ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
26.10.06р.
Справа № 13/272-06
за позовом Відкритого акціонерного товариства „Запорізький завод феросплавів”, м. Запоріжжя
до В-1: Державного підприємства “Придніпровська залізниця”, м. Дніпропетровськ
В-2: Відкритого акціонерного товариства „Дніпрококс”, м. Дніпропетровськ
про стягнення 964 грн. 30 коп.
Суддя Рудь І.А.
ПРЕДСТАВНИКИ:
Від позивача –Прокопенко І.Г., юрисконсульт ІІ категорії, дов. № 18-26 від 14.09.2005р.
Від відповідача-1 –Шамаров Т.О., юрисконсульт служби комерційної роботи та маркетингу, дов. № 39 від 01.01.2006р.
Від відповідача-2 –не з’явився
СУТЬ СПОРУ:
Позивач - Відкрите акціонерне товариство „Запорізький завод феросплавів” просить стягнути з належного Відповідача шкоду у розмірі 964 грн. 30 коп. за невиконання зобов’язань відповідно до договору поставки № 096-05/245 від 16.03.2005р.
Представник Позивача позовні вимоги підтримав та просить їх задовольнити.
Відповідач-1 надав суду позовні вимоги не визнає, посилаючись на те, що у комерційних актах зазначено, що вантаж прибув на станцію призначення в справному вагоні, вагон бездверний, люка зачинено щільно, течі вантажу немає. З правої сторони над люками заглиблення. Але ці заглиблення не свідчать про втрату вантажу, а є наслідком нерівномірного завантаження вагону вантажовідправником.
Відповідач-2 позовні вимоги не визнає, посилаючись на те, що відповідно до комерційного акту БП № 747468/1048 від 09.08.2006р. навантаження у вагоні № 60088754 вантажу шапкообразне, вище за рівень бортів на 25 см, ліворуч по ходу поїзда над 5, 6, 7 люками і над 1, 2, 3, 4 люками праворуч є поглиблення. Вагон прибув технічно справним, безвірний, люки закриті щільно, течі вантажу немає. Недостача коксового горіха проти даних, вказаних в накладній № 46265056, склала 1 460 кг фактичної ваги. З вказаних в комерційному акті даних виходить, що вагон № 46265056 прибув на станцію призначення –Запоріжжя Ліве Придніпровської залізниці із слідами розкрадення. Відповідно до накладної № 46265056 коксовій горішок занурений, закріплений і розміщений на підставі параграфу 7 розділу 2 технічних умов розміщення і закріплення вантажу на відкритому рухомому складі був прийнятий Відповідачем-1 до перевезення від Відповідача-2 без зауважень, що підтверджується штампом станції вантажовідправника в накладній, тобто був занурений рівномірно, з шапкою 250 мм. Параграфом 19 технічних умов на залізницю покладено обов’язок перевірки правильності розміщення і закріплення вантажу. Оскільки коксовий горішок прибув вантажоодержувачу із слідами розкрадення, то правила ст.. 111 Статуту залізниць України відносно відповідальності вантажоперевізника в даному випадку застосовуватися не можуть. Тому, Відповідач-1 зобов’язаний відшкодувати збиток, заподіяний з його вини під час перевезення.
За згодою представників Позивача та Відповідача-1 в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши Позивача та Відповідача-1 сторін, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд,-
ВСТАНОВИВ:
На виконання умов договору поставки № 096-05/245 від 16.03.2005р., укладеному між Відкритим акціонерним товариством „Запорізький завод феросплавів” та Товариством з обмеженою відповідальністю Компанією „Технологія”, по залізничній накладній № 46265056 на адресу Позивача зі станції відправлення Дийовка Донецької залізниці на станцію Запоріжжя Ліве Придніпровської залізниці 08.08.2006р. прибув вагон № 60088754 з вантажем коксового горішку.
Відповідно до накладної Відправником вагонів є ВАТ „Дніпрококс” –Відповідач № 2 по справі.
Даний вагон був виданий вантажоодержувачу (Позивачу) відповідно до Статуту залізниць України зі складанням комерційного акту № 747466/1048 від 09.08.2006р., в яких зафіксовані ознаки не схороненого перевезення у вигляді заглиблень на поверхні вантажу та нестачі у розмірі 1,46 тн.
При надходженні вказаного вагону на територію ВАТ „Запорізький завод феросплавів”, Позивача по справі, та при проведенні переважування на приписних 200 тонних вагонних вагах була виявлена нестача вантажу у розмірі 2 т., про що складено відповідно до Інструкції „Про порядок приймання товарів виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання по кількості” № П-6 наступні акти: акт прийому продукції по кількості № 146 від 08-11.08.2006р., акт про відповідальне зберігання від 08.08.2006 р., акт про вагу тари № 146 від 11.08.2006 р., відомість-розрахунок нестачі вантажу № 146.
