Вирок № 2290518, 14.07.2008, Антрацитівський міськрайонний суд Луганської області

справа № 1-445/08

В И Р О К

Ім'ям України

14 липня 2008 року Антрацитівський міськрайонний суд Луганської області

у складі :

головуючого-судді : Холіна В.В.

при секретарі : Богдановій Н.І.

за участю прокурора : Бєлоусов Р.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Антрациту кримінальну справу за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, що народився у м. Антрациті Луганської області, громадянина України, неодруженого, з середньою освітою, який не працює, раніше не судимого, такого що проживає за адресою: АДРЕСА_1,

за ст.185 ч.1 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Підсудний ОСОБА_1 09 травня 2008 року, приблизно о 13 годині 40 хвилин, прийшов у гуртожиток ПТУ № 41, який розташований за адресою: АДРЕСА_2, в гості до свого знайомого ОСОБА_2, який у гуртожитку був відсутній. Проходячи мимо кімнати гігієни, розташованої на другому поверсі гуртожитку, підсудний ОСОБА_1 побачив мобільний телефон «Samsung Е-390», що належить потерпілій ОСОБА_3, яка залишила мобільний телефон у даній кімнаті для зарядки акумулятора. Підсудний ОСОБА_1 попросив дозволу у потерпілій ОСОБА_3 подзвонити з її мобільного телефону своєму знайомому, на що остання відповіла згодою і дала свій мобільний телефон. Підсудний ОСОБА_1 поговоривши по мобільному телефону, повернув його потерпілій ОСОБА_3, після чого ОСОБА_3 залишивши мобільний телефон в кімнаті гігієни і пішла з даної кімнати. Підсудний ОСОБА_1 побачивши, що мобільний телефон потерпілої ОСОБА_3 залишився в кімнаті гігієни без нагляду, у нього виник злочинний намір направлений на таємне викрадання чужого майна. Упевнившись, що ніхто із сторонніх не зможе перешкодити здійсненню його злочинного наміру, керуючись корисливими мотивами, зайшов у кімнату гігієни, де таємно викрав, мобільний телефон «Samsung Е-390», що належить потерпілій ОСОБА_3, вартість якого, згідно висновку товарознавчої експертизи № 187 від 27 травня 2008 року, складає 835 гривень 55 копійок, з сім-картою оператора МТС, вартість якої, згідно довідки, складає 10 грн., а всього на суму 845 гривень 55 копійок.

З викраденим підсудний ОСОБА_1 з місця скоєння злочину, скрився, обернувши викрадене на свою користь, заподіявши потерпілій ОСОБА_3 матеріальний збиток на суму 845 грн. 55 коп.

Допитаний судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою провину у скоєнні злочину при вищевикладених обставинах визнав повністю і щиро розкаявшись, пояснив про обставини скоєного, вказавши, що дійсно 09 травня 2008 року, приблизно перед обідом, точний час не пам'ятає, він прийшов у гуртожиток ПТУ- 41 м. Антрациту, до свого знайомого ОСОБА_2, але його не було. Пройшов у гуртожиток, де на другому поверху, в одній з кімнат, побачив на столі мобільний телефон, який був на зарядці. У кімнату, коли він проходив мимо, зайшла незнайома дівчина. Він попросив у неї мобільний телефон подзвонити ОСОБА_2 Вона дала мобільний телефон, набрала номер ОСОБА_2, він поговорив по мобільному телефону і віддав телефон дівчині. Він побачив, що вона поклала свій мобільний телефон тут же, і вийшла відразу з кімнати. Тоді він вирішив викрасти даний мобільний телефон. Він зайшов у кімнату, зняв із зарядного пристрою мобільний телефон, поклав його в кишеню джинсових брюк і вийшов з кімнати. Мобільний телефон заклав за 250 гривень.

Окрім повного визнання своєї вини підсудним, його вина підтверджується:

- свідченнями потерпілої ОСОБА_3, яка пояснила у ході досудового слідства, що  09 травня 2008 року, приблизно о 13 годині 30 хвилин, вона мобільний телефон поставила на зарядку в кімнаті гігієни, розташованої на 2-му поверсі. Телефон поклала на стіл, розташований поряд з розеткою. Через якийсь час вона побачила у гуртожитку підсудного ОСОБА_1, який виходив з кімнати, де проживає ОСОБА_4, ОСОБА_2. Запитала, що він робить у гуртожитку, він їй відповів, що прийшов до ОСОБА_2. ОСОБА_2 на той час не було в кімнаті. ОСОБА_1 попросив мобільний телефон, щоб подзвонити ОСОБА_2. Вона набрала номер ОСОБА_2, і дала мобільний телефон хлопцю. Він в цей час пройшов у кімнату, де стояв на зарядці мій мобільний телефон. Поговоривши з ОСОБА_2 підсудний ОСОБА_1 пішов. Він бачив, що мобільний телефон залишився в кімнаті гігієни. Потім через деякий час вона зайшла в кімнату гігієни, щоб подзвонити, але мобільного телефону там не було. Цивільний позов не заявлено. Свідчення оголошені і досліджені у судовому засіданні (а.с.13,31);

- протоколом огляду мобільного телефону «Samsung Е-390» (а.с.12);

- висновком товарознавчої експертизи №187 від 27 травня 2008 року згідно якої, вартість викраденого майна з урахуванням зносу на момент скоєння злочину, а саме: мобільного телефону «Samsung Е-390», придбаного новим 26.04.2008 року, що експлуатувався з 27 квітня 2008 року, у робочому стані, без механічних пошкоджень, в середньому склала 835 грн.55 коп. (а.с.42-44)

- довідкою від 29 травня 2008 року, із якої вбачається, що вартість викраденої сім-картки оператора МТС, складає 10 гривень (а.с.57).

Інші докази у справі, які повністю узгоджуються між собою і достовірність яких ніким з учасників процесу не оспорюється, з відома учасників процесу відповідно до ст.299 КПК України не досліджувалися.

Заслухавши підсудного, оцінивши досліджені судом докази, суд вважає, що даний злочин скоїв підсудний ОСОБА_1 і кваліфікує його дії за ч.1 ст.185 КК України, оскільки він скоїв таємне викрадання чужого майна (крадіжку).

Призначаючи покарання підсудному, суд враховує суспільну небезпеку скоєного злочину, особу підсудного, обставини, що впливають на його відповідальність .

  До обставин, що пом'якшують відповідальність підсудного ОСОБА_1, суд відносить щире каяття у скоєному, явка з повинною.

Обставин, що обтяжує покарання підсудного ОСОБА_1, у справі не вбачається.

З урахуванням обставини і характеру скоєного злочину, який згідно зі ст. 12 КК України відноситься до категорії середнього ступеня тяжкості, особи підсудного, який вперше скоїв злочин, що позитивно характеризується за місцем проживання, суд вважає за можливе його виправлення без відбування покарання у вигляді позбавлення волі - із звільненням від відбування покарання з випробуванням за правилами ст. 75 КК України, з покладанням на нього обов'язків згідно зі ст. 76 КК України.

Витрати пов'язані з проведенням товарознавчої експертизи № 187 від 27 травня 2008 року у сумі 225 грн. 36 коп. суд, відповідно до ст. 93 КПК України, відносить до судових витрат і вважає за необхідне стягнути їх з підсудного на користь НДЕКЦ при УМВС в Луганській області (а.с.41) .

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст. 81 КПК України.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ :

ОСОБА_1 визнати винним за ст.185 ч.1 КК України і призначити йому покарання у вигляді двох років позбавлення волі, а відповідно до ст.75 КК України від відбування покарання звільнити з випробуванням строком на один рік, якщо він протягом випробувального терміну не скоїть нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.

  Відповідно до ст.76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_1 наступні обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_1, до набрання вироком чинності, залишити без зміни - підписку про невиїзд.

Стягнути з засудженого ОСОБА_1 на користь НДЕКЦ при УМВД в Луганській області витрати пов'язані з проведенням товарознавчої експертизи № 140 від 23 квітня 2008 року у сумі 225 грн. 36 коп. на р/р НОМЕР_1, Банк УДК в Луганській області, МФО 804013, Код 25574305, Код платежу 2310869.

Речовий доказ у справі - мобільний телефон марки «Samsung Е-390», що знаходяться на зберіганні у потерпілої ОСОБА_3 залишити у її розпорядженні.

На вирок може бути подана апеляція учасниками процесу до Луганського апеляційного суду через Антрацитівський міськрайонний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення.

Вирок надрукований у нарадчій кімнаті.

Суддя : В.В.Холін