Ухвала суду № 2299604, 20.08.2008, Верховний Суд (до 15.12.2027 - Верховний Суд України)

Верховного Суду України в складі:

головуючого  Косенка В.Й.,

суддів: Данчука В.Г., Перепічай В.С., -

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа: перша Київська державна нотаріальна контора до ОСОБА_4 про визнання недійсним заповіту, визнання за позивачами права власності на спадкове майно, витребування майна із чужого незаконного володіння та за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання права на 1/2 частину майна, визнання права приватної власності на майно в порядку спадкування, стягнення з ОСОБА_2 не отриманої спадкодавцем пенсії та допомоги на поховання, відшкодування моральної шкоди, за касаційною скаргою ОСОБА_2, ОСОБА_1 на рішення апеляційного суду м. Києва від 29 березня 2008 року,

в с т а н о в и л а:

В липні 2004 року ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулись з позовом до ОСОБА_4 в якому просили зобов'язати відповідача не чинити їм, як спадкоємцям померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 батька ОСОБА_5, перешкод у прийнятті, зберіганні та охороні спадкового майна, яке залишилось після його смерті та передати їм незаконно утримуване майно.

 В серпні 2004 року ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_5 подали позов до ОСОБА_4 про витребування із її незаконного володіння автомобілів НОМЕР_1, НОМЕР_2, предметів домашньої обстановки і вжитку, мотивуючи свої позовні вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_5, який є батьком ОСОБА_1, ОСОБА_2 і сином ОСОБА_5. Позивачі входять до кола спадкоємців першої черги і подали в нотаріальну контору заяву про прийняття спадщини. Однак, відповідач безпідставно заволоділа спадковим майном і правоустановчими документами на нього, чим перешкоджає їм в реалізації прав на спадкування.

В грудні 2004 року ОСОБА_4 подала зустрічний позов до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_5. про визнання права власності на 1/2 частину майна, нажитого в період перебування в цивільному шлюбі, та права власності на майно в порядку спадкування, відшкодування моральної шкоди, мотивуючи свої позовні вимоги тим, що вона з 1996 року перебувала у фактичних шлюбних стосунках з ОСОБА_5, з яким разом проживала у квартирі АДРЕСА_1, вела з ним сумісне господарство та мала спільний бюджет. В період проживання ними було придбано автомобілі МІТSUВІSНІ РАJЕRО, AUDI 100, катер СО 3920 «Галс», акції АТЗТ «Кадем» і відкриті депозитні рахунки в банку. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 помер. Посилаючись на те, що майно було нажите ними спільно, позивач просила визнати за нею право на 1/2 його частину, а на іншу частку в майні право власності в порядку спадкування відповідно до складеного ОСОБА_5 заповіту мотивуючи свої позовні вимоги тим, що відповідачі необґрунтовано перешкоджають їй прийняти спадщину і розпоряджатися майном, звертаються в правоохоронні органи, погрожують, ОСОБА_4 просила стягнути з них солідарно 10 000 грн. на відшкодування моральної шкоди.

В процесі розгляду справи ОСОБА_5, ОСОБА_1, ОСОБА_2 збільшували позовні вимоги, вони просили визнати за ними в порядку спадкування право власності і на інше належне ОСОБА_5 майно і грошові кошти.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 9.06.2006 року позов ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_5. задоволено частково. Визнано недійсним заповіт, посвідчений 2.09.1997 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6, реєстр № 6692, бланк НБ № 0119284. Визнано за ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_5 право власності в рівних долях по 1/3 частині за кожним на майно спадкодавця: автомобіль МІТSUВІSНІ РАJЕRО, автомобіль АUDI 100, автомобіль ГАЗ 66, причіп, прогулянковий теплохід «Галс», мисливську рушницю, 189000 грн., які знаходяться на депозитному рахунку НОМЕР_3, відкритому в банку “Фінанси та Кредит”, у межах часток у спадщині на 90000 грн., які знаходяться на депозитному рахунку НОМЕР_4, відкритому в банку «Фінанси та Кредит», 78 простих іменних акцій АТЗТ “Кадем”, номінальною вартістю 19500 грн., депоновану заробітну плату спадкодавця в сумі 1508 грн., 189000 грн., що знаходяться на депозиті в банку 1/4 частину квартири АДРЕСА_2.

Із незаконного володіння ОСОБА_4 витребувано автомобілі МІТSUВІSНІ РАJЕRО, AUDI 100.

В задоволенні позову в іншій частині відмовлено.

 З ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 стягнуто 1700 грн. мита, 354 грн. 63 коп. сплачених за проведення експертизи.