Рахунок ТОВ „Компанія „Технологія” № 4510 від 15.08.2006 р. на суму 455 711 грн. 62 коп. Позивачем сплачено у повному обсязі платіжним дорученням № 106616 від 26.07.2006р.
Відповідно до частин 1, 2 статті 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення.
Частинами 1, 2, 3 статті 909 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором перевезення вантажу, одна сторона (перевізник) зобов’язується доставити довіреній їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов’язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі.
Згідно зі статтею 920 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).
Частинами 1, 2 статті 924 Цивільного кодексу України встановлено, що перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, недостача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталося внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало.
Перевізник відповідає за втрату, недостачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажів у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що втрата, недостача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти, сталося не з його вини.
Згідно зі статтею 2 Статуту залізниць України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 р. № 457 Статут залізниць України (далі Статут) визначає обов’язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом.
Статтею 6 Статуту встановлено, що накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов’язковою двосторонньою письмовою формою угодою на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони-одержувача.
Відповідно до частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до ст. 105 Статуту залізниці, вантажовідправники, вантажоодержувачі, пасажири, транспортні, експедиторські і посередницькі організації та особи, які виступають від імені вантажовідправника і вантажоодержувача, несуть матеріальну відповідальність за перевезення у межах і розмірах, передбачених Статутом та окремими договорами.
Згідно зі ст. 129 Статуту обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення засвідчується комерційними актами або актами загальної форми, які складаються станціями залізниць.
Комерційний акт складається для засвідчення в тому числі невідповідності маси вантажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах.
Відповідно до ст. 111 Статуту залізниця звільняється від відповідальності за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу, коли вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, якщо немає ознак втрат, псування або пошкодження вантажу під час перевезення.
З комерційного акту вбачається, що вантаж прибув на станцію призначення в справному вагоні, вагон бездверний, люка зачинено щільно, течі вантажу немає; з правої сторони над люками заглиблення, у зв’язку з чим відповідальність за нестачу, що утворилася під час перевезення, покладається на перевізника у розмірі фактичної шкоди.
В задоволенні вимог до Відповідача-2 слід відмовити, оскільки його вина в нестачі відсутня.
Складання комерційного акту та приймання продукції здійснено відповідно до складання актів, затверджених наказом Мінтрансу України від 28.05.2002р. № 334, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 08.07.2002р. за номером 567/6855.
Відповідно до п. 14 Інструкції П-6 перевірка ваги нетто здійснюється у порядку, встановленому стандартами, технічними умовами та іншими обов’язковими для сторін правилами.
Згідно з п. А-1 Додатку 1 (обов’язковий) до ДТСУ 322-12-2-94 „Кокс каменновугільний, пековий і термоантарцит. Правила приймання”, масу коксу (нетто) визначають по різниці маси навантаженого складу (брутто), визначеного зваженням у Споживача, і маси порожніх вагонів, вказаної на їх трафаретах.
Заперечення Відповідача-1 щодо порушення Відповідачем-2 Правил перевезення вантажів не знайшли свого підтвердження.
Заперечення Відповідача-2 прийняті судом до уваги у повному обсязі.
В позові до Відповідача-2 слід відмовити.
Згідно зі статтею 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати слід покласти на Відповідача-1.
На підставі вищезазначеного, керуючись ст. ст. 4, 32-34, 43, 44, 49, 82-86, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
В И Р І Ш И В :
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Державного підприємства “Придніпровська залізниця”, 49602, м. Дніпропетровськ, пр-т. К.Маркса, 108 (код ЄДРПОУ 01073828, р/р 26036000002003 у Дніпропетровській філії АБ „Експресбанк”, МФО 306964) на користь Відкритого акціонерного товариства „Запорізький завод феросплавів, 69035, м. Запоріжжя, вул. Діагональна, 11 (код ЄДРПОУ 00186542, р/р 26005130029045 у ЗАТ КБ „ПриватБанк” м. Дніпропетровськ, МФО 305299) 964 грн. 30 коп. (дев’ятсот шістдесят чотири гривні тридцять копійок) - шкоди, 102 грн. 00 коп. (сто дві гривні 00 копійок) –витрат по сплаті державного мита, 118 грн. 00 коп. (сто вісімнадцять гривень 00 копійок) - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
В позовних вимогах до Відповідача-2 відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Суддя І.А.Рудь
Рішення підписано 02.11.2006р.
Судове рішення № 228499, Господарський суд Дніпропетровської області було прийнято 26.10.2006. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 13/272-06. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: