Рішення № 2285909, 20.10.2008, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.10.08 Справа № 13/151

За позовом дочірнього підприємства «Атлантіс-Пак Україна»м. Київ

до товариства з обмеженою відповідальністю «НАІТА»м. Луганськ

про стягнення 55494 грн. 60 коп.

Суддя

Яресько Б.В.

За участю:

Секретар судового засідання Чорна І.М.

Від позивача

Мартинюк М.В. дов. № б/н від 25.06.2008 р.

Від відповідача

Директор Чумаченко А.Н. наказ № 23-ОК від 22.11.2006 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ: позивач звернувся з позовом про стягнення заборгованості за договором поставки товару № 152 від 01 березня 2007 р. в сумі 55494 грн. 60 коп.

20.10.2008 р. позивач уточнив позовні вимоги, та просить суд стягнути з відповідача борг за поставлений товар в сумі 53268 грн. 65 коп.

Відповідач позовні вимоги в сумі 53268 грн. 65 коп. визнав.

Відповідачем заявлене клопотання про розстрочення виконання рішення на строк до жовтня 2010 року.

Позивач проти розстрочення виконання рішення заперечує, посилаючись на безпідставність зазначеного клопотання.

Вимоги позивача підтверджені матеріалами справи, визнання позову відповідачем не суперечить законодавству та не порушує прав і охоронювальних законом інтересів інших осіб.

Відповідно до ст. 78 Господарського процесуального кодексу України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронювальних законом інтересів інших осіб.

За таких обставин позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Клопотання відповідача щодо розстрочення виконання судового рішення відхиляється з огляду на наступне:

Як зазначається у абзаці першому п.10 постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження від 26.12.2003 року №14, при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що відповідно до ст.121 Господарського процесуального кодексу України їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім’ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувану, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Майновий стан боржника, відсутність у нього на цей час коштів, не може розглядатись тією винятковою обставиною, що надає право на відстрочку виконання грошового зобов’язання.

Крім того відповідно до ч. 1 ст. 9 Конституції України частиною національного законодавства України є Конвенція про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України (Закон України від 17.07.97 № 475/97-ВР) /далі Конвенція/.

Юрисдикція Європейського суду з прав людини є обов'язковою в усіх питаннях, що стосуються тлумачення та застосування Конвенції.

п. 1 ст. 6 § 1 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом щодо будь-яких його цивільних прав та обов'язків. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати до суду позов з цивільно-правових питань. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін.

Стаття 6 Конвенції детально описує процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, та, водночас, передбачає виконання судових рішень, оскільки якщо вбачати у ст. 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який договірні держави зобов'язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію.

Отже, для цілей ст. 6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "суду" ("Горнсбі проти Греції", рішення від 19 березня 1997 р. § 40).

Стаття 13 Конвенції визначає, що кожна людина, права і свободи якої, викладені у цій Конвенції, порушуються, має ефективний засіб захисту у відповідному національному органі незалежно від того, що порушення було вчинене особами, які діяли в офіційній якості.

З врахуванням зазначеного, відсутністю виняткового випадку, суд відмовляє в задоволенні клопотання про відстрочення виконання рішення суду.

Відповідно до ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача, а саме державне мито у сумі –532 грн. 68 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн. 00 коп., в решті на позивача.

Керуючись ст. 44,49,75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «НАІТА»м. Луганськ, Жовтневий район, квартал Волкова буд. 5 кв. 82 ідентифікаційний код 30995983 на користь дочірнього підприємства «Атлантіс-Пак Україна»м. Київ, вул.. Василенка б. 7-А ідентифікаційний код 30220957 борг в сумі 53268 грн. 65 коп., державне мито у сумі –532 грн. 68 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн. 00 коп., наказ видати.

За згодою сторін у судовому засіданні була проголошена лише вступна та резолютивна частина рішення

Суддя Б.В. Яресько

Дата підписання повного тексту рішення

27 жовтня 2008 року