Рішення № 22652960, 12.04.2012, Конотопський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 1807/1301/2012

Провадження № 2/1807/384/12

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 квітня 2012 року Конотопський міськрайонний суд Сумської області

в складі: головуючого судді Кущенко М. Ф.,

при секретарі при секретарі Мирошниченко Ю. В.,

з участю позивача ОСОБА_1

представника відповідача Розуменка І.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "Конотопський арматурний завод" про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу 9,10,16,17,23, 24 лютого 2012р., стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 21 грудня 2011р. по 31.01.2012р.,моральної шкоди та зобов"язання відповідача надати йому робоче місце на посаді начальника відділу технічного контролю ПАТ "Конотопський арматурний завод" з посадовим окладом згідно штатного розпису і виконати перерахунок заробітної плати та визнання незаконним наказу №20А від 01 лютого 2012 р. про встановлення мінімального посадового окладу в розмірі 1073 грн.,

В С Т А Н О В И В :

Позивач обгрунтовує свої уточнені вимоги (л.с.12,25,69) тим,що рішенням Конотопського міськрайонного суду від 20 грудня 2011р. його позовні вимоги задоволені, визнано незаконним наказ генерального директора публічного акціонерного товариства Конотопський арматурний завод від 7 жовтня 2011 року № 52-к про звільнення його з роботи за п.1 ст.41 КЗпП України і поновлено на посаді начальника відділу технічного контролю публічного акціонерного товариства Конотопський арматурний завод з 10 жовтня 2011 року. Допущено негайне виконання судового рішення в частині поновлення на роботі. Стягнуто з публічного акціонерного товариства Конотопський арматурний завод на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 8 жовтня 2011 року по 19 грудня 2011 року в сумі 7144 (сім тисяч сто сорок чотири) грн. 59 коп.

Негайне виконання рішення суду відповідачем здійснено не було і фактично він був поновлений на роботі 01 лютого 2012р. про що йому було повідомлено листом № 58/42 від 01.02.2012р. А до цього його не допускали на підприємство, куди він намагався потрапити після рішення суду. В цей же день відповідач видав наказ №20-А відповідно до якого за незаконне відвантаження з підприємства сталі 5ХНМ діаметром 200 мм, за що раніше він був звільнений з роботи та поновлений за рішенням суду, йому встановлена мінімальна заробітна плата в розмірі 1073 грн. Він не згодний із цим наказом, оскільки відповідно до норм КЗпрП України після відновлення працівника на роботі, оплата праці здійснюється відповідно до штатного розкладу, діючого на підприємстві до звільнення працівника. Відповідно до вимог ст. 235 КЗпрП при поновленні на попередню роботу працівникові надається робоче місце, яке відповідає посаді працівника до його звільнення. Фактично йому не було надане робоче місце на посаді начальника відділу технічного контролю ПАТ "Конотопський арматурний завод". Також 02.02.2012р. був виданий наказ №25 "Про введення неповного робочого часу на підприємстві з 06.02.2012р. по 29.02.2012р, який не відповідає ст. 56 КЗпрП в частині узгодження з працівником.

В зв"язку із порушенням його прав йому заподіяна моральна шкода , яка призвела до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв"язків, а також приниження честі та гідності. Посилається на ст.ст. 56,103, 237-1 КЗпрП,23,297 ЦК України і просить стягнути із відповідача на його користь суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 21 грудня 2011р. по 31.01.2012р. включно. Визнати незаконним наказ №20А від 01 лютого 2012р. про встановлення йому мінімального посадового окладу в розмірі 1073 грн. Зобов"язати відповідача надати йому робоче місце на посаді начальника відділу технічного контролю ПАТ "Конотопський арматурний завод" з посадовим окладом згідно штатного розпису і виконати перерахунок заробітної плати . Визнати незаконним наказ № 25 від 02.02.2012р. і стягнути з відповідача на його користь за час вимушеного прогулу 9,10,16,17,23,24 лютого 2012р. середню заробітну плату в розмірі 840,54 грн. та моральну шкоду в розмірі 7000 грн.

Представник відповідача уточнених вимог позову не визнав і пояснив, що позивач був поновлений на роботі з 21.12.2011р., але з"явився на роботу лише після того,як вони в лютому 2012р. направили йому листа з пропозицією негайно з"явитися на роботу. І оскільки вказана посада, на яку він був поновлений судом, була зайнята іншою людиною, йому запропонували любу іншу посаду і позивач подав заяву про переведення, і по його заяві в лютому 2012р. був виданий наказ про його переведення, із яким його ознайомили по акту від 04.04.2012р., оскільки позивач відмовився його підписувати . По 04.04.2012р. позивач не виконував ніякої роботи, хоч 01.02.2012р. був поновлений на посаді начальника відділу технічного контролю. Однак, незважаючи на те,що його поновили на вказаній посаді, 01.02.2012р. йому був встановлений мінімальний посадовий оклад в розмірі 1073 грн., хоч до цього оклад по вказаній посаді згідно штатного розкладу був в розмірі 3025 грн. Це було зроблено для того, щоб відшкодувати нанесені ним збитки, по яких він був звільнений з роботи, а потім поновлений за рішенням суду. Але з 01,02.2012р. посадовий оклад по вказані посаді, на яку був поновлений позивач, по штатному розпису був змінений до 2555грн.

Вони також не визнають вимогу позивача про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу 9,10,16,17,23,24 лютого 2012р., оскільки із-за тяжкого фінансово- виробничого становища у вказаний період підприємство змушене було перейти до виробництва в умовах неповної робочої неділі. Про це рішення були повідомлені працівники, вказане рішення прийнято за погодженням із членами профсоюзного комітету, незважаючи на те, що голова профкому ОСОБА_3 відмовилась візувати вказаний наказ.

Що стосується моральних збитків, то вони також не визнають цю вимогу, оскільки позивач не довів, що вказаними діями йому були завдані моральні збитки і не зрозуміло із яких підстав він просить стягнути саме 7 тис. грн. в якості компенсації за ці збитки.

Вислухавши учасників розгляду справи, допитавши свідків ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та перевіривши матеріали справи суд приходить до слідуючих висновків.

Згідно із вимогами ст.32 ч.3,103 КЗпрП про зміну істотних умов праці - систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи , встановлення або скасування неповного робочого часу , суміщення професій , зміну розрядів і найменування посад та інших - працівник повинен бути повідомлений не пізніше, ніж за два місці до їх запровадження або зміни.

Відповідно до вимог ст. 236 КЗпрП у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу , який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.

Згідно із вимогами ст. 237-1 КЗпрП відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику проводиться у разі , якщо порушення його законних прав призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв"язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя..

Судом встановлено, що рішенням суду від 20 грудня 2011р. визнано незаконним наказ генерального директора публічного акціонерного товариства "Конотопський арматурний завод" №52-к від 7 жовтня 2011р. про звільнення начальника ВТК ОСОБА_1 і поновлено його на роботі з 10 жовтня 2011р. Допущено негайне виконання судового рішення в частині поновлення на роботі та стягнуто середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 8 жовтня 2011р. по 19 грудня 2011р. (л.с.3-4). Однак відповідач вказаного рішення суду про негайне виконання рішення суду в частині поновлення на роботі не виконав,як не виконав це рішення і після вступу його в силу через 10 днів після його винесення,оскільки ніким не було оскаржене. В результаті цього позивач був допущений до роботи тільки з 01.02.2012р, коли відповідач видав наказ № 40-к від 01.02.2012р. про поновлення позивача на роботі з 10 жовтня 2011р. (л.с. 59 ). Вказане підтверджується також поясненням свідка ОСОБА_4, яка працює у відповідача начальником відділу кадрів. Таким чином уточнені вимоги позивача про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 21.12.2011р. по 31.01.2012р. підлягає задоволенню. З 21.12.2011р. по 31.12.2011р. на вказаному підприємстві було 8 робочих днів, в січні 2012р по календарному графіку було 20 робочих днів. Відповідно до довідки ПАТ "Конотопський арматурний завод" середньоденний заробіток ОСОБА_1 складав 140,09 грн. (л.с.6). Таким чином за 28 днів вимушеного прогулу позивачу необхідно виплатити 3922,52 грн.

Незважаючи на те , що позивач формально був поновлений на вказаній роботі, фактично він не був допущений до цієї роботи і наказом генерального директора ПАТ "Конотопський арматурний завод" № 20а від 01.02.2012р. у зв"язку із тими ж самими, на думку відповідача винними діями ОСОБА_1, по яких він був звільнений із роботи, а потім поновлений на роботу за рішенням суду,як звільненому незаконно, йому встановлений з 01.02.2012р. мінімальний посадовий оклад в розмірі 1073 грн. (л.с.17). Вказаний наказ в частині встановлення посадового окладу ОСОБА_1 є незаконним, оскільки вказаним наказом у завуальованій формі ОСОБА_1 був притягнутий до матеріальної відповідальності передбаченої ст.ст. 132-133,136 КЗпрП за ті ж дії по яких він раніше звільнявся із роботи. Однак навіть в цьому випадку відповідач мав би право видати відповідний наказ про покриття шкоди за рахунок ОСОБА_1,якщо б була встановлена відповідна вина позивача, тільки в межах середнього місячного заробітку,або відшкодування повної шкоди у визначених законодавством випадках . І поскільки ОСОБА_1 був незгодний із цим , відповідач решту шкоди повинен був би відшкодовувати шляхом подачі відповідного позову до суду.

Незаконним є і наказ № 25 від 02.02.2012р. про введення режиму неповного робочого тижня на підприємстві , оскільки він не тільки був недоведений до відома позивача за два місяці до його введення, як передбачено ст.32 ч.3 КЗпрП , а і не погоджений із профспілковим комітетом, введений явочним порядком і вже в період його дії адміністрація підприємства намагалась погодити його із профсоюзним комітетом, однак профком відмовився погоджувати його , як незаконного, що і підтвердила в судовому засіданні як свідок голова профкому ОСОБА_3 Таким чином невихід на роботу позивача 9,10,16,17,23,24 лютого 2012р. є вимушеним прогулом, за який відповідач повинен провести проплату в розмірі середнього заробітку 840,54 грн.( 6 х 140,09 грн.)

Діями відповідача по навмисному невиконанню рішення суду по поновленню на роботі позивача, безпідставного його переведення на неповну робочу неділю, безпідставному зменшенню посадового окладу завдані моральні збитки позивачу які зв"язані із його моральними переживаннями, необхідністю перебудови свого життя і прикладення для цього додаткових зусиль, які суд оцінює в розмірі 500 грн.

Що стосується вимог позивача про зобов"язання відповідача надати йому робоче місце на посаді начальника відділу технічного контролю, то вони задоволенню не підлягають, оскільки позивач 03.02.2012р. подав відповідну заяву про переведення його на посаду майстра цеху №01 з 03.02.2012р. і ця заява відповідачем була задоволена наказом №06-к від 03.02.2012р., який був доведений позивачу 04.04.2012р. (л.с. 47,48,57). Вказаний наказ надійшов до відділу кадрів і планового відділу підприємства тільки 04.04.2012р., що підтвердили в судовому засіданні свідки ОСОБА_4 і ОСОБА_5 - керівники відповідних підрозділів підприємства. Оскільки вказаний наказ не скасований і не оспорюється позивачем, він не може бути не прийнятим до уваги. Однак поскільки вказаний наказ був доведений до відома позивача тільки 04.04.2012р., позивачу необхідно проводити оплату до вказаної дати включно по попередній роботі, так як він знаходився на робочому місці саме по попередній роботі.

Виходячи із викладеного та керуючись ст.ст. 213-215 ЦПК України,суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовільнити частково.

Визнати незаконним наказ Публічного акціонерного товариства "Конотопський арматурний завод" №20 від 01 лютого 2012р. про встановлення ОСОБА_1 мінімального посадового окладу в розмірі 1073 грн. і зобов"язати здійснити перерахунок його заробітної плати за період з 1 лютого 2012р. по 4.04.2012р. з а посадовим окладом начальника відділу технічного контролю, передбаченого штатним розписом.

Стягнути із Публічного акціонерного товариства "Конотопський арматурний завод" на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 21 грудня 2011 р. по 31 січня 2012р. включно в розмірі 3922,52 грн. та за час вимушеного прогулу 9,10,16,17,23,24 лютого 2012р в розмірі 840,54 грн., визнавши незаконним наказ № 25 від 02.02.2012р. про введення режиму неповного робочого тижня на підприємстві . Також стягнути на користь ОСОБА_1 500 грн в рахунок відшкодування завданих моральних збитків.

В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Стягнути із Публічного акціонерного товариства "Конотопський арматурний завод" на користь держави 321,9 грн. судового збору на рахунок : Одержувач Державний бюджет Конотопського району, Код 37784555, Банк одержувача ГУДКСУ в Сумській області, МФО 837013, Рахунок 31215206700141, Призначення платежу 22030001, Код ЄДРПОУ 26440771 (судовий збір)

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Сумської області через Конотопський міськрайонний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення .

Повний текст рішення виготовлений 17 квітня 2012р.

Суддя Кущенко М. Ф.