Рішення № 2280084, 23.10.2008, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"23" жовтня 2008 р.

Справа № 26/553-06-12754

За позовом : відкритого акціонерного товариства „Машинобудівний завод „Елем”

До відповідача : товариства з обмеженою відповідальністю „Інтерсервіс”

про стягнення 294 522 грн. 84 коп.

Суддя Никифорчук М.І.

за участю представників :

від позивача : Цибулевський А.В. за довіреністю від 06.10.2008р. (судові засідання

15.01.2007р., 22.01.2007р., 26.01.2007р., 16.10.2008р., 20.10.2008р.);

від відповідача : Кіртоко А.В. за довіреністю від 06.10.2008р. №1;

Суть спору : позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідача суми основного боргу по договору від 24.06.2003 р. № 276/2003 р. на виготовлення і поставку обладнання та нарахованих сум пені, інфляційних витрат та 3% річних.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, господарський суд, -

у с т а н о в и в :

Позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача боргу по договору від 24.06.2003 р. № 276/2003 р. на виготовлення і поставку обладнання в розмірі сум основного боргу –255 816 грн.; пені в сумі 31672 грн. 68 коп.; інфляційних витрат в сумі 1770 грн. 99 коп.; 3% річних в сумі 5263 грн. 17 коп. посилаючись на наступне.

23 червня 2003 р. між сторонами по справі був укладений договір № 276/2003 на виготовлення і поставку обладнання( далі –договір), згідно з яким позивач зобов’язався виготовити і поставити на користь відповідача комплект обладнання, а відповідач взяв на себе зобов’язання прийняти виготовлений позивачем комплект обладнання і сплатити його вартість. Перелік обладнання, що підлягає виготовленню і поставці приведений у Додатку № 1 до договору, який є невід’ємною частиною Договору, зазначений в Додатковій угоді № 1 до Договору від 13.11.2003 р. та Додатковій угоді № 2 до Договору від 16.08.2004 р.

Загальна вартість обладнання, що підлягає виготовленню і поставці, визначається додатком № 1 до Договору з подальшими змінами, а також вартістю всього поставленого за Договором устаткування, прийнятого замовником, і складає 534316 грн.

На виконання договору позивач в повному обсязі виконав свої зобов’язання за Договором, виготовивши комплект обладнання і передав його відповідачеві в повному обсязі, про що свідчать акти приймання –передачі :

- акти приймання –передачі №№ 1,2,3 від 16.08.2004 р., ( видаткова накладна № ЕЛ –0000154 від 16.08.2004 р., довіреність на отримання ТМЦ серії ЯИЗ № 598076 від 16.08.2004р.;)

- акт приймання –передачі № 4 від 25.10.2004 р. ( видаткова накладна № ЕЛ –0000191 від 25.10.2004 р., довіреність на отримання ТМЦ серії ЯВИ № 083421 від 25.10.2004р.; видаткова накладна № ЕЛ-0000154 від 16.08.2004 р.)

- акт приймання –передачі № 5 від 25.10.2004 р. ( видаткова накладна № ЕЛ –0000191 від 25.10.2004 р.,)

- акт приймання –передачі № 6 від 18.11.2004 р. ( видаткова накладна № ЕЛ –0000196 від 18.11.2004 р., довіреність на отримання ТМЦ серії ЯВИ № 083424 від 18.11.2004р. )

- акт приймання –передачі № 7 від 15.12.2004 р. ( видаткова накладна № ЕЛ –0000200 від 15.12.2004 р., довіреність на отримання ТМЦ серії ЯВИ № 083425 від 15.10.2004р. )

- акт приймання –передачі № 9 від 23.12.2004 р. ( видаткова накладна № ЕЛ –0000200 від 23.12.2004 р., видаткова накладна № ЕЛ-0000204 від 23.12.2004р.)

- акт приймання –передачі № 10 від 23.12.2004 р. ( видаткова накладна № ЕЛ –0000106 від 14.10.2004 р., довіреність на отримання ТМЦ серії ЯВИ № 083435 від 14.10.2005р. )

- акт приймання –передачі № 11 від 23.12.2004 р. ( видаткова накладна № ЕЛ –0000106 від 14.10.2004 р., довіреність на отримання ТМЦ серії ЯВИ № 083435 від 14.10.2005р.;

- акт приймання –передачі № 0000063 від 05.10.2005 р.

Відповідач виконав свої зобов’язання за Договором частково, сплативши платіжним дорученням № 39 від 22.07.2003 р. суму в розмірі 252500,00грн. і платіжним дорученням № 128 від 01.06.2005 р. суму в розмірі 26000,00 грн.

Таким чином, залишок вартості поставленого обладнання складає 255816 грн. що і є заборгованістю відповідача по Договору.

Відповідно до п.п. 3.2.2 договору кінцевий розрахунок здійснюється після передачі (поставки) обладнання замовнику ( відповідачу).

Листом від 24.10.2005 р. відповідачем був запропонований графік оплати вказаного обладнання, і листом від 28.10.2005 р. позивач погодив цей графік. Ці дії сторони здійснили на підставі приписів ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України, відповідно до яких допускається укладення договору ( правочину) у тому числі і його зміна та доповнення, шляхом обміну листами, оформленими належним чином.

Таким чином, відповідач повинен був розрахуватись з позивачем у наступні строки : у листопаді 2005 р. перерахувати суму в розмірі 44617,10 грн.; у грудні 2005 р. перерахувати суму в розмірі 50000 грн.; у січні 2006 р. перерахувати суму в розмірі 50000 грн.; у лютому 2006 р. перерахувати суму в розмірі 50000 грн. і в березні 2006 р. перерахувати суму в розмірі 50000 грн.

До запропонованого відповідачем графіку погашення заборгованості не була включена сума в розмірі 11198,90 грн.

