Рішення № 2284062, 16.09.2008, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.09.08 Справа № 20/361/08

Суддя Гандюкова Л.П.

м.Запоріжжя

За позовом Відкритого акціонерного товариства “Енергодарбуд”, Запорізька область, м.Енергодар

до Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом”, м.Київ, в особі Відокремленого підрозділу “Запорізька атомна електрична станція” ДП НАЕК “Енергоатом”, Запорізька область, м.Енергодар

про стягнення 23 790,00 грн.

Суддя Гандюкова Л.П.

Представники сторін:

Від позивача – Шкіндер Н.В. (дов. №173/01 від 20.06.2008р.);

Від відповідача – Шевченко Т.В. (дов. ВКР №550026 від 04.08.2008р.);

СУТНІСТЬ СПОРУ:

Заявлений позов про стягнення з відповідача на користь позивача суму боргу у розмірі 23 790,00 грн.

Ухвалою господарського суду від 23.06.2008р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 20/361/08, судове засідання призначено на 17.07.2008р. Ухвалою в.о. голови господарського суду строк вирішення спору у справі продовжений на один місяць –до 18.09.2008р. На підставі ст.77 ГПК України ухвалою суду від 17.07.2008р. розгляд справи відкладено на 16.09.2008р.

16.09.2008р. справу розглянуто, за згодою представників сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позивач підтримав позовні вимоги, викладені у позові, просить позов задовольнити на підставі ст.ст.173, 193 ГК України, ст.ст.509, 526,527 ЦК України, стягнути з відповідача суму 23 790 грн. заборгованості за виконані роботи згідно з договором підряду №11ТР-04 від 09.02.2004р.

Відповідач проти задоволення позову заперечив, мотивуючи наступним. Згідно з умовами договору підряду сторони домовились здійснювати розрахунок тільки за фактично виконані роботи, підставою для розрахунку є двостороннє узгоджений акт прийняття виконаних робіт. Сторонами було погоджено Акт №17-08 СЕМ прийому виконаних підрядних робіт, згідно з яким погоджено вартість робіт станом на серпень 2004р. в сумі 23 790 грн. Акт було підписано без зазначення поточної дати. Відповідно до п.2.2 договору розрахунок за виконані роботи здійснюється Замовником за фактично виконаний об’єм робіт після підписання акту приймання-здачі виконаних робіт протягом 30 днів. Таким чином, відповідач повинен був здійснити оплату за виконані за серпень 2004р. роботи до 31.09.2004р. Відповідно до ст.ст.256, 257 ЦК України строк позовної давності по сплаті даної заборгованості сплив 31.09.2007р. Позивач звернувся до суду 10.06.2008р., тобто після закінчення строку позовної давності. На підставі п.4 ст.267 ЦК України просить застосувати позовну давність, у задоволенні позову відмовити.

Позивач стосовно заперечень відповідача надав наступне пояснення. Згідно з ч.1 ст.264 ЦК України та листа Вищого господарського суду України від 07.04.2008р. №01-8/211 перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Відповідачем неодноразово підписувалися акти звірки взаємних розрахунків, в яких заборгованість в сумі 23 790- грн. за договором №11ТР-04 відповідачем підтверджувалася. Відповідач своїми діями переривав перебіг позовної давності, а саме: 28.07.05р. відповідачем здійснений залік зустрічних однорідних вимог, про що свідчить акт звірки станом на 01.08.2005р.; станом на 01.01.2007р. заборгованість була відновлена боржником в бухгалтерському обліку на підставі листа №410/01 від 05.10.2006р., що підтверджується актом звірки розрахунків №54 станом на 01.01.2007р. При цьому, відповідачем не заявлялося про відсутність боргу по договору. Визнання особою боргу є визнання зобов’язання перед кредитором, оскільки настання строку виконання зобов’язань робить сторону зобов’язаною та припиняється тільки у випадках, передбачених главою 50 ЦК України, зокрема, виконання належним чином. Таким чином, з настанням строку виконання зобов’язання особа, яка визнає наявність боргу шляхом її підтвердження, є зобов’язаною у відношення до кредитора. Згідно з п.9.1 договору підряду №11ТР-04 від 09.02.2004р., він діє до повного виконання сторонами. На даний момент цей договір не припинив свою дію, тому позивач має право здійснити свої права по стягненню заборгованості.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

09.02.2004р. між Державним підприємством “НАЕК “Енергоатом” в особі Відокремленого підрозділу “Запорізька АЕС” (Замовник, відповідач у справі) та ВАТ”Енергодарбуд” (Генпідрядник, позивач) укладено договір підряду №11ТР-04, згідно з яким відповідач доручив, а позивач взяв на себе зобов’язання виконати роботи на антикорозійний захист обладнання власними або залученими силами по об’єкту “Блок №6РО, пом.403/1,2; 425; 434/1,2; 512/1-3; 615/1,2; 903/1,2; 1039/1,2; 803/1,2; 1030/1,2; 435”.

