Рішення № 2274861, 03.06.2008, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

3 червня 2008 року Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська в складі:

головуючої судді Дубіжанської Т.О.

 при секретарі Рожко Я.С.

 за участю представника позивача Жили О.С.

 за участю відповідача ОСОБА_1

 за участю представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську справу за позовом ВАТ по газопостачанню і газифікації «Дніпрогаз» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

В лютому 2008 року позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просив ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача заборгованість за використаний природний газ в сумі 1054 грн. 30 коп., а також судові витрати по справі в сумі 81 грн. В обґрунтуванні своїх вимог позивач вказав на те, що він здійснює постачання природного газу відповідачу за адресою: АДРЕСА_1. По особовому рахунку НОМЕР_1 відповідач був зобов'язаний щомісячно погашати певні суми за використаний газ. Для здійснення розрахунків йому було видано розрахункову книжку. Однак відповідач не здійснював належним чином оплату за спожитий природний газ у зв'язку з чим за період з 31.05.1997 року по 29.02.2008 року виникла заборгованість в сумі 1054 грн. 30 коп., яку добровільно відповідач не сплачує. Також, відповідач відмовився укласти з позивачем договір про реструктуризацію заборгованості. У зв'язку з цим, позивач вимушений звернутися до суду з даним позовом.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги уточнила та просила стягнути з відповідача заборгованість за надані послуги з газопостачання в сумі 1070 грн. 58 коп., а також судові витрати по справі в сумі 81 грн., посилаючись на підстави зазначені у позовній заяві. Крім того, вона вказала, що заборгованість відповідача перед позивачем виникла за період з 31.05.1997 року по 29.02.2008 року.

Відповідач та його представник у судовому засіданні позовні вимоги визнали частково, просили застосувати позовну давність у три роки, встановлену ст. 257 ЦК України. Крім того, вони зазначили, що відповідач тільки з 08.11.2001 року став власником квартири АДРЕСА_1, згідно договору дарування від 01.08.2001 року, і проживає в ній з 17.03.2003 року. Проте позивач нарахував суму боргу відповідача за надані послуги з газопостачання за період з 31.05.1997 року по 29.02.2008 року, що не відповідає дійсності.

Вислухавши представників сторін та відповідача, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 150 ЖК України громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди.

Згідно ст. 162 ЖК України плата за комунальні послуги береться крім квартирної плати за затвердженими у встановленому порядку тарифами. Строки та розміри оплати встановлюються згідно Правил надання населенню послуг з газопостачання, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 2246 від 09.12.1999 року. Відповідно до п. 11 вказаних Правил, у разі відсутності лічильників газу плата за послуги з газопостачання розраховується відповідно до встановлених законодавством норм споживання та цін на газ. Норми споживання встановлені постановою Кабінету Міністрів України № 619 від 08.06.1996 року.

У судовому засіданні встановлено, що відповідач з 08.11.2001 року є власником квартири АДРЕСА_1, що підтверджено договором дарування, який зареєстровано 08.11.2001 року в Дніпропетровському бюро технічної інвентаризації за № 1222-415. (а.с. 20). Позивач здійснює постачання газу відповідачу по особовому рахунку НОМЕР_1, а тому згідно Правил надання населенню послуг по газопостачанню, затверджених постановою КМУ № 2246 від 09.12.1999 року, відповідач з 08.11.2001 року зобов'язаний здійснювати оплату за використаний газ. Згідно розрахунку суми заборгованості за використаний газ за період з 30.11.2001 року по 29.02.2008 року (а.с. 7), заборгованість відповідача складає 648 грн. 27 коп.

В судовому засіданні позивач та його представник заявили про застосування до вимог позивача позовної давності у три роки.

Відповідно до ч. 3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Згідно ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Таким чином, з урахуванням строку позовної давності, тобто з 31.03.2005 року по 29.02.2008 року (остання дата у розрахунку суми заборгованості), сума заборгованості відповідача за надані послуги з газопостачання складає 289 грн. 47 коп., яку необхідно стягнути на користь позивача.

Відповідно до ст. 79, ч. 1 ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача також слід стягнути сплачений судовий збір в сумі 51 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 грн., а всього 81 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 257, 267 ЦК України, ст. ст. 150, 162 ЖК України, ст. ст. 10, 57-61, 79, 81, 88, 209, 212-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ВАТ по газопостачанню і газифікації «Дніпрогаз» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ВАТ по газопостачанню і газифікації «Дніпрогаз» на р/р 2603030233055 в ЦВ «Промінвестбанк», МФО 305437, ЄДРПОУ 20262860, в рахунок погашення збитку 192 грн. 56 коп., а також судові витрати по справі у сумі 81 грн. на р/р 2600830133055 в ЦВ «Промінвестбанк», МФО 305437, ЄДРПОУ 20262860.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

 Суддя Т. О. Дубіжанська