Постанова № 230083, 11.09.2006, Харківський апеляційний господарський суд

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06 " вересня 2006 року Справа № 46/164-06

Колегія суддів у складі:

головуючого судді Шепітько І.І., судді Токар М.В. , Лакіза В.В.

при секретарі Саутенко К.О.

за участю представників:

позивача –Бєляніна І.В. за дорученням № 03-06/19 від 20.06.2006 р.

відповідача - Василенка І.Ю. за дорученням № 1396/08-11 від 04.08.2006 року

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вх. № 2447Х/1) на рішення господарського суду Харківської області від 14 червня 2006 року по справі

за позовом Акціонерного товариства "ЕФЕКТ" , м.Харків

до Харківської міської Ради, м. Харків

про визнання права власності на нерухоме майно

встановила:

АТ „ЕФЕКТ” звернулося до господарського суду Харківської області з позовом про визнання права власності на нерухоме майно, яке знаходиться у користуванні АТ „ЕФЕКТ” за адресою: м. Харків, вул. Георгіївська, 10 , а саме: - склад, цегляне одноповерхове приміщення, яке відповідно до технічного паспорту на будівлю вказане під літерою “Ч-1”, загальною площею 199,3 кв.м. та приміщення транспортної прохідної, яке відповідно до технічного паспорту на будівлю вказане під літерою “Я-1”, загальною площею 18 кв.м.

Рішенням господарського суду Харківської області від 14 червня 2006 року (суддя Ільїн О.В.) в позові відмовлено.

Позивач з рішенням господарського суду не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського Харківської області від 14 червня 2006 року скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити. Посилається на неповне з’ясування господарським судом обставин, що мають значення для справи та неправильне застосування норм матеріального права. Вказує на те, що цілісний майновий комплекс Харківської парфюмерно-косметичної фабрики розташований по вул. Георгіївській, 10 в м. Харкові був переданий Харківською міською радою АТ „ЕФЕКТ” на підставі Договору купівлі-продажу державно-комунального майна від 21 грудня 1993 року орендованого Акціонерним Товариством „ЕФЕКТ”. Спірні приміщення збудовані в межах земельної ділянки, яка надана АТ „Ефект” на підставі рішення виконкому Харківської міської ради народних депутатів № 166 від 13.04.1994 року, про що свідчить Акт № 716 від 16 лютого 2000 року. АТ „Ефект" додержуючись архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням, скористався своїм правом володіння і користування та реконструював будівлі на земельній ділянці у зв’язку з чим, повинен набути права власності на зведені ним будівлі.

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу зазначає, що рішення господарського суду відповідає вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам справи, просить рішення господарського суду Харківської області від 14 червня 2006 року залишити без змін, а апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення. Вказує на те, що Харківська міська рада та Виконавчий комітет Харківської міської ради не надавали дозвіл на будівництво нежитлових будівель літ. "4-1" загальною площею 199,3кв.м. та літ. "Я-1" загальною площею 18кв.м. розташованих в м. Харкові по вул. Георгіївській, 10. Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва. Якщо Договором або Законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Доказів щодо прийняття вказаних нежитлових будівель до експлуатації позивачем не надано. Крім того, після прийняття рішення Харківської міської ради №90/04 від 23.06.2004 року (зі змінами внесеними рішенням ХL сесії Харківської міської ради №188/05 від 28.09.2005 року) АТ "ЕФЕКТ" ні до виконавчого комітету Харківської міської ради, ні до Харківської міської ради для вирішення питання збереження самочинно побудованих будівель літ. „4-1" загальною площею 199,3кв.м. та літ. „Я-1" загальною площею 18кв.м. розташованих в м. Харкові по вул. Георгіївській, 10, не зверталося.

У судовому засіданні 04 вересня 2006 року оголошено перерву до 06 вересня 2006 року.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи, перевіривши матеріали справи на предмет їх юридичної оцінки судом першої інстанції, проаналізувавши правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

Приймаючи оскаржуване рішення, господарський суд Харківської області виходив з того, що процедура вирішення питань, пов*язаних з самочинним будівництвом на території м. Харкова, з метою визначення можливості збереження самочинного будівництва регулюється “Порядком вирішення питань, пов*язаних із самочинним будівництвом” затвердженим рішенням сесії Харківської міської ради №90/04 від 23 червня 2004року (зі змінами внесеними рішенням ХL сесії Харківської міської ради №188/05 від 28.09.2005року)

Згідно цього Порядку, якщо забудовник здійснив самочинне будівництво, він повинен надати в управління містобудування та архітектури міської ради передбачені п. 2.3. Порядку документи та документи, які підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою, для підготовки управлінням містобудування та архітектури висновку передбаченого п. 2.5. Порядку, та внесення цього питання на розгляд постійно діючої комісії з питань самочинного будівництва. Після прийняття комісією рішення, передбаченого підпунктом “а” пункту 2.7. Порядку, забудовник повинен в установленому порядку отримати рішення сесії міської ради про надання дозволу на збереження самовільно забудованого об*єкту та в установленому порядку оформити право власності на об*єкт.

На підставі того, що позивач не звертався до відповідача для вирішення в установленому порядку питання оформлення права власності на об*єкти самочинного будівництва, а відповідачем, в свою чергу, не було порушено ніяких прав та законних інтересів позивача, господарський суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення заявленого АТ “ЕФЕКТ” позову.

