Рішення № 2264606, 14.07.2008, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" липня 2008 р. Справа № 55/124-08

вх. № 3690/5-55

Суддя господарського суду

при секретарі судового засідання

за участю представників сторін:

позивача - Карбовського О.М

відповідача- не з"явився

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мережа сервісних станцій "ТІДІСІ - ДАЛЬНОБОЙ", м. Бровари

до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м. Харків  

про стягнення 8128,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Мережа сервісних станцій "ТІДІСІ - ДАЛЬНОБОЙ", м. Бровари, звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м. Харків, 8128 грн. суми боргу та судові витрати, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідач в порушення умов договору № 171/2006 в/з від 31.07.06 р. не виконав свої зобов"язання щодо повернення товару або його вартості.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 26 травня 2008 р. було прийнято вказану позовну заяву, порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 17 червня 2008 р.

13 червня 2008 р. позивач надіслав до суду телеграму- клопотання, в якому просить суд відкласти розгляд справи, у зв"язку з неможливістю представника прибути у судове засідання.

Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги неявку у судове засідання представників сторін, враховуючи принцип змагальності сторін та те, що правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, а також те, що у сторін необхідно витребувати додаткові документи, суд дійшов висновку про відкладення розгляду справи на інший день.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 17 червня 2008 р. було задоволено клопотання позивача про відкладення розгляду справи та відкладено її розгляд на 01 липня 2008 р.

01 липня 2008 р. позивач надав до суду документи, які долучені судом до матеріалів справи.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 01 липня 2008 р. було відкладено розгляд справи на 14 липня 2008 р.

Представник позивача у призначеному судовому засіданні 14 липня 2008 року підтримував позовні вимоги.

Представник відповідача у призначене судове засідання не з'явився, документів, витребуваних ухвалою, суду не надав, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Представник позивача звернувся до суду з заявою про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Ця заява розглянута судом та задоволена як така, що не суперечить чинному законодавству.

У відповідності до ст.75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами .

Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, вислухавши уповноваженого представника позивача, судом встановлено наступне.

31 липня 2006 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Мережа сервісних станцій "ТІДІСІ - ДАЛЬНОБОЙ", м. Бровари (далі позивач) та Фізичною особою підприємцемОСОБА_1 м. Харків (далі відповідач) було укладено договір № 171/2006 в/з, у відповідності до умов якого позивач передав на відповідальне зберігання товар, а відповідач, в свою чергу, прийняв його та зобов"язався повернути. Пунктом 1.1 договору передбачено, що предметом договору є пневматичні шини для вантажного автотранспорту. Пунктом 2.1 договору передбачено, що продукція передається на склад відповідача по акту прийому- передачи. Пунктом 3.4.2 договору передбачено, що відповідач зобов"язаний в дводенний термін повернути товар позивачу за першою його вимогою. Пунктом 4.1 договору сторони узгодили порядок розрахунків, який здійснюється позивачем за послуги відповідального зберігання згідно з отриманним рахунком- фактурою, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок відповідача. Пунктом 7.1 договору передбачений строк дії договору, а саме договір є укладеним з моменту підписання та діє до 31 грудня 2006 р.. Договір вважається автоматично пролонгованим на період в 3 місяці, якщо сторони за 14 банківських днів до моменту припинення його дії не мають наміру розірвати цей договір.

На виконання умов вказаного договору позивачем було передано відповідачеві на відповідальне зберігання товар на загальну суму 8126,00 грн., що підтверджується актом приймання -передачи №1 від 31.07.06 р. Вказаний акт підписано обома сторонами та скріплено печатками, що свідчить про прийняття товару з боку відповідача. У вказаному акті зазначений договір № 171/2006 від 31.07.06 р., що свідчить про передачу товару на відповідальне зберігання позивачем саме згідно цього договору.

Матеріали справи свідчать про те, що позивач звертався на адресу відповідача з вимогою №1 від 23.10.06 р. про повернення продукції, яка була прийнята на зберігання, а у разі неможливості виконання вказаної вимоги, у відповідності до п. 3.4.2 договору відшкодувати позивачу його повну вартість, яка становить 8128 грн, що підтверджується поштовим описом з відміткою про відправку та поштовим повідомленням з відміткою про отримання особисто відповідачем ФОП ОСОБА_1. 03.11. 06 р.

Таким чином, відповідач отримав вимогу, проте на неї не відреагував, товар не повернув та грошові кошти не перерахував.

Внаслідок неналежного виконання прийнятих на себе зобов"язань відповідачем, у останнього виникла заборгованість у сумі 8128 грн., що і стало підставою для звернення до господарського суду з відповідним позовом.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов"язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ч.1 ст.951 Цивільного Кодексу України збитки, завдані поклажодавцеві втратою (нестачею0 або пошкодженням речі, відшкодовуються зберігачем: у разі втрати (нестачі) речі -у розмірі її вартості; у разі пошкодження речі - у розмірі суми, на яку знизилась її вартість;

Відповідно до ст. 953 ЦК України зберігач зобов"язаний на першу вимогу поклажодавця повернути річ, навіть якщо строк її зберігання не закінчився.

Враховуючи вказані обставини, враховуючи вимоги ст.526 Цивільного Кодексу України, а саме те, що зобов"язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, враховуючи те, що відповідач товар отримав на відповідальне зберіганя, що підтверджується належними доказами, однак документи, що підтверджують його повернення позивачу в матеріалах справи відсутні, на вимогу позивача про повернення продукції не відреагував, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога позивача в частині стягнення коштів в сумі - 8128 грн. правомірна та обгрунтована, такка, що не спростована відповідачем, тому підлягає задоволенню.

У відповідності зі статтями 44, 49 Господарського процесуального кодексу України суд вважає необхідним витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покласти на відповідача, з вини якого виник спір.

Враховуючи викладене, керуючись ст.124,129 Конституції України, ст.ст. 526, ст.530, ст. 629, ст.936, ч.1 с.951, 953 ЦК України, ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, ст.ст.82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1,АДРЕСА_1, код НОМЕР_1 п/р НОМЕР_2 в АБ "Факторіал-Банк" м. Харкова, МФО 351715) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мережа сервісних станцій "ТІДІСІ - ДАЛЬНОБОЙ", м. Бровари(юр. адреса: 07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Незалежності, 24; факт. адреса: 02089, м. Київ, вул. Радистів,73 а, код 33212540, п/р НОМЕР_3 в АКІБ "Укрсиббанк" м. Харків, МФО 351005) 8128 грн. кошти-вартість переданої на відповідальне зберігання продукції, 102 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати відповідний наказ після набрання рішенням законної сили.

Повний текст Рішення підписано 17 липня 2008 року.

Суддя