Постанова № 22662301, 28.03.2012, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2012 року о 15 год. 27 хв. Справа № 0870/1499/12

м. Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Шари І.В.

при секретарі судового засідання Тарасенко В.І.

за участю представників

позивача - ОСОБА_1 (довіреність від 03.01.2012р. №10/11)

відповідача - ОСОБА_2 (довіреність від 01.01.2012р. №025/35)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу

за позовом Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя

до Відкритого акціонерного товариства «Український графіт»', м. Запоріжжя

про відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгової пенсії

ВСТАНОВИВ:

22 лютого 2012 року Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя (далі УПФУ в Орджонікідзевському районі, позивач) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду (далі - суд) із позовом до Відкритого акціонерного товариства «Український графіт» (далі ВАТ «Укрграфіт», відповідач), в якому позивач просить стягнути на його користь суму заборгованості з фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», в розмірі 99 821,87 грн.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та надав пояснення, аналогічні викладеним у адміністративному позові. Зокрема вказав, що ВАТ «Укрграфіт» порушуються вимоги п. 2 Прикінцевих положень Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058) та ст. 13 Закону України від 05.11.1992 №1788XII «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон №1788), згідно з якими, усі підприємства незалежно від форм власності та господарювання, галузевої належності та виду діяльності повинні відшкодовувати витрати Пенсійного фонду України на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до п. «а» ст.13 Закону №1788 до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст.12 Закону №1788, наслідком чого стала заборгованість відповідача перед бюджетом Пенсійного фонду України.

В судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечив з підстав, викладених у запереченнях на позов від 13.03.2012 №16/1107 та додаткових поясненнях від 28.03.2012 №16/83. Зазначив, що Відповідачем подані до суду письмові заперечення на адміністративний позов, згідно яких в адміністративному позові позивача немає жодного посилання на документи, які підтверджують фактичні витрати на виплату та доставку пенсій. Позов не містить розрахунку. До позову додані документи, які суперечать один одному. Ані у 2011 році, ані у 2012 році від позивача до відповідача повідомлень про розрахунок витрат на виплату та доставку пенсій не надходило. Твердження позивача про те, що саме бездіяльність відповідача призвела до недоотримання державою 99 821,87 грн. є безпідставним. Відповідачем здійснюються розрахунки з відшкодування відповідачем витрат на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах відповідно до пунктів бзст.13 Закону України Про пенсійне забезпечення- не пропорційно. Позивач неоднозначно тлумачить та застосовує ст.100 Закону України Про пенсійне забезпечення, що призводить до необґрунтованого віднесення витрат на виплату та доставку пенсій особам, які до 01.01.1992 працювали на роботах зі шкідливими і важкими умовами праці на підприємства, в тому числі ні на відповідача. Відшкодування витрат на підвищення пенсій за понаднормативний стаж нормами чинного законодавства України не передбачено. З урахуванням викладеного у задоволенні позову просить відмовити повністю.

На підставі ст. 160 КАС України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши обставини справи, які мають юридичне значення для вирішення справи, та перевіривши їх наявними доказами, суд приходить до висновку, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Відкрите акціонерне товариство «Український графіт» (ідентифікаційний код 00196204) є юридичною особою та зареєстровано Виконавчим комітетом Запорізької міської ради 24.12.1992, що підтверджується витягом від з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) по Запорізькій області станом на 23.01.2012 та Довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 23.01.2012.

Відповідач, відповідно до Закону України «Про збір на обовязкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997 №400 (далі Закон № 400), є платником збору на обовязкове державне пенсійне страхування, а також платником страхових внесків відповідно до Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058 (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі Закон № 1058).

Судом встановлено, що відповідно до виданих відповідачем довідок про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії, громадянам ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16. ОСОБА_17 на підставі п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788 (далі Закон №1788) призначені пільгові пенсії.

Згідно із розрахунком боргу від 14.02.2012 №2037/02 та докладним розрахунком боргу (за кожним пенсіонером окремо) від 14.02.2012 №2038/12, відповідачем не відшкодуються УПФУ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя фактичні витрати на виплату та доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах відповідно до п. а. ст.13 Закону №1788 у період з вересня 2011 до січня 2012 року включно та станом на 01.02.2012 сума витрат становить 99 821,87 грн.

Відповідачу надсилались повідомлення Розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону №1058, але сума заборгованості ВАТ «Укрграфіт» сплачена не була.

Враховуючи несплату суми заборгованості у добровільному порядку позивач звернувся до суду з позовом до ВАТ «Укрграфіт» про відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.

Закон № 1058 визначає принципи, засади і механізм функціонування системи загальнообовязкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду.

Статтею 1 Закону № 1058 встановлено, що платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Виходячи з приписів п.16 розділу 15 Прикінцевих положень Закону № 1058 до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України, інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечать цьому Закону. Положення Закону №1788 застосовується в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років.

Відповідно до вимог чинного законодавства України ВАТ «Укрграфіт» повинно своєчасно і в повному обсязі сплачувати збір та внески на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду.

Відповідно до п. «а» ст.13 Закону №1788, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, працівники, зайняті повний робочий день на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць.

Список № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пенсію за віком на пільгових умовах, застосовуються на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від їх підпорядкування і форм власності.

Пільговий стаж обчислюється за фактичною тривалістю роботи із шкідливими і важкими умовами праці згідно з довідками підприємств.

Згідно п. 2 Прикінцевих положень Закону № 1058 пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах і особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди:

1) особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом №1788.

У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до ст. 26 Закону №1058 особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення чоловіками 60 років, жінками - 55 років та наявності страхового стажу не менше п'яти років.

Порядок відшкодування вказаних витрат Пенсійному фонду України також врегульований розділом 6 «Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками і застрахованими особами внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12.2003, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за №64/8663 (далі Інструкція №21-1).

Згідно з пп.6.4 - пп.6.8 п.6 Інструкції №21-1 розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах відповідно до п. «а» ст. 13 Закону №1788, які надсилаються підприємствам до 20-го січня, та щомісячно до 25-го числа підприємства вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах, що призначені в минулих роках.

Позивачем надано до суду «Розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пункту аст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (далі Розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій), які за спірний період направлялися відповідачу за його юридичною адресою.

Одержання вказаних розрахунків підтверджується підписом працівника ВАТ «Український графіт» на супровідному листі від 01.11.2011 №17438/02, дослідженого судом. Заперечуючи проти отримання наданих позивачем розрахунків, представником відповідача не було надано доказів того, що особа, які отримувала вказані Розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, на ВАТ «Укрграфіт» не працює.

З урахуванням викладених обставин та норм чинного законодавства, суд дійшов висновку, що розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій позивачем підтверджено наявність у відповідача зобовязання з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій вищезазначеним пенсіонерам у період з вересня 2011 до січня 2012 року в сумі 99 821,87 грн., яке виконано не було.

Положеннями ч. 3 ст. 106 Закону № 1058 встановлено, що орган Пенсійного фонду має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки. У разі звернення органу Пенсійного фонду з позовом про стягнення недоїмки до суду передбачені законодавством заходи досудового врегулювання спорів не застосовуються.

Судом не приймаються доводи, викладені відповідачем у запереченнях на позов щодо непідтвердженого розміру фактичних витрат та обґрунтованості розрахунку суми боргу, оскільки відповідачем не оскажувались дії УПФУ в Орджонікілзевському районі щодо нарахування та внесення у карту особового рахунку ВАТ «Укрграфіт» до компенсації фактичних витрат на виплату та доставку пенсії вказаним особам, призначеної на пільгових умовах, відповідно до п. «а» ч.1 ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за період їхньої роботи на ВАТ «Укрграфіт» ані в адміністративному, ані в судовому порядку, доказів протилежного суду надано не було.

Крім того, за приписами ст. 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення» особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах: а) особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством; б) особам, які не мають повного стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, вік, необхідний для призначення пенсії відповідно до статті 12, знижується пропорційно наявному стажу в порядку, передбаченому статтями 13-14 цього Закону, виходячи з вимог цього стажу, встановлених раніше діючим законодавством.

В листі Пенсійного фонду України «Щодо відшкодування підприємствами фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до статті 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 21.05.2003 №04/3846 зазначено, що особі, яка до і після 01.01.1992 працювала на роботах і на підприємстві проведена атестація робочих місць, пенсія призначається відповідно до статті 13 Закону №1788».

Суд зазначає, що відшкодуванню не підлягають витрати на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, на підставі ст. 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення» лише за умов, якщо пенсіонери працювали на відповідних роботах до 01.01.1992, станом на цю дату набули права на отримання таких пенсій, та не продовжували працювати після 01.01.1992, а відтак розмежування відповідачем періодів до 1992 року та після є незаконним та безпідставним.

Під час розгляду справи представник відповідача пояснив, що протягом 2004 2010 років ним здійснювалось відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в повному розмірі та у встановлені строки, оскільки таке відшкодування становило не 100%, як на даний час, а 20%. Відтак, відповідач зазначає, що позивачем протиправно застосовано коефіцієнт відшкодування в розмірі 100%, що є грубим порушенням норм пенсійного законодавства.

Загальна сума доплати за понаднормативний стаж за кожним громадянином за цією справою складає становить 7 993,8 грн. (1 332,3 грн. х 6 місяців) та відповідно до вимог чинного законодавства відшкодуванню не підлягає.

Суд вважає, що такі доводи є безпідставними, оскільки відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону України №1058-IV підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Тобто, законодавцем був введений поетапний порядок застосування відсоткових відшкодувань, що спочатку становив 20%, а тому стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій в розмірі 100% за період з вересня 2011 по січень 2012 року включно є законним та відповідає нормам чинного законодавства.

Згідно зі ст.11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Під час розгляду справи відповідач доказів сплати заборгованості не надав, проти позову заперечив, проте доводи позивача не спростував, в обґрунтування своїх заперечень письмових доказів не надав.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до приписів п. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 86, 158, 161-163,167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя - задовольнити.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Український графіт» (код ЄДРПОУ 00196204, р/р 26004108618, МФО 313827, банк: Запорізька обласна дирекція АТ «Райффайзен Банк Аваль», п/р 26008900301, МФО 313582, банк: ПАТ «МетаБанк») суму позовних вимог у розмірі 99 821,87 грн. (дев'яносто дев'яти тисяч вісімсот двадцять одну грн. вісімдесят сім коп.) по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту «а» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на користь управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя, код ЄДРПОУ 20508396, р/р 25605301201080, МФО 313957, банк Запорізьке обласне управління ВАТ «Державний ощадний банк України».

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України з дня отримання такої постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова в повному обсязі виготовлена та підписана 30.03.2012.

Суддя (підпис) І.В. Шара