Постанова № 22664478, 09.02.2012, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54002

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Вступна та резолютивна частини

09.02.2012 р. Справа № 2а-7100/11/1470

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Устинова І.А. за участю секретаря судового засідання Дворник Г.Г. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "ЕВЕРІ",

доДержавної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва,

провизнання протиправни та скасування податкового пвідомлення- рішення від 19.09.2011р. №000472302,

Керуючись статтями 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва від 19.09.2011 року №0000472302.

Відшкодувати з Державного бюджету України на користь позивача судові витрати у розмірі 3 гривень 40 копійок.

Відповідно до п.1 ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя І. А. Устинов

Миколаївський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

Іменем України

09 лютого 2012 року Справа № 2а 7100/11/1470

м. Миколаїв

11:28

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Устинова І.А., за участю секретаря судового засідання Дворник Г.Г., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ЕВЕРІ»,

до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва,

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 19.09.2011 року №000472302.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Евері»(надалі ТОВ «Евері») звернулося до суду із адміністративним позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва (надалі ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва) від 19.09.2011 року № 0000472302 про зменшення бюджетного відшкодування ПДВ у червні 2011 року у сумі 47 289,0 грн. та застосування штрафної санкції у сумі 11 822,0 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що ним було у повній мірі дотримано вимоги пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, отже підстави для висновку щодо порушення ним цієї норми відсутні, а також тим, що відповідач в порушення п.7 Підрозділу 10 Податкового кодексу України застосував до відповідача штрафні санкції у сумі 11 822,0 грн. замість штрафних санкцій, що за наявності порушення повинні були б складати 1 грн.

Відповідач позов не визнав з підстав, наведених у письмових запереченнях на адміністративний позов.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні в них фактичні дані, суд приходить до висновку про обґрунтованість позову і можливість його задоволення, виходячи з наступного.

Відповідач є органом державної влади і, відповідно, його діяльність має відповідати вимогам ст. 19 Конституції України та здійснюватись у відповідності із приписами Закону України «Про державну податкову службу в Україні»та Податкового кодексу України.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень судам належить перевіряти, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, із якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

При розгляді справи встановлено наступне.

ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «ЕВЕРІ», за результатами якої було складено акт перевірки від 06.09.2011 року № 2534/07-024/34437753.

На підставі висновків акту було прийнято податкове повідомлення-рішення від 19.09.2011 року № 0000472302.

Як зазначено у акті перевірки, ТОВ «Евері»по декларації з ПДВ за червень 2011 року завищено частину залишку відємного значення, яка після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за вересень 2010 року на 169 378,0 грн., та занижено частину залишку відємного значення, яка після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за податковий період серпень 2010 року на 216 667,0 грн.

Також у акті зазначено, що внаслідок завищення частини залишку відємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за податковий період вересень 2010 року, в порушення пункту 200.4 ст.200 Податкового кодексу України, ТОВ «Евері»по декларації з ПДВ за червень 2011 року завищено суму бюджетного відшкодування ПДВ на 47 289,0 грн.

У висновку акту перевірки зазначено, що ТОВ «Евері»таким чином порушено пункт 200.4 статті 200 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має відємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого відємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобовязання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок відємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

У червні 2011 року ТОВ «Евері»заявлено бюджетне відшкодування у сумі 1 398 314,0 грн. Відповідно до вимог Порядку заповнення і подання податкової звітності з ПДВ, затвердженому наказом ДПА України від 25.01.2011 року № 41, до податкової декларації ТОВ «Евері»додано додаток 2 «Довідка про залишок суми відємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (Д2)»

У графі 4 додатку 2 до податкової декларації за червень 2011 року ТОВ Евері»відображено залишки відємного значення, сплачені отримувачем товарів/послуг постачальникам, а саме: вересень 2010 року у сумі 200 292,0 грн., травень 2011 року у сумі 1 198 022,0 грн.

Фактично за результатами звірки даних, зазначених у розрахунку бюджетного відшкодування податку на додану вартість, із даними первинних документів, що підтверджують факт оплати ТОВ «Евері»товарів/послуг, розбіжностей не встановлено, що відображено на сторінках 10,11 акту перевірки.

Таким чином, самою ж перевіркою встановлено, що суми податку, відображені позивачем у податкових накладних, були фактично сплачені постачальникам у попередніх до червня 2011 року (за який було заявлене бюджетне відшкодування) періодах.

У акті відповідач зазначає, що ТОВ «Евері»порушено пункт 200.4 статті 200 Податкового кодексу України у результаті того, що ТОВ «Евері»повинно було зменшити непогашений залишок відємного значення. Проте, якою саме нормою передбачений порядок такого зменшення, у акті та у письмових запереченнях відповідача не зазначено. В судовому засіданні представник відповідача також не зміг пояснити якою саме нормою передбачений порядок такого зменшення. Тобто, податковий орган вимагав від платника податків вчинити дії не передбачені діючим законодавством.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Представники відповідача не надали вмотивовані пояснення з приводу того, яким чином описані у акті перевірки дані свідчать про факт порушення ТОВ «Евері»пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, яке діяло у відповідності до цієї норми, та у відповідності до яких норм законодавства повинен був діяти платник податків, щоб на думку податкового органу не допустити порушення.

Отже, бюджетне відшкодування ПДВ у сумі 47 289,0 грн. за червень 2011 року позивачу було зменшено неправомірно.

Що стосується застосування штрафних санкцій, суд виходить з того, що за змістом ст.123 Податкового кодексу України, штрафні санкції застосовуються у відсотковому відношенні до відповідної суми зменшення бюджетного відшкодування/відємного значення.

Оскільки судом встановлена протиправність зменшення суми бюджетного відшкодування, то і штрафні санкції також підлягають скасуванню, як неправомірні.

Суд також зазначає, що навіть у разі правомірного зменшення суми бюджетного відшкодування, штрафні санкції застосовані відповідачем неправомірно, оскільки відповідно до п.7 Підрозділу 10 Податкового кодексу України, штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 01 січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення.

Відповідач зазначив , що порушення виникло у червні 2011 року, проте, в порушення п.7 Підрозділу 10 Податкового кодексу України застосував штрафну санкцію у сумі 11 822,0 грн., замість штрафної санкції у сумі 1,0 грн.

Відтак, суд приходить до висновку, що позивач не припускався порушень норм податкового законодавства, зазначених у акті перевірки та спірному рішенні.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені витрати з Державного бюджету України.

Керуючись статтями 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва від 19.09.2011 року №0000472302.

Відшкодувати з Державного бюджету України на користь позивача судові витрати у розмірі 3 гривень 40 копійок.

Відповідно до п.1 ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя І.А. Устинов

Постанова оформлена

у відповідності до ч. 3 ст. 160 КАС України

та підписана суддею 14.02.2012 року.

Суддя І.А. Устинов