Згідно з п.п.2.1, 2.2, 3.1 договору вартість робіт по договору визначається договірною ціною та складає 80816 грн., в т.ч. ПДВ. Розрахунок здійснюється за фактично виконаний обсяг робіт шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок підрядника протягом 30 банківських днів після підписання Акту здачі-приймання виконаних робіт. Підрядник до 25 числа звітного місяця надає замовнику акти приймання виконаних робіт по формі КБ-2 з розшифруванням витрат по договірним цінам.

Договір вважається укладеним та набравши силу з моменту його підписання та діє до повного виконання сторонами зобов’язань (п.9.1).

Сторонами підписано Акт №17-08 СЕМ приймання виконаних підрядних робіт за серпень 2004р., згідно з яким вартість робіт склала 23790 грн. В акті в графі підписання з боку Замовника зазначено дату 30.08.2004р.

25.10.2006р. позивач направив відповідачеві претензію з вимогою сплатити суму 23790 грн. заборгованості за договором підряду №11ТР-04 від 09.02.2004р., яка залишилася без відповіді. Сума заборгованості відповідачем не сплачена.

18.06.2008р. позивач звернувся до суду з вимогою стягнути з відповідача суму 23790 грн. заборгованості.

Згідно з ст.ст.525, 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Аналогічний припис містить п.п.1, 7 ст.193 Господарського кодексу України.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов’язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст.ст. 11, 509 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов’язків (зобов’язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є договір.

Відповідач не надав суду доказів виконання зобов’язання і перерахування позивачу заявленої суми 23 790 грн. основного боргу.

Відповідно до ст.ст.256-258 цього Кодексу встановлено строки, у межах яких особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (позовна давність). Так, згідно з приписами ст.257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно з положеннями ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Суд не вбачає підстав для застосування позовної давності, про яку заявлено у відзиві відповідача, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов’язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Разом з тим, згідно з ст.264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дій, що свідчать про визнання нею свого боргу або іншого обов’язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново.

Надані позивачем матеріали свідчать, що господарським судом Запорізької області розглянуто справу №9/219д/06 за позовом ВАТ “Енергодарбуд” до ДП “НАЕК “Енергоатом” в особі ВП “Запорізька атомна електрична станція” про визнання недійсною угоди про взаємозалік. Рішенням від 27.09.2006р. у даній справі позов задоволений, рішення набрало законної сили.

Відповідно до ст.35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Судом, зокрема, встановлено, що відповідач (ДП “НАЕК “Енергоатом” в особі ВП “ЗАЕС”) направив на адресу позивача (ВАТ “Енергодарбуд”) заяву № 08/03-6015 від 24.12.2004 про припинення зобов’язань заліком зустрічної однорідної вимоги, згідно з якою у відповідності зі ст.601 ЦК України заявив про припинення зустрічних однорідних грошових вимог заліком на суму 23 790,00 грн. В цьому листі зазначено, що після проведення заліку ДП НАЕК “Енергоатом” в особі ВП “Запорізька АЕС” перед ВАТ “Енергодарбуд” за договором № 11ТР-04 від 09.02.04р. заборгованості не має.

05.10.2006р. ВАТ “Енергодарбуд” направив відповідачу лист №140/01 “Про відновлення суми в бухгалтерському обліку”, відповідно до якого на виконання рішення господарського суду від 27.09.2006р. у справі №9/219д/06 просив відновити в бухгалтерському обліку суму 23 790 грн.

Між сторонами підписано Акт №54 звірки взаємних розрахунків, в якому станом на 01.01.2007р. відповідачем визнано суму заборгованості за договором №11ТР-04 в сумі 23 993 грн. При цьому ДП НАЕК “Енергоатом” в особі ВП “Запорізька АЕС” не заявляв про відсутність заборгованості за договором №11ТР-04 з мотивів відсутності зобов’язання чи внаслідок спливу строків позовної давності.

Таким чином, оскільки відповідачем вчинено дії, які свідчать про визнання ним свого боргу, перебіг позовної давності почався заново.

Згідно з ст.599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення на користь позивача основного боргу 23 790 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 22, 49, 82–85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” (01032, м.Київ, вул..Вєтрова,3, код ЄДРПОУ 24584661) в особі Відокремленого підрозділу “Запорізька атомна електростанція” (71500,Запорізька область, м.Енергодар, код ЄДРПОУ 19355964) на користь Відкритого акціонерного товариства “Енергодарбуд” (71500, Запорізька область, м.Енергодар, вул.Промислова, 44-Б, (а/с101), р/р26009301190151 у відділенні АК “Промінвестбанк” м.Енергодар, МФО 313098, код ЄДРПОУ 00120052) суму 23 790 грн. боргу, суму 237 грн. 90 коп. витрат на державне мито, суму 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Л.П. Гандюкова

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання. Рішення підписано у повному обсязі 29.10.2008р.