Зустрічний позов задоволено частково. Визнано за ОСОБА_4 у межах її частки у спадщині право на 30000 грн., що знаходяться у банку на депозитному внеску приватної особи.

В задоволенні позову в іншій частині відмовлено.

Рішенням апеляційного суду м. Києва від 29 березня 2008 року вищезазначене рішення суду першої інстанції скасовано та у справі ухвалено нове рішення, яким:

в задоволенні позову ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання заповіту недійсним, витребування майна із чужого незаконного володіння відмовлено;

в задоволенні позову ОСОБА_1, ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно відмовлено;

позов ОСОБА_4 про визнання за нею права власності на 1/2 частину майна, як за членом сім'ї померлого ОСОБА_5, задоволено частково. Визнано за ОСОБА_4 право власності на 1/2 частину коштів від 120000 грн. з нарахованими на них відсотками, які знаходяться на депозитному рахунку НОМЕР_2, відкритому в банку «Фінанси та Кредит» ТОВ відповідно до договору №3-8/4769 про банківський строковий вклад (депозит) «Престиж Процент» від 7.05.2004 року, що складає 60000 грн. з нарахованими на ці кошти відсотками. В задоволенні позову ОСОБА_4 в іншій частині про визнання за нею права на 1/2 частину майна, як за членом сім'ї померлого ОСОБА_5 відмовлено;

позови ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання права власності на спадкове майно задоволено частково. Визнано в порядку спадкування після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 право власності на спадкове майно, яке складається з: автомобіля НОМЕР_1, джип, рік випуску 1997, синього кольору, кузов №JМВ0RV430VJ000558;

автомобіля НОМЕР_2, седан, рік випуску 1992, колір білий.

автомобіля НОМЕР_5, рік випуску 1991, свідоцтво про реєстрацію КХС 238717;

причіпа д. н. 2978 СЯ, свідоцтво про реєстрацію КIС 023218;

прогулянкового теплоходу (яхти) «Галс» пр. РМ-376, свідоцтво про право власності СЕ 00863;

мисливської рушниці іноземного виробництва, двоствольної, калібру 16, НОМЕР_6;

189000 грн. з нарахованими на них відсотками, які знаходяться на депозитному рахунку НОМЕР_1, відкритому в банку «Фінанси та кредит» ТОВ відповідно до договору №1-8/4769 про строковий депозитний вклад із щомісячною виплатою процентів (з правом часткового зняття) від 24.10.2002 року та додаткової угоди до цього договору від 07.07.2003 року;

 Ѕ частину коштів від 12000 грн. з нарахованими на них відсотками, які знаходяться на депозитному рахунку НОМЕР_2, відкритому в банку «Фінанси та Кредит» ТОВ відповідно до договору № 3-8/4769 про банківський строковий вклад (депозит) «Престиж Процент» від 07.05.2004 року, що складає 60000 грн. з нарахованими на ці кошти відсотками;

78 простих фменних акцій АТЗТ “Кадем” (код ЄДРПОУ 04788315), номінальною вартістю 19500 грн.;

ј частини квартири АДРЕСА_2 за ОСОБА_4 в 5/6 частинах цього майна, а за ОСОБА_3 в 1/6 частині цього майна;

позов ОСОБА_4 про визнання за нею права на отримання заробітної плати, пенсії після смерті ОСОБА_5, допомоги на поховання задоволено частково. Визнано за ОСОБА_4 право на отримання нарахованої ОСОБА_5 та депонованої в АТЗТ «Кадем» заробітної плати в сумі 1508 грн. 45 коп.. 4031 грн. заробітної плати, яка знаходиться на платіжній картці VISА СLАSSІС №4146320031398018 банку «Фінанси та Кредит» ТОВ 3164 грн. 90 коп. пенсії, 1442 грн. 82 коп. допомоги на його поховання. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 3164 грн. 90 коп. отриманої нею пенсії та 1442 грн. 82 коп. допомоги на його поховання;

в задоволенні позову ОСОБА_4 про стягнення на її користь моральної шкоди відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 по 828 грн. 4 коп. судових витрат з кожного.

Не погодившись з вищезазначеним рішенням суду апеляційної інстанції, ОСОБА_2, ОСОБА_1 подали до Верховного Суду України касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржуване судове рішення скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Касаційна скарга підлягає відхиленню виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження судового рішення може бути лише неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно з вимогами ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Статтями 338-341 ЦПК України передбачено випадки, в яких рішення суду скасовується.

Оскільки доводи касаційної скарги та матеріали справи не дають підстав для висновку про порушення судами норм матеріального й процесуального права, а отже, відсутні підстави для скасування постановлених судових рішень, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу.