Ухвала суду № 226857, 31.08.2006, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

                                             І М Е Н Е М       У К Р А Ї Н И

   31 серпня 2006року                                                                                  м. Київ

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючого – судді  Нечитайла О.М.,

суддів: Шипуліної Т.М.,Костенка М.І., Маринчак Н.Є., Сергейчука О.А.,

при секретарі:Бойченко Ю.П.,

розглянула у порядку попереднього провадження касаційну скаргу ВАТ «Львівський завод «Автонавантажувач» на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 31.05.2005 року по справі № 5/3044-12/385 за їх позовом до Державної податкової інспекції у м. Львові про визнання недійсними постанов про вилучення документів.

 Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія:

В С Т А Н О В И Л А :

В листопаді 2004 року ВАТ «Львівськийзавод «Автонавантажувач»звернулося з позовом до ДПІ у м. Львові про визнання недійсними постанов № 4/23-2 від 08.09.2004 року та № 6/23 від 08.10.2004 року про вилучення документів.

Вказував, що винесені відповідачем постанови № 4/23-2 від 08.09.2004 року та № 6/23 від 08.10.2004 року суперечать вимогам п.6 ст.11 Закону України «Про державну податкову службу», Інструкції «Про порядок вилучення посадовими особами органів державної податкової служби України у підприємств, установ та організацій документів, що свідчать про приховування (заниження) об’єктів оподаткування, несплату податків та інших платежів», затвердженої наказом ДПА України від 01.07.1998р. № 316, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 18.12.1998р. за N802/3242, а також Інструкції «Про порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби», затвердженої наказом ДПА України  від 17.03.2001р. № 110 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 23.03.2001р. за № 268/5459.

За таких обставин, просили позов задовольнити.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 31.05.2005 року було скасовано рішення господарського суду Львівської області від 17.01.2005 року про задоволення позову ВАТ «Львівський завод «Автонавантажувач» про визнання недійсними постанов про вилучення документів та постановлено нове – про відмову в задоволенні позову.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, позивач 14 листопада 2005 року подав касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 15 грудня 2005 року позивачу поновлено строк на касаційне оскарження, касаційна скарга прийнята до провадження суду, по ній відкрито касаційне провадження.

В касаційній скарзі ВАТ «Львівський завод «Автонавантажувач» просить скасувати постанову апеляційного суду та залишити без змін рішення суду першої інстанції з підстав порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права. Зокрема, на думку позивача, висновки суду суперечать вимогам п.6 та п.1 ст.11 Закону України «Про державну податкову службу» та іншим нормативним актам.

Касаційна скарга ВАТ «Львівський завод «Автонавантажувач» підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції – без змін з огляду на наступне.

Судами було встановлено, що відповідачем було проведено комплексну планову документальну перевірку ВАТ «Львівський завод «Автонавантажувач» з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.07.2002р. по 01.04.2004р. за результатами якої складено акт №133/23-2/05808758 від 19.11.2004р.

Постановою начальника ДПІ у м. Львові №4/23-2 від 08.09.2004р. постановлено провести вилучення документів ВАТ «Львівський завод «Автонавантажувач», а саме: головні книги за 2002-2004 роки, статутні та установчі документи зі змінами, книги продажу товарів (робіт, послуг), книги придбання товарів (робіт, послуг), банківські документи, податкові накладні, матеріали інвентаризації основних засобів і ТМЦ; акти приймання-передачі основних засобів, інвентарні картки основних засобів, нарахування амортизації основних засобів по податковому та бухгалтерському обліку, біржові угоди, експертні оцінки, первинні документи на відчуження майна.

Постановою начальника ДПІ у м. Львові №6/23-2 від 08.10.2004р. постановлено вилучити наступні документи: договори на надання послуг, договори оренди, договори переуступки боргу, договори на отримання (відпуск) ТМЦ, акти приймання-передачі векселів, журнали-ордери та відомості, первинні документи на надання (отримання) послуг та ТМЦ, технічні документації на земельні ділянки, акти погодження меж, договори купівлі-продажу нерухомості та акти прийому-передачі нерухомості, касові документи, чекові книжки, накази, табеля виходу на роботу. Відомості нарахування зарплати, лицеві рахунки, векселя отримані та видані.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та постановляючи нове – про відмову в задоволені позовних вимог, суд апеляційної інстанції правильно виходив з положень п.6 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу», п.9 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та інших нормативно-правових актів.

