Постанова № 22660516, 19.03.2012, Донецький окружний адміністративний суд

Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 березня 2012 р. справа № 2а/0570/1596/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 11:30

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді

при секретарі

Донецький окружний адміністративний суд в складі: головуючого судді - Дмитрієва В.С., при секретарі судового засідання Старостенко О.А.,

за участю:

представника позивача ОСОБА_1 за довіреністю від 12.03.2012 року №959/01,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Прокурора м. Дружківці в інтересах Дружківського міського центру зайнятості робочого органу виконавчої дирекції фонду соціального страхування України на випадок безробіття до ОСОБА_2 про стягнення суми переплати допомоги по безробіттю у розмірі 1 250,34 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Прокурор м. Дружківки в інтересах Дружківський міський центр зайнятості робочого органу виконавчої дирекції фонду соціального страхування України звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення суми переплати допомоги по безробіттю у розмірі 1 250,34 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що ОСОБА_2 призначено та виплачено допомогу по безробіттю за період з 05.10.2006 року по 11.04.2007 року у сумі

1250, 34 грн. За результатами проведення перевірок обґрунтованості виплат матеріального забезпечення безробітному, отриманими від державного реєстратора, встановлено, що відповідач був зареєстрований як субєкт підприємницької діяльності з 07.06.2005 року. Таким чином, відповідач незаконно отримав допомогу по безробіттю за період з 05.10.2006 року по 11.04.2007 року в сумі 1250,34 грн.

Також, з метою досудового врегулювання спору Дружківським міським центром зайнятості відповідачу був направлений лист №168/05 від 10.01.2012 року, в якому був встановлений термін для добровільної сплати суми незаконно отриманого матеріального забезпечення на випадок безробіття, але відповіді не надійшло та сума боргу не сплачена.

Тому просить стягнути з ОСОБА_2 суму безпідставно отриманих коштів у розмірі 1250, 34 грн.

Представник позивача в судовому засіданні надав пояснення аналогічні викладеним в позові, просив задовольнити позовні вимоги.

Відповідач у судове засідання повторно не зявився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Клопотання про перенесення розгляду справу на іншу дату не заявив. Письмових заперечень проти адміністративного позову до суду не надіслав.

Суд вважає за можливе розглянути справу за його відсутності на підставі наявних у справі доказів.

Судом встановлено, що 05.10.2006 року ОСОБА_2 звернулася до Дружківського міського центру зайнятості робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування на випадок безробіття з заявою про вирішення питання працевлаштування та надання статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю.

Наказом директора Дружківського міського центру зайнятості від 05.10.2006 року №НТ061005 відповідачу з 05.10.2006 року надано статус безробітного, призначено допомогу по безробіттю та розпочато виплату допомоги по безробіттю.

Наказом від 12.04.2007 року №НТ070412 припинено виплату допомоги по безробіттю відповідачу, у звязку з поданням безробітним письмової заяви про відмову від послуг ДСЗ відповідно до пп. «10» п.1 ст. 31 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

Наказом від 12.04.2007 року №НТ070412 знято з обліку, у звязку з поданням безробітним письмової заяви про відмову від послуг ДСЗ відповідно до пп. «10» п.1 ст. 31 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

За результатами проведення перевірок обґрунтованості виплат матеріального забезпечення безробітному складено Акт №22 від 18.10.2011 року про перевірку обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» за змістом якого вбачається, що безробітна ОСОБА_2 ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрована, як фізична особа підприємець та її не виключено з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

Відповідно до реєстру юридичних та фізичних осіб встановлено, що відповідач з 07.06.2005 року зареєстрований як субєкт підприємницької діяльності.

На адресу відповідача направлено лист №168/05 від 10.01.2012 року, в якому запропоновано у добровільному порядку повернути грошову суму сплаченої допомоги по безробіттю в розмірі 1250, 34 грн.

Однак, на момент судового розгляду справи відповідачем сума сплаченої допомоги по безробіттю у добровільному порядку позивачу не повернена.

Заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про зайнятість населення» від 1 березня 1991 року №803-XII (далі Закон) безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.

Частина 2 статті 36 Закону покладає на застрахованих осіб, зареєстрованих в установленому порядку як безробітні, обовязок своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Статтею 7 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» встановлено, що одним з видів забезпечення за цим Законом є матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, а до соціальних послуг за цим Законом та Законом №803 належить професійна підготовка або перепідготовка, підвищення кваліфікації та профорієнтація.

Відповідно до п. 1 ст. 22 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» застраховані особи, визнані у встановленому порядку безробітними, які протягом 12 місяців, що передували початку безробіття, працювали на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) не менше 26 календарних тижнів та сплачували страхові внески, мають право на допомогу по безробіттю залежно від страхового стажу.

Пунктом 1 статті 23 Закону передбачено, що застрахованим особам, зазначеним у частині першій статті 22 цього Закону, розмір допомоги по безробіттю визначається у відсотках до їх середньої заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого Кабінетом Міністрів України, залежно від страхового стажу: до 2 років - 50 відсотків; від 2 до 6 років - 55 відсотків; від 6 до 10 років - 60 відсотків; понад 10 років - 70 відсотків.

Допомога по безробіттю виплачується залежно від тривалості безробіття у відсотках до визначеного розміру: перші 90 календарних днів - 100 відсотків; протягом наступних 90 календарних днів - 80 відсотків; у подальшому - 70 відсотків.

Відповідачем було особисто підписано заяву, що в даний час вона не зареєстрована як субєкт підприємницької діяльності, трудовою діяльністю не займається, пенсію не отримує, а у разі подання до центру зайнятості документів, що містять неправдиві відомості, а також неповідомлення про отримання будь-якого доходу в період перебування на обліку в службу зайнятості, зобовязується добровільно повернути зайво виплачене йому матеріальне забезпечення на випадок безробіття.

Підпунктом 1 частини 2 статті 36 Закону України «Про загальнообовязкове держане страхування на випадок безробіття» передбачено, що застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Статтею 1 Закону визначено, що зайнятість - це діяльність громадян, пов'язана із задоволенням особистих та суспільних потреб і така, що, як правило, приносить їм доход у грошовій або іншій формі.

З огляду на викладене, відповідач у період перебування на обліку у Дружківському міському центру зайнятості відносився до категорії зайнятого населення.

Суд вважає, що відповідач безпідставно отримав допомогу по безробіттю за період з 05.10.2006 року по 11.04.2007 рік в сумі 1250, 34 грн.

Частиною 3 статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» передбачено, що сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно до абз. 14 п. 20 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 14 лютого 2007 року №219, громадяни, зареєстровані як такі, що шукають роботу, та безробітні, знімаються з обліку з дня виявлення факту подання недостовірних даних, що мав місце під час перебування особи на обліку як безробітної, або неповідомлення державної служби зайнятості про виїзд за межі України з метою працевлаштування чи провадження іншої діяльності, спрямованої на отримання прибутку. Громадяни можуть зареєструватися в державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, після закінчення шести місяців з дати зняття їх з обліку за умови, що вони повернули отримані кошти.

Статтею 39 вказаного Закону визначено, що спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються в судовому порядку.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Дружківського міського центру зайнятості робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 23, 94, 158, 159, 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, Донецький окружний адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов Прокурора м. Дружківки в інтересах Дружківського міського центру зайнятості робочого органу виконавчої дирекції фонду соціального страхування України на випадок безробіття до ОСОБА_2 про стягнення суми переплати допомоги по безробіттю у розмірі 1 250,34 грн. задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Дружківського міського центру зайнятості робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (р/р №37178001004250 в ГУДКУ Донецької області, ОКПО 20385539, МФО 834016) грошову суму виплаченої допомоги по безробіттю в розмірі 1250 (одна тисяча двісті пятдесят ) гривень 34 коп.

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті, вступна та резолютивна частини проголошені у судовому засіданні 19 березня 2012 року у присутності представника позивача. У повному обсязі постанова виготовлена 23 березня 2012 року.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Дмитрієв В.С.