На думку колегії суддів, зазначені висновки місцевого суду є помилковими, не відповідають нормам чинного законодавства та обставинам справи виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що 21 грудня 1993 року між Фондом міського майна Харківської міської ради народних депутатів (продавець) та АТ”ЕФЕКТ” (покупець) укладено Договір купівлі-продажу державно-комунального майна орендованого акціонерним товариством „ЕФЕКТ”, відповідно до п. 1 якого, продавець продав, а покупець купив державно-комунальне майно цілісного майнового комплексу Харківської парфюмерно-косметичної фабрики, розташоване у м. Харкові, вул. Георгіївська, 10, яка знаходиться в оренді АТ „ЕФЕКТ” згідно Договору оренди від 23.06.1992 року. Відповідно до п.5 Договору, право власності на придбання майна покупець набуває з моменту нотаріального засвідчення цього Договору.

Право власності АТ “ЕФЕКТ” на цілісний майновий комплекс Харківської парфюмерно-косметичної фабрики за адресою: м. Харків, вул. Георгіївська, 10 підтверджується Свідоцтвом про право власності № 021-В від 11 лютого 1994 року.

Для експлуатації будівель та споруд, рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради № 166 від 13 квітня 1994 року позивачу у постійне користування була надана земельна ділянка загальною площею 7,3315 га про що свідчить Державний акт на постійне користування землею № 716 від 16 лютого 2000 року.

21 лютого 2006 року позивачем проведено інвентаризацію основних засобів, розташованих за адресою: м. Харків, вул. Георгіївська, 10. З Акту інвентаризаційної комісії створеної відповідно до наказу № 63 від 20.02.2006 року вбачається, що на території АТ „ЕФЕКТ” знаходяться два об*єкти, які не рахуються на балансі, а саме: склад, цегляне одноповерхове приміщення, яке відповідно до технічного паспорту на будівлю вказане під літерою “Ч-1”, загальною площею 199,3 кв.м.; - приміщення транспортної прохідної, яке відповідно до технічного паспорту на будівлю вказана під літерою “Я-1”, загальною площею 18 кв.м.

З метою здійснення господарської діяльності позивач побудував цегляну будівлю транспортної прохідної (на плані території фабрики значиться під літерою Я-1, загальною площею 18,0 м2.) та реконструював списані будівлі - бляшаної майстерні та кузні РМЦ (вказані під п. 41 та п.42 переліку будівель та нежитлових приміщень які входять до цілісного майнового комплексу Харківської парфюмерно-косметичної фабрики) в цегляну одноповерхову будівлю складу господарчих товарів (на плані території фабрики значиться під літерою Ч-1 загальною площею 199,3 м2).

Відповідно до ч. З ст.376 ЦК України, право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

Згідно ч. 5 ст. 376 ЦК України, на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Оскільки вказані приміщення збудовані позивачем в межах земельної ділянки, виділеної йому у постійне користування відповідно до рішення виконавчого комітету Харківської міської ради № 166 від 13 квітня 1994 року, колегія суддів вважає, що при самочинному будівництві права інших осіб не порушено.

Посилання відповідача на не введення збудованих приміщень в експлуатацію безпідставне, оскільки з Паспорту технічного стану матеріального складу від 22.05.2003 року та Паспорту технічного стану будівлі прохідної від 18.03.2003 року, складених Проектним та науково-дослідним інститутом „Харківський Промбуд НДІпроект" вбачається, що об'єкти збудовано з додержанням будівельним норм і правил та вони придатні до подальшої експлуатації. Харківським міським бюро технічної інвентаризації 06.06.2005 року виданий технічний паспорт на склад літ. Ч-1 загальною площею 199,3 м2 та 04.04.1998 року на прохідну літ. Я-1 загальною площею 18,0 м2. З листа Червонозаводської Санітарно-епідеміологічної станції № 3.2/2244-7426 від 23.12.2005 року вбачається, що приміщення відповідають діючим санітарно-гігієнічним нормам для проведення діяльності у сфері виробництва парфюмерно-косметичних виробів. На підставі заяви № 1582 від 24.10.2005 року позивачем отримано у Червонозаводському РВ м. Харкова ГУ МНС України в Харківській області Дозвіл № 1252 на початок роботи.

Також безпідставне твердження відповідача щодо порушення позивачем “Порядку вирішення питань, пов*язаних із самочинним будівництвом”. Так, відповідно до п.п. 3.4 п.3 вказаного Порядку, питання визнання права власності на завершені будівництвом об’єкти, що знаходяться на земельних ділянках, які належать забудовнику на праві власності чи користування, вирішуються в судовому порядку.

На підставі наведеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що позовні вимоги АТ „ЕФФЕКТ” обґрунтовані та підлягають задоволенню, а рішення господарського суду Харківської області від 14 червня 2006 року не відповідає фактичним обставинам справи, прийняте з порушенням норм матеріального права, у зв’язку з чим підлягає скасуванню.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, п. 2 ст. 103, п. 3, 4 ч. 1, ст. 104, ст. 105 ГПК України,

постановила:

Апеляційну скаргу відповідача задовольнити.

Рішення господарського суду Харківської області від 14 червня 2006 року у справі № 46/164-06 скасувати та прийняти нове рішення.

Позовні вимоги задовольнити.

Визнати за Акціонерним товариством „ЕФЕКТ” (61010, м. Харків, вул. Георгіївська,10, код ЄДРПОУ 00333919) право власності на нерухоме майно, яке знаходиться у користуванні АТ „ЕФЕКТ” за адресою: м. Харків, вул. Георгіївська, 10, а саме: склад, цегляне одноповерхове приміщення, яке відповідно до технічного паспорту на будівлю вказане під літерою “Ч-1”, загальною площею 199,3 кв.м. та приміщення транспортної прохідної, яке відповідно до технічного паспорту на будівлю вказане під літерою “Я-1”, загальною площею 18 кв.м.

Головуючий суддя Шепітько І.І.

cуддя Лакіза В.В.

cуддя Токар М.В.