Так, відповідно до п.6 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу» органи державної податкової служби в установленому законом порядку мають право вилучати (із залишенням копій) у підприємств, установ та організацій документи, що свідчать про приховування (заниження) об’єктів оподаткування, несплату податків, інших платежів, та вилучати у громадян – суб’єктів підприємницької діяльності, які порушують порядок заняття підприємницькою діяльністю, реєстраційні посвідчення або спеціальні дозволи (ліцензії, патенти тощо) з наступною передачею матеріалів про порушення органам, що видали ці документи.

Інструкцією «Про порядок вилучення посадовими особами органів державної податкової служби України у підприємств, установ та організацій документів, що свідчать про приховування (заниження) об’єктів оподаткування, несплату податків та інших платежів», встановлено порядок вилучення у підприємств, установ та організацій тих документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків та інших обов’язкових платежів до бюджету, які свідчать про приховування (заниження) об’єктів оподаткування, несплату податків та інших платежів. Таке вилучення документів є заходом примусового позбавлення підприємств, установ та організацій незалежно від їх організаційно-правової форми власності (включаючи підприємства за участю іноземних юридичних і фізичних осіб), можливості користуватися зазначеними документами.

Відповідно до зазначеної Інструкції, вилученню у підприємств підлягають первинні документи (тобто письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення), грошові документи, облікові регістри (тобто носії спеціального формату (паперові, машинні) у вигляді відомостей, ордерів, книг, журналів машинограм тощо, призначені для хронологічного, систематичного або комбінованого нагромадження, групування та узагальнення інформації з первинних документів, що прийняті до обліку),  кошториси,  декларації  та  інші  документи,  пов’язані з бюджетом, а також інші довідкові матеріали та розрахунки, за винятком документів, що містять відомості, визначені в законодавчому порядку такими, що становлять державну таємницю.

Як зазначає п.3 Інструкції, якщо  під час перевірки встановлено факт приховування  (заниження) об’єктів оподаткування, несплати податків та інших платежів, то вилучення документів у підприємств провадиться на підставі письмово вмотивованої постанови органу державної податкової служби.

Як вбачається із матеріалів справи, оскаржувані постанови ДПІ у м. Львові про проведення вилучення документів оформлені за встановленою формою згідно із додатком 1 до Інструкції «Про порядок вилучення посадовими особами органів державної податкової служби України у підприємств, установ та організацій документів, що свідчать про приховування (заниження) об’єктів оподаткування, несплату податків та інших платежів», винесені на підставі акту №133/23-2/05808758 від 19.11.2004 року, який відповідає вимогам Порядку оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового та валютного законодавства суб’єктами підприємницької діяльності – юридичними особами, їх філіями, відділеннями та іншими відокремленими підрозділами.

За результатами документальної перевірки ВАТ «Львівський завод «Автонавантажувач» на підставі акту №133/23-2/05808758 від 19.11.2004 року, ДПІ у м. Львові прийнято податкові повідомлення-рішення, якими позивачу визначено у відповідності до Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкові зобов’язання.

Суд апеляційної інстанції правильно прийшов до висновку про наявність фактів приховування (заниження) позивачем об’єктів оподаткування, несплати податків та інших платежів на дату винесення оскаржуваних постанов та вилучення документів.

Такий висновок суду відповідає фактичними обставинам справи та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

подарської діяльності підприацівникамою, податку здійснює вільне розпорядження і реалізація яких

З огляду на те, що обставини по справі встановлені повно і правильно, на підставі належних і допустимих доказів, які були досліджені в судовому засіданні, суд апеляційної інстанції прийшов до обґрунтованого висновку, про відсутність підстав для визнання недійсними № 4/23-2 від 08.09.2004 року та № 6/23 від 08.10.2004 року про вилучення документів.

Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.

Відповідно до ч.1ст.224 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення – без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень та вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст.210, 220, 220-1, ст. 224,  231 та ч.5 ст.254  КАС України, колегія -

У Х В А Л И Л А:

Касаційну скаргу ВАТ «Львівський завод «Автонавантажувач» залишити без задоволення, а  постанову Львівського апеляційного господарського суду від 31.05.2005 року – залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня  відкриття таких обставин.

          Головуючий: ______ Нечитайло О.М.

Суддя-доповідач: ______  Шипуліна Т.М.

Судді:             ______ Костенко І.М.

______Маринчак Н.Є.

______ Сергейчук О.А.