Ухвала суду № 226778, 26.07.2006, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

К/скарга №2-370/06

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

01010, м.Київ, вул.Московська, 8

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.07.2006 р. Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого Ланченко Л.В. (доповідач)

суддів Конюшка К.В.

Нечитайла О.М.

Пилипчук Н.Г.

Степашка О.І.

при секретарі: Ільченко О.М.

за участю представників:

позивача: не зявився.

відповідача: Скупінського О.В.

розглянувши касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Луганський ливарно-механічний завод»

на постановуЛуганського апеляційного господарського суду від 12.07.2005 р.

у справі№ 9/172н(4/300н)

за позовом Закритого акціонерного товариства «Луганський ливарно-механічний завод»

доДержавної податкової інспекції у Артемівському районі м.Луганська

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

ЗАТ «Луганський ливарно-механічний завод» звернулось до суду з позовом до ДПІ у Артемівському районі м.Луганська про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення №0001252301/0 від 03.08.2004 р., яким позивачу визначено податкове зобовязання по сплаті податку на додану в сумі 19071 грн.

Рішенням Господарського суду Луганської області від 27.05.2005 р., позов задоволено в повному обсязі.

Постановою Луганського апеляційного господарського суду від 12.07.2005 р. рішення місцевого господарського суду скасовано, у задоволенні позову відмовлено.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивовані тим, що позивач неправомірно включив до податкового кредиту суму за податковою накладною виданою ПП «Сатурн», яке не є платником податку на додану вартість, зареєстрованим у порядку, передбаченому п.9.6 ст.9 Закону України «Про податок на додану вартість» (далі Закон «Про ПДВ»).

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою позивача, у якій ставиться питання про скасування рішення суду апеляційної інстанції та залишення в силі рішення суду першої інстанції, з підстав неправильного застосування норм матеріального права.

Доводи касаційної скарги обґрунтовуються тим, що судовими інстанціями не встановлена вина позивача, як основа відповідальності за порушення податкової дисципліни; не дана належна оцінка всім доказам, зокрема тому, що акт про анулювання свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ контрагента позивача складено лише 04.02.2004 р.

Відповідач заперечень на касаційну скаргу не надав, його представник у судовому засіданні касаційної інстанцій, просив в задоволенні касаційної скарги відмовити, судове рішення апеляційної інстанції залишити без змін.

Позивач представника у судове засідання касаційної інстанції не направив, про час та місце розгляду справи повідомлений, справу розглянуто відповідно до вимог ч.4 ст.221 КАС України.

Перевіривши у відкритому судовому засіданні повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідачем проведено позапланову документальну перевірку дотримання позивачем вимог податкового та валютного законодавства з питань взаємовідносин з ПП «Сатурн» за період з 01.11.2002 р. по 30.11.2002 р. про що складено акт №768/23-01/00292824 від 30.07.2004 р.

Перевіркою встановлено порушення позивачем в листопаді 2002 р. пп.7.2.4 п.7.2, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону «Про ПДВ» при віднесенні до складу податкового кредиту суми податку в розмірі 19070,78 грн. на підставі податкової накладної №154 від 12.11.2002 р., виданої ПП «Сатурн».

На підставі акта прийняте податкове повідомлення-рішення №0001252301/0 від 05.08.2004 р., яким позивачу визначено суму податкового зобовязання зі сплати податку на додану вартість у розмірі 19071,00 грн.

Згідно пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону «Про ПДВ» не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними.

У разі, коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби, суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, встановлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Згідно пп.7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону «Про ПДВ» право на складення податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку на додану вартість у порядку, передбаченому ст.9 цього Закону.

Таким чином, обовязковою умовою складення податкової накладної є складання її особою, яка зареєстрована як платник податку в податкових органах та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника ПДВ.

Рішенням місцевого Краснодонського суду Луганської області від 10.11.2003 р., яке набуло законної сили у встановленому законом порядку, визнано недійсними установчі документи ПП «Сатурн» з 21.01.1997 р. та свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість №17308470 від 02.10.2002 р.

Ленінською МДПІ у м.Луганську, на виконання рішення суду, актом №1586 від 04.02.2004 р. анульовано свідоцтво про реєстрацію платником ПДВ ПП «Сатурн» з 02.10.2002 р.

З огляду на викладене, судова колегія вважає, що суд апеляційної інстанції повно та всебічно оцінивши обставини справи, з дотриманням норм матеріального та процесуального права дійшов вірного висновку про відсутність підстав для задоволення позову та визнання недійсним спірного податкового повідомлення-рішення.

Доводи касаційної скарги не беруться до уваги, оскільки вони не спростовують фактичних обставин справи, встановлених судом.

Рішенням місцевого суду визнані недійсними установчі документи, скасована державна реєстрація ПП «Сатурн», а також визнано недійсним свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ з 02.10.2002 р. Таким чином у позивача відсутні правові підстави для включення до складу податкового кредиту сум на підставі податкової накладної №154 від 12.11.2002 р. виданої ПП «Сатурн».

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Луганський ливарно-механічний завод» залишити без задоволення, а постанову Луганського апеляційного господарського суду від 12.07.2005 р. без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.

Головуючий Л.В.Ланченко

Судді К.В.Конюшко

О.М.Нечитайло

Н.Г.Пилипчук

О.І.Степашко

Повний текст ухвали складено 28.07.2006 р.