Ухвала суду № 2283130, 04.11.2008, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

04.11.08 р. № 17/31

за заявою стягувача: Відділу освіти Артемівської райдержадміністрації, с. Оспине,

боржник : Луганська селищна рада, смт. Луганське,

ВДВС : підрозділ примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби головного управління юстиції у Донецькій області, м. Донецьк,

за участю Головного управління Державного казначейства України у Донецькій області, м. Донецьк та – Управління Державного казначейства у м. Артемівську, м. Артемівськ

про виправлення наказу господарського суду Донецької області від 02.06.2008р. та рішення від 05.05.08р. по справі № 17/31

Суддя господарського суду Донецької області: Татенко В. М.

В засіданні суду брали участь представники:

від стягувача : Літвиненко М.О. - довіреність

від боржника : Неледва Г.П.

від ВДВС : не з’явився

від ГУ ДКУ у Донецькій області : Крижанівська Т.В. – довіреність

Відділ освіти Артемівської райдержадміністрації звернувся до господарського суду Донецької області із заявою про виправлення наказу господарського суду Донецької області від 02.06.2008р. та рішення від 05.05.08р. по справі № 17/31, порушеній за позовом до про стягнення 2578,17 грн.

За заявою стягувач з посиланням на ст. 117 ГПК України просить суд:

внести зміни до рішення суду від 05.05.2008 року у справі № 17/31 та до наказу про примусове виконання рішення суду від 02.06.2008 № 17/31 де зазначити:

- рахунок боржника, з якого необхідно провести стягнення : Луганська селищна рада р/р 35412003002145 в ГУДКУ Донецької області МФО 834016 код 04341554;

- в резолютивній частині рішення визначити за що заборгованість у сумі 2578,17 грн. для визначення економічної суті боргу та проведення стягнення

Виходячи з ч. 1 ст. 89 ГПК України суддя за заявою сторони або за своєю ініціативою виправляє допущені в рішенні, ухвалі описки чи арифметичні помилки, не зачіпаючи суті рішення. Згідно ч. 2 ст. 117 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, який видав наказ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні.

Як встановлено судом рішенням від 05.05.2008р. господарський суд стягнув з Луганської селищної ради, на користь Відділу освіти Артемівської райдержадміністрації заборгованість у сумі 2578,17 грн.; 102,00 грн. – на відшкодування витрат по сплаті державного мита; 118,00 грн. – на відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На виконання зазначеного рішення судом був виданий наказ від 02.06.2008р. про примусове виконання рішення суду.

ВДВС Постановою від 13.08.2008 р. відкрив виконавче впровадження та надіслав платіжні вимоги № 9-7 від 22.09,2008р. з реєстром платіжних вимог до Управління Державного казначейства у м. Артемівську Головного управління Державного казначейства України у Донецькій області (далі – «Управління»). Листом № 19.19/04-15/1484 від 25.09.08р. Управління відмовилось виконувати наказ господарського суду від 02.06.2008р. № 17/31 та повернув його разом із згаданими платіжними вимогами з посиланням на те, що господарським судом при видачі наказу та прийняті рішення були порушені вимоги ст. 117 ГПК України, а саме:

- не зазначено в наказі про примусове виконання рахунок боржника з якого необхідно провести стягнення;

- в резолютивній частині рішення не визначено за що заборгованість у сумі 2’578,17 грн.

у зв’язку з цим Управління не може визначити економічну суть боргу та провести стягнення.

За поясненням представника Головного управління Державного казначейства України у Донецькій області (далі – «ГУ ДКУ у Донецькій області») Управління правомірно відмовило у списанні спірної суми з боржника, оскільки відповідно до порядку виконання рішень про стягнення коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти державного та місцевого бюджетів, або бюджетних установ затвердженого, постановою Кабінету Міністрів України від 09.07.2008р. № 609 Орган Державного казначейства не здійснює безспірне списання коштів та протягом трьох робочих днів повертає стягувану без виконання платіжну вимогу та супровідні документи, якщо призначення коштів, які обліковуються на рахунку, зазначеної в платіжній вимозі не відповідає економічній сутності заборгованості. У випадку, якщо у судовому рішенні не встановлено певний порядок і спосіб виконання судового рішення, шляхом визначення конкретного рахунку орган Державного казначейства не виконує рішення суду.

Проте такими діями Управління погодитись не можна, виходячи з наступного.

Згідно вимог ст. 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження»

Частина 1 ст. 117 ГПК України передбачає, що наказ має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України «Про виконавче провадження».

Вимоги щодо змісту виконавчого документу, визначені ст. 19 зазначеного Закону, п. 3 ч. 1 якої визначено, що у виконавчому документі, зокрема, мають міститись найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові за його наявності для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника за його наявності (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника за його наявності (для фізичних осіб - платників податків), а також інші відомості, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, такі як дата і місце народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника тощо.

