ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
_______________________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"22" жовтня 2008 р.
Справа № 8/110-08-3756
За позовом: Державного підприємства "Придніпровська залізниця"
до відповідача: ДП "Іллічівський морський торговельний порт"
про стягнення 68655,00 грн.
Суддя Атанова Т.О.
Представники сторін:
від позивача: Перерва К.О., за довіреністю від 11.08.2008 р.;
Романов О.Р., за довіреністю від 01.01.2008 р.;
від відповідача: Попова Н.О., за довіреністю від 02.01.2008 р.;
Суть спору: ДП "Придніпровська залізниця" звернулось до господарського суду Одеської області із позовною заявою до ДП "Іллічівський морський торговельний порт" та ТОВ "Ештрансі" про стягнення з ДП "Іллічівський морський торговельний порт" штрафу у розмірі 68655,00 грн.
29.09.2008 р. та 13.10.2008 р. до господарського суду Одеської області від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, в яких він просить стягнути штраф у розмірі 68570,00 грн. тільки з ДП "Іллічівський морський торговельний порт".
Представник порту у судове засідання з’явився, відзив на позов надав, позов не визнав з підстав, зазначених у відзиві на позов, але просив зменшити розмір стягуваного штрафу у зв’язку з скрутним фінансовим становищем підприємства.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши представників сторін, суд встановив:
ДП "Іллічівський морський торговельний порт" за дорученням ТОВ "Ештрансі" відвантажило руду марганцеву по залізничним накладним від 15.05.2008 р. за №41900228 у вагоні №68602978 масою 68,550 тон, за №41900243 у вагоні №53564985 - 68,850 тон, за №41900247 у вагоні №63250682 - 68,500 тон, від 20.05.2008 р. за №41900505 у вагоні №53590188 - 67,300 тон, за №41900506 у вагоні №53412664 - 67,500 тон, за №41900516 у вагоні №52728813 - 68,700 тон на станцію призначення Нікополь Придніпровської залізниці, вантажоодержувач ВАТ “Нікопольський завод феросплавів”.
Відповідно до залізничних накладних від 15.05.2008 р. за №41900228, за №41900243, за №41900247, від 20.05.2008 р. за №41900505, за №41900506, за №41900516 про приймання вантажу, руда марганцева завантажувалась засобами відправника та правильність внесених відомостей у зазначені накладні підтверджено також відправником, а саме підписами См. тех. Трішиною Е.Н. та См. тех. Бадай Е.М.
При надходженні вагонів на станцію Кривий Ріг - Головний Придніпровської залізниці, вантаж був направлений на перевірку, за результатами якої виявлений факт надлишку руди марганцевої у вагоні №68602978 у кількості 11,250 тони, у вагоні №53564985 у кількості 5,200 тони, у вагоні №63250682 у кількості 6,700 тони, у вагоні №53590188 у кількості 7,200 тони, у вагоні №53412664 у кількості 7,400 тони, у вагоні №52728813 у кількості 10,200 тони, що підтверджується комерційними актами від 27.05.2008 р. БК №062568/64, БК №062562/59, БК №062561/58, від 29.05.2008 р. БК №062576/72, БК №062575/71, БК №062577/73.
Вищевказані обставини стали підставою для звернення ДП "Придніпровська залізниця" до господарського суду з позовом про стягнення з ДП "Іллічівський морський торговельний порт" штрафу у розмірі 68570,00 грн.
Оцінюючи надані докази в їх сукупності, суд вважає, що позов ДП "Придніпровська залізниця" підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до п. 5 ст. 306 Господарського кодексу України загальні умови перевезення вантажів визначаються цим Кодексом і виданими відповідно до нього транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.
Статтею 908 Цивільного кодексу передбачено, що загальні умови перевезення визначаються цим кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (Статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Перевезення вантажів залізничним транспортом регулюється Статутом залізниць України, правилами перевезень, збірником тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом України, Тарифним керівництвом № 1, затвердженим наказом Мінтрансу України від 15.11.1999 р. № 551, та іншими актами.
Відповідно до ст. 23 Статуту залізниць України відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів).
Пунктом 2.1 “Правил оформлення перевізних документів” затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 р. за № 644 встановлено, що вантажовідправник при заповненні комплекту перевізних документів повинен зазначити точну й повну масу вантажу.
Так, з залізничних накладних від 15.05.2008 р. за №41900228, за №41900243, за №41900247, від 20.05.2008 р. за №41900505, за №41900506, за №41900516 вбачається, що відповідачем неправильно зазначено масу вантажу, що підтверджено комерційними актами від 27.05.2008 р. БК №062568/64, БК №062562/59, БК №062561/58, від 29.05.2008 р. БК №062576/72, БК №062575/71, БК №062577/73.
Відповідно до ст. 129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.
Статтею 24 Статуту залізниць України встановлено, що вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній.
Згідно ст. 118 Статуту залізниць України, за пред'явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.
Стаття 122 Статуту залізниць України передбачає, що за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 Статуту залізниць України. При цьому, відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.
Таким чином, суд відхиляє заперечення представника ДП "Іллічівський морський торговельний порт", так як штраф підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником зазначених порушень, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв’язку з цим збитки.
Статтею 233 Господарського кодексу України та ст. 83 ГПК України передбачено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшити розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов’язання, у разі, якщо штрафні санкції надмірно великі.
Враховуючи те, що неправильне оформлення перевізних документів ДП "Іллічівський морський торговельний порт" не завдало істотних збитків або інших негативних наслідків позивачу та розмір штрафу є надмірно великим, на думку суду, можливе зменшення розміру стягуваного штрафу до 6800,00 грн.
З огляду на вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги ДП "Придніпровська залізниця" підлягають задоволенню частково, у сумі 6800,00 грн., так як відповідають діючому законодавству та підтверджуються доданими до позову документами. В решті позову слід відмовити.
Згідно зі ст. ст. 44, 49 ГПК України на відповідача покладаються витрати по сплаті державного мита пропорційно розміру задоволених позовних вимог та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Керуючись ст. ст. 44, 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з розрахункового рахунку ДП "Іллічівський морський торговельний порт" (68001, м. Іллічівськ, Одеської області, вул. Праці, 6, код ЄДРПОУ 01125672, ІПН 011256715015) на користь Державного підприємства "Придніпровська залізниця" (49600, м. Дніпропетровськ, пр. К.Маркса, 108, р/р 26006000012, ДФ АБ “Експрес Банк”, МФО 306964, код ЄДРПОУ 01073828) штраф у розмірі 6800 (шість тисяч вісімсот) грн. 00 коп., державне мито у сумі 102 (сто дві) грн. 00 коп. та витрати на ІТЗ судового процесу у сумі 118 (сто вісімнадцять) грн.
3. В решті позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення 10- денного строку
з дня його прийняття.
Суддя Атанова Т.О.
Судове рішення № 2286269, Господарський суд Одеської області було прийнято 22.10.2008. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 8/110-08-3756. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: