Постанова № 22661925, 09.04.2012, Донецький окружний адміністративний суд

Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 квітня 2012 р. Справа № 2а/0570/3508/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 14:55

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Хохленков О.В.

при секретарі Ппроніні Д. С.

за участю позивача: Голобородової О.Ю.

за участю відповідача: Бусілко І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання в м. Донецьку адміністративну справу за позовом Донецького обласного центру зайнятості робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування на випадок безробіття до приватного акціонерного товариства Транспорт про стягнення штрафу в розмірі 33333,91 грн.,-

В С Т А Н О В И В:

Донецький обласний центр зайнятості робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування на випадок безробіття звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до приватного акціонерного товариства (ПрАТ) Транспорт про стягнення штрафу в розмірі 33333,91 грн.

Позивач свої вимоги обґрунтовував тим, що відповідач не направив у встановлений Законом України «Про зайнятість населення» строк до Донецького обласного центру зайнятості списки про фактичне звільнення ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 згідно п. 1 ст. 40 КЗ пП України, у звязку із скороченням чисельності штату.

Відповідач проти позову заперечував надав суду письмові заперечення в яких вказав що дійсно він 04.07.2011 року направив до позивача звіт про заплановане вивільнення працівників за формою № 4-ПН (план) в якому вказав що він планує звільнити трьох працівників ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_4 - 04.09.2011 року за п.1 ст.40 КЗпП України. Після вивільнення цих працівників, 04.10.2011 року, він подав звіт про фактичне вивільнення цих працівників в якому також вказав всі три прізвища. Але, на самому ділі він за п.1 ст.40 КЗпП України звільнив тількі ОСОБА_5 та ОСОБА_6, а ОСОБА_4 був звільнений за п.1 ст.36 КЗпП України і тому штрафні санкції, на його думку, не підлягають стягненню, тому що за несвоєчасне подання звіту щодо ОСОБА_5 та ОСОБА_6 підприємство вже сплатило штрафні санкції.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Позивач Донецький обласний центр зайнятості є юридичною особою та субєктом владних повноважень.

Відповідач ПрАТ «Транспорт» юридична особа зареєстрована виконавчим комітетом Костянтинівської міської ради Донецької області 30.09.2003 року, є юридичною особою, код ЄДРПОУ 32609639.

Між сторонами склалися правовідносини з приводу неналежного виконання відповідачем вимог норм Закону України Про зайнятість населення.

Відповідно до статті 14 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування страхові фонди є органами, які здійснюють керівництво та управління окремими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, провадять збір та акумуляцію страхових внесків, контроль за використанням коштів, забезпечують фінансування виплат за загальнообов'язковим держаним соціальним страхуванням та здійснюють інші функції згідно з затвердженими статутами.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.20 Закону України «Про зайнятість населення» № 803 (далі Закон 803) при вивільненні працівників (у тому числі працюючих пенсіонерів та інвалідів) у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, у тому числі ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємств, установ, організацій, скороченням чисельності або штату працівників, підприємства, установи, організації, незалежно від форми власності, повідомляють про це не пізніш як за два місяці в письмовій формі державну службу зайнятості, вказуючи підстави і строки вивільнення, найменування професій, спеціальностей, кваліфікації, розмір оплати праці, а в десятиденний строк після вивільнення - направляють списки фактично вивільнених працівників, зазначаючи в них інвалідів.

У разі неподання або порушення строків подання цих даних стягується штраф у розмірі річної заробітної плати за кожного вивільненого працівника. Ці кошти зараховуються до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття і використовуються для фінансування заходів по працевлаштуванню та соціального захисту вивільнюваних працівників.

Судом встановлено, що згідно акту перевірки № 312 від 27.10.2011 року з доповненнями, за несвоєчасне направлення до державної служби зайнятості списку про фактичне звільнення ОСОБА_4 відповідно п. 5 ст. 20 Закону України Про зайнятість населеннярозмір штрафу складає 33333,91 грн., та за не своєчасне направлення до державної служби зайнятості списку про фактичне звільнення ОСОБА_5 відповідно п. 5 ст. 20 Закону України Про зайнятість населеннярозмір штрафу складає 35434,04 грн., за не своєчасне направлення до державної служби зайнятості списку про фактичне звільнення ОСОБА_5 відповідно п. 5 ст. 20 Закону України Про зайнятість населеннярозмір штрафу складає 15694,57 грн. (а. с. 6-9). Відповідно цього акту, керівництву ПрАТ «Транспорт» було запропоновано добровільно в 30-ти денний термін перерахувати штраф, загальна сума якого складає 84462,52 грн.,за порушення законодавства про зайнятість населення в розмірі річної заробітної плати звільнених працівників.

Рішенням позивача до акту перевірки від 27.10.2011 року № 312 було накладено на відповідача штраф в розмірі 84462 грн. 52 коп. (а.с.10).

Листом директора Костянтинівського міського центру зайнятості № 02-19 від 03.01.2012 року було повідомлено керівництво Донецького обласного центру зайнятості що ПрАТ «Транспорт» сплатило штрафні санкції згідно з акту перевірки № 312 від 27.10.2011 року в сумі 51128 грн. 61 коп. (а.с.24).

Судом встановлено що 04.07.2011 року відповідач направив до позивача звіт про заплановане вивільнення працівників за формою № 4-ПН (план) в якому вказав що він планує звільнити трьох працівників ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_4 - 04.09.2011 року за п.1 ст.40 КЗпП України.

Після вивільнення цих працівників 04.09.2011 року, відповідач 04.10.2011 року подав звіт про фактичне вивільнення цих працівників в якому також вказав всі ці три прізвища. Цей звіт поданий відповідачем несвоєчасно, що не відповідає вимогам п.5 ч.1 ст.20 Закону № 803.

Сам по собі факт подання таких звітів свідчить про те що всі три працівника звільнялись по п.1 ст.40 КЗпП України.

Відповідно до запису № 9 в трудовий книжці ОСОБА_4, він був звільнений 04.09.2011 року по п.1 ст.40 КЗпП України.

Записом № 10 вважається недійсним запис № 9 відповідно до приказу № 86-1 від 04.09.2011 року.

Записом № 10 ОСОБА_4 звільнений по п.1 ст.36 КЗпП України відповідно до наказу № 86 від 04.09.2011 року.

Проаналізувавши ці записи в трудовій книжці ОСОБА_4, суд приходить до висновку що 04.09.2011 року було видано три наказу. Один наказ № 86 про звільнення ОСОБА_4 по п.1 ст.40 КЗпП України. Другий наказ, теж № 86, про звільнення ОСОБА_4 по п.1 ст.36 КЗпП України. І третій наказ № 86-1 від 04.09.2011 року про внесення змін в трудову книжку ОСОБА_4

Суд відноситься критично до тієї обставини, що однією датою 04.09.2011 року були видано два наказу із одним номером № 86 про звільнення працівника за різними статтями КЗпП України. Також критично суд відноситься до пояснень посадової особи відповідача про помилкове внесення в трудову книжку запису про звільнення ОСОБА_4 по п.1 ст.40 КЗпП України та про помилкове направлення звіту форми № 4-ПН до центру зайнятості, тому що ця посадова особа не вказує причин своєї помилки.

До того ж, суд оцінив заяви двох інших працівників ОСОБА_6 та ОСОБА_5 про внесення змін до їхніх трудових книжок та зробив висновок про те, що ці заяви є намаганням керівництва підприємства змінити підставу для звільнення цих осіб та уникнути штрафних санкцій за несвоєчасне подання звіту про вивільнення працівників.

На підставі ч.3 ст.86 КАС України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Тому суд, обєктивно оцінивши всі доказі, які є у справи у їх сукупності, приходить до висновку, що відповідачем було заплановано звільнити трьох працівників ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_4 саме п.1 ст.40 КЗпП України і вони були звільнені саме за цією статтею КЗпП.

Звіт про планове звільнення поданий відповідачем своєчасно за два місяця до звільнення, а звіт про фактичне звільнення був поданий відповідачем несвоєчасно, що призвело до застосування до нього штрафних санкцій.

Тобто, відповідачем не було надано відомостей про звільнення вказаних працівників в передбачений Законом № 803 строк і таким чином порушено вимоги статті 20 Закону 803.

Відповідачем було частково сплачено штраф у розмірі 51128,61 грн.

До теперішнього часу остаточна заборгованість відповідачем у розмірі 33333,91 грн. не оплачена.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі і з відповідача на користь позивача необхідно стягнути заборгованість у вигляді штрафу за несвоєчасне надання до державного центру зайнятості звіту про фактичне звільнення працівників.

Відповідно до ч.4 ст. 94 КАС України, судові витрати з відповідача не підлягають стягненню.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 8, 9, 10, 11, 94, 159, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Донецького обласного центру зайнятості робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування на випадок безробіття до ПАТ Транспорт про стягнення штрафу в розмірі 33333,91 грн. задовольнити повністю.

Стягнути з приватного акціонерного товариства «Транспорт», яке знаходиться за адресою м. Костянтинівка, вул. Б.Хмельніцкого, 1, код ЄДРПОУ 32609639 на користь Донецького обласного центру зайнятості, який знаходиться за адресою 83121, м.Донецьк, вул..Маршака, 2, код ЄДРПОУ 03491004 штраф за порушення законодавства про зайнятість наслення у розмірі 33333 (тридцять три тисячі триста тридцять три) гривні 91 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Постанова складена в повному обсязі 12 квітня 2012 року.

Суддя Хохленков О.В.