Під час розгляду справи та прийняття рішення відомості щодо рахунків боржника, з яких має стягуватись спірна сума, суду відомі не були. У зв’язку з чим суд правомірно не зазначив ці відомості ні у рішенні, ані у наказі. Наказ суду від 02.06.2008р. повністю відповідає вимогам ст. 19 Закону. Будь-яких помилок при друкуванні рішення та наказу суд не припускався.

Дійсно, механізм виконання рішень про стягнення коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, шляхом безспірного списання, у тому числі з реєстраційних та спеціальних реєстраційних рахунків розпорядників та одержувачів бюджетних коштів, відкритих в органах Державного казначейства, що прийняті судовими та іншими державними органами, які відповідно до закону мають право приймати такі рішення («державні органи») передбачений «Порядком виконання рішень про стягнення коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти державного та місцевих бюджетів, або бюджетних установ», затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 9 липня 2008 р. № 609 (далі – «Порядок»).

Пунктом 20 Порядку передбачено, що у разі коли у виконавчому документі та / або платіжній вимозі, та / або ухвалі суду (постанові слідчого, державного виконавця) код економічної класифікації видатків бюджету не зазначено, орган Державного казначейства надсилає запит до боржника щодо визначення коду, за яким здійснюватиметься безспірне списання та / або на який накладатиметься арешт.

Доказів звернення Управління до боржника із зазначеним запитом щодо визначення коду, за яким здійснюватиметься безспірне списання за наказом господарського суду, ГУ ДКУ у Донецькій області суду не надало.

За п. 21 Порядку орган Державного казначейства не здійснює безспірне списання коштів та протягом трьох робочих днів повертає стягувачу без виконання платіжну вимогу та супровідні документи, якщо:

1) платіжна вимога оформлена з порушенням вимог Національного банку до заповнення реквізитів розрахункових документів;

2) платіжна вимога надійшла після закінчення строку, зазначеного у пункті 17 цього Порядку;

3) платіжна вимога надійшла до органу Державного казначейства, який не здійснює обслуговування боржника;

4) відсутні оригінали виконавчих документів (у тому числі постанови про стягнення виконавчого збору, про стягнення витрат у разі, коли суми за такими постановами включені до суми платіжної вимоги);

5) сума, зазначена у платіжній вимозі, перевищує суму, яка підлягає сплаті відповідно до документів, на підставі яких здійснюється списання (виконавчий документ, постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору та стягнення витрат на проведення виконавчих дій);

6) рахунок, зазначений у платіжній вимозі, не належить боржнику;

7) відсутні відкриті асигнування за відповідним кодом програмної класифікації видатків бюджету (кодом тимчасової класифікації видатків та кредитування місцевих бюджетів), кодом економічної класифікації видатків бюджету (загальним фондом бюджету та іншими коштами спеціального фонду) та власні надходження (за спеціальним фондом бюджету);

8) на рахунок боржника за відповідним кодом економічної класифікації видатків бюджету накладено арешт відповідно до іншого рішення державного органу;

9) кошторис боржника (крім спеціального фонду в частині власних надходжень) не містить відповідного коду економічної класифікації видатків бюджету, за яким необхідно здійснити безспірне списання;

10) призначення коштів, які обліковуються на рахунку, зазначеному в платіжній вимозі, не відповідає економічній сутності заборгованості.

Підстави для відмови у виконанні платіжної вимоги зазначаються на звороті першого примірника платіжної вимоги, засвідчуються підписом відповідальної особи, скріпленим печаткою відповідного органу Державного казначейства.

У випадку, передбаченому підпунктом 9 цього пункту, на виконавчому документі та платіжній вимозі, що повертаються боржнику, робиться напис: "Кошторис боржника не містить коду економічної класифікації видатків бюджету, за яким необхідно здійснювати безспірне списання", що засвідчується підписом керівника або заступника керівника відповідного органу Державного казначейства, який обслуговує боржника.

Як вбачається можливість повернення виконавчого документу та/або платіжної вимоги без виконання лише через «…не можливість відповідного органу Держказначейства визначити економічну суть боргу…» Порядком не передбачена.

Жоден пункт Порядку не надає органам Держказначейства оцінювати законність чи правомірність як підстав прийнятих судом рішень та виконавчих документів, так і їх змісту.

Тобто, дії Управління стосовно відмови виконувати наказ господарського суду від 02.06.2008р. № 17/31 та – повернення його разом із платіжними вимогами ВДВС з посиланням на те, що господарським судом при видачі наказу та прийняті рішення нібито були порушені вимоги ст. 117 ГПК України, є неправомірними та такими, що порушують вимоги діючого законодавства, зокрема – ч.2 ст. 19 Конституції України, якою передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи вищевикладене, зважаючи на те, що помилок при друкуванні рішення та наказу суд допущено не було, керуючись ст.ст. 86, 89, 90, 117 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Відділу освіти Артемівської райдержадміністрації про виправлення наказу господарського суду Донецької області від 02.06.2008р. та рішення від 05.05.08р. по справі № 17/31 відмовити.

За результатами розгляду справи надіслати окрему ухвалу на адресу Головного управління Державного казначейства України у Донецькій області, м. Донецьк

Суддя Татенко В.М.