Постанова № 22659851, 09.04.2012, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2012 р. Справа № 2а/0470/2498/12

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ніколайчук С.В. розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Центральної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі до товариства з обмеженою відповідальністю "Євроблок" про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

16.02.2012 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Центральної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі (далі Центральна МДПІ), в якому позивач просить стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Євроблок» (далі ТОВ «Євроблок») до бюджету загальну суму податкового боргу з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності в розмірі 14 175 грн. 63 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що заборгованість ТОВ «Євроблок» по платежу перед бюджетом виникла по податку з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності внаслідок неповної сплати підприємством податкових зобовязань з цього виду податку на суму 14 175,63 грн., яка по теперішній час не погашена відповідачем у добровільному порядку у встановлений законодавством термін, тому підлягає примусовому стягненню в судовому порядку.

Ухвалою суду від 17.02.12р. відкрито провадження у адміністративній справі №2а/0470/2498/12 та призначено її до розгляду на 01.03.12р., в подальшому розгляд справи відкладено на 15.03.12р. у звязку з неявкою в судове засідання представників сторін.

У звязку з перебуванням судді на лікарняному 15.03.2012 року судовий розгляд справи відкладено на 27.03.2012 року.

Позивачем надіслано на адресу суду клопотання про розгляд справи без участі його представника та про підтримку позовних вимог.

Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час та місце засідання суду, в засідання суду не зявився, причин неприбуття не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності не подав.

Особи, які беруть участь у справі, зобовязані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обовязки (ч.2 ст. 49 КАС України).

Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених ст.128 КАС України, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглядати справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта (ч.6 ст.128 цього Кодексу).

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за доцільне розглянути дану справу у письмовому проваджені на підставі наявних у ній доказів.

Розглянувши подані документи і матеріали справи, зясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши представника позивача, суд встановив наступне:

товариство з обмеженою відповідальністю «Євроблок» зареєстровано як юридична особа рішенням виконавчого комітету Криворізької міської ради Дніпропетровської області від 15.11.2005р. за №10002745001.

Відповідно до чинного законодавства відповідач є платником податків, зборів (обовязкових платежів) і перебуває на податковому обліку в Центральній МДПІ як платник податків.

Згідно п.54.1 ст.54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобовязання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлену цим Кодексом.

Податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених Податковим кодексом України) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобовязання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку (п.46.1 ст.46 Податкового кодексу України).

Відповідно до п.п.36.1-36.3 ст.36 Податкового кодексу України податковим обовязком визнається обовязок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та боргу в порядку і строки, визначені цим Кодексом. Податковий обовязок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обовязків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

У п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобовязаний самостійно платити суму податкового зобовязання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації.

Аналогіне викладено і у нормах матеріального права, зокрема, пп.4.1.1 - 4.1.4 п.4.1 ст.4 Закону України Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами №2181-Ш від 21.12.2000р., які діяли на момент виникнення спірних правовідносин.

З матеріалів справи вбачається, що 29.01.09р. відповідачем подано до податкового органу декларацію орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2009р., в якій нараховано земельний податок на 2009 рік в розмірі 36 532,71 грн.

У п.п.14.1.147 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України визначено, що плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Згідно п.286.2 ст.286 вказаного Кодексу платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (п.287.3 ст.287 Податкового кодексу України).

19 квітня 2010 року податковим органом проведено документальну невиїзну перевірку за травень серпень 2009 року з питань своєчасності сплати орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності, за результатами якої складено акт №1195/110/ 1503/32633242 від 19.04.2010 року. В акті зазначено порушення термінів сплати узгодженого податкового зобовязання по орендній платі землю протягом строків визначених ст. 17 Закону України «Про плату землю».

Відповідачу було направлено податкові повідомлення-рішення №0001381503/0, №0001391503/0, №0001401503/0 від 11.05.2010 року, якими зобовязано відповідача сплатити штраф у розмірі 917,47 грн., 1459,65 грн. та 304 грн. 44 коп. за затримку сплати суми грошового зобовязання за платежем орендної плати з юридичних осіб.

Вищезазначені податкові повідомлення-рішення відповідачем отримані 27.05.2010 року, про що свідчить підпис в повідомленні про вручення поштового відправлення.

Докази оскарження вищезазначених податкових повідомлень-рішень в установленому законом порядку суду не надано.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, 13.01.2009р. Центральною МДПІ на адресу відповідача була надіслана перша податкова вимога №1/18 на загальну суму 2 158,10 грн., та сформовано другу податкову вимогу від 12.02.2009 року №2/93 на суму 4 800,82 грн.

Відповідно до ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до п. 60.6 ст. 60 Податкового кодексу України, якщо нарахована сума грошового зобов'язання або податкового боргу збільшується внаслідок їх адміністративного оскарження, раніше надіслане податкове повідомлення-рішення або податкова вимога не відкликаються. На суму збільшення грошового зобов'язання надсилається окреме податкове повідомлення-рішення, а на суму збільшення податкового боргу окрема податкова вимога не надсилається.

Податкова вимога по своїй правовій суті є передумовою для початку виконання органом державної податкової служби своїх повноважень по опису майна, реєстрації податкової застави і лише після спливу зазначеного 60-денного строку можливе проведення стягнення коштів з рахунків боржника, належної йому готівки і організація публічних торгів з реалізації заставного майна. Коли ж майно боржника описано на суму податкового боргу і застава зареєстрована в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна і до теперішнього часу не скасована, формування і надсилання додаткової податкової вимоги на новостворений борг є не тільки недоцільним, а й незаконним.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Податкова вимога може не надсилатися, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Докази сплати відповідачем наявної у нього заборгованості у справі відсутні.

Відповідно до п.п.95.1, 95.2 ст.95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Частиною 1 п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України передбачено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органом державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Довідка про існуючі у платника податків рахунки у банках долучена до матеріалів справи.

Згідно ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи вищенаведенні норми матеріального права та обставини справи, суд вважає правомірним стягнення з відповідача заборгованості зі сплати податкового боргу на користь держави і задовольняє вимоги позову в повному обсязі.

Керуючись ст.ст.2, 8-12, 158-163, 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Центральної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі до товариства з обмеженою відповідальністю «Євроблок» про стягнення заборгованості - задоволити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Євроблок» (50005, м. Кривий Ріг, вул. Домобудівельна, 1А/1, 1А/2, ЄДРПОУ 32633242, р/р 26006284936, АТ «Райфайзен Банк Аваль», МФО 380805; р/р 26001039381000, АТ «УкрСибанк», МФО 351005; р/р 26001039381000, АТ «УкрСибанк», МФО 351005; р/р 26001039381000, АТ «УкрСибанк», МФО 351005; р/р 26001039381000, АТ «УкрСибанк», МФО 351005; р/р 26004053500687, Кр.філія ПАТКБ «ПриватБанк» Кривий Ріг, МФО 305750 до бюджету (код платежу 5013050200, р/р 332178127812700024, одержувач УДКУ у Дніпропетровській області, код 24230992, МФО 805012) загальну суму податкового боргу з орендної плати за земльні ділянки державної та комунальної власності в розмірі 14 175, 63 грн.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.В. Ніколайчук