Ухвала суду № 226579, 12.07.2006, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

№  2-231/06                                                                                     

ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ

____________

01010,  м. Київ, вул. Московська, 8

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

“12” липня 2006 р.  Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого                                                           Конюшка К.В.

суддів:                                                          Ланченко Л.В.

Пилипчук Л.В.

Степашка О.І.

Нечитайла О.М.

при секретарі:  Ткачук Н.В.

за участю представників:

позивача: не явка

відповідача: Шкодича Ю.В.

третьої особи: Андрійченка В.А.

розглянувши касаційну скаргуДержавної податкової інспекції у Печерськомурайоні м.Києва  

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.05.2005 р. та рішення  господарського суду м. Києва від 11.01.2005р.

у справі № 29/520

за позовом                Товариства з обмеженою відповідальністю «Нодес»

до                                Державної податкової інспекції у Печерськомурайоні  м. Києва

третя особа               Спеціалізована державна податкова інспекція у м. Києві по роботі з великими платниками податків

про                             визнання недійсним податкового повідомлення-рішення

В С Т А Н О В И В :

В листопаді 2004 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Нодес» звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва (далі – ДПІ у Печерському районі м. Києва) про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 18.06.2004р. № 257/26-062/0.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався, зокрема, на те, що висновки акту перевірки є необґрунтованими, перевірка  проведена з порушенням п.3 ст.11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», оскільки позивач не отримував запит про витребування документів від 15.06.2004р.; позивач мав в наявності всі документи обліку, які підтверджували правомірність формування податкового кредиту.

Рішенням господарського суду м. Києва від 11.01.2005р., залишеним  без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.05.2005р., позов задоволено повністю. Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення від 18.06.2004р. № 257/26-062/0.

Не погоджуючись зі вказаними судовими рішеннями судів попередніх інстанцій, ДПІ у Печерському районі м. Києва оскаржила їх в касаційному порядку.

В касаційній скарзі скаржник просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанції у зв’язку з порушенням ними норм матеріального та процесуального права і прийняти нове рішення про відмову в позові.

В судове засідання представники позивача не з‘явились. Позивач у відзиві на касаційну скаргу просив повернути касаційну скаргу скаржникові у зв’язку з недотриманням останнім вимог процесуального законодавства при її поданні. Справу розглянуто у відповідності з ч.4 ст.221 Кодексу адміністративного судочинства України.

Представники відповідача та третьої особи в судовому засіданні підтримали доводи касаційної скарги та просили її задовольнити. 

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

            Як встановлено судами попередніх інстанцій, працівниками СДПІ у м. Києві по роботі з великими платниками податків було проведено перевірку правильності обчислення та своєчасності внесення ТОВ «Нодес» до бюджету сум податку на додану вартість за період з 01.03.2004р. по 01.04.2004р. За результатами перевірки було складено Акт від 18.06.2004р. № 23-81/26/32708197.

На підставі зазначеного Акту перевірки ДПІ у Печерському районі  м. Києва було прийняте податкове повідомлення-рішення від 18.06.2004р. № 257/26-062/0, яким ТОВ «Нодес»  визначено суму податкового зобов’язання з податку на додану вартість на загальну суму 1002545  грн., з них: основний платіж 556970 грн. та штрафні санкції в розмірі 445575 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції мотивовано виходив з того, що відповідачем доказів направлення ТОВ «Нодес» запиту ГВПМ Спеціалізованої державної ДПІ у м. Києві по роботі з великими платниками податків від 15.06.2004р. про надання документів обліку, які підтверджують право позивача на податковий кредит, не надано. Крім того, суд дійшов правильного висновку, що доводи третьої особи, викладені в Акті перевірки від 18.06.2004р. № 23-81/26/32708197 про відсутність платника податків за місцем знаходження: м. Київ, вул. Чеська, 4, спростовуються матеріалами справи в їх сукупності. В тому числі й даними Акту перевірки  ДПІ у Печерському районі  м. Києва від 22.06.2004р. № 56/23-7/32708197, з якого вбачається, що ця перевірка ТОВ «Нодес» проводилась в період з 16.06.2004р. по 22.06.2004р. за адресою: м. Київ, вул. Чеська, 4. Отже, судом першої інстанції зроблено правильний висновок про те, що положення Акту перевірки СДПІ у м. Києві по роботі з великими платниками податків від 18.06.2004р. № 23-81/26/32708197 про відсутність позивача за адресою, вказаною в реєстраційних документах, не відповідає фактичним обставинам. З цим обґрунтовано погодився суд апеляційної інстанції.

Судами попередніх інстанцій правильно встановлено, що в даному випадку було відсутнє заниження податкових зобов‘язань позивачем за березень 2004р., а тому не було підстав для донарахування суми податкового зобов‘язання та застосування штрафних санкцій, передбачених п.17.2. ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Місцевий господарський і апеляційний господарський суди дійшли правильного висновку про те, що відповідач всупереч вимогам ст.33 Господарського процесуального кодексу України (який підлягав застосуванню на час прийняття оскаржуваних судових рішень) не довів суду обґрунтованості висновків, викладених в Акті перевірки  від 18.06.2004р. № 23-81/26/32708197. У зв’язку з чим  податкове повідомлення-рішення від 18.06.2004р. № 257/26-062/0 підлягає визнанню недійсним як таке, що прийнято на підставі акту перевірки, висновки якого не відповідають фактичним обставинам.

Доводи касаційної скарги не спростовують правильності зазначених висновків судів попередніх інстанцій.

            Згідно з ч.1 ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної  інстанції  залишає  касаційну  скаргу  без задоволення,  а  судові рішення - без змін,  якщо визнає,  що суди першої  та  апеляційної  інстанцій  не  допустили  порушень   норм матеріального  і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі  м. Києва залишити без задоволення, а рішення господарського суду м. Києва від 11.01.2005р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.05.2005 р. у справі № 29/520 – без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у строк та у порядку, визначеними ст.ст. 237 – 239 КАС України.

Головуючий(підпис)Конюшко К.В.

Судді

(підпис)

Ланченко Л.В.                

(підпис)

Пилипчук Н.Г.

(підпис)

Степашко О.І.

(підпис)

Нечитайло О.М.

З оригіналом згідно

Суддя Вищого адміністративного

суду України                                                                        К.В. Конюшко