Справа № 2018/2-2013/11
н/п 2/2018/261/2012
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 квітня 2012 року року Київський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - судді Ніколаєнко І.В.
при секретарі - Газіної О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа Публічне Акціонерне товариство «Укрсоцбанк»про визнання права власності на частку майна, що знаходиться у спільній сумісній власності подружжя, суд,-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 21.03.2011 року звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, в якому просить визнати за нею право власності на 1\4 частку нежитлової будівлі, загальною площею 298,0 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. В обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що 04.07.1987 року між ними було укладено шлюб. Але сімейні стосунки у шлюбі не склались та 8.09.2009 року їх шлюб розірвано за рішенням Дзержинського районого суду м. Харкова. Крім того, 28.01.2008 року перебуваючи з нею у шлюбі, відповідач придбав у власність 1\2 частку нежитлової будівлі, загальною площею 298,0 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Вважає за необхідне визнати за нею право власності на половину частки відповідача у вказаній нежитловій будівлі, що знаходиться у спільній сумісній власності подружжя.
В судовому засіданні позивач та представник позивача позов підтримали в повному обсязі та просили його задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з*явився, надав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність. Проти задоволення позовних вимог не заперечує.
Залучений до справи у якості третьої особи ПАТ «Укрсоцбанк»- представник третьої особи ПАТ «Укрсоцбанк»проти задоволення позовних вимог не заперечував, але зазначив, що на спірне майно накладено арешт відповідно до Договору іпотеки 805\13\18-5\8-070, за реєстром №123, від 28.01.2008 року, посвідченого приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_3, заборона за р.№124.
Суд, вислухавши позивача та представника позивача, вивчивши заяву відповідача, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, вважає, що позовні вимоги позивача законні, обґрунтовані, підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.
Судом встановленні факти та відповідні до них правовідносини.
Згідно до свідоцтва про укладення шлюбу, 04 липня 1987 року ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрували шлюб у Жовтневому відділі РАГС м. Харкова, актовий запис №390.
Як зазначено в Рішенні Дзержинського районного суду м. Харкова від 8 вересня 2009 року шлюб, зареєстрований 04.07.1987 року Жовтневим відділом РАГС м. Харкова, актовий запис №390, розірвано.
Відповідно до договору купівлі-продажу 28 січня 2008 року, ОСОБА_5 передала у власність, а ОСОБА_2 та ОСОБА_6, прийняли в рівних частинах кожний у власність по 1\2 частині, нежитлову будівлю літ. «Б-1», загальною площею 298 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
Відповідно до Технічного паспорту, виданого Харківським МіськБТІ станом на 07 грудня 2007 року, власником громадського будинку нежитлової будівлі літ. «Б-1»по АДРЕСА_1, є ОСОБА_6 та ОСОБА_2. Загальна площа нежитлової будівлі складає 298,0 кв.м.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 60 Сімейного кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Частина 2 цього Закону встановлює презумпцію права спільної сумісної власності подружжя на все майно, що придбане ними у шлюбі, крім речей індивідуального користування.
Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права.
Згідно ст. ст. 325 ЦК України суб*єктами права приватної власності є фізичні та юридичні особи, які можуть бути власниками будь-якого майна, за винятком окремих видів майна, які відповідно за законом не можуть їм належати.
Відповідно до ст. 368 ч. 3 ЦК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю.
Згідно ст. 69 Сімейного кодексу України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу. Дружина і чоловік мають право розділити майно за взаємною згодою.
Судом достовірно встановлено та необхідно звернути особливу увагу, що відповідно до Витягу з державного реєстру правочинів №33965684 виданого Харківською філією державного підприємства «Інформаційний центр»Міністерства юстиції України від 28 листопада 2011 року на спірне нерухоме майно накладено заборону 31.01.2008 року за №6498753 приватним приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_3 Підставою обтяження є іпотечний договір 805\13\18-5\8-070, за реєстром №123, від 28.01.2008 року, посвідчений приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_3, заборона за р.№124.
Таким чином спірне майно знаходиться в іпотеці у Публічного Акціонерного товариства «Укрсоцбанк».
Відповідно до ст. 11 ч. 5 Цивільного Кодексу України, у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обовязки можуть виникати з рішення суду.
Згідно зі ст. 79 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, повязаних з розглядом справи. Відповідно до ст. 88 ч. 1 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Суд, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, всебічно й повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши докази, вважає, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
Суд постановляє рішення в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказах наданих сторонами.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 88, 209, 212, 214-215, 208-218, 516 ЦПК України, ст. 368 ЦК України, ст.ст. 60, 65, 69 Сімейного кодексу України, суд,-
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа Публічне Акціонерне товариство «Укрсоцбанк»про визнання права власності на частку майна, що знаходиться у спільній сумісній власності подружжя задовольнити в повному обсязі.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на частку майна, що знаходиться у спільній сумісній власності подружжя, а саме на ? частку нежитлової будівлі, загальною площею 298 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1.,яке знаходиться в іпотеці у Публічного Акціонерного товариства «Укрсоцбанк» та відповідно до Витягу з державного реєстру правочинів №33965684 виданого Харківською філією державного підприємства «Інформаційний центр»Міністерства юстиції України від 28 листопада 2011 року на спірне нерухоме майно накладено заборону 31.01.2008 року за №6498753 приватним приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_3 Підставою обтяження є іпотечний договір 805\13\18-5\8-070, за реєстром №123, від 28.01.2008 року, посвідчений приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_3, заборона за р.№124.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 державне мито у розмірі 630 (шістсот тридцять) грн..
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на інформаційно технічний розгляд справи у розмірі 120 (сто двадцять) грн..
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Харківської області через районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення рішення.
Головуючий-
Судове рішення № 22658840, Київський районний суд м. Харкова було прийнято 12.04.2012. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 2018/2-2013/11. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: