Рішення № 2285687, 20.10.2008, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.10.08 Справа № 17/52

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об’єднання»в особі Луганської філії, м. Луганськ

до Обласного комунального підприємства «Компанія «Луганськвода», м. Луганськ

про стягнення 706170 грн. 48 коп.

Суддя Фонова О.С.

Представники:

від позивача –Солопов О.І., довіреність № 306 від 12.05.2008;

від відповідача –Осадча О.С., довіреність № 254 від 05.05.2008;

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості за користування активною електричною енергію у сумі 617556 грн. 42 коп., реактивну електроенергію у сумі 8655 грн. 55 коп., пені у сумі 49978 грн. 00 коп., 3% річних у сумі 23757 грн. 44 коп., інфляційних нарахувань у сумі 6223 грн. 07 коп.

Відповідач відзивом на позовну заяву за листом б/н від 29.09.2008, зданому у судовому засіданні 29.09.2008, визнав суму заборгованості за активну електроенергію 617556,42 грн. та перетікання реактивної електроенергії в сумі 8655,55 грн., штрафні санкції, пеню відповідач не визнав та просить суд зменшити розмір невизнаних вимог на 50% з наступних підстав.

Так, відповідач є нерентабельним підприємством, отримує державну дотацію, у зв‘язку з тим, що собівартість води значно вище, ніж її відпускна ціна. Вартість фактично спожитої електроенергії враховується при формуванні тарифу на воду, стягнення ж санкцій у вигляді інфляційних нарахувань, 3% річних суттєво погіршить фінансовий стан відповідача, призведе до штучного зростання заборгованості, що відобразиться на якості наданих споживачам, в тому числі населенню, послуг з водопостачання та водовідведення.

Також згідно ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження»примусове виконання зупиняється, якщо підприємства внесені до Переліку згідно Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу»із змінами і доповненнями, внесеними Законом України від 20.12.2005 №3235-ІV. У даний перелік включені підприємства вугільної промисловості, борг яких перед ОКП «Компанія «Луганськвода»складає 12,5 млн. грн. та теплозабезпечуючі підприємства, борги яких складають 33,3 млн. грн. Виконавче провадження по наказам господарських судів, виданих ОКП «Компанія «Луганськвода», не виконується, оскільки виконання наказів зупинено. Водночас, вплинути шляхом відключення водопостачання та водовідведення на вказаних споживачів відповідач не має можливості у зв‘язку з тим, що на дані підприємства розповсюджується екологічна броня, що призводить до подальшого зростання заборгованості.

В свою чергу ОКП «Компанія «Луганськвода»не в змозі стягувати пеню з населення. Згідно Закону України «Про тимчасову заборону стягнення з громадян України пені за несвоєчасне внесення плати за житлово-комунальні послуги»населення звільнено від пені за прострочення платежів за житлово-комунальні послуги, заборгованість якої складає 30,1 млн. грн. Позивачем не було враховано, що відповідач є комунальним підприємством та надає послуги з водопостачання та водовідведення як підприємствам міста, бюджетним організаціям так і населенню, яке звільнено від сплати пені.

Слід також зауважити, що споживачі води несвоєчасно та не в повному обсязі сплачують послуги надані ОКП «Компанія «Луганськвода», що в свою чергу веде до виникнення заборгованості та затримки сплати електроенергії.

Таким чином, у зв‘язку з непогашенням заборгованості за послуги з водопостачання та водовідведення споживачами, ОКП «Компанія «Луганськвода»не має фінансової можливості своєчасно здійснювати оплату за спожиту електроенергію та в повному обсязі. А стягнення з ОКП «Компанія «Луганськвода»штрафних санкцій ще більше обмежить платоспроможність підприємства, паралізує господарсько-фінансову діяльність, приведе до неможливості впливати на виробничий процес, виплату заробітної плати, розрахунки з бюджетом, але не забезпечить оплату за спожиту електроенергію. Таким чином, існує можливість приведення ОКП «Компанія «Луганськвода»до такого стану, який може зумовити непередбачені наслідки щодо виникнення техногенно-екологічної небезпеки або надзвичайної ситуації в Луганській області.

Враховуючи вищезазначене, відповідач вважає, що заявлені позивачем вимоги надмірно великі та не підтягаються задоволенню у повному обсязі, тому просить суд зменшити розмір невизнаних вимог на 50%.

Дослідивши обставини справи, надані сторонами докази на підтвердження своїх доводів, заслухавши у судовому засіданні пояснення представників сторін, суд

в с т а н о в и в :

01.01.2004 між ТОВ «Луганське енергетичне об’єднання»в особі Північної філії (позивач у справі) та Обласним комунальним підприємством «Компанія «Луганськвода»в особі Південного регіонального виробничого управління (відповідач у справі) було укладено договір № 1 на постачання електричної енергії (далі –Договір), за яким Постачальник - ТОВ «Луганське енергетичне об’єднання» в особі Північної філії, зобов’язався постачати електричну енергію, а Споживач - Обласне комунальне підприємство «Компанія «Луганськвода»в особі Слов’яносербського департаменту Алчевського регіонального управління зобов’язалося оплачувати Постачальнику її вартість.

