Ухвала суду № 226817, 26.07.2006, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

                                                                                                                                 К/скарга №2-414/06

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

01010, м.Київ, вул.Московська, 8

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.07.2006 р.   Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого                Ланченко Л.В. (доповідач)

суддів                            Конюшка К.В.

                                       Нечитайла О.М.

                                       Пилипчук Н.Г.

                                       Степашка О.І.           

при секретарі:             Ільченко О.М.

за участю представників:

позивача: Михайлова К.І.

відповідача:Тарана О.П.

розглянувши касаційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції

на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 23.11.2004 р.

у справі№ 9/100-2

за позовом Виробничо-комерційної фірми "Інтегро"

доЛуцької об'єднаної державної податкової інспекції

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -

                                                                   ВСТАНОВИВ:

             У серпні 2004 року ВКФ «Інтегро»   звернулась до суду з позовом до Луцької ОДПІ про визнання недійсним, з врахуванням уточнених вимог, податкового повідомлення-рішення №0002662301/2 від 04.08.2004 р. на суму 35296,80 грн.

Позовні  вимоги обґрунтовані тим, що ним правомірно включено до складу валових витрат витрати по проведенню інспекції та сертифікації казеїну технічного на право отримання кошерного сертифікату у сумі 84007 грн., для подальшого використання у власній господарській діяльності.

 Рішенням Господарського суду Волинської області від 13.09.2004 р.,  в позові відмовлено.

Рішення мотивоване тим, що Єврейське Ортодоксальне об’єднання Америки не є уповноваженим органом із сертифікації, сертифікація проведена на добровільних засадах, згідно договору, а тому у позивача відсутні підстави для включення зазначених витрат до складу валових.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 23.11.2004 р. рішення Господарського суду Волинської області від 13.09.2004 р. скасовано, позов задоволено повністю.

Задовольняючи позов, суд апеляційної інстанції виходив з того, що Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» передбачає включення до складу валових витрат, витрат пов’язаних з підтвердженням відповідності продукції встановленим вимогам, відповідно до Закону України «Про підтвердження відповідності», який закріплює визнання відповідності міжнародних сертифікатів. Наявність у позивача Кошерного Сертифікату свідчить про відповідність  експортованого казеїну технічного кислотного єврейським ортодоксальним канонам і, відповідно до міжнародної практики, є передумовою для експорту товарів. Експорт казеїну згідно параметрів обумовлених контрактом, пов’язаний з господарською діяльністю позивача.

         У справі  відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Луцької ОДПІ,  у якій  ставиться питання про скасування судового рішення апеляційної інстанції, та залишення в силі рішення місцевого господарського суду.

Скарга мотивована тим, що згідно ст.12 Закону України «Про підтвердження відповідності» уповноваженими органами із сертифікації можуть бути виключно резиденти України. У даному випадку сертифікація проведена об’єднанням, яке не є уповноваженим органом із сертифікації, на добровільних засадах, а тому правові підстави для включення зазначених витрат до складу валових відсутні.

Позивач заперечень  на касаційну скаргу не подав,  його представник у судовому засіданні касаційної інстанцій, просив в задоволенні касаційної скарги відмовити, рішення суду апеляційної інстанції залишити без змін.

Перевіривши у відкритому судовому засіданні повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга  підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено у справі, відповідачем  проведена комплексна планова документальна перевірка фінансово-господарської діяльності з питань дотримання позивачем вимог податкового і валютного законодавства за період з 01.01.2002 р. по 31.12.2003 р. за результатами якої складено акт №13235 від 14.06.2004 р.

На підставі акту перевірку прийнято оспорюване повідомлення-рішення №0002662301/2 від 04.08.2004 р., яким позивачу визначено податкове зобов’язання з податку на прибуток у сумі 35296,80 грн.

Перевіркою встановлено  віднесення позивачем до валових витрат за ІІ квартал 2003 р. витрат на суму 84007 грн. на придбання кошерного сертифікату, виданого Єврейським ортодоксальним об’єднанням Америки на казеїн кислотний і казеїн марок 00445216, 00446799, 00447451, 00447991, 01528186, 30157316, 60444576.

Згідно пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»  до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв’язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, реалізацією продукції (робіт, послуг)  і охороною праці, з урахуванням обмежень, встановлених пунктами 5.3-5.8 цієї статті.

Відповідно до пп.5.2.15 п. 5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»  до валових витрат включаються суми витрат пов’язаних з підтвердженням відповідності продукції встановленим вимогами відповідно Закону України «Про підтвердження відповідності».

Відповідно до ст.12 Закону України «Про підтвердження відповідності», яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, підтвердження відповідності здійснюється акредитованими в установленому законодавством порядку органами із сертифікації будь-якої форми власності, які уповноважені на здійснення цієї діяльності в законодавчо регульованій сфері. Уповноваженими органами із сертифікації можуть бути виключно резиденти України.

Кошерний сертифікат позивачу виданий Єврейським ортодоксальним об’єднанням Америки, тобто не резидентом України.

Крім того, згідно ВМД №20101/3/006921 від 24.06.2003 р. експортовано звичайний технічний кислотний казеїн вищого ґатунку, в додатках міжнародної товаротранспортної накладної (СМК) до ВМД №20101/3/006921 відомості про кошерний сертифікат відсутні.

З огляду на викладене, суд першої інстанції, правильно оцінивши обставини справи, дійшов вірного висновку, що зазначене об’єднання не є уповноваженим органом із сертифікації, позивачем сертифікація проводилась на добровільних засадах, відповідно до  укладеного сторонами договору К 124429 від 28.10.2002 р. та акту виконаних робіт від 08.05.2003 р., а тому правові підстави для включення зазначених витрат до валових відсутні.

Суд апеляційної інстанції, повно та правильно встановивши обставини справи, дійшов помилкового висновку, про правомірність включення до складу валових - витрат позивача на придбання кошерного сертифікату на підставі ст.ст. 1, 21, 22 Закону України «Про підтвердження відповідності».

 За таких обставин, судова колегія вважає, що касаційна скарга відповідача підлягає задоволенню, постанова суду апеляційної інстанцій – скасуванню, а рішення місцевого господарського суду залишенню в силі.

           Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 226, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

 УХВАЛИВ:

            Касаційну скаргу Луцької об’єднаної державної податкової інспекції задовольнити. Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 23.11.2004 р. – скасувати. Рішення Господарського суду Волинської області від 13.09.2004 р. залишити в силі.

 Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.

                         Головуючий                                                              Л.В.Ланченко

                         Судді                                                                         К.В.Конюшко

                                                                                                            О.М.Нечитайло

                                                                                                             Н.Г.Пилипчук

                                                                                                            О.І.Степашко                                                                                                           

Повний текст ухвали складено 28.07.2006 р.