Рішення № 22658646, 27.03.2012, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

27.03.2012

Справа № 2-7249|11

2/2011/1140/2012

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

«27»березня 2012 року

Дзержинський районний суд у складі:

головуючого - судді Лазюк С.В.

при секретарі Гребінник А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ПрАТ „Важпром авто ма тика", ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, Харківського міського БТІ, треті особи ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 про визнання до говору купівлі-продажу від 09.06.2008р. недійсним, витребування нежит лових примі щень та зобов'язання скасувати реєстрацію нерухомого майна,-

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ПрАТ «Важ пром автоматика», ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, Харківського міського БТІ, треті особи: ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 про визнання договору купівлі-продажу від 09.06.2008р. недійсним, витребування нежитлових приміщень та зобов'язання скасу ва ти реєстрацію нерухомого майна.

Представником позивача була надана уточнена позовна заява та клопотання про залучення до справи третіх осіб.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що між Позивачем та ОСОБА_2 09 червня 2008 року було укладено Договір купівлі-продажу, посвідчений приватним но та ріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_11 і зареєстрований в реєстрі за № 5492.

Як вбачається з умов договору, позивач в особі свого представника ОСОБА_8 передала у власність ОСОБА_2, а ОСОБА_2 прийняв належні позивачу на праві при ватної власності нежитлові приміщення АДРЕСА_1

Договірна ціна майна складає: 3 613 255,00 (три мільйони шістсот тринадцять тисяч двісті п'ятдесят п'ять) гривень 00 копійок.

Порядок розрахунків по договору визначений у розділі 3 договору. Так, відповідно до п.3.1 договору, розрахунки за придбане майно Покупець може провести єдиним траншем, або за графіком:

- до 15 червня 2008 року сплатити 388000 (триста вісімдесят вісім тисяч) гривень 00 копійок;

- з 15 червня 2008 року по 10 липня 2008 року сплатити 800250 (вісімсот тисяч двісті п'ятдесят) гривень 00 копійок;

- з 10 липня 2008 року по 10 серпня 2008 року сплатити 808335 (вісімсот вісім тисяч триста тридцять п'ять) гривень 00 копійок;

- з 10 серпня 2008 року по 10 вересня 2008 року сплатити 808335 (вісімсот вісім тисяч триста тридцять п'ять) гривень 00 копійок;

- з 10 вересня 2008 року по 01 жовтня 2008 року сплатити 808335 (вісімсот вісім тисяч триста тридцять п'ять) гривень 00 копійок.

Гроші перераховуються безготівковим платежем на рахунок продавця або готівкою, отримання якої підтверджується розпискою ОСОБА_1 або її довіреною особою.

Також, згідно з п. 5.1 договору, обов'язком ОСОБА_2 було сплатити вартість продажу майна єдиним траншем, а у випадку неможливості сплатити єдиним траншем повну вартість майна, передати майно в іпотеку Позивачу в якості забезпечення вико нан ня зобов'язання за договором в частині сплати повної вартості майна. За змістом догово ру, ця умова є обов'язковою для дійсності договору купівлі-продажу майна у випад ку про ве дення розрахунків за договором не єдиним платежем, а частинами.

Відповідачем ОСОБА_2 було сплачено безпосередньо Позивачу лише два пла тежі з передбаченої договором ціни продажу майна, а саме: 97000,00 грн., що підтверд жується розпискою, яка написана власноруч Позивачем 18.06.2008 року та 600000,00 грн., що підтверджується розпискою від 10.07.2008 року, а всього 697000,00 грн.

Станом на 20.09.2011р. за Відповідачем рахується заборгованість по договору купівлі-продажу нерухомого майна від 09.06.2008р. у сумі 2 916 255,00 грн.

Тому, позивач вважає, що відповідачем ОСОБА_2, в порушення п.5.1 договору, не було передано Позивачу майно в іпотеку. Натомість відповідач ОСОБА_2 у перед ба че ний умовами договору термін для укладення договору іпотеки здійснив відчуження нерухомого майна по частинах ряду осіб. Так, 03.07.2008 року між ОСОБА_2 та АТЗТ «Важпромавтоматика»було укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна на 352,2 кв.м., 17.09.2008 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна на 40,3 кв.м., 17.09.2008 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна на 9,9 кв.м., 10.11.2008 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 було укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна на 159,8 кв.м., 05.03.2010 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 було укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна на 209,7 кв.м.

В свою чергу, 17.04.2010 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 було укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна на 209,7 кв.м., а 28.12.2010 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_7 було укладено договір дарування нерухомого майна на 159,8 кв.м.

В зв'язку з викладеним представник Позивача вказує, що з моменту укладення між Позивачем та Відповідачем договору купівлі -продажу від 09.06.2008р. пройшло вже більш ніж 2,5 роки та неодноразові звернення з вимогою сплатити заборгованість за укла деним договором, Відповідачем 1 не здійснено повної оплати згідно з п.3.1 договору, майно в іпотеку не передане, відповідно до п.5.1 договору, у зв'язку з чим Позивач про сить визнати договір купівлі-продажу від 09.06.2008р. недійсним, витребувати нежит лові приміщення та зобов'язати скасувати реєстрацію нерухомого майна.

В судовому засіданні представники позивача ОСОБА_12 та ОСОБА_13 позов ні вимоги підтримали та проси ли їх задовольнити у повному обсязі.

Представник ОСОБА_2 ОСОБА_14 у судовому засіданні проти позову запере чу вав посилаючись на те, що неналежне виконання умов договору, що був укладений з попереднім власником об'єкту нерухомості -не є підставою недійсності правочину та не тягне наслідків його недійсності. Крім того, під час укладання договорів, їх нотаріального оформлення сторони дотрималися всіх вимог діючого законодавства, досягли згоди стосовно всіх істотних умов договорів. Передача майна та всі істотні умови фактично виконані ще у 2008, 2010 роках відповідно. Представник ОСОБА_2 вважає, що оскільки майно придбане за відплатним договором в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати він вважається добросовісним набувачем і власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: було загублено власником або особою, якій він передав майно у володіння; було викрадено у власника або у особи, якій він передав майно у володіння; вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом. Тому, відповідно до наведе ного вище, об'єкт нерухомості не підлягає витребуванню ні у ОСОБА_4 ні у ОСОБА_7 оскільки вони є добросовісними набувачами права власності.

В судовому засіданні представник ОСОБА_3, ОСОБА_6 та ОСОБА_5 ОСОБА_15 також проти позову заперечував, повністю погодився з запере чен нями представника ОСОБА_2, а також зазначив, що як на день укладання догово рів, так і пізніше аж до звернення позивачки із даним позовом, були відсутні будь-яки обтяження на зазначене нерухоме майно, які би могли перешкодити сторонами вчинити згадані вище правочини, а отже були відсутні будь-які перешкоди юридичного і фактич ного характеру, для укладання між сторонами згаданого договору купівлі-продажу від 17.09.2008р. та 17.04.2010р. У зв'язку с вище викладеним просив в позові відмовити.

Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилася, надала до суду заяву, у якій просить справу розглядати за її відсутністю та просила у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_7 ОСОБА_16 також проти позову заперечував, погодився з запереченнями представників інших відпо ві дачів та просив в задоволенні позовних вимог відмовити і застосувати строки позовної давності.

В судовому засіданні представник відповідача ПрАТ „Важпромавтоматика" Они щен ко К.С. також проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1 просив відмовити та вважає, що відповідач ОСОБА_2 уклав договори про відчуження нерухомого майна у відповідності до норм чинного законодавства. Крім того, представник вважає, що у пози вача не має правових відстав про витребування об'єктів нерухомого майна у відпо віда чів, оскільки вони є добросовісними набувачами.

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_7 також просив в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити оскільки вони не базуються на нормах чинного законодавства.

Представник третьої особи ОСОБА_8 ОСОБА_17 в судовому засіданні вважав, що в діях ОСОБА_8 порушень законодавства не вбачається, просив в задоволенні позовних вимог відмовити, оскільки позовні вимоги є необґрунтовані.

Представник відповідача - Харківське міське бюро технічної інвентаризації в судове засідання не з'явився, про час, місце та дату слухання справи був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, клопотання про слухання справи за його відсутністю до суду не надходило.

Треті особи -ОСОБА_10, ОСОБА_9 в судове засідання не з'явилися, про час, місце та дату слухання справи були повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили, клопотання про розгляд справи за їх відсутністю до суду не надходили.

Суд, заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, дослідивши пись мо ві докази, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задо во лен ню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що між Позивачем та ОСОБА_2 09 червня 2008 року було укладено Договір купівлі-продажу, посвідчений приватним нотаріусом Харківського місь ко го нотаріального округу ОСОБА_11 і зареєстрований в реєстрі за № 5492.

Як вбачається з умов договору, позивач в особі свого представника ОСОБА_8 передала у власність ОСОБА_2, а ОСОБА_2 прийняв належні позивачу на праві приватної власності нежитлові приміщення АДРЕСА_1

Договірна ціна майна складає: 3 613 255,00 (три мільйони шістсот тринадцять тисяч двісті п'ятдесят п'ять) гривень 00 копійок.

Відповідно до ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укла денні договору, виборі контрагента та визначення умов договору з урахуванням ви мог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв діло вого обо роту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 655 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статті 526, 530 Цивільного кодексу України визначають, що зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений термін у відповідності з законом, дого во ром, а при відсутності такої вказівки - у відповідності до пред'явлених вимог.

Відповідно до умов договору розрахунки за придбане майно Покупець може про вес ти єдиним траншем, або по графіку, передбаченим п.3.1 договору, але не пізніше 01 жовтня 2008 року.

Проте в порушення умов вказаного договору, вимог ст.ст. 526, 530 ЦК України, Відповідач - 1 прострочив та лише частково здійснив оплату Позивачеві за придбане майно в розмірі 697000,00 грн., що свідчить про істотне порушення договору, та призвело до виникнення на цей час заборгованості перед Позивачем у розмірі 2916255,00 грн.

Судом не можуть бути прийняти до уваги посилання Позивача в якості обґрун ту вання свої позовних вимог на ст.ст. 694, 695 Цивільного кодексу України, оскіль ки зга дані статті регулюють продаж товару в кредит. В даному ж випадку має місце про даж май на з розстрочкою платежу, відтак ст.ст. 694, 695 ЦК України не можуть бути засто совані до правовідносин між сторонами спору.

Крім того при розгляді справи було встановлено, що розписки, надані Відповідачем 1, які написані ОСОБА_10 та ОСОБА_9 не можуть братися до уваги як належний доказ проведення розрахунків між Позивачем та Відповідачем 1 розрахунків за договором купівлі-продажу, оскільки представником Відповідача 1 не надано жодних дока зів того, що вищезазначені особи ОСОБА_10 та ОСОБА_9 мали повноваження на отримання грошових коштів за Позивача в якості оплати за договором.

Крім того, відповідач відмовився надати на огляд в судовому засіданні оригінали розписок, мотивуючи їх відсутністю та достатністю лише копій.

У договорі купівлі-продажу від 09.06.2008 року сторони передбачили умови щодо неможливості Відповідачем 1 самостійно, на власний розсуд, до моменту здійснення пов ного розрахунку з Позивачем відчужувати майно, оскільки п.5.1 передбачений обов'язок Відповідача 1 передати майно в іпотеку Позивачу, як спосіб забезпечення виконання зобов'язання сплати повної вартості майна. Дотримання цієї умови є обов'язковим для дійсності договору купівлі-продажу майна.

За ст.215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є не додер жання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч. 1-3, 5 та 6 ст.203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин), у цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину: правочин є дійсним, якщо він відповідає загальним умовам дійсності правочину, до яких, зокрема, треба віднести: законність зміс ту правочину, наявність у особи, яка вчиняє правочин, необхідного обсягу цивільної діє здат ності; вільне волевиявлення учасника правочину та його відповідність внутрішній волі; відповідність форми вчинення правочину вимогам законодавства, його спрямо ва ність. Правочин є чинним, якщо його зміст не суперечить Цивільного кодексу України, іншим актам цивільного законодавства та моральним засадам громадського суспільства.

Відповідно до ст.233 ЦК України, правочин, який вчинений особою під впливом тяж кої для неї обставини і на вкрай невигідних умовах, може бути визнаний судом недійс ним незалежно від того, хто був ініціатором такого правочину.

Згідно з п. 23 Постанови ВСУ, правочин може бути визнаний судом недійсним на підставі ст.233 ЦК України, якщо його вчинено особою під впливом тяжкої для неї обста вини і на вкрай невигідних умовах, чим друга сторона правочину скористалася. Тяжкими обставинами можуть бути тяжка хвороба особи, членів її сім'ї чи родичів, смерть году вальника, загроза втратити житло чи загроза банкрутства та інші обставини, для усунення або зменшення яких необхідно укласти такий правочин.

Як вбачається з матеріалів справи, даний правочин було вчинено Позивачем під впливом тяжкої обставини. Тяжкою обставиною для Позивача є хвороба. Зокрема, в пе ріод укладення договору, Позивачеві було встановлено діагноз «параректальний абсцес ма лої миски», і 14.10.2007 року було проведено операцію, що підтверджується Випискою із історії хвороби стаціонарного хворого від 20.10.2007 року. В подальшому Позивач ліку валася, консультувалася, проходила реабілітацію, що підтверджується виписками від 18.01.2008 року, 14.02.2008 року, 04.10.2008 року. Враховуючи вік Позивачки і тяжкість хвороби, той факт, що лікування та реабілітація коштували значних коштів, що підтверд жується амбулаторною карткою стаціонарного відділення медичного центру «Борис». Таким чином, враховуючи, що Позивачу станом на 2008 рік уже було 71 рік, вона була вимушена терміново на вкрай невигідних умовах продати нежитлові приміщення, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1.

Заперечення відповідачів стосовно того, що позивач напроти - дуже вигідно про дав ОСОБА_2 приміщення, тому що придбав їх за значно меншу ціну, судом не сприй ма ється, так як відповідно до п.3.1 договору купівлі-продажу від 16.05.2008р. ОСОБА_1 придбала ті самі приміщення в розстрочку з терміном оплати до 16.05.2009р.

Тому такий продаж не можна вважати вигідним, оскільки сама ОСОБА_1 не мала можливості виконати свої зобов'язання стосовно оплати в визначений термін.

Відповідно до ст.204 ЦК України діє презумпція правомірності правочину, тобто правочин є дійсним до того моменту, поки суд не визнає його недійсним. Виходячи з положень ст.204 ЦК України для того, щоб повернути своє майно, власнику необхідно спо чатку визнати недійсним відплатний договір, на підставі якого особа, що не мала пра ва на відчуження майна, зробила відчуження добросовісному набувачу такого майна власника.

За будь-яких обставин, Відповідач 2, Відповідач 3, Відповідач 4, Відповідач 5, Відповідач 6, Відповідач 7, знали, повинні були знати та не могли не знати, що за Дого вором Відповідач 1 повністю не розрахувався з Позивачкою, оскільки останній строк пла тежу мав бути не пізніше 01 жовтня 2008 року, що вказано в самому договорі, який є пра вовстановлюючим документом для здійснення наступних відчужень. Також відпові дачам було відомо, що відповідно до п.5.1 Договору Відповідач 1 був зобов'язаний пере дати спірні нежитлові приміщення в іпотеку.

Посилання представника відповідача ОСОБА_2 -ОСОБА_14 на те, що ОСОБА_2 приміщення не були передані в іпотеку, як це вказано в п.5.1 договору, за тих підстав, що в договорі не передбачена процедура та строки як це повинну відбу ватися, судом не сприймається, оскільки дії ОСОБА_2 по частковій оплаті дого вору, яку не заперечує позивач, є такими, що ОСОБА_2, в розумінні п.5.1 договору, чітко усві дом лює свій обов'язок за обраною схемою часткового розрахунку, передати при мі щення в іпо теку, про що укласти окремий договір в нотаріальній формі, для чого отримати з БТІ та інших органів необхідні документи.

Наступні дії ОСОБА_2 по відчуженню приміщень, а для цього і отримання з БТІ відповідних документі, свідчить про те, що ОСОБА_2 не мав наміру виконати умови договору -розраховуватися, та передати майно в іпотеку.

Ці події відбувались на фоні свідомого розуміння сторін, їх представників, про те, що пунктом 5.1 договору, сторони встановили цю обставину, як підставу дійсності всього договору.

Відповідно до ст.387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від осо би, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

В порушення умов п.5.1 договору 03.07.2008 року між ОСОБА_2 та АТЗТ «Важпромавтоматика»було укладено договір купівлі-продажу 352,2 кв.м., 17.09.2008 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було укладено договір купівлі-продажу 40,3 кв.м., 17.09.2008 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було укладено договір купівлі-продажу 9,9 кв.м., 10.11.2008 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 було укладено договір купівлі-продажу 159,8 кв.м., 05.03.2010 ро ку між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 було укла дено договір купівлі-продажу 209,7 кв.м.

В свою чергу, 17.04.2010 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 було укладено договір купівлі-продажу 209,7 кв.м., а 28.12.2010 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_7 було укладено договір дарування 159,8 кв.м.

Враховуючи зміст п.5.1 договору та ст.ст.: 526, 530 Цивільного кодексу України, зобов'язання за договором мають виконуватись належним чином, в установлений термін у відповідності з законом та у послідовності, яка визначена договором.

Згідно з п.5.1 договору, обов'язком Відповідача 1 було сплатити вартість продажу май на єдиним траншем, а у випадку неможливості сплатити єдиним траншем повну вартість майна, передати майно в іпотеку Позивачу в якості забезпечення виконання зобов'язання за договором в частині сплати повної вартості майна. За змістом договору, ця умова безпосередньо визначає порядок реалізації прав та обов'язків сторін за догово ром і виконання договору в цілому. Ця умова є обов'язковою для повного досягнення кожною стороною мети, для якої вони укладали договір, і є обов'язковою для дійсності та реальності договору купівлі-продажу майна. Цей договір не може бути односто роннім і лише на користь однієї сторони, а тому та обставина, що Відповідачем 1 не проведено розрахунків за договором єдиним платежем та не укладено договору іпотеки на користь Позивача, не створюю для Відповідачу повного набуття інших (наступних) прав.

У договорі купівлі-продажу від 09.06.2008р. не встановлено право ОСОБА_2 самос тійно на власний розсуд відмовитись від виконання договору, зокрема, в частині не укладання договору іпотеки на користь Позивача, і після цього відчужувати майно, тож укладення договорів купівлі-продажу між ОСОБА_2 та АТЗТ «Важпромавтоматика», ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, та між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 та ОСОБА_4 та ОСОБА_7 відбулося з порушенням вказаних вимог закону.

Посилання представника відповідачів ОСОБА_15 на те, що ОСОБА_2 за дого вором отримав право власності та без будь-яких зареєстрованих обмежень вправі був розпорядитись своєю власністю, судом не приймається, оскільки саме пунктом 5.1 договору сторони у випадку розрахунків у розстрочку встановили певні обтяження на майно у вигляді обов'язку укладення договору іпотеки, що передбачає неможливість повного розпорядження -будь якого наступного відчуження цього майна.

Такий вид обтяжень, встановлених сторонами договору, не передбачений для внесення у Єдиний державний реєстр обмежень, обтяжень, тому нотаріусом і були сформовані витяги з цього реєстру про відсутність таких обставин. Але ці обмеження, обтяження встановлені сторонами у первоісточнику -у договорі, та повинні бути врахо вані.

Таким чином, суд приходить до висновку, що Позивач має право вимагати повер нення їй спірного майна -нежитлових приміщень АДРЕСА_1 на підставі ст.ст. 387, 388 Цивільного кодексу України.

Зважаючи на те, що правовстановлюючий документ на нежитлові приміщення - договір купівлі-продажу визнається недійсним, то і реєстрація права власності нежит ло вих приміщень АДРЕСА_1 за АТ «Важпромавтоматика», ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 має бути скасована, а приміщення мають бути повернені законному власникові - ОСОБА_1

Суми, які підлягають сплаті за послуги адвоката, витрати на інформаційно-техніч не забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, при задоволенні позову покладаються на Відповідачів солідарно (ст. 49 ГПК України).

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про необхідність част ко вого задоволення позову.

На підставі вищевикладеного, ст.ст.: 16, 203, 204, 215, 233, 387, 530, 655 ЦК України, керуючись ст.ст.: 57, 60, 64, 212-215, 218 ЦПК України, суд,-

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Договір купівлі-продажу від 09.06.2008р., укладений між ОСОБА_1 (інд.номер НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_2) та ОСОБА_2 (інд.номер НОМЕР_2, адреса: АДРЕСА_3), посвідчений приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_11, реєстр № 5492, - визнати недійсним.

Витребувати нежитлові приміщення АДРЕСА_1 від АТЗТ „Вантажпромавтоматика" (код ЄДРПОУ 21266653, адреса 61072 м.Харків пр.Леніна, 56), ОСОБА_3 (інд.номер НОМЕР_3 адреса: АДРЕСА_4), ОСОБА_6 (адреса: АДРЕСА_5), ОСОБА_7 (інд.номер НОМЕР_4 адреса: АДРЕСА_6) на користь ОСОБА_1 (інд.номер НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_2).

Скасувати реєстрацію за АТЗТ „Вантажпромавтоматика" (код ЄДРПОУ 21266653, адреса 61072 м.Харків пр.Леніна, 56), ОСОБА_3 (інд.номер НОМЕР_3 адреса: АДРЕСА_4), ОСОБА_6 (адреса: АДРЕСА_5), ОСОБА_7 (інд.номер НОМЕР_4 адреса: АДРЕСА_6), ОСОБА_4 (інд.номер НОМЕР_6 адреса: АДРЕСА_8) та ОСОБА_5 (інд.номер НОМЕР_5 адреса АДРЕСА_7) нежитлових приміщень АДРЕСА_1 та зобов'язати КП „Харківське міське БТІ" внести відповідні зміни до реєстру прав власності на нерухоме майно.

Стягнути солідарно з відповідачів ОСОБА_2, АТЗТ „Вантажпром авто ма тика", ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, КП „Харківське міськБТІ" на користь позивача ОСОБА_1 понесені нею судові вит рати, а саме: держмито -1700 гривень,, інформаційно-технічне забезпечення -120 гри вень, а разом 1820 гривень.

У іншій частині позову ОСОБА_1 -відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10-ти днів з дня його про го лошення до апеляційного суду через районний суд. Особи які брали участь у справі, але не бу ли присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10-ти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення постановлено і надруковано власноруч суддею Лазюк С.В. у нарадчій кімнаті.

Головуючий: суддя С.В.Лазюк