Рішення № 22645180, 09.04.2012, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

09.04.12 р. Справа № 5006/7/46/2012

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Е.В. Сгара

При секретарі судового засідання О.В.Журило

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

За позовом: Прокурора Центрально-Міського району м. Горлівки в інтересах держави України в особі Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Донецькій області, м.Донецьк

До відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м.Горлівка

Предмет спору: стягнення неустойки в сумі 401,99 грн.

За участю представників:

від прокурора: ОСОБА_3 довір.;

від позивача: ОСОБА_2 -довір.;

від відповідача: не зявився.

СУТЬ СПОРУ:

Прокурор Центрально-Міського району м. Горлівки в інтересах держави України в особі Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Донецькій області, м.Донецьк звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м.Горлівка про стягнення неустойки в сумі 401,99 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на невиконання відповідачем умов договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №4357/2010 від 16.06.2010р. в частині повернення орендованого приміщення.

Прокурор та позивач вимоги підтримали.

Відповідач в жодне судове засідання не прибув, вимоги ухвал суду не виконав, правом на захист інтересів не скористався.

Відповідно до спеціального витягу з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №13430147 від 27.03.2012р., відповідач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1.

У звязку з вищенаведеним, справа розглянута за наявними в ній матеріалами відповідно до приписів ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення учасників судового процесу суд ВСТАНОВИВ:

Між позивачем та відповідачем укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №4357/2010 від 16.06.2010р. (далі по тексту Договір). Договір укладено з додатками.

Відповідно до р.1 Договору, орендодавець (позивач) передає, а орендар (відповідач) приймає у строкове платне користування державне майно частину нежитлового приміщення в будівлі залізничного вокзалу (далі майно) площею 12,0 м2, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 та знаходиться на балансі Краснолиманського БМЕУ ДП «Донецька залізниця» (далі балансоутримувач), вартість якого визначена згідно із звітом про оцінку на 28.02.2010р. і становить за належною оцінкою 18480,00 грн.

Таким чином, між сторонами виникли правовідносини, що регламентуються умовами вказаного договору оренди та Законом України „Про оренду державного та комунального майна, а питання що не врегульовані договором та Законом Цивільним та Господарським кодексами України.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 2 Закону України „Про оренду державного та комунального майна орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до ст.ст. 10, 18, 19 Закону України „Про оренду державного та комунального майна орендна плата є істотною умовою договору, яка вноситься орендарем своєчасно, в повному обсязі та незалежно від результатів господарської діяльності орендаря.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України боржник зобовязаний виконати свій обовязок та зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Обєкт оренди було передано 16.06.2010р. позивачем відповідачу за актом приймання передавання додаток №2 від 16.06.2010р. (копія міститься в матеріалах справи).

Посилаючись на порушення умов Договору та нездійснення орендної плати протягом більше ніж 3 місяці, позивач звернувся до відповідача з листом №20-06-03-06758 від 22.06.2011р. про відмову від Договору та повернення орендованого майна.

Вказаний лист отримано відповідачем по справі 29.06.2011р., що підтверджено відповідним повідомленням про вручення поштового відправлення.

За приписами ст.782 Цивільного кодексу України, наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд. У разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.

З огляду на викладене, господарський суд дійшов висновку, що Договір є розірваним з 29.06.2011р.

За умовами Договору, орендар (відповідач) зобовязаний у разі припинення або розірвання Договору повернути балансоутримувачу (Краснолиманське БМЕУ ДП «Донецька залізниця») орендоване майно в належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу (п.5.12 Договору).

Пунктом 10.9 Договору передбачено, що у разі припинення або розірвання Договору майно протягом трьох робочих днів повертається орендарем балансоутримувачу.

Майно вважається повернутим балансоутримувачу з моменту підписання сторонами акта приймання передавання. Обовязок щодо складання акта приймання-передавання про повернення майна покладається на орендаря (п.10.10 Договору).

Договір є обовязковим для виконання сторонами (ст.629 Цивільного кодексу України).

Посилаючись на порушення відповідачем умов Договору та повернення майна із порушенням терміну визначеним Договором, а саме 31.07.2011р. (акт приймання-передачі від 31.07.2011р. міститься в матеріалах справи), позивач нарахував відповідачу суму неустойки в розмірі 401,99 грн. та звернувся до останнього із листом №20-06-03-08676 від 26.08.2011р., в підтвердження чого надав суду повідомлення про вручення поштового відправлення від 29.08.2011р.

У звязку із несплатою відповідачем суми неустойки, позивач звернувся до суду та просить стягнути цю суму в примусовому порядку.

При розгляді даних вимог господарський суд виходить з наступного.

Статтею 785 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Пунктом 10.11 Договору передбачено, якщо орендар не виконує обовязку щодо повернення майна, орендодавець має право вимагати від орендаря сплати неустойки в розмірі подвійної орендної плати за користування майном за час прострочення.

На підставі наведеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення неустойки в розмірі 401,99 грн. є обґрунтованими та правомірними.

Розрахунок неустойки перевірено судом, який здійснено позивачем у відповідності до умов Договору та арифметично вірно.

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін, яка, зокрема, проявляється в тому, що, як зазначається в частині 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З урахуванням вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Таким чином, позовні вимоги є доведеними та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати розподіляються відповідно до ст. 49 Господарського процесуального Кодексу України.

На підставі ст.ст. 526, 527, 629, 782, 785 Цивільного кодексу України, ст.ст. 67, 193, 283 Господарського кодексу України, керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р I Ш И В :

Позовні вимоги Прокурора Центрально-Міського району м. Горлівки в інтересах держави України в особі Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Донецькій області, м.Донецьк до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м.Горлівка про стягнення неустойки в сумі 401,99 грн. задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідент.код. НОМЕР_1) на користь Державного бюджету (р/р 31111094700018, МФО 834016, код бюджетної класифікації 22080300, отримувач УДК в м.Горлівка ГУДКУ в Донецькій області, ЄДРПОУ 34686448).

Стягувач: Регіональне відділення Фонду Державного майна України по Донецькій області (83000, м.Донецьк, вул.Артема, 97, ЄДРПОУ 13511245).

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідент.код. НОМЕР_1) на користь Державного бюджету судовий збір в сумі 1609,50 грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписаний 17.04.2012р.

Суддя Сгара Е.В.