Постанова № 227261, 30.10.2006, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.10.06 р. Справа № 33/287

Господарський суд Донецької області, у складі головуючого судді Новикової Р.Г., при секретарі судового засідання Овчиннікової В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали:

за позовною заявою Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів м. Донецьк

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Виробничо-будівельна-торгівельна компанія „Шпиль” м. Донецьк

про стягнення 571грн.64коп.

за участю представників:

від позивача: Проценко О.І. – за дов. від 20.07.2006р.

від відповідача: не з’явився

СУТЬ СПОРУ: Донецьке обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів м.Донецьк звернулось до Товариства з обмеженою відповідальністю „Виробничо-будівельна-торгівельна компанія „Шпиль” м. Донецьк із адміністративним позовом про стягнення штрафних санкцій у розмірі 550грн. та нарахованої пені 21грн.64коп.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на недотримання відповідачем вимог Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” №875-XII від 21.03.1991р., екземпляр звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2005р. за формою №10-ПІ; розрахунок суми позову та пені; лист Донецького міського центру зайнятості №02-09/1450 від 28.04.2006р.; лист Управління праці та соціального захисту населення Київської районної у м. Донецьк ради №2587/04 від 21.07.2006р.

Як зазначає позивач, відповідно до показників Звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2005р. (форма №10-ПІ) середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу на підприємстві відповідача становила 8 осіб. З урахуванням цих даних та на підставі статті 19 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” №875-XII від 21.03.1991р. норматив робочих місць, розрахований позивачем, становить 1 робоче місце. Фактично на підприємстві не працював інвалід.

Відповідно до статті 20 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” сума штрафних санкцій за 1 нестворене робоче місце для інваліда дорівнює 550грн.

На підставі статі 20 вищенаведеного закону позивачем була нарахована пеня за період з 15.04.2006р. по 18.08.2006р., яка дорівнює 21грн.64коп.

Ухвалою від 31.08.2006р. було порушено провадження у справі в адміністративній справі №33/287 та призначено попереднє засідання на 20.09.2006р.

У підготовчому засіданні від 20.09.2006р. представнику позивача було роз’яснено права та обов’язки та повідомлено про можливість примирення згідно зі статтею 113 Кодексу адміністративного судочинства України. Позивач не відмовився від заявлених вимог.

Представник відповідача в попереднє засідання не з’явився, документи, витребувані судом не надав.

У зв’язку з цим суд вдруге викликав представників сторін у засіданні від 05.10.2006р.

За наслідками підготовчого провадження суд постановив ухвалу від 05.10.2006р. про закінчення підготовчого провадження і призначення справи до судового розгляду на 18.10.2006р.

У судовому засіданні від 18.10.2006р. головуючим були роз’яснені процесуальні права та обов’язки позивачу, передбачені статтями 49, 51, 54, 65-68 Кодексу адміністративного судочинства України. Позивач не відмовився від адміністративного позову.

Відповідач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, витребувані документи суду не надав.

На підставі статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України судовий розгляд справи був відкладений на 30.10.2006р.

Відповідно до пункту 8 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру, або за адресою, яка зазначена її представником, і це підтверджується підписом відповідної службової особи.

У звіті за формою №10-ПІ за 2005р., наданому відповідачем у січні 2006р. за підписом керівника та засвідченому печаткою, зазначено, що юридична адреса підприємства – 83054, м. Донецьк, вул. Політбійців, 14/13; фактична адреса – 83007, м. Донецьк, проспект Київський, 7.

Згідно листа Головного управління статистики у Донецькій області №22-2/3312 від 23.10.2006р. Товариство з обмеженою відповідальністю „Виробничо-будівельна-торгівельна компанія „Шпиль” м. Донецьк знаходиться у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України за адресою - 83054, м. Донецьк, вул. Політбійців, 14/13.

На обидві адреси судом направлялись ухвали суду в адміністративній справі №33/287, але вони повертались органом поштового зв’язку через відсутність адресата за вказаною адресою.

Під час судового розгляду були досліджені: Положення про Донецьке обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів; лист Донецького міського центру зайнятості №02-09/1450 від 28.04.2006р.; лист Управління праці та соціального захисту населення Київської районної у м. Донецьк ради №2587/04 від 21.07.2006р.; лист Головного управління статистики у Донецькій області №22-2/3312 від 23.10.2006р.

Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача господарський суд встановив наступне.

Наказом Міністерства праці та соціальної політики України №338 від 29.12.2004р. (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30.12.2004р. за №1671/10270) відповідно до пункту 2 Порядку сплати підприємствами (об'єднаннями), установами і організаціями штрафних санкцій до відділень Фонду соціального захисту інвалідів, акумуляції, обліку та використання цих коштів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1767 від 28.12.2001р., була затверджена форма №10-ПІ поштова - річна „Звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів”.

Вказана форма поширюється на всі юридичні особи та їх відокремлені підрозділи незалежно від форми власності і організаційно-правових форм господарювання, на яких працює від 8 і більше осіб. Звіт складається підприємствами щорічно і до 1 лютого, наступного після звітного періоду, подається за місцем державної реєстрації територіальному відділенню Фонду соціального захисту інвалідів.

Відповідно до показників статистичної звітності форми №10-ПІ за 2005 рік, загальна кількість працюючих на підприємстві відповідача у 2005 році становила 8 осіб, чисельність штатних працівників з числа інвалідів становила 0 осіб.

Кількість інвалідів – штатних працівників, які мають працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог статті 19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” №875-XII від 21.03.1991 становить 1 особа.

Норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів визначається виключно Законом України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” №875-XII від 21.03.1991.

Для підприємств (об'єднань), установ і організацій незалежно від форми власності і господарювання встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків від середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 чоловік - у кількості одного робочого місця.

Відповідно до частини першої статті 20 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” №875-XII від 21.03.1991р. підприємства (об'єднання), установи і організації, де кількість працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів штрафні санкції, сума яких для підприємств (об'єднань), установ і організацій незалежно від форми власності та господарювання, на яких працює від 8 до 15 осіб, визначається у розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві (об'єднанні), у відповідній установі, організації.

Згідно пункту 3.6. Інструкції щодо заповнення форми №10-ПІ поштова – річна "Звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів", затвердженої наказом Мінпраці України №338 від 29.12.2004р. (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30 грудня 2004 р. за №1671/10270) дані щодо середньооблікової кількості штатних працівників облікового складу (рядок 01) та фонду оплати праці штатних працівників (рядок 04) повинні збігатися з відповідними показниками державного статистичного спостереження форми №1-ПВ термінова-місячна за січень-грудень звітного року.

У рядку 05 відображається середньорічна заробітна плата штатного працівника, яка розраховується за формулою: рядок 05 = рядок 04 * 1000/рядок 01.

Розмір середньої заробітної плати на підприємстві за 2005рік становить 1100грн., таким чином, сума штрафних санкцій за 1 робоче місце, не зайняте інвалідом, дорівнює 550грн.

Відповідно ст.11 Кодексу адміністративного судочинства України – розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Стаття 71 Кодексу адміністративного судочинства України зазначає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч.1 ст. 218 Господарського кодексу підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Частиною 2 наведеної статті встановлено, зокрема, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

До числа таких заходів відносяться обов’язки підприємства, визначені у пунктах 3, 5 та 14 Положення про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №314 від 03.05.1995р. Зокрема, у пункті 14 названого Положення передбачено, що підприємства інформують державну службу зайнятості та місцеві органи соціального захисту населення про вільні робочі місця та вакантні посади, на яких може використовуватися праця інвалідів.

Відповідно до наявних матеріалів справи (лист Донецького міського центру зайнятості №02-09/1450 від 28.04.2006р.; лист Управління праці та соціального захисту населення Київської районної у м. Донецьк ради №2587/04 від 21.07.2006р.) відповідач не повідомляв державну службу зайнятості чи органи соціального захисту населення про наявність вільних робочих місць для працевлаштування інвалідів та потребу підприємства у 2005 році в таких особах в цілому.

Відповідачем не надано доказів вжиття інших заходів, направлених на виконання обов’язку встановленого Законом України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” № 875-ХІІ від 21.03.1991р., а саме - визначення видів виробництв, цехів та дільниць, посад, де доцільно використовувати працю інвалідів; включення заходів до колективного договору, та інше.

Норми Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” №875-ХІІ від 21.03.1991р., встановлюючи обов’язковість забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків від середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, не роблять виключень з цього правила залежно від результатів фінансово-господарської діяльності підприємства.

З урахуванням викладеного, вимоги позивача про стягнення суми штрафних санкцій у розмірі 550грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до пункту 4 Порядку сплати підприємствами (об'єднаннями), установами і організаціями штрафних санкцій до відділень Фонду соціального захисту інвалідів, акумуляції, обліку та використання цих коштів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1767 від 28.12.2001р. (далі –Порядок) суми штрафних санкцій сплачуються підприємствами самостійно не пізніше 15 квітня року, що настає за звітним.

Згідно із частиною 2 статті 20 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” №875-XII від 21.03.1991р. порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Позивачем була нарахована пеня у розмірі 21грн.64коп. за період з 15.04.2006р. по 18.08.2006р. з використанням ставки Національного банку України у розмірі 9,5%, чинної до 10.06.2006р.

Порядок сплати адміністративно-господарських санкцій і пені до відділень Фонду соціального захисту інвалідів, їх акумуляції, обліку, а також з урахуванням пропозицій всеукраїнських громадських організацій інвалідів - використання цих коштів затверджується Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 10 Порядку встановлено, що порушення термінів сплати штрафних санкцій тягне за собою нарахування пені із суми недоїмки за кожний день прострочення, включаючи день сплати, в розмірі, передбаченому законом.

Таким чином, сума пені розраховується у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання із використанням облікової ставки Національного банку України, чинної на кожний конкретний день.

Постановою Національного банку України №275 від 09.08.2005р. з 10 серпня 2005р. була встановлена облікова ставка на рівні 9,5% річних. Листом Національного банку України №14-011/1373-6039 від 06.06.2006р. починаючи з 10 червня 2006р. встановлена облікова ставка 8,5% річних.

З урахуванням викладеного, розмір пені за період з 15.04.2006р. по 18.08.2006р., нарахований внаслідок несплати штрафних санкцій, становить 20грн.09коп.

Таким чином, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів м. Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю „Виробничо-будівельна-торгівельна компанія „Шпиль” м. Донецьк із адміністративним позовом про стягнення штрафних санкцій у розмірі 550грн. та нарахованої пені 20грн.09коп. У задоволенні решти позовних вимог щодо стягнення 01грн.55коп. пені слід відмовити.

На підставі норм матеріального права, передбачених ст.ст. 18, 19, 20 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” №875-ХІІ від 21.03.1991р., Положенням про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №314 від 03.05.1995року, ст. 218 Господарського кодексу України, а також керуючись 1, 2, 4, 5, 6, 10, 11, 12, 14, 15, 23, 35, 48, 50, 69-71, 79, 81, 82, 86, 87, 89, 92, 94, 98, 107, 110, 112, 121, 122-170, 254, 263 Прикінцевими та Перехідними положеннями Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів м. Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю „Виробничо-будівельна-торгівельна компанія „Шпиль” м. Донецьк про стягнення штрафних санкцій у розмірі 550грн. та нарахованої пені 21грн.64коп. – задовольнити частково.

Стягнути з на користь Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів м. Донецьк (83073, м. Донецьк, вул. Університетська, буд. 91, МФО 834016, ЄДРПОУ 24164870) суму штрафних санкцій у розмірі 550грн. та нарахованої пені 20грн.09коп.

У задоволенні позовних вимог про стягнення нарахованої пені в розмірі 01грн.55коп. відмовити.

У судовому засіданні 30.10.2006р. було оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

Повний текст виготовлено 06.11.2006р.

Суддя Новікова Р.Г.

Надруковано 3 примірника: 1 – позивачу; 1 – відповідачу; 1 – до справи