Відповідач будь –яких проплат не здійснив.

Відповідно до приписів ч. 2 ст. 530 ЦК України, 18.09.2006 р. відповідачеві направлена вимога про оплату вартості поставленого обладнання протягом семи днів з моменту отримання ним вимоги. Але відповідач також будь-яких проплат не здійснив.

Відповідно до приписів ст. 625 ЦК України, відповідачеві нараховано індекс інфляції в сумі 1770 грн. 99 коп. та 3% річних в сумі 5263 грн. 17 коп. ( розрахунок додається ). Відповідно до п. 4.4 Договору, за яким за невиконання графіку платежів за Договором відповідач сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення, останньому нараховано пені в сумі 31672 грн. 68 коп.

Таким чином, загальна сума боргу відповідача складає : суму основного боргу в розмірі 255816 грн., суму пені в розмірі 31 672 грн. 68 коп., індексу інфляції в сумі 1770 грн. 99 коп. та 3% річних в сумі 5263 грн. 17 коп., а всього 294522 грн. 84 коп. тобто суму даного позову.

Представник відповідача вимоги не визнає, про що зазначив у відзиву на позов.

В засіданні суду оголошено перерва з 16.10.2008р. по 20.10.2008 р. та з 20.10.2008 р. по 23.10.2008 р. згідно приписів ст. 77 ГПК України.

Під час перерви з 20.10.2008р. на 23.10.2008р. представником позивача надана заява про закінчення розгляду справи у його відсутність.

26.01.2007р. ухвалою господарського суду Одеської області призначено судову експертизу та провадження по справі №26/553-06-12754 було зупинено до закінчення проведення експертизи.

12.09.2008р. до господарського суду Одеської області з Одеського Наукового-дослідного інституту судових експертиз (Миколаївське відділення) надійшов висновок експерта №1512 від 28.08.2008р. товарознавчої експертизи по справі №26/553-06-12754.

17.09.2008р. ухвалою господарського суду Одеської області провадження по справі № 26/553-06-12754 поновлено, так як обставини, які зумовили зупинення провадження по зазначеній справі були усунені.

У висновку товарознавчої експертизи № 1751 від 04.10.2004 р. по справі №26/553-06-12754, проведеної Одеським Науково-дослідним інститутом судових експертиз (Миколаївське відділення), зазначено, що на цей час лінія порошкового окрасу (обладнання) є робочою лінією, але з значними недоліками, вирішити питання про визначення проценту втрати якості обладнання із-за дефектів, не виявилось можливим, так як це можливо зробити тільки після випробувань у комплексі загального виробництва заводу, а також після серійного виробництва продукції.

З дослідницької частини цього висновку випливає, що лінія порошкового окрасу (обладнання) є робочою лінією, експертам не вдалося визначити проценту втрати якості обладнання та вирішити це питання однозначно.

Таким чином, оцінюючи висновок вказаної експертизи, суд приходить до висновку, що лінія порошкового окрасу (обладнання) є робочою лінією, а процент втрати якості якого не визначено.

Крім того, суд приймає вказаний висновок експерта до уваги, вважає його таким, що не впливає суттєво на вирішення спору.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши представника позивача, господарський суд прийшов до наступного висновку.

Згідно вимог статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Вищевикладені позивачем обставини, на думку суду, підтверджуються наданими позивачем доказами, які досліджені судом та які не викликають у суду сумніву.

До теперішнього часу вказана сума боргу відповідачем не сплачена, що свідчить про порушення з його боку вимог ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, згідно з якими зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться і одностороння відмова від виконання зобов’язань не допускається.

Наданий позивачем розрахунок штрафних санкцій, суд вважає правильним, таким що відповідає вимогам закону і тому приймає його до уваги.

Зазначені відповідачем у відзиву на позов заперечення щодо вимог позивача суд до уваги не приймає, оскільки вони суперечать матеріалам справи.

Аналізуючи вищевикладене у сукупності, господарський суд прийшов до висновку, що позивачем доведені приведені вище обставини наявними у справі доказами, тому суд вважає, що позов підлягає задоволенню в повному обсягу.

Оскільки даний спір виник у зв’язку з невиконанням відповідачем зобов’язань по вказаному договору, згідно приписів ст. ст. 44, 49 ГПК України, на нього покладаються судові витрати.

Враховуючи викладене і, керуючись ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, статями 33, 44, 49, 82 - 84 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

в и р і ш и в :

Позовні вимоги відкритого акціонерного товариства „Машинобудівний завод „Елем” - задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „ІНТЕРСЕРВІС” ( 65006, м.Одеса, вул. Вапняна, 52; р/р 26002219201 в АКБ „Порто-Франко”, МФО 328180, код ЄДРПОУ 31689692 ) на користь відкритого акціонерного товариства „Машинобудівний завод „Елем” ( 69035, м. Запоріжжя, пр. Маяковського, 11; р/р 26002001301144 в ФАКБ „Райффайзенбанк Україна” м. Запоріжжя, МФО 313872 ): суму основного боргу в розмірі 255816 (двісті п’ятдесят п’ять тисяч вісімсот шістнадцять) грн., суму пені в розмірі 31 672 (тридцять одна тисяча шістсот сімдесят дві) грн. 68 коп., індекс інфляції в сумі 1770 (одна тисяча сімсот сімдесят) грн. 99 коп. та 3% річних в сумі 5263 (п’ять тисяч двісті шістдесят три) грн. 17 коп., державного мита в сумі 2 945 (дві тисячі дев’ятсот сорок п’ять) грн. 23 коп. і витрати на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу в розмірі 118 (сто вісімнадцять) грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили згідно зі ст. 85 ГПК України, після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя Никифорчук М.І.