У відповідності з п. 9 Додатку «Порядок розрахунків»до Договору розрахунок за спожиту у розрахунковому періоді активну електроенергію, а також надання послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії Споживач здійснює на підставі наданих Постачальником рахунків у 10-ти денний строк з дня їх отримання.

На виконання умов вказаного договору позивачем було поставлено електричну енергію відповідачеві належним чином.

Однак, відповідачем умови договору по сплаті спожитої активної електроенергії не виконано, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість за активну електроенергію за червень та липень 2008 року у сумі 617556 грн. 42 коп., на сплату якої позивачем було виставлено рахунки № 1/6/1 від 30.06.2008, № 1/7/1ід 31.07.2008, вручення яких відповідачу підтверджується матеріалами справи.

Також в процесі використання електричних мереж та споживання електроенергії відповідач генерує реактивну електроенергію і потужності, що спричиняє додаткові технологічні втрати активної електроенергії та погіршує показники якості останньої. Таким чином згідно умов договору відповідач має сплачувати вартість послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії, яка за період з червня по липень 2008 року складає 8655 грн. 55 коп. Відповідачу було вручено рахунки № 1/6/3 від 30.06.2008, № 1/7/3 від 31.07.2008, але оплату не було здійснено, у зв’язку з чим за ним також утворилась заборгованість.

У зв’язку з тим, що відповідач умови договору порушив та виставлені рахунки не сплатив, позивач звернувся до суду та просить стягнути заборгованість у судовому порядку.

Відповідачем у частині боргу позов визнано повністю.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані ними докази, суд дійшов висновку про наступне.

Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання не допускається, зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов, що передбачені договором, вимогами Цивільного кодексу України, тощо.

Матеріалами справи підтверджено постачання позивачем електричної енергії відповідачу, на виконання умов Договору, та виставлення рахунків на її оплату. Однак, зобов’язання по перерахуванню позивачеві вартості спожитої активної електроенергії та послуг з перетікань реактивної електроенергії в обумовлені Договором строки відповідачем не були виконані у повному обсязі та вчасно, що підтверджено наданими позивачем доказами.

З огляду на викладене, матеріалами справи підтверджено невиконання відповідачем зобов’язання по сплаті боргу у сумі 626211,97 грн. за спожиту активну та реактивну електроенергію.

Відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань передбачена сторонами у п. 4.4.1 Договору у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від вартості невиконаних зобов’язань за кожен день прострочення.

Статтею 233 ГК України передбачено зменшення розміру штрафних санкцій у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником, майновий стан сторін, які беруть участь у зобов‘язанні, не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення пені у сумі 49978 грн. 00 коп., яка є обґрунтовано заявленою, але до стягнення підлягає 24989 грн. 00 коп. пені, оскільки судом задовольняється обґрунтоване клопотання відповідача про зменшення штрафних санкцій.

Крім того, позивач просить стягнути 3% річних у сумі 23757 грн. 44 коп. Відповідно до пункту 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо розмір процентів не встановлено договором або законом.

Позивачем надані належні докази на підтвердження заборгованості у сумі 4158810 грн. 30 коп., з якої у тому числі розраховані 3% річних за розрахунком позивача, а також відповідні рішення суду, які набрали законної сили у справах №№ 7/666, 14/652, 13/2, 7/85, 4/55, 7/127, борг по яких не погашений станом на 21.08.08.

Отже, вимоги позивача про стягнення 3% річних у сумі 23757 грн. 44 коп. відповідають чинному законодавству, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги про стягнення заборгованості за спожиту активну електроенергію у сумі 617556 грн. 42 коп., за реактивну електроенергію у сумі 8655 грн. 55 коп., пені у сумі 24989 грн. 00 коп., 3% річних у сумі 23757 грн. 44 коп., інфляційних нарахувань у сумі 6223 грн. 07 коп., всього –681181 грн. 50 коп. є обґрунтованими, такими, що підтверджуються належними доказами та підлягають задоволенню з віднесенням судових витрат на відповідача відповідно до статті 49 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 43, 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Обласного комунального підприємства «Компанія «Луганськвода», м. Луганськ, кв. Пролетаріату Донбасу, б. 166, ідент. код 32538783 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об’єднання»в особі Північної філії, м. Щастя Луганської області, вул. Гагаріна, 1к-3, ідент. код 31443937 –617556 грн. 42 коп. боргу за активну електроенергію на п/рахунок № 260393079060 в ЛОУ ВАТ «Державний Ощадний банк України», МФО 304665, видати наказ;

- пеню у сумі 24989 грн. 00 коп., 3% річних у сумі 23757 грн. 44 коп., 6223 грн. 07 коп. інфляційних нарахувань; витрати по сплаті державного мита у сумі 7061 грн. 71 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118 грн. 00 коп. на п/рахунок № 2600518469 в ЛОД ВАТ «Райффайзен Банк Аваль»Луганської обласної дирекції, МФО 304007, видати наказ.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

У судовому засіданні оголошено лише вступну і резолютивну частини рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Дата підписання рішення: 27.10.2008.

Суддя О.С. Фонова

Спеціаліст 1 категорії О.В. Уставицька