Ухвала суду № 226750, 12.07.2006, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ

____________

01010, м. Київ, вул. Московська, 8

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

“12” липня 2006 р. Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого Конюшка К.В.

суддів: Ланченко Л.В.

Нечитайла О.М.

Пилипчук Н.Г.

Степашка О.І.

при секретарі: Ткачук Н.В.

за участю представників:

позивача: не явка

відповідача: не явка

розглянувши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова на рішення господарського суду Львівської області від 14.07.2004р. та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 29.12.2004р.

у справі № 5/828-19/92

за позовом Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова

до Приватного підприємства «Галтехнобудекс»

про визнання податкового зобовязання

та за зустрічним позовом Приватного підприємства «Галтехнобудекс»

до Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення

В С Т А Н О В И В :

В березні 2004 року Державна податкова інспекція у Залізничному районі м. Львова звернулась до господарського суду Львівської області з позовом до Приватного підприємства «Галтехнобудекс» про визнання суми податкового зобовязання на загальну суму 1090738,05 грн. в порядку п.п.19.3.6 п.19.3 ст.19 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р. № 2181-III. В обґрунтування позовних вимог позивач послався, зокрема, на те, що відповідачем було зайво включено до складу податкового кредиту витрати по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними.

В ході вирішення спору відповідачем Приватним підприємством «Галтехнобудекс» було подано зустрічний позов до Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 15.03.2004р. № 000402600/0/5421, який мотивований тим, що при проведенні перевірки відповідача податковими органами було безпідставно використано непрямий метод нарахування суми податкового зобовязання.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 14.07.2004р. в задоволені первісного позову відмовлено. Зустрічний позов задоволено та визнано недійсним податкове повідомлення-рішення від 15.03.2004р. № 000402600/0/5421.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 29.12.2004р. рішення господарського суду Львівської області від 14.07.2004р. скасовано частково. А саме: в частині відмови у задоволенні позовних вимог Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова про визнання ПП «Галтехнобудекс» податкового зобовязання на загальну суму 1090734,50 грн. згідно з податковим повідомленням-рішенням № 000402600/0/5421 від 15.03.2004р. рішення суду першої інстанції залишено без змін, а в частині задоволення зустрічного позову про визнання недійсним названого податкового повідомлення-рішення - скасовано. Зустрічний позов залишено без розгляду.

Не погоджуючись з судовими рішеннями попередніх судових інстанцій, Державна податкова інспекція у Залізничному районі м. Львова оскаржила їх в касаційному порядку.

В касаційній скарзі скаржник просить скасувати рішення місцевого господарського суду і постанову апеляційного господарського суду з мотивів порушення судами норм матеріального права та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог за первісним позовом.

Представники сторін не зявились в судове засідання. Справу розглянуто відповідно до ч. 4 ст.221 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, розглянувши та обговоривши доводи касаційного подання, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права та матеріали справи, судова колегія вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено, ДПІ у м. Львові проведено перевірку ПП "Галтехнобудекс" з питань дотримання вимог податкового законодавства (з податку на додану вартість) за період з 08.01.2003р. по 30.06.2003р., за результатами якої було складено Акт № 17/26-0/489/32327170 від 10.03.2004р., в якому зазначено про зайве включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку, які не підтверджено податковими накладними. Тобто, на думку контролюючого органу, в даному випадку підприємством зайво включено до податкового кредиту суму 727 159,00 грн., в тому числі: квітень 2003р. - 83872,00 грн.; травень 2003р.-188635,00 грн. червень 2003р. - 454652,00 грн.

Перевірка ПП "Галтехнобудекс" була проведена у відповідності з п.3 Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження методики визначення сум податкових зобов'язань за непрямими методами" і п.4.3 ст.4 Закону № 2181-IIIу звязку з тим, що платник податків під час документальної перевірки не підтверджує розрахунки, які наведені в декларації, наявними документами обліку.

На підставі акту перевірки ДПІ у Залізничному районі м. Львова прийнято податкове повідомлення-рішення № 000402600/0/5421 від 15.03.2004р., яким відповідно до п.п.7.4.5 п.7.4 Закону №168/97-ВР, п.п.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000р. № 2181-III визначено позивачу податкове зобов'язання з податку на додану вартість на суму 727159,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 363579,5 грн.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ДПІ у Залізничному районі м. Львова за первісним позовом, місцевий господарський суд виходив з того, і з цим погодився апеляційний господарський суд, що податковим органом безпідставно нараховане податкове зобовязання ПП "Галтехнобудекс" з податку на додану вартість та штрафні санкції за непрямими методами. Також суди дійшли до висновку, що ПП "Галтехнобудекс" було подано податкові накладні за травень-червень 2003р., тобто за той період, за який ДПІ у Залізничному районі м. Львова, проведено нарахування податкового зобов'язання з податку на додану вартість.

Але з такими висновками судів попередніх інстанцій погодись неможливо, оскільки вони зроблені ними без дотримання вимог ст.ст. 33, 34, 43 Господарського процесуального кодексу України, який підлягав застосуванню на час прийняття оскаржуваних судових рішень.

Відповідно до п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону №168/97-ВР (в редакції станом на час проведення перевірки) не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

Як вбачається з Акта перевірки № 17/26-0/489/32327170 від 10.03.2004р., на час проведення ДПІ у м. Львові перевірки ПП "Галтехнобудекс" з питань дотримання вимог податкового законодавства (з податку на додану вартість) за період з 08.01.2003р. по 30.06.2003р. платник не підтвердив розрахунки, які були наведені в декларації, наявними документами обліку. При цьому в Акті зазначено, що засновник (керівник) підприємства ОСОБА_1 пояснив, що первинні документи ним передані голові ліквідаційної комісії, якого він сам призначив, оскільки ПП "Галтехнобудекс" ліквідовується. Крім того, ОСОБА_1 пояснив, що, де на даний момент знаходяться первинні документи (за якою адресою), він не знає, і представити їх для проведення перевірки не може.

З матеріалів справи видно, що саме відсутність документів обліку під час проведення перевірки була підставою для застосування непрямих методів в даному випадку.

Належна правова оцінка вказаним обставинам всупереч вимогам закону судами не надана.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що власником ПП "Галтехнобудекс" ОСОБА_1 в звязку з припиненням діяльності підприємства було прийняте рішення № 4 від 05.02.2004р. про ліквідацію ПП "Галтехнобудекс" та призначення ліквідаційної комісії з 05.02.2004р. у складі: ОСОБА_2 голова комісії; ОСОБА_3, ОСОБА_4 члени комісії.

За змістом п.3 ст. 105 Цивільного кодексу України (435-15) з моменту призначення комісії з припинення юридичної особи (ліквідаційної комісії та ін.) до неї переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Комісія виступає в суді від імені юридичної особи, яка припиняється.

Зазначені обставини залишились поза увагою судів першої та апеляційної інстанції, оскільки інтереси ПП "Галтехнобудекс" в суді першої та апеляційної інстанції представляла особа, яка не входить до складу ліквідаційної комісії цього підприємства, та не уповноважувалась комісією на ведення справи в суді. Отже, фактично справу було розглянуто судами за відсутності представників ліквідаційної комісії ПП "Галтехнобудекс".

Оскільки допущені судами помилки у застосуванні норм матеріального та процесуального права призвели до неправильного вирішення спору, ухвалені ними судові рішення підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

При новому розгляді справи суду слід врахувати викладене та вирішити спір відповідно до закону.

Керуючись ст. ст. 210, 220, 221, 223, 227, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова задовольнити частково.

Рішення господарського суду Львівської області від 14.07.2004р. та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 29.12.2004р. у справі № 5/828-19/92 скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у строк та у порядку, визначеними ст.ст. 237 239 КАС України.

Головуючий(підпис)Конюшко К.В.Судді

(підпис)

Ланченко Л.В.

(підпис)

Нечитайло О.М.

(підпис)

Пилипчук Н.Г.

(підпис)

Степашко О.І.

З оригіналом згідно

Суддя Вищого адміністративного суду України К.В. Конюшко