Рішення № 2284496, 20.10.2008, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"20" жовтня 2008 р.

Справа № 11/110-08-3006

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Украгрокомп";

До відповідачів: 1. Одеської залізниці;

2. Відкритого акціонерного товариства Центральна збагачувальна фабрика „Нагольчанська”;

про стягнення 1405,60 грн.;

Суддя Власова С.Г.

Представники:

Від позивача: Лотоцька О.В. (за довіреністю);

Від відповідача: Кравець Б.Г., Ксьондз А.В. (за довіреністю);

Від відповідача ( ВАТ ЦЗФ "Нагольчанська"): Попов М.М. (за довіреністю);

СУТЬ СПОРУ: 17.07.2008 р. за вх. № 4114 ТОВ "Украгрокомп" (далі –Позивач) звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з Одеської залізниці збитків від нестачі вантажу у розмірі 1405,60 грн.

Ухвалою від 17.09.2008 р. до участі у справі було залучено іншого Відповідача - ВАТ ЦЗФ "Нагольчанська".

Позивач на позовних вимогах наполягає, в ході розгляду справи надав доповнення до позовних вимог та нормативне обґрунтування позовних вимог (вх. № 18918 від 17.09.2008 р.), а 20.10.2008 р. за вх. № 21286 –уточнення позовних вимог, відповідно до якого Позивач просить суд стягнути збитків від нестачі вантажу у розмірі 1048,32 грн. з Відповідачів, пропорційно вини кожного з них.

Відповідач –Одеська залізниця проти позовних вимог заперечує з підстав викладених у відзиві на позов (вх. № 18594 від 15.09.2008 р.).

Відповідач –ВАТ ЦЗФ "Нагольчанська" проти позовних вимог заперечує з підстав викладених у відзиві на позов (вх. № 21279 від 20.10.2008 р.).

Розглянувши матеріали справи та заслухавши доводи представників сторін, суд встановив:

ВАТ ЦЗФ "Нагольчанська" по залізничній накладній на маршрут або групу вагонів № 50520906 від 08.03.2008 р. відправило у двох вагонах №№ 64169865 та № 66688656 на адресу Позивача вугілля марки Антрацит у вологому стані та кількості 138000 кг.

17.03.2008 р. на станції Ізмаїл Одеської залізниці, здійснено комісійне переваження вагону № 66688656 та виявлено нестачу вантажу (вугілля) в кількості 3200 кг, про що складено комерційний акт серії БО № 706369/76.

Позивачем розраховано розмір збитків від нестачі, які склали 1405,60 грн.

Відповідач (Одеська залізниця) проти позовних вимог заперечує та зазначає, що відповідно до накладної на маршрут або групу вагонів № 50520906, навантаження вагонів № 64169865, 66688656 було здійснено вантажовідправником - ВАТ ЦЗФ "Нагольчанська", вантажовідправником також було визначено масу вантажу.

Посилаючись на абз.3 ст.32 Статуту залізниць України, Відповідач зазначає, що відправник зобов'язаний підготувати вантаж з урахуванням його схоронності під час транспортування і здійснювати навантаження з виконанням Технічних умов. Відповідно до п. 5, 6 Правил перевезень вантажів у вагонах відкритого типу, затверджених наказом Мінтрансу України від 20.08.2001 № 542, перед навантаженням вантажів, які містять дрібні фракції відправник зобов'язаний пересвідчитися, що перевезення у наданому вагоні не призведе до втрати вантажу. У разі навантаження у вагони відкритого типу вантажів, які містять дрібні фракції, відправник повинен вжити заходів щодо запобігання видуванню або посипанню дрібних часток вантажу під час перевезення. Частиною 5 ст. 31 Статуту залізниць України передбачено, що придатність рухомого складу для перевезення вантажу в комерційному відношенні визначається: вагонів - відправником, якщо завантаження здійснюється його засобами.

Відповідач зазначає, що у результаті технічного огляду вагону № 66688656 було встановлено, що при навантаженні вагону вантажовідправник мав можливість побачити наявні технічні несправності, що підтверджується актом про технічний стан вагону № 153 від 17.03.2008 р. У зв'язку з тим, що вантажовідправник ВАТ ЦЗФ "Нагольчанська" не скористався своїм правом та не відмовився від вагону №№ 6668856, на думку залізниці, відповідальність за нестачу вантажу повинно нести ВАТ ЦЗФ "Нагольчанська".

Відповідач (ВАТ ЦЗФ "Нагольчанська") проти позовних вимог заперечує та зазначає, що з розділу Д комерційного акту БО № 706369/76 від 17.03.2008 р. поверхня вантажу покрита вапняним покриттям. А над воронкоподібним поглибленням вапняне покриття відсутнє. На думку Відповідача це свідчить про штучне виймання вугілля під час прямування вагону № 66688656 до вантажоотримувача. В розділі Д вищеозначеного акта відсутні дані про витікання вугілля під час руху вагону. Маються дані про наявність зазору 35*600 міліметрів. Відповідач стверджує, що якби в цей зазор просипалось вугілля марки АМ (фракцією 13-25 мм) то під час руху висипалося б більше ніж піввагона.

Відповідач також зазначив, що на ст. Ізмаїл, коли складали комерційний акт, не зазначили про те, що зазор був закритий дошками та ганчір'ям, тобто вантажовідправник вжив всіх заходів по недопущенню втрати вантажу.

Також Відповідач вказує, що 08.03.2008 р. після огляду технічного стану вагону та поверхні вугілля спірний вагон був прийнятий до перевезення без будь-яких зауважень. 11.03.2008 р. вагон з вугіллям прибув на ст. "Котовськ", Одеської залізниці, і лише через п'ять діб прибув до ст. Ізмаїл На думку Відповідача, вагон № 66688656 стояв у тупіках, між ст. Котовськ та ст. Ізмаїл десь понад дві доби, що зумовило доступ до вантажу сторонніх осіб та виймання вугілля з поверхні.

Досліджуючи матеріали справи, аналізуючи норми чинного законодавства, що стосується суті спору, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 31 Статуту залізниць України придатність рухомого складу для перевезення вантажу в комерційному відношенні визначається:

- вагонів - відправником, якщо завантаження здійснюється його засобами, або залізницею, якщо завантаження здійснюється засобами залізниці;

- контейнерів, цистерн та бункерних напіввагонів - відправником.

Крім того, відповідно до вимог ч. ІІІ ст. 27 , ст. 31 Статуту та пункту 5 і 6 Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу вантажовідправник перед навантаженням вантажу у напіввагон повинен визначити придатність рухомого складу для перевезення вантажу у комерційному відношенні, при завантажені вантажів які містять дрібні фракції,- усунути щілини та конструктивні зазори напіввагонів, а також вжити заходів щодо запобігання видуванню або висипанню вантажу. У разі невиконання зазначених вимог відповідальність за втрату або пошкодження вантажу, що виникли з цієї причини, несе відправник. З метою забезпечення збереженості вантажу у вагонах відкрито типу на їх поверхню наноситься захисне маркування або застосовується покриття чи інше закріплення верхнього шару вантажу.

Так, в акті загальної форми ст. Ізмаїл № 243 від 16.03.2008 р. зазначено, що у вагоні № 66688656 праворуч ходу потягу є воронкоподібні поглиблення діаметром 2000 мм., глибиною 1000 мм. Маркування в місті поглиблення –відсутня. Наявні сліди старої течі вантажу по хребтовій балці.

17.03.2008 р. на ст. Ізмаїл Одеської залізниці, було здійснено комісійне переваження вагону № 66688656 та виявлено нестачу вантажу (вугілля) в кількості 3200 кг, про що складено комерційний акт серії БО № 706369/76, в якому зазначено: „по документам значиться вага нетто 69000 кг. Фактично виявилось вага брутто 88100 кг., тара 22300 кг., нетто –65800 кг., т.ч. проти документів на 3200 кг. Навантаження у вагоні нижче бортів 400 мм. На поверхні вантажу праворуч ходу потягу над 1-2 люками наявне воронкоподібне поглиблення діаметром 2000 мм., глибиною 1000 мм. Маркування вапном в місті поглиблення –відсутнє, решта поверхні маркована вапном. Вагон прибув у технічному стані –несправний (деформація кришки 1-го люку старого походження).

Відповідно до акту № 153 від 17.03.2008 р. про технічний стан вагону № 66686656 причина виникнення несправності –в процесі експлуатації. Можлива втрата вантажу в путі слідування.

У випадках, коли під завантаження поданий несправний за своїм технічним станом вагон або контейнер, відправник повинен відмовитись від їх використання. Якщо він цього не зробив, відповідальність за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу, що сталися внаслідок технічної несправності рухомого складу, покладається на відправника. Винятки з цього правила можуть мати місце тоді, коли з матеріалів справи вбачається, що технічна несправність мала прихований характер або виникла у процесі перевезення вантажу. Прихованими є такі технічні несправності, які не могли бути виявлені відправником під час звичайного огляду вагону або контейнера. У такому разі відповідальність за незбереження вантажу покладається на залізницю (ч.3. п. 3.9 Роз'яснення Президії Вищого господарського суду України від 29.05.2002 р. № 04-5/601).

Заперечення відповідача –ВАТ ЦЗФ "Нагольчанська" ,стосовно тривалої затримки вагона залізницею судом до уваги не приймається так як згідно акту загальної форми станції Котовськ від 11.03.2008 р. вагон № 66688656 був направлений на ремонт у зв’язку з несправністю.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку щодо наявності вищезазначеної несправності під час завантаження вагону Відправником та недодержання відправником вантажу –ВАТ ЦЗФ "Нагольчанська" –при завантаженні напіввагону № 66686565, вимог ст.ст. 27, 31, 32 Статуту залізниць України, Правил перевезення у вагонах відкритого типу, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 20.08.2001р. № 542.

Відповідно до ст.110 Статуту Залізниць України, перевізник несе відповідальність за збереження вантажу з моменту його прийняття до перевезення і до видачі його вантажоодержувачу, якщо не доведе, що недостача виникла по незалежним від перевізника причинам.

Згідно зі ст.ст. 114, 115 Статуту, залізниця відповідає за незбереження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу. Вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу, зокрема договору або контракту купівлі –продажу, специфікації на вантаж, довідки відправника про кількість, ціну, вартість відправленого вантажу, підписаної головним (старшим) бухгалтером.

Згідно ст.113 СЗУ –за незбереження (втрату, недостачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, залізниця несе відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведе, що недостача виникла з незалежних від неї причин.

Залізниця зобов'язана подавати під завантаження справні, придатні для перевезення відповідного вантажу, очищені від залишків вантажу, сміття, реквізиту, а у необхідних випадках - продезінфіковані вагони та контейнери (ст. 31 СЗУ).

Відповідно до ст. 924 Цивільного Кодексу України перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

З залізничної накладної № 50520906 від 08.03.2008 р., комерційного акту серії БО 706369/76 від 17.03.2008 р. вбачається, що відправником вантажу було нанесено захисне маркування (вапно) для забезпечення збереження вугілля.

Зазначене свідчить про те, що Одеською залізницею взято до перевезення вантаж вугілля у кількості 69000 кг. Маркування здійснено вапном. При відвантажені виявлено недостачу у розмірі 3200 кг. В ході розгляду справи, Одеською залізницею не доведено відсутність вини у нестачі вантажу при перевезенні у кількості 3200 кг.

Враховуючи викладене, суд вирішив покласти відповідальність за нестачу вантажу як на відправника, так і на перевізника, пропорційно вини кожного з них, згідно ст.ст. 27, 110, 111, 113-115 Статуту Залізниць України та ст.924 ЦК України.

Вартість однієї тони вугілля АМ складає 480,00 грн. без ПДВ (576 грн. з ПДВ).

Розрахунок вартості нестачі у розмірі 1048,32 грн., здійснено Позивачем правильно, з урахуванням норми нестачі (природного збитку і граничної розбіжності при визначенні маси нетто) у розмірі 1%.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, оскільки є обґрунтованими та підтвердженими наявними матеріалами справи.

Судові витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу віднести пропорційно за рахунок Відповідачів, згідно ст.ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись статтями 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Одеської залізниці (65012 м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19, код 01071315) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Украгрокомп" (65012, м. Одеса, вул. Морська, 5, код 23991045, п/р 26002301539385 в Одеському центральному ПІБ, МФО 328135) –524,16 грн. вартості нестачі вантажу; 51 грн. –держмита; 59 грн. –витрати на ІТЗ судового процесу.

3. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Центральна збагачувальна фабрика „Нагольчанська” ((94638, Луганська область, м. Антрацит, селище Дубовський, код 00179648) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Украгрокомп" (65012, м. Одеса, вул. Морська, 5, код 23991045, п/р 26002301539385 в Одеському центральному ПІБ, МФО 328135) –524,16 грн. вартості нестачі вантажу; 51 грн. –держмита; 59 грн. –витрати на ІТЗ судового процесу.

Рішення суду набуває законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Власова С.Г.

Рішення підписане 24.10.2008 р. в порядку ст. 85 ГПК України.