали місце закрита травма лівої поперекової ділянки, розрив лівої нирки із розчавленням (з приводу чого 1 лютого 2008 року проведена операція в ході якої нирка була видалена), заочеревинна гематома, забій підшлункової залози, гематома брижжі товстої кишки, розрив оболонки в ділянці кута товстої кишки, а також перелом лівого надколінника, садна на обличчі, лівій гомілці, правому колінному суглобі, правому стегні. Ушкодження спричинені дією тупих предметів, незадовго до моменту госпіталізації, можливо 1 лютого 2008 року і відносться до категорії тяжких тілесних ушкоджень як небезпечних для життя в момент спричинення.

Підсудний ОСОБА_3 керував автомобілем ВАЗ 21099, 2005 року випуску, р.н.НОМЕР_1, маючи при собі посвідчення водія, НОМЕР_2 (а.с.176), технічний паспорт автомобіля НОМЕР_3, власником якого є ОСОБА_6(а.с.174-175) та довіренність НОМЕР_4 на керування транспортним засобом (а.с.173)

Виходячи із сукупності всіх обставин вчиненого діяння, суд вважає, що підсудний грубо порушив п.п.12.3; 12.4 Правил дорожнього руху України, що стало причиною заподіяння потерпілому ОСОБА_2 тяжких тілесних ушкоджень, а тому дії підсудного ОСОБА_3 слід кваліфікувати за ч.2 ст.286 КК України.

При обранні міри покарання підсудному ОСОБА_3, суд, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу підсудного, який злочин вчинив вперше, позитивну характеристику по місцю проживання та роботи, щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, як пом”якшуючі покарання обставини, думку потерпілого, який просить підсудного не карати, відшкодування усіх збитків, неправильну поведілку потерпілого, як учасника дорожнього руху, і вважає за необхідне призначити покарання у виді позбавлення волі без позбавленням права керувати транспортними засобами.

Судом також враховується можливість виправлення підсудного без відбування покарання у виді позбавлення волі, а тому його слід звільнити від відбування основного покарання з випробуванням і з іспитовим строком.

У відповідності до ст.76 КК України на підсудного ОСОБА_3 слід покласти певні обов”язки.

Прокурором в інтересах фінансового управління Борщівської РДА пред”явлено до ОСОБА_3 цивільний позов про відшкодування 1350,16 грн. витрат на лікування потерпілого.

Оцінюючи докази, представлені суду, суд вважає, що позов прокурора підлягає до задоволення.

По справі проведені судові експертизи, вартість яких підлягає стягненню з підсудного.

Оскільки підсудним представлено квитанції про оплату роботи експертів-автотехніків НДЕКЦ при УМВСУ в Тернопільській області (а.с.178) на суму 1947,11 та 486,78 грн., а саме, за проведення транспортно-трасологічного дослідження та дослідження щодо технічного стану автомобіля, суд вважає, що суму оплати за проведення аналогічних експертиз 93,84 та 281,52 грн. слід зарахувати в оплату проведену підсудним за дослідження.

Речові докази по справі: автомобіль ВАЗ 21099 реєстраційний номер НОМЕР_1, велосипед, кастрюля та насіння кукурудзи, повернуті на досудовому слідстві власникам під розписку, вважати повернутими за приналежністю.

Керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, суд

з а с у д и в :

Визнати винним ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України і призначити покарання 3 (три) роки позбавлення волі без позбавленням права керувати транспортними засобами.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_3 звільнити від відбування основного покарання з випробуванням, визначивши іспитовий строк 1 (один) рік.

На підставі ст.76 КК України покласти на ОСОБА_3 обов”язок в період іспитового строку не виїзджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти орган кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи.

Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили залишити підписку про невиїзд.

Цивільний позов прокурора району в інтересах фінансового управління Борщівської РДА задовольнити повністю.

Стягнути з засудженого ОСОБА_3 в користь фінансового управління Борщівської РДА 1350,16 (одну тисячу триста п”ятдесят) гривень 16 коп. витрат на лікування потерпілого.

Стягнути з ОСОБА_3 в користь НДЕКЦ при УМВСУ 882,24 грн. за проведення судових автотехнічних експертиз, перерахувавши їх на рахунок НДЕКЦ при УМВС України в Тернопільській області: код ЕДРПОУ 24524727 банк одержувач - УДК в Тернопільській області МФО-838012 р\р 35221003000215.

Речові докази по справі вважати повернутими за приналежністю.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Тернопільської області через Борщівський районний суд протягом п”ятнадцяти діб з дня його проголошення.